Г Ю Штерн, О А Карлова, К В Погосян - Розвиток муніципальних облігацій в україні - страница 1

Страницы:
1 

4.Порядок формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення: Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової полі­тики №139 від 27.06.2001р.

5.Історія тарифної реформи в Україні // Аналітичний огляд ПАДКО. - 2001. - №2. - С.55-78.

6 .www.domik.net.

7.www.tariffreform.padco.kiev.ua.

8.www.urbaneconomics.ru.

Получено 17.01.2006

 

УДК 336.763.3

Г.Ю.ШТЕРН, О.А.КАРЛОВА, кандидати екон. наук, К.В.ПОГОСЬЯН

Харківська національна академія міського господарства

РОЗВИТОК МУНІЦИПАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ В УКРАЇНІ

Розглядається питання розвитку муніципальних облігацій, як важливого чинника вирішення фінансових потреб регіонів. Розкрито деякі причини, що стримують розвиток сегментів вітчизняного фондового ринку.

Розвиток місцевого самоврядування є одним з магістральних на­прямів побудови в Україні громадянського суспільства. Це дає можли­вість більшості громадян безпосередньо брати участь у процесі прийн­яття та реалізації рішень у галузі економіки, розширює права та мож­ливості територіальних громад у реалізації ними самоврядних функ­цій. Як наслідок, помітно збільшились потреби у фінансуванні міст із державного бюджету. Проте коштів на вирішення освітніх, санітарно-медичних питань, благоустрій доріг та вулиць не вистачає. Тому для якісного функціонування міської інфраструктури необхідні додаткові джерела фінансування. Муніципальні облігації, як показав досвід ба­гатьох країн світу, є потужним та перспективним фінансовим інстру­ментом, завдяки якому органи місцевого самоврядування можуть ефе­ктивно вирішувати власні поточні й довготермінові проблеми, пов'язані з фінансуванням бюджетних видатків [4, 7].

У сучасній економічній літературі відзначається недолік в інфо­рмації, що висвітлює питання функціонування регіональних фондових ринків. Зокрема, учасникам ринку практично недоступна інформація про кількісні результати проведення емісій муніципальних цінних па­перів, неможливий централізований доступ до проспектів емісій, заре­єстрованих у Міністерстві фінансів України. Відсутність інформацій­ної відкритості ринку муніципальних облігацій серйозно стримує його якісний розвиток і перешкоджає процесу інтеграції регіональних фон­дових ринків і створенню єдиного загальноукраїнського ринку муніци­пальних облігацій.

Основним джерелом статистичної інформації й аналітичних мате­ріалів про ринок муніципальних цінних паперів служать публікації в спеціалізованих виданнях "Цінні папери України", „Ринок цінних па­перів України", що регулярно публікує матеріали присвячені фондо­вому ринку. Серед монографій авторів, які досліджують проблемати­ку розвитку ринку муніципальних облігацій, більша частина публіку­ється в Росії. Серед них варто виділити наукові пошуки В.Рубцова, В.Тарачева, Е.Карпикова, В.Баринова [1]. В Україні почали досліджу­вати та розробляти цей фінансовий інструмент. Наприклад, М.Лапішко розглядає муніципальний облігації як джерело прискорен­ня соціально-економічного розвитку регіону, Г.Коляда [6] визначає місце муніципальних облігацій у процесі розвитку соціальної інфра­структури, Г.Берадзе [2], К.Борисюк [3] і Д.Гриджук [4] досліджують стан ринку муніципальних облігацій України.

У колі активних учасників фондового ринку, регіональних і міс­цевих органів влади є нагальна потреба в дослідженнях, присвячених проблемам розвитку й функціонуванню ринку цінних паперів в Украї­ні і закордоном. Окрім того, актуальні розробка практичних питань з організації та проведення муніципальних облігаційних позик і викори­станню механізмів фондового ринку з метою залучення інвестицій в економіку регіонів.

В Україні цей інструмент фондового ринку ще не набув належно­го поширення, хоча деякий досвід у цьому ми вже маємо. Першу міс­цеву позику в Україні було здійснено у 1995 р., коли Київська міська влада здійснила випуск облігацій на 2,3 млн. грн. на забудову житла. Потім були вдалі випуски облігацій у Харкові, Дніпропетровську, Чер­касах, Запоріжжі та інших великих містах. За період 1995-1998 рр. було розміщено облігацій місцевих позик на загальний обсяг 217506664 грн. в десятьох регіонах. Однак, поряд із вдалими випуска­ми муніципальних облігацій були приклади незважених дій міських рад [8]. Так, випуск облігацій Одеською міською радої закінчився де­фолтом, тобто на момент погашення облігацій, міськвиконком заявив про свою неплатоспроможність. Це призвело до міжнародного сканда­лу, оскільки більшу частину облігацій було придбано іноземним інвес­тором. Можливо виділити декілька причин, що призвели до дефолту за одеськими муніципальними позиками. Насамперед, це нецільове використання позики. За призначенням було використано тільки чверть залучених ресурсів. Інша причина - відсутність прозорості у здійсненні емісії, тобто допущення розрахунків у іноземній валюті; необгрунтовано високі відсотки, відсутність страхового покриття то­що.

До інших причин, що негативно вплинули на розвиток муніципа­льних облігаційних позик, можна віднести:

>       невідпрацьованість схем облігаційних позик у зв'язку з відсутніс­тю досвіду, чіткості в інвестиційних планах міських рад та через неправильну оцінку поточної ситуації в регіоні;

>       непередбачуваність та нестабільність економічної та політичної ситуації в країні;

>       нерозвиненість інфраструктури регіональних фондових ринків і, як наслідок, великі витрати на підготовку та розміщення випусків облігацій;

>       відсутність механізму захисту прав кредиторів з контролю за ці­льовим використанням позикових коштів, управлінню коштами;

>       низьку ліквідність системи гарантій, що надаються органами міс­цевого самоврядування за своїми позиками, відсутність інституту андерайтингу;

>       відсутність довіри населення до інструментів ринку цінних папе­рів та нестачу обігового капіталу в юридичних осіб;

>       низьку ліквідність облігацій органів місцевого самоврядування;

>       обмеженість розміщення облігаційної позики територією регіону, складність із виходом на зовнішні фінансові ринки та з залученням коштів інвесторів-нерезидентів;

>       низький рівень організації рекламної кампанії, невиправдано ви­соку вартість реклами.

Слід відмітити, що набутий досвід як вдалих, так і невдалих позик привів до вдосконалення законодавчих актів, що регламентують здійс­нення запозичень до місцевих бюджетів. Основним кроком, зробленим у цьому напрямку, що надав можливість муніципалітетам повернутися до такого виду запозичень, став Бюджетний кодекс, який було прийня­то у 2001 р. Саме він встановив право муніципалітетів залучати як зов­нішні, так і внутрішні запозичення. Однак таке право було значним чином обмежено. Позичати гроші на внутрішньому ринку можуть тільки міста й автономна Республіка Крим, а єврооблігації відтепер мають право випускати тільки міста з населенням більше 800 тис. ме­шканців. Крім того, встановлені наступні вимоги до тих муніципаліте­тів, які збираються випускати облігації: запозичення до місцевих бю­джетів здійснюються на визначену мету і підлягають обов'язковому поверненню; держава не несе відповідальності за зобов'язаннями по облігаціях; видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету і не можуть перевищувати 10% ви­датків цього фонду; кожний випуск облігацій повинен пройти проце­дуру схвалення у Міністерстві фінансів України.


Бюджетний Кодекс сам по собі був не в змозі врегулювати питан­ня як саме має відбуватися процедура муніципальних запозичень. То­му сучасна нормативно правова база для випуску муніципальних облі­гацій була доповнена двома нормативними документами, а саме По­ложенням про порядок випуску облігацій місцевих позик затверджено­го рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.10.03 р. та Порядком здійснення запозичень до місцевих бюдже­тів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.02.03р. Ці нормативні документи врегулювали деякі питання випус­ку та обслуговування муніципальних запозичень, що призвело до від­родження ринку муніципальних облігацій. Так, в 2003 р. почали роз­міщувати облігації Київ, у 2004 р. - Запоріжжя, у 2005 р. - Харків [9, 10]. Узагальнені дані щодо випуску муніципальних облігацій наведені у таблиці.

Як свідчать дані таблиці, в Україні почався розвиток муніципа­льних запозичень майже з нуля. Цей ринок є дуже привабливим, оскі­льки вважається, що надійність муніципальних облігацій поступається лише державним цінним паперам. Останні розміщення облігацій муні­ципалітетів свідчать про значний інтерес нерезидентів до цього ін­струменту фондового ринку [4,5,9]. Так, за повідомленнями андерай-терів цих випусків, нерезиденти придбали 90% випуску муніципаль­них облігацій міста Харкова. Крім того, муніципальні облігації є при­вабливими для покупців або зацікавлених осіб, завдяки тому, що:

         вони є менш ризиковими ( окрім державних ) цінними паперами;

         ставка за такими зобов'язаннями є вищою від ставок за державни­ми цінними паперами та депозитними ставками банків;

         мають потенційно широке коло інвесторів, тобто сприяють транс­формації коштів населення в інвестиції у регіони;

         такі зобов' язання можуть бути привабливим інструментом для банків як застава під отримання кредитів та ін.

Поряд з привабливими рисами муніципальних облігацій ще є ос­новні чинники, які продовжують стримувати розвиток цього сегментувітчизняного фондового ринку, насамперед це:

         відсутність дієвого механізму гарантування прав кредиторів;

         недостатня ліквідність і привабливість муніципальних облігацій порівняно з іншими борговими інструментами фондового ринку;

         відсутність розвиненої інфраструктури фондового ринку, що не дозволяє фізичним особам активно брати участь у формуванні по­питу на фінансові інструменти фондового ринку через інститути спільного інвестування;

         відсутність або дуже низький рівень підготовки працівників відпо­відних структурних підрозділів органів місцевого самоврядування щодо проведення роботи з підготовки та забезпечення випуску цінних паперів;

         законодавчі обмеження щодо розвитку як зовнішніх, так і внутрі­шніх муніципальних запозичень;

         невисокий рівень довіри інвесторів до держави через нестабіль­ність економічної та, особливо, політичної ситуацій.

Усунення вищевказаних перешкод інтенсифікує подальший роз­виток ринку муніципальних цінних паперів в Україні та дасть приток інвестицій в економіку регіонів.

1.Баринов В.Т. Муниципальные облигации. Выпуск и размещение. - М.: РДЛ, 1997. - 160 с.

2.Берадзе Г., Берадзе К. Муніципальні облігації України // Ринок цінних паперів: Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (укр.). - 2002. - №11. -С.67-75.

3.Борисюк К. Муніципальні облігації як оновлений інструмент ринку цінних па­перів // Цінні папери України. - 2004. - № 21. - С.10-11.

4.Гриджук Д. Організація емісії облігацій місцевої позики. Погляд лід-менеджера // Вісник Національного банку України (укр.). - 2005. - № 2. - С.23-25.

5.Драган Т. Муніципальні облігації - нова хвиля // Цінні папери України. - 2005. -№35, 36 - С.10-11.

6.Економічна демократія та розвиток місцевого самоврядування в Україні: Зб. на­ук. ст. за ред. Я. А. Жаліла. - К.: Альтерпрес, 2003. (Сер. "Безпека економічних трансфо­рмацій"; Вип. 23).

7.Муніціпальні позики: світова практика та український досвід / За ред. І.Бураковського. - К.: К.І.С., 2000. - С.72.

8.Прозоров Ю. Смена стратегии: перспективы государственных и муниципальных заимствований Украины // Рынок ценных бумаг (рус.). - 2005. - №№7. - С.47-52.

9.Савенко О. Ринок муніципальних облігацій України: проблеми та перспективи розвитку // Ринок цінних паперів: Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондово­го ринку (укр.). - 2005. - №3. - C.41-47.

10.            Хохлова Н. Облігації внутрішньої місцевої позики // Цінні папери України. -
2004. - № 6. -
С.10-11.

Отримано 10.02.2006

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г Ю Штерн, О А Карлова, К В Погосян - Розвиток муніципальних облігацій в україні