О В Іванкевич, В Ю Вахнован - Розвиток електронної бібліотеки національного авіаційного університету - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 371.64:004.65:378(045)

1О.В. Іванкевич, к.т.н., доц. 2В.Ю. Вахнован, дир. НТБ

РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Національний авіаційний університет 1E-mail: ntb@nau.edu.ua 2E-mail: vahnovan@nau.edu.ua

Розглянуто інформаційні технології, що використовуються у науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету. Упроваджено нові системи доступу до існуючих електронних ресурсів, бібліографічних електронних каталогів та бібліотек електронних інформаційних ресурсів. Окреслено етапи розвитку науково-технічної бібліотеки.

Ключові слова: база даних, бібліотека, електронна бібліотека, електронний каталог, електронний формуляр, зберігання книжок, пошукова система.

 

Постановка проблеми

Із розвитком глобальної мережі та збіль­шенням кількості оцифрованих друкованих матеріалів у науково-технічній бібліотеці (НТБ) Національного авіаційного універси­тету (НАУ) ведеться робота з розроблення та впровадження нових систем доступу до іс­нуючих електронних ресурсів, створюються електронні каталоги та бібліотека електрон­них інформаційних ресурсів.

Мета роботи - створення нової автомати­зованої бібліотеки європейського типу.

Комп'ютеризація НТБ відбувається завдя­ки підтримці керівництвом університету проекту «Автоматизація бібліотеки НАУ».

Проект складається із трьох етапів [1]:

-      прокладання локальної мережі;

-      придбання комп' ютерного обладнання, включаючи сервер, закупівлю й інсталяцію спеціального програмного забезпечення;

-      проведення тренінгів і здійснення рет-рокаталогізації.

Реалізація проекту розрахована на 2010-2013 рр.

Упровадження проекту автоматизації дасть можливість бібліотеці НАУ стати мо­деллю для інших бібліотек України.

Проект автоматизації включає етап ре­тельного вивчення ринку вітчизняних і за­кордонних програмних продуктів.

© О.В. Іванкевич, В.Ю. Вахнован, 2011

У результаті вивчення систем з CDS ISIS/m, ALEPH, Marquis (Dynix), Tinlib, Бібліотека-3, МАРКО, Allegro, Liber, деяких вітчизняних розробок, зокрема «УФД/Бібліотека» було об­рано програмне забезпечення, яке використову­ється в НТБ НАУ сьогодні - автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС) «УФД/Бібліотека» (Україна) [2; 3].

Автоматизована бібліотечно-інформаційна система «УФД/Бібліотека» забезпечує ком­плексну автоматизацію основних виробни­чих циклів [1; 2; 3]:

-    відбір документів за різними ознаками;

-    перегляд бібліографічних описів;

-    надання відомостей про наявність ви­дань та електронні копії;

-    каталогізацію видань;

-    створення аналітичних описів;

-    підготовку бібліографічних довідок та покажчиків;

-    процес комплектування бібліотеки;

-    облік та аналіз стану фонду;

-    обслуговування читачів (замовлення, видачу та повернення літератури).

На робочих місцях співробітників і чита­чів АБІС працює під керуванням ОС Windows ХР.

Серверна частина системи працює на платформі Microsoft SQL Server 2000 під ке­руванням ОС Windows 2003 Server.

АБІС «УФД/Бібліотека» створено Україн­ським фондовим домом.

Серверна частина системи функціонує на різних SQL серверах.

Клієнтська частина системи може працю­вати під керуванням різних версій Windows та має україномовний інтерфейс.

Система відзначається функціональністю та гнучкістю і зручним графічним інтерфей­сом.

Особливістю системи є об' єднання всіх функцій в одній клієнтській оболонці, дос­туп до яких регулюється залежно від реєст­раційного ім' я користувача.

Керування повноваженнями користувачів здійснюється за допомогою груп, які ство­рюються адміністратором системи.

Упровадження нових технологій

Нині в НТБ відбувається процес упро­вадження нових технологій, автоматизова­них робочих місць, освоєння програмного забезпечення, триває робота з ретрокаталогі-зації.

Для ефективного впровадження автомати­зації в НТБ бібліотекою та Інститутом після-дипломного навчання НАУ проводиться навчання співробітників основам комп' ютер-ної грамотності.

У результаті організаційних та техноло­гічних заходів створено локальну ком­п'ютерну мережу, що поєднує 110 комп'ю­терів з операційною системою Windows XP і чотири сервери під керуванням Windows 2003, проінстальовано автоматизовану біблі­отечну систему «УФД/Бібліотека» вер­сії 2.4.68.

Український фондовий дім планує спеці­альні тренінги для навчання:

-    системних адміністраторів;

-    провідних бібліотекарів;

-    каталогізаторів;

-    співробітників відділу комплектування.

У системі підтримується механізм елект­ронного пошуку за допомогою деревоподіб­них тематичних каталогів.

Кожний документ може бути віднесений до будь-яких тематичних каталогів, кількість яких не обмежено. Підтримується механізм прив' язки тем до рубрикатора бібліотечно-бібліографічної класифікації. Існує можли­вість роздрукування книжкових формулярів та бібліографічних карток.

Система підтримує електронні формуляри та дозволяє реєструвати видачу літератури як читачам бібліотеки, так і споживачам міжбібліотечного абонемента.

Обслуговування читачів може вестись як з попереднім замовленням літератури, так і без нього.

Система дозволяє реєструвати видані чи­тачам книги як з інвентарними номерами, так і без них [2; 3].

У бібліотеці НАУ впроваджена схема ро­боти з попереднім замовленням і викорис­танням штрих-кодової технології.

У разі надходження до бібліотеки нової літератури в системі:

-    реєструються дата занесення, номер пар­тії;

-    призначаються інвентарні номери;

-    друкуються акти надходження літерату­ри, книги інвентарного й сумарного обліку;

-    автоматично підраховуються необхідні показники.

Система дозволяє збирати повні статис­тичні дані щодо обслуговування читачів:

-    кількість виданої літератури з зазначен­ням термінів видачі відділами і прізвищ співробітників, які видавали книги;

-    кількість відмовлень читачам від відді­лів обслуговування з поясненням їх причин.

Система дозволяє виявляти читачів-боржників та встановлювати особу, яка за­тримує певну книгу.

Однією з особливих рис, властивих для системи «УФД/Бібліотека», є можливість збирання та використання інформації, введе­ної читачами.

Наприклад, викладачі, входячи в систему під власним паролем, можуть реєструвати в базі даних інформацію про потреби в певній літературі.

Викладач може ввести інформацію щодо підручника, про який він довідався, і відо­мості про потрібну кількість примірників. Співробітники відділу комплектування біб­ліотеки можуть врахувати цю інформацію у процесі формування фонду.

Система дозволяє використовувати штрих-кодову технологію для ідентифікації читачів та книг. Для зчитування штрихів-кодів можуть використовуватися сканери, які включаються паралельно з клавіатурою.

Використання штрих-кодової технології істотно прискорює операції реєстрації вида­чі - повернення книг, а також запобігає по­милкам бібліотекарів під час виконання цих процесів.

Система «УФД/Бібліотека» пропонує спе­ціальні функції, завдяки яким будь-який еле­ктронний документ можна каталогізовати в ній. У базі даних зберігається інформація про розміщення цього документа, що може являти собою мережне ім'я файла або URL та дозволяє користувачеві безпосередньо з системи викликати електронний документ для перегляду. При цьому документ буде відкритий за допомогою програми-броузера, зареєстрованої в системі для файлів такого типу. Підтримуються також спеціальні функції для роботи з електронними докумен­тами на CD-ROM.

Каталогізація

У процесі проведення робіт із каталогіза­ції та ретрокаталогізації виникнули пробле­ми:

-    використання комунікативних форматів;

-    розробки предметних рубрик;

-    методики обробки документів.

В Україні немає координуючих центрів, що працюють над вирішенням цих проблем.

Методичним центром вузівських бібліо­тек в Києві було ухвалено рішення об'єднати зусилля бібліотек-користувачів інтегровано­го програмного забезпечення УФД щодо ви­користання формату, створення предметних рубрик і авторитетних файлів.

До повного впровадження АБІС у бібліо­теці НАУ підтримували паралельно елект­ронний і традиційний каталоги бібліотеки.

Для подання бібліографічних записів ви­користовується формат USMARC.

Для систематизації документів у бібліоте­ці застосовується бібліотечно-бібліографічна класифікація. Вивчаються та частково вико­ристовуються англо-американські правила каталогізації (AACR-2). Для предметизації обрано приклад складання предметних руб­рик Бібліотеки конгресу (Library of Congress Subject Headings).

У процесі каталогізації створюється роз­поділений банк даних авторитетних записів (Authority Files) для електронних каталогів.

Ці записи використовуються для індиві­дуальних і колективних авторів, уніфікова­них заголовків, заголовків серій, предметних рубрик. Рубрики доповнюються необхідни­ми даними:

-    головними поняттями;

-    посиланнями;

-    відсиланнями;

-    текстами довідкового змісту;

-    формальними ознаками.

У бібліотеці НАУ складено інструктивно-методичні матеріали:

-    посібник з автоматизованої видачі літе­ратури АБІС «УФД/Бібліотека»;

-    путівник бібліотекою;

-    путівник по бібліотеці для першокурс­ника;

-    посібник із роботи з електронним ката­логом для читачів.

Крім того, розробляються:

-    посібник із реєстрації читачів;

-    інструкція для роботи з модулем ком­плектування.

Електронний каталог НТБ НАУ має понад 211 970 записів у бібліотеці. Функціонують модулі каталогізації, кабінет читача, розпо­чато роботу з упровадження модуля серіаль­них видань.

Електронний каталог фондів бібліотеки НАУ надається читачам у локальній мережі та через онлайновий вилучений доступ.

З діяльністю бібліотеки, її історією, інфор­маційними ресурсами можна познайоми­тися, звернувшись до інтернет-сторінки: http://www.lib.nau.edu.ua/

Ретрокаталогізація

Ретроспективна конверсія здійснюється за принципом функціональної значущості від­ділів:

-    абонемент наукової літератури;

-    абонемент навчальної літератури для старших курсів;

-    абонемент навчальної літератури для молодших курсів;

-    читальні зали наукової, навчальної, гу­манітарної літератури;

-    зал стандартів;

-    зал літератури Євросоюзу;

-    зал для професорсько-викладацького складу.

У процесі каталогізації та ретроконверсії кожне видання в обов'язковому порядку проходить шрих-кодування (barcode) для ідентифікації документа, процедури цирку­ляції документопотоку, що згодом полег­шить роботу з модулем руху фонду. Пара­лельно ведуться переговори про замовлення спеціальних пластикових читацьких квитків зі штрих-кодами.

Для проведення ретрокаталогізації з січня 2010 р. бібліотечні працівники НТБ НАУ за допомогою інших бібліотек України можуть використовувати в режимі on-line бібліогра­фічні описи книг, розміщені на сайтах цих бібліотек.

У ході проведення робіт з каталогізації періодичних видань використовуються бази даних періодики агентства «Матрікс-Прес», записи, отримані з on-line джерел, або витяги зі статей.

Ці записи доповнюються спеціальними даними бібліотеки НАУ (систематичні шиф­ри, місця зберігання, кількість примірників, примітки й тощо).

Доступ до електронних ресурсів

У довідково-бібліографічному відділі є спеціальне читацьке місце для користування електронною базою з законодавства України «Ліга: Закон».

Проінстальована та постійно оновлюється спеціальна версія бази даних державних стандартів України «Леонорм стандарт» з можливістю перегляду повнотекстової версії стандартів у електронному вигляді.

З єдиного каталогу організовано доступ до бази даних електронних ресурсів бібліо­теки НАУ, а також до повнотекстових версій наукових і навчальних матеріалів, що нада­ються видавництвами.

У базі бібліотеки є посилання на більше ніж 4000 електронних повнотекстових ви­дань, які зберігаються у НТБ. Загальна кіль­кість СБ-ІЕОМів і БУБ-ІЕОМів - 400. Щоро­ку планується придбання 60 СБ-ЯОМів і БУБ-ЯОМів довідкового та інформаційного характеру [1].

У бібліотеці є доступ до таких комерцій­них та безкоштовних баз даних:

-    мультимедійні енциклопедії;

-    періодичні видання;

-    словники;

-    книги.

Тільки електронних журналів, якими мо­жуть користуватися читачі бібліотеки, налі­чується більше 10 тисяч.

У вересні 2010 р. відкрито спеціалізова­ний довідковий електронний зал для роботи з компакт-дисками, електронним каталогом бібліотеки НАУ та зі світовими базами даних через мережу Інтернет.

Бібліотека НАУ проводить консультації з програмного забезпечення «УФД/Бібліотека».

За 2009 р. проведено 16 консультацій для представників бібліотек України та Росії.

Перспективи розвитку

У планах НТБ НАУ перехід усіх читаль­них залів та довідково-бібліографічного від­ділу  на  систему  відкритого  доступу додокументів, із попереднім встановленням спеціальної системи захисту на базі RFID -технології.

У бібліотеці НАУ планується запро­вадження технології автоматичної безкон­тактної ідентифікації об'єктів за допомогою радіочастотного каналу зв'язку (RFID) -технології, що поєднує в собі функції штрих-кодування та електромагнітних протикрадіж-них систем і має широкі можливості [4; 5].

Технологія RFID прискорює, спрощує, позбавляє від помилок такі операції, як прий­мання, видача, інвентаризація документів, унеможливлює розкрадання книг.

Кожна книга оснащується спеціальною радіочастотною міткою. Таким чином, кожне видання отримує унікальний електронний ідентифікатор. Спеціальні прилади (зчитува­чі) використовують цей ідентифікатор в опе­раціях приймання, видачі, інвентаризації та сортування.

Для попередження крадіжок документів на виходах із бібліотеки встановлюються спеціальні ворота, які перевіряють мітки книг щодо наявності дозволу на винос.

Система складається з трьох компонентів:

-    міток (активні й пасивні мітки);

-    зчитувачів інформації (рідерів);

-     програмного забезпечення для оброб­лення інформації.

Мітки - наклейки невеликого розміру, що закріплюються всередині корінця або під об­кладинкою книги. Мітка має унікальний код, за яким бібліотечна система відрізняє одну книгу від іншої. Мітку можна перезаписува-ти. RFID-мітка має три секції:

-     ідентифікацію предмета (автор, назва, рік, випуск та інше);

-     багаторазовий запис для ведення обліку в бібліотеці (останнє звернення, кількість примірників, дату останньої інвентаризації, розташування на стелажах, останнє перемі­щення і т. д.);

-     інформацію для систем безпеки, напри­клад, функція захисту від несанкціонованого виносу, яка може бути активована і деакти-вована.

Усього RFID-мітки можуть містити десят­ки кілобайтів інформації та протягом десяти років можуть бути багаторазово перепрогра-мовані.

Таким чином, RFID-технологія дозволяє:

-    контролювати переміщення книг всере­дині бібліотеки;

-    значно прискорити операції видачі й прийому видань завдяки здатності настіль­них зчитувачів реєструвати декілька книг одночасно;

-    зменшити кількість помилок під час ви­дачі й прийманні видань;

-    проводити швидку інвентаризацію;

-    попереджувати крадіжку та підміну то­мів;

-    зменшити вплив людського фактора на відбір, пошук й сортування книг;

-    реєструвати видачу та повернення книг без участі бібліотекаря.

Система дає змогу:

-    прискорити обіг книг (якщо книга від­носиться до фонду швидкого обігу, система автоматично сигналізує бібліотекарю про необхідність скорішого повернення книги на полицю);

-    контролювати розміщення видань у фондах відкритого доступу (повертати книги на місця у разі, коли вони були помилково переставлені читачами).

Використовуючи станцію автоматичної реєстрації документів, будь-який читач може без допомоги бібліотекаря самостійно зареє­струвати книги на своєму електронному формулярі й отримати дозвіл на їх винос.

Висновки

Використання систем RFID вирішує прак­тично всі завдання, що стоять перед бібліо­текою НАУ:

-    робота з фондами відбувається у режимі реального часу;

-    покращується якість роботи з читачами;

-    зникають черги;

-    інвентаризацію можна проводити наба­гато швидше;

-    книги надійно захищені від крадіжок і втрат (функція дистанційного пошуку книг).

Упровадження RFID-технології не потре­бує зміни АБІС НТБ НАУ. Усі переваги тех­нології безконтактної ідентифікації доступні у звичній програмній оболонці. Процес пе­реходу не порушить роботу бібліотеки, запо­діє мінімум незручностей й не вимагатиме спеціального навчання співробітників. До кінця 2013 р. бібліотека НАУ має стати пов­ністю автоматизованою.

Література

1.  Іванкевич О.В. Концепція побудови інфо­рмаційно-пошукової системи науково-технічної бібліотеки НАУ / О.В. Іванкевич, В.Ю. Вахно-ван // Проблеми інформатизації та управлі­ння. - К.: НАУ, 2008. - Вип. 2(24). - С. 92-97.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Іванкевич, В Ю Вахнован - Створення сховища наукових журналів на основі програмного забезпечення open journal systems

О В Іванкевич, В Ю Вахнован - Розвиток електронної бібліотеки національного авіаційного університету