Г Б Гасанов - Розвиток ринкових відносин в електроенергетичній системі азербайджану - страница 1

Страницы:
1 

УДК 338.24 Г.Б. Гасанов

РОЗВИТОК РИНКОВИХ ВІДНОСИН В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІЙ СИСТЕМІ АЗЕРБАЙДЖАНУ

© Гасанов Г.Б., 2008

Досліджено сфери державного регулювання електроенергетичної системи. Обгрунтовано напрями та структуру заходів щодо формування ринкових відносин в електроенергетиці. Розроблено модель електроенергетичного ринку Республіки Азербайджан та запропоновано механізм забезпечення конкурентних відносин на гуртовому ринку електроенергії. Актуалізовано проблеми щодо оптимізації викорис­тання взаємозамінних видів енергоносіїв (електричної енергії і природного газу).

State regulation of electro-energy system is researched in the article. Trends and structure of measures concerning forming of electro-energy market relationships is grounded. Model of electro energy market in Azerbaijan is worked out and mechanism of relationships on the wholesale market of electro-energy is proposed. Problems of optimization of substitute energy resources (electric energy and natural gas) are actualized.

Постановка проблеми. Після надбання незалежності в електроенергетиці Азербайджанської Республіки стали наростати кризові тенденції. В період 1992-2001 рр. рівень оплати споживачами спожитої електроенергії не перевищував 30 %, і в розрахунках між продавцями і покупцями електроенергії левову частку становили бартери і взаємозаліки. Відсутність «живих грошей» призвела до того, що галузь стала збитковою, фінансово недієздатною і повністю залежною від держави і окремих платоспроможних споживачів. З 1996 р. була почата робота з виведення електро­енергетики з кризового стану, яка проводилася переважно в двох напрямах: нарощування генеруючих потужностей і інституційна та правова реформи.

Сьогодні в енергетичному секторі Азербайджанської Республіки не існує проблеми залучення капіталу, оскільки під урядові гарантії запозичуються значні кошти у міжнародних фінансових інститутів. Роблячи «добру справу» позичальники упевнені в тому, що повернення кредитів під урядові гарантії за якнайгіршого сценарію розвитку буде забезпечене за рахунок природних ресурсів Азербайджанської Республіки. У той самий час, колосальні боргові зобов'язання, що лягають на «плечі» енергосистеми, з кожним роком зростають.

Низький рівень тарифів на електроенергію для населення сприяє розвитку кустарного виробництва, оскільки дрібні виробники споживану електроенергію оплачують за нижчими тарифами. Це призводить до розширення масштабів тіньової економіки. За таких умов особливої актуальності набувають проблеми формування та розвитку ефективних ринкових відносин у відповідних секторах економіки, зокрема і у сфері електроенергетики.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми реформування та підвищення ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу країн з перехідною економікою знаходяться у центрі постійної уваги і теоретиків, і практиків. І стосується це насамперед узгодження цілей ринкового функціонування із цілями державного впливу, зважаючи на стратегічне значення цього сектору економіки. Цінним є досвід України у формуванні ринкових відносин реструктуризацією електроенергетики та створенні гуртового ринку електроенергії [1, c. 176; 5, с. 103]. Заслуговують на увагу прийняті до впровадження у РФ основні напрями реформування електроенергетики [2, с. 133-138] та ініціативи країн Балтики у цій сфері [3, с. 140-145]. Водночас можна констатувати, що відсутність теоретичної бази є однією з головних причин того, що реформування економічних систем і введення державного регулювання в нових незалежних державах явно затягнулося. Як би не відрізнялися підходи до економічних реформ у пострадянських країнах,матеріальна і ідеологічна база була в усіх спільна, і в одну мить змінити її було неможливо. Управління багатьма сферами економіки, включаючи електроенергетику, все ще ґрунтується на пріоритеті виробника, а не споживача. Усе це в сукупності з інерційністю мислення правлячих еліт призводить до домінування державного (часто адміністративного) безпосереднього управління економікою над економічним (опосередкованим) регулюванням.

Автором розглянуто основні положення регульованого ринку електричної енергії в деяких пострадянських і європейських країнах. Реформи електроенергетики, що проводяться в цих країнах, ставлять за мету розвиток конкурентних відносин, однак і неможливо знайти країну, в якій повністю було б відсутнє державне регулювання. Ринкові відносини при цьому існують лише в тих рамках, які їм відводить сама держава. У різних країнах ці рамки ширші або вужчі, але вони завжди присутні.

У деяких країнах з перехідною економікою витрати середньої сім' ї на оплату комунальних послуг, насамперед енергетичних, становлять істотну частину сімейного доходу, і ці великі витрати лягають важким тягарем на сімейні бюджети. Тому необхідно навести лад в обліку споживання, як важливої умови досягнення ефективності енергопостачання. Це дало б змогу уповільнити тенденцію щодо підви­щення тарифів, а в країнах, де тарифи вже доведені практично до рівня окупності, - знизити ці тарифи.

Субсидування будь-якого виду енергопостачання, часті неплатежі, нездатність певних верств населення сплатити послуги енергопостачання, інші серйозні бар' єри перешкоджають встановленню ринкової рівноваги. Це значно гальмує конкуренцію в секторі енергопостачання. Конкуренція загалом є важливим елементом ринкової економіки, тому що вона сприяє зростанню ефективності і покращанню якості продукції. Проблема полягає в тому, як створити справедливу (досконалу) конкуренцію.

Цілі статті. Обґрунтувати напрями та механізм управління ринкових відносин у функціону­вання електроенергетичної системи Азербайджанської Республіки із передбаченням можливостей ефективного державного регулювання.

Виклад основного матеріалу. У розвинених країнах базовими елементами координації системи господарства є ринок і держава. Важливе практичне значення має проблема їх раціонального співвідношення, залежна від багатьох умов: рівня економічного розвитку, специфіки виробництва, менталітету нації тощо. Як правило, держава регулює ті сфери і процеси, на які ринок впливає недостатньо ефективно або не в змозі координувати взагалі.

Результати наукових досліджень в області державного регулювання економіки показують, що роль держави на етапі становлення, формування ринкової економіки якісно відрізняється від її ролі в умовах функціонування вже сформованої, добре відрегульованої економіки ринкового типу. Нововведення 1990-х років в країнах колишнього СРСР, зокрема в Азербайджані, показали, що на цій території класична економічна логіка дуже часто не працює. Копіювання механізмів розвинених країн дає несподіваний ефект, їх досвід виявляється неприйнятним, що мотивує необхідні спеціальні заходи з адаптації.

Під час реструктуризації, проведеної у 2001-2005 рр., підприємства централізованого теплопостачання міст були передані в муніципальну власність, а малі ГЕС були приватизовані. Разом з цим із складу ВАТ "Азеренержі" виведені районні і міські розподільні електричні мережі і на їх основі сформовано чотири регіональні акціонерні товариства. РАТ "Бакелектромережа" і РАТ "Сумгаїтелектромережа" передані в управління на 25 років турецькій компанії "Бармек Холдинг", а РАТ "Гянджаелектромережа" і РАО "Алі-Байрамлиелектромережа" - Бакинському заводу високовольтного обладнання.

Передаючи розподільні мережі у довготермінове управління приватним компаніям, Уряд Республіки передусім переслідував дві цілі:

         надавши цим компаніям певні пільги, дати їм можливість досягти протягом п'яти-шести років 100 % оплати вартості спожитої електроенергії;

         відновити застаріле обладнання за рахунок інвестицій приватних компаній.

Всі решта зобов' язань сторін у цих договорах виходили тією чи іншою мірою із цих двох основних умов. Незважаючи на значні пільги, надані цим компаніям, ними не були виконані умовидоговорів, рівно як і задекларовані програми інвестицій. Названі компанії намагалися видати за інвестиції свої поточні експлуатаційні витрати, одночасно використовуючи різні схеми привласнення і вивозу капіталів. Внаслідок цього договори про передачу у довготермінове управління були розірвані.

Головна помилка реформ полягала в тому, що через відсутність продуманої концепції, створені в цілях демонополізації чотири розподільних компанії потім передали в управління двом невідомим і неперевіреним приватним компаніям. Отже, спроба реформування електро­енергетичного сектору закінчилася безрезультатно.

Автором встановлено декілька базових напрямів дій, насамперед щодо створення незалежного регулюючого органу, удосконалення нормативних актів, удосконалення звітно-облікової системи. Сьогодні в уряді і в регулюючих органах відсутні будь-які певні плани щодо шляхів реформування електроенергетичного сектору з метою створення конкурентного ринку. Насамперед це пов' язано з тим, що за існуючої системи в Республіці різні функції регулювання електроенергетики розподілені між декількома виконавчими органами. Разом з тим в багатьох країнах регулювання здійснює один незалежний орган. Відсутність незалежного регулюючого органу в Азербайджані негативно позначилася в ході проведених реформ.

Виконавчі органи періодично намагалися створювати методології і механізми регулювання електроенергетики. На жаль, ці спроби не мали комплексного характеру і були суперечливими, і часто прийняті нормативні документи мали декларативний характер. Недосконалість окремих нормативних актів завдає непоправної утрати електроенергетичній системі Республіки. Зокрема, правила нарахування податку на додану вартість, закріплені в Податковому кодексі Азербайджанської Республіки, і діючий механізм субсидування електроенергетики створюють перед енергосистемою штучні податкові зобов' язання за відсутності відповідних джерел їх погашення.

Автором обґрунтовується висновок, що в умовах, які склалися, проведення широкої політики регулювання є об' єктивною необхідністю. При цьому, зменшуючи роль адміністративного управління, необхідно розширювати межі застосування економічних важелів в управлінні і регулюванні. Держава з невеликим потенціалом може функціонувати ефективніше. Проте держава може мати значний потенціал і не бути достатньо ефективною, якщо цей потенціал не використовують в належний спосіб. Якщо питанням електропостачання займатися, не беручи до уваги інші види енергопостачання, то політичні рішення можуть виявитися неадекватними і суперечливими.

Внаслідок проведеного аналізу і оцінки стану державного регулювання електроенергетики автором визначена послідовність реалізації державної політики регулювання і введення конкуренції шляхом формування ринкових відносин в електроенергетиці (рис. 1).

Враховуючи специфічні особливості енергосистеми (ЕС) Азербайджанської Республіки, автором запропонована модель конкурентного ринку електроенергії, формування якого повинно здійснюватися у декілька етапів.

В першу чергу на базі існуючих енергозабезпечувальних компаній формується 10 акціонерних товариств розподільних електричних мереж (РАТ РЕМ), кожне з яких обслуговує відповідний економічний регіон. Паралельно, за принципом єдиного покупця, створюється Державна компанія гуртової торгівлі електроенергією (ДК ОТЕ), що є оператором гуртового ринку електроенергії. Насамперед ця компанія разом з експортно-імпортними операціями здійснює операції з купівлі електроенергії в усіх генеруючих компаній і продаж її РАО РЕМ і кваліфікованим споживачам глибокого введення.

До функцій ДК ОТЕ також належать встановлення договірних відносин між суб'єктами гуртового ринку електроенергії, розроблення і впровадження механізму тарифного регулювання і формування умов для конкуренції між суб'єктами електроенергетики, що знаходяться в підпорядкуванні ВАТ "Азеренержі".

Основні заходи на початковому етапі

Створення незалежного регулятивного органу

Усунення бар'єрів на шляху формування конкурентного гуртового ринку Покращання платіжної дисципліни за допомогою законодавства Встановлення лічильників для усіх споживачів Підготовка програми соціальної допомоги та ліквідування прямих субсидій для

виробників електроенергії

Залучення приватного сектору до електроенергетики

 

Політика регулювання

Підготовка реальних оцінок попиту і

енергетичного планування для

забезпечення високої якості послуг з найменшими витратами Прямування до ринкового

регулювання тарифів

Застосування гуртової конкуренції шляхом відокремлення виробництва від передачі і розподілу енергії і встановлення недискримінаційних транзитних тарифів

Введення конкуренції

Усунення на шляху конкуренції таких бар'єрів, як субсидії для окремих

компаній

Встановлення обґрунтованих тарифів

Моніторинг ринку

Створення органу, здатного розглядати і вживати заходи з вирішення конфліктів на енергетичному ринку

Забезпечення можливості вибору енергозабезпечувальної компанії

 

 

Рис. 1. Формування ринкових відносин в електроенергетиці

 

Створення ДК ОТЕ в підпорядкуванні ВАТ "Азеренержі" обумовлене багатьма причинами. Сьогодні основна інформація як загалом по ЕС Азербайджанської Республіки, так і по суб'єктах, сконцентрована у ВАТ "Азеренержі", а його кадровий потенціал дає змогу професіональніше підходити до розв'язання поставленої задачі. Як показало дослідження, розосередження функцій регулювання між багатьма виконавськими органами і низький професійний рівень фахівців, що займаються в них питаннями регулювання електроенергетики, призводить до ухвалення некомпетентних рішень.

На наступному етапі формується Національна Рада з регулювання електроенергетики (НРРЕ). Усі основні функції з регулювання електроенергетики, покладені на різні виконавчі органи, передаються НРРЕ. На цьому етапі ДК ОТЕ виводиться із підпорядкування ВАТ "Азеренержі", і для забезпечення широкої конкуренції їй передаються усі функції оператора гуртового ринку.

Загалом реалізація початкового етапу реформ повинна привести до пропонованої моделі електроенергетичного ринку (рис. 2).

Запропонована модель містить в собі основні елементи початкового етапу формування конкурентного ринку електроенергії, і використовуючи її, в подальшому можна вивести відносини, пов' язані з виробництвом, передачею, розподілом і споживанням електроенергії, на якісно вищий рівень. Важливо також враховувати теплопостачання і газопостачання за лібералізації ринків електроенергії. Наприклад, після формування стійкого ринку електроенергії до АТ РЕМ можна приєднати районні газопостачальні і теплозабезпечувальні компанії і створити в такий спосіб можливість, що регіональні енергозабезпечувальні акціонерні товариства працювали за принципом "три послуги - один чек". Створення таких компаній має багато переваг: енергопостачання економічного регіону розглядається в контексті загального рівня і завдань його соціально-економічного розвитку, що сприяє оптимальному забезпеченню регіону окремими видами енергоносіїв з мінімальними витратами; відбувається концентрація виробничого потенціалу; ліквідовується дублювання роботи з абонентами тощо.


Регулюючі органи

Кабінет Міністрів Азербайджанської Республіки Міністерство промисловості та енергетики Міністерство економічного розвитку Міністерство фінансів Тарифна рада

ВАТ "Азеренержі" - Національна електроенергетична система


Національний ди спетчерський центр - Системний оператор


Система передачі електричної енергії


 

Національна рада з регулювання електроенергетики

 


Мережі високовольтних ліній електропередач

 

 

 

 

Державма компанія гуртової торгівлі електроенергією

Оператор ринку електроенергії - Розррхунковий центр

 

IE


її


її


ж




Акціонерні товариства розподільних

електричних мереж

Кваліфіковані СПОЖИВАЧІ

глибокого введення

 

 

 

СПОЖИВАЧІ


£[- Встановлення договірних відносин

 

 

Рис. 2. Пропонована модель електроенергетичного ринку

 

Висновки: 1. Вивчення досвіду регулювання електроенергетики різних країн показало, що здійснення функцій регулювання незалежним регулятивним органом сприяє ефективності функціонування галузі. У той самий час розподіл цих функцій між декількома виконавськими органами породжує багато проблем (недосконалість тарифного регулювання, механізму субсиду­вання тощо), що, зрештою, призводить до серйозної кризи і стримує економічний розвиток. Автором встановлено, що існуючі проблеми в електроенергетичному секторі можна подолати проведенням реформи і вдосконалення державного регулювання.

2. Уряду Республіки Азербайджан здійснити поетапне формування конкурентного гуртового ринку  електроенергії автономізацією  його  суб'єктів  та введенні  між нимидоговірних відносин, створення Національної ради з регулювання електроенергетики та забезпечення її незалежності від уряду, галузі.

1. Точилин В.А., Венгер В.В. Естественные монополии и вертикальная интеграция: институциональный анализ. В кн.: Экономическая безопасность государства и интеграционные формы ее обеспечения / Под ред. Г.К. Вороновского и И.В. Недина. - К. : Знания Украины, 2007. -С. 176-181. 2. Непомнящий В.А., Рябов В.С. Альтернативные направления в реформировании электроэнергетики и перспективы развития атомной энергетики. В кн.: Экономическая безопас­ность государства и информационные технологии в ее обеспечении / Под общ. ред. Г.К. Воро­новского и И.В. Недина. - К.: Знания Украины, 2005. - С. 133-138. 3. Махнитко А.Е. и др. Стимулирование развития энергетических предприятий в рыночной экономике. В кн.: Экономическая безопасность государства и информационные технологии в ее обеспечении / Под общ. ред. Г.К. Вороновского и И.В. Недина. - К. : Знания Украины, 2005. - С. 138-145. 4. Коцко Т.А. Интеграция в организации управления - фактор повышения конкурентоспособности предприятий ТЭК. В кн.: Актуальные проблемы устойчивого развития / Под общ. ред. И.В. Недина, Е.И. Сухина. -К. : Знание, 2003. - С. 270-281. 5. Лир В.Э. Экономический механизм реализации Энергетической стратегии Украины. В кн.: Экономическая безопасность государства и интеграционные формы ее обеспечения /Под ред. Г.К. Вороновского и И.В. Недина. - К. : Знания Украины, 2007. - С. 103-107.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г Б Гасанов - Розвиток ринкових відносин в електроенергетичній системі азербайджану

Г Б Гасанов - Розвиток ринкових відносин в електроенергетичній системі азербайджану