Л Безручко - Розвиток рекреаційної дигресії на території шацького національного природного парку - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ

Серія геогр. 2009. Вип. 36. С. 23-30

VISNYKLVIV UNIV. Ser. Geogr. 2009. N 36. P. 23-30

УДК 502.7(477.82) (082)

РОЗВИТОК РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДИГРЕСІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

 

Л. Безручко

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. П. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна

Опрацьовано методичні аспекти дослідження негативного впливу рекреаційного природо­користування на природне довкілля. Досліджено рекреаційну дигресію на території Шацького національного парку та виділено її стадії на територіях з різним функціональним зонуванням.

Ключові слова: рекреаційне природокористування, рекреаційна дигресія, функціональне зону­вання.

Сьогодні рекреаційне природокористування набуває щораз більшого значення для розвитку суспільства. Однак використання природних комплексів для відпочинку су­проводжується як позитивними, так і негативними наслідками. Негативний вплив рек­реаційного природокористування почали досліджувати ще в 70-х роках ХХ ст. За пе­ріод цих досліджень розроблено багато методик та проведено низку польових робіт, проте й досі нема єдиної методики для такого роду досліджень, а також не визначено, які компоненти довкілля є головними показниками негативного впливу, завданого рек­реантами.

На нашу думку, для дослідження впливу рекреаційної діяльності на довкілля пот­рібно закладати ключові ділянки на типових територіях, що дасть змогу виявити рек­реаційну дигресію, яка найліпше характеризує негативні наслідки на рекреаційно ос­воєній території. Рекреаційна дигресія - це процес зміни біогеоценозу внаслідок рекре­аційного природокористування [9]. Після дослідження рекреаційної дигресії, ми змо­жемо дати рекомендації щодо розвантаження найбільш деградованих територій та оп-тимізації рекреаційного природокористування на певних територіях.

Зрозуміло, що головним показником негативного рекреаційного впливу є стадії рек­реаційної дигресії, тому наші дослідження території Шацького національного природ­ного парку (НПП) спрямовані на їхнє вивчення.

Теорія рекреаційної дигресії детально розглянута у працях Р. А. Каприсонової (1967), Н. С. Казанської (1972, 1973), Л.П. Рисіна, Г. П. Полякова (1987), В.П. Чижо-вої (1977), Н. П. Жижена, Н. Н. Зеленского (1973), В. І. Середіна, В. І. Парпана (1988), А. И. Тарасова (1986), С. А. Генсірука, М. С. Нижник, Р. Р. Возняка (1987) та ін. Учені розробили різні методичні рекомендації щодо вивчення цього процесу, беручи за го­ловний показник різні компоненти довкілля: площу витоптаних ділянок (В.П. Чижова, С. А. Генсірук), стан лісової підстилки (В. І. Середін, В. І. Парпан, Н. П. Жижен, Н. Н. Зе-ленський), стан мохово-лишайникового покриття (Л.П. Рисіна, Г.П. Полякова) тощо

[2-10].

Незважаючи на такий довгий період вивчення рекреаційної дигресії, ще досі нема єдиної думки щодо виділення її стадій. Різні науковці пропонують три- (Э. А. Репшас,

 

© Безручко Л., 2009

Н. Н. Зеленский), чотири- (С. Н. Савицька), шести- (А. Ф. Поляков), та семибальну шкалу. Однак найприйнятнішим є виділення п'яти стадій дигресії, адже такий поділ може найоптимальніше відобразити вплив рекреантів на природні комплекси та спри­ятиме розробці системи організаційно-господарських заходів з улаштування рекреаційно-привабливих об'єктів.

Ще одним важливим моментом у дослідженні стадій рекреаційної дигресії є виз­начення стадії, на якій перебуває межа стійкості екосистеми до рекреаційного наван­таження. Ця межа визначена здатністю екосистеми до самовідновлення за однакового рекреаційного впливу. На підставі аналізу наших польових досліджень, а також опра­цювання методики інших науковців, які виділяли п'ять стадій рекреаційної дигресії, ми вважаємо за доцільне виділяти межу стійкості між третьою та четвертою стадіями диг­ресії.

Рекреаційне природокористування головно відбувається на території лісів, адже ві­домо, що лісові масиви мають найбільшу привабливість, особливо коли вони розташо­вані поблизу водних об'єктів. Тому такі ділянки і стали місцем наших досліджень. Під час відбору ключових ділянок для дослідження дигресії враховували: ступінь рекре­аційного освоєння ділянки, типовість ділянок для регіону досліджень та інші показ­ники.

На ключових ділянках розраховували зміни окремих компонентів довкілля, з ура­хуванням покомпонентних змін екоценозу з'ясовували стадію рекреаційної дигресії. Тому важливими в цих дослідженнях є комплексний (дає змогу за допомогою окремих компонентів природного комплексу оцінити вплив на нього загалом) та системний (дає змогу вивчити природний комплекс як систему) підходи. Крім того, важливими в цій роботі є засади порівняльної екології, яка ґрунтується на порівнянні рекреаційно-ос­воєних ділянок з умовно неосвоєними [12]. Саме за допомогою такого порівняння виз­начають стадію рекреаційної дигресії. Результати аналізу дають підстави сформулюва­ти рекомендації щодо подальшого рекреаційного природокористування на території та розвантаження рекреаційно освоєних ділянок шляхом освоєння інших, не деградованих ділянок.

З огляду на перечислені вимоги, підходи та засади на першому етапі наших дослід­жень закладено 20 ключових ділянок. Ділянки відібрані в типових для території Шаць-кого НПП лісах, а саме: ключові ділянки 1, 2, 5, 9, 10, 12, 14, 15, 16, 18 - у свіжому су­борі; 3, 6, 8, 17 - у вологому суборі; 4, 7, 11, 13, 19 - у свіжому борі; 20 - у сирому су­борі. Щодо їхнього розташування за функціональним зонуванням, то вони розміщені на території різних зон (заповідна, регульованої та стаціонарної рекреації). Це дало змогу простежити зв'язок рекреаційної дигресії із функціональним зонуванням парку. Крім того, у заповідній зоні парку ми відібрали ділянки, які стали еталонними для наших досліджень.

Щодо ландшафтної характеристики території розташування ключових ділянок, то згідно з ландшафтною картою місцевостей, складеною С. І. Кукурудзою [1], ділянки 1­12, 14, 15 розташовані у порівняно випуклих слабкохвилястих рівнинах з сосняками лишайниковими і зеленомоховими (у зниженнях) на дерново-слабкопідзолистих ґрун­тах; 13 - у порівняно випуклих рівнинах з сосняками вересовими на дерново-слабко- і середньопідзолистих ґрунтах; 17, 19 - у плоских рівнинах з сосняками крушиново-чор-ницевими на дерново-карбонатних ґрунтах; 18 - у плоско-слабкохвилястих рівнинах з сосняками журавлино-сфагновими на дерново-слабко- і середньо підзолистих, місця­ми оглеєних ґрунтах; 20 - у слабкознижених рівнинах, ускладнених западинами, звільшняками болотнопапоротниково-гравілатовими на дернових і лучно-болотних ґрун­тах.

За основу нашої методики дослідження рекреаційної дигресії взято методики, роз­роблені С. А. Генсіруком, М. С. Нижник, Р. Р. Возняком [6], І. В. Шукелем [11, 12], а також Л. П. Рисіною та Г. П. Поляковою [7], зокрема, за основу виділення стадій рекре­аційної дигресії - методику С. А. Генсірука зі співавт., адже вона розрахована на рів­нинну територію й особливо добре придатна для району Шацьких озер. За допомогою цієї методики ми визначали дигресію у таких компонентах: ґрунті, підрості, чагарниках і чагарничках, трав'яному покриві та підстилці. Додатково користувалися методикою І. В. Шукеля для визначення дигресії за кількістю побутових відходів і місць розкла­дання вогнищ, а також працями Л. П. Рисіної та Г. П. Полкової, методика яких дає змо­гу виявити дигресію за допомогою проективного вкриття мохів та лишайників.

Для точності визначення рекреаційної дигресії всі показники дигресії ми розділили на головні та допоміжні. Головними показниками вважаємо площу витоптаних ділянок (або коефіцієнт рекреації (Кр), за С. А. Генсіруком, М. С. Нижник та Р. Р. Возняком), кількість сміття і місць розкладання вогнищ на ділянці, а також трансформацію лісової підстилки, інші показники є допоміжними, адже динаміка їхніх змін не завжди пов'я­зана з рекреаційним освоєнням. Хоча, без сумніву, для обґрунтованого визначення ста­дій рекреаційної дигресії різних природних комплексів та для уникнення суб'єктивізму у дослідженнях необхідно використовувати максимум кількісних та якісних характе­ристик зміни природних компонентів під впливом рекреаційної діяльності.

Після групування закладених ключових ділянок за типом лісорослинних умов на підставі удосконаленої нами методики ми визначили стадії рекреаційної дигресії за різ­ними показниками. З урахуванням головних і допоміжних показників, з'ясовано стадію дигресії цих ділянок.

Показники рекреаційної дигресії на ключових ділянках у різних типах лісорослин-них умов наведено у табл. 1, 2. Як бачимо, в усіх п'яти ділянках, закладених у заповід­ній зоні, є стадія І рекреаційної дигресії. Це засвідчує, що територія заповідної зони може слугувати еталонною для дослідження рекреаційної дигресії, адже тут дигресії природних комплексів, спричиненої рекреаційним навантаженням, нема.

Незначного рекреаційного впливу зазнають ділянки, закладені в зоні регульованої рекреації неподалік оз. Світязь. На трьох ділянках зафіксовано стадії І і ІІ дигресії. Низька стадія дигресії на цих ділянках пов'язана з тим, що територію використовують тільки для короткосезонної утилітарної рекреації, тому природні компоненти швидко відновлюються. Винятком є ділянка 4, де простежено четверту стадію рекреаційної дигресії. Це пов'язано з тим, що через цю ділянку проходить екологічна стежка "Сві-тязянка", а також розміщений рекреаційний майданчик.

Найвищі стадії рекреаційної дигресії (ІІІ-V) простежено у зоні стаціонарної рекре­ації. Ключові ділянки закладені нами у зонах відпочинку "Гушове" і "Пісочне". Зона відпочинку "Гушове" розміщена на узбережжі оз. Світязь. Тут є пансіонат "Шацькі озера", наметове містечко "Незабутка", екологічна стежка "Світязянка" та інші бази відпочинку з прилеглими лісами та узбережжями. Зона відпочинку "Пісочне" охоплює озеро Пісочне, санаторій "Лісова пісня", наметове містечко "Запісочне", екологічну стежку "Лісова пісня" та інші бази відпочинку, розташовані на узбережжі озера. Ці зони вирізняються найбільшим рекреаційним освоєнням, також цей вид господарю­вання розвивається декілька десятиліть. Саме тому ми й обрали ці ділянки для дослід­ження рекреаційної дигресії.

Таблиця 1

Показники рекреаційної дигресії за різними компонентами на ключових ділянках,
___________________ закладених у свіжих суборах______________

Показники

Одиниці вимірювання

Номери ключових ділянок і стадії рекреаційної дигресії на них

 

 

1, І

2, IV

5, II

9, LV

10,

V

12,

III

14,

IV

15,

IV

16, IV

18, I

Функціональна зона

 

Зп.

СР

РР.

СР

СР

СР

СР

СР

СР

Зп.

Кр

-

0,05

0,8

0,1

0,8

0,9

0,3

0,5

0,35

0,5

0,05

Засміченість побутовими відходами

 

Слабка

Середня

Слабка

Велика

Значна

Значна

Значна

Значна

Велика

Слабка

Вогнища

-

-

3

-

3

-

-

1

2

1

-

Деревостан

Середній діаметр

см

19,5

18

20

24

17

17,5

20

15

20

15

Середня висота

м

21,5

13,5

18

15

11,5

15,5

12

10

18

15

Світлова повнота

-

0,6

0,6

0,7

0,8

0,7

0,7

0,7

0,7

0,8

0,8

Вік

роки

50

29

50

50

35

45

30

40

60

50

Підріст

Кількість видів

-

2

1

3

2

3

2

1

3

4

3

Середня висота підросту

м

1,5

0,6

1

0,4

1,5

0,3

1,5

1

10

1,5

Життєвість

-

1

1

2

2

3

2

2

2

2

3

Чагарники

Кількість видів

-

4

1

-

-

3

1

1

-

-

-

Середня висота

м

1

1,6

-

-

1,5

0,6

0,15

-

-

-

Життєвість

-

2

3

-

-

2

2

2

-

-

-

Чагарнички

Кількість видів

-

2

2

3

1

2

4

1

2

2

3

Середня висота

м

0,19

0,2

0,15

0,2

0,3

0,2

0,15

0,15

0,5

0,2

Життєвість

-

2

2

3

2

1

3

2

2

2

3

Трав'яний покрив

Проективне вкриття трав

%

20

-

10

10

10

-

-

-

-

-

Кількість видів трав

-

7

3

1

3

11

2

2

-

1

2

Розподіл

-

Нр

Нр

Нр

Нр

Нр

Нр

Нр

-

Нр

Нр

Середня висота

м

0,23

0,15

0,25

11

0,25

0,15

0,2

-

0,15

0,28

Життєвість

-

2

2

3

3

3

2

3

-

2

3

Мохово-лишайникове покриття

Проективне покриття

%

90

20

90

-

10

40

25

90

40

90

Потужність покриву

см.

6

2

5

-

2

3

4

3

5

6

Підстилка

Товщина підстилки

см

5

1

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Л Безручко - Оцінка історико-культурного потенціалу турківського району для потреб релігійного туризму

Л Безручко - Розвиток рекреаційної дигресії на території шацького національного природного парку