Г М Віняр - Розвиток системи дериваційних засобів на базі кореневих морфем - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 808. 3 - 541. 1

Г.М. Віняр,

доцент, кандидат філологічних наук, зав. кафедри (Криворізький державний педагогічний університет)

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ДЕРИВАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ НА БАЗІ КОРЕНЕВИХ МОРФЕМ

Стаття присвячена проблемі дериваційних афіксів перехідного статусу, що набули регулярності у сучасних новотвірних процесах під упливом інтернаціоналізації мови, деспеціалізації термінів, унаслідок зростання по­треб у номінації нових явищ дійсності.

У сучасній дериватології виділяють клас словотвірних одиниць перехідного статусу, які мають кореневу се­мантику, виступають компонентами складних слів, проте розвивають здатність утворювати "однотипний ряд слів", тобто виступати "носієм узагальненого словотвірного значення" [1: 40]. Синкретичний характер таких словотвірних одиниць, які перебувають на межі основоскладання й афіксації, зумовив їх різну класифікацію і численну термінологічну інтерпретацію [2: 206]. Найчастіше цей клас перехідних одиниць називають афіксої-дами і розглядають у руслі тенденції до розвитку афіксів із компонентів складних слів, яка " вважається загаль­ною і визначальною в поповненні арсеналу словотворчих засобів мови" [2:206].

В українській дериватології сформувався підхід до оцінки афіксоїдності регулярних компонентів складних слів на основі ступеня їх десемантизації і набуття узагальнено-абстрактного значення. На думку К.Г. Городен-ської, найвищий ступінь префіксоїдності мають іншомовні елементи з кількісно-оцінним значенням, а ступінь префіксоїдності іншомовних елементів з конкретно-предметним і процесуальним значенням низький, тому що вони слабо десемантизуються [1: 41 ].

Зважаючи на особливий статус словотвірних засобів, які, зберігаючи лексичну наповненість, у своїх функці­ях наближаються до дериваційних афіксів, умотивованим є термінування їх словом " лексико-морфеми", яке, слідом за російськими мовознавцями, вживає М.М. Богдан [3;4]. Більшість таких лексико-морфем, або аглюти­нативних морфем, греко-латинського походження, оскільки, на відміну від питомих коренів, вони менш обтя-жені конкретно-предметним значенням, живомовними асоціаціями. У новотворенні 90-х років XX - початку XXI століття виявляють активність у сполученні з іменниками і прикметниками ряд препозитивних елементів: авто-, агро-, аеро-, аудіо-, біо-, вело-, відео-, еко-, електро-, етно-, кіно-, мікро-, міні-, психо-, соціо-, теле-, фі-то-, фото- та ін.

Не применшуючи ролі традиційних словотвірних способів у процесах неологізації, слід відзначити високу активність порівняно нових словотвірних типів із запозиченими аглютинативними морфемами (9% від загаль­ної кількості новотворів). Як відомо, греко-латинські основи виступають ядром термінологічної лексики, забез­печуючи уніфікованість значень терміноелементів. Характерні для сучасної мови проникнення частини термі­нів у загальновживану лексику, їх деспеціалізація зумовили використання інтернаціональних лексико-морфем для творення нових слів у різних стилях української мови. "Їх вільність у сполученні з багатьма основами зумо­влена тим, що вони мають стандартні, уніфіковані значення і здебільшого не обтяжені багатозначністю" [5:

101 ].

Найвищий ступінь префіксоїдності мають препозитивні іншомовні елементи з кількісно-оцінним значенням. У новотворенні досліджуваного періоду з цієї групи лексико-морфем найчастіше використовується префіксоїд міні-. Продуктивною є реалізація значення міні- у поєднанні з назвами виробничих і торговельних об'єктів (мі-ні-біржа, міні-буфет, міні-завод, міні-пекарня, міні-підприємство), назвами закладів освіти (міні-дитсадок, міні-студія, міні-школа), назвами механізмів, предметів побуту (міні-дисплей, міні-калькулятор, міні-магнітофон, міні-трактор).

Словотвірне значення, яке вносить компонент міні- у структуру похідних, - "менший за розміром, обсягом порівняно з названим твірним словом). Напр. . : Не минуло й два тижні, як у нього на подвір 'ї запрацював влас­ний міні-млин (Голос України). Поширеність даної словотвірної моделі зумовлена суспільними чинниками: про­цесом роздержавлення, розширення сфери обслуговування за рахунок малих підприємств, відходом від гіганти­зму, деталізацією суспільного життя. Напр. : Автор пропонує не будувати більше дитячих садків, кожен з яких обходиться державі приблизно в 1 млн. карбованців, а організувати дошкільні міні-групи (Профспілкова газе­та); Тут діють міні-пекарня, макаронна лінія, цех з виробництва гречаної крупи (Урядовий кур 'єр). Високий ступінь аглютинативності форманта міні- дозволяє поєднувати його з демінутивними іменниками, словотвірні можливості яких, як правило, обмежені: міні-дитсадочки, міні-тракторець .

Процес уходження елемента міні- через побутову лексику [6: 42], зокрема, через назви вкороченого одягу [7: 101 ], позначився на сфері функціонування похідних даного типу - переважно в розмовно-побутовому стилі, звідки вони потрапляють у засоби масової інформації: міні-гастролі, міні-дослідження, міні-інтерв' ю, міні-фейлетон. Сполучення міні- з назвами, семантика яких несумісна з префіксоїдами кількісно-оцінного значення, веде до творення оказіоналізмів (міні-держава, міні-республіка). Останнім часом з'являються дидактичні тер­міни з цим префіксоїдом: Кожен урок перетворюється на міні-дискусію (Рідна школа); Загалом, поза цим змі­стом, як показує експериментальний досвід, втрачається дійове розвивальне значення будь-якого навчального заняття чи міні-модуля (Педагогіка і психологія).

Термінологічний елемент грецького походження мікро-, який має значення "дуже малий, найдрібніший, пов'язаний з вивченням або вимірюванням дуже малих предметів, явищ, величин" [8: 433], також виявляє знач­ну активність у новотворенні кінця ХХ - початку ХХІ ст. Більшість новотворів засвідчують його традиційневикористання в термінотворенні: мікробіосейсмополігон, мікросейсморайонування, мікробульба, мікролептон, мікроземлетрус, мікропедіатрія, мікрорівень. Напр.: Поки що кінцевою елементарною сходинкою, вочевидь, є лептони та мікролептони. Але, напевно, вглиб матерія невичерпна - надалі наука можливо виявить мікромік-ролептони (Наука і суспільство).

У нетермінологічних утвореннях семантика мікро- близька до значення міні- -" менший, ніж звичайно" : мік-родискусія, мікроепоха, мікроінтерв 'ю, мікросенсація.

Можливе оказіональне використання мікро- з виражальною метою: Ситуація ускладнюється тим, що таких "мікрогостей" важко позбутися : наявні методи очищення води пасують перед вірусами (Наука і фантастика, 1991, №5, с. 5); Патологічна ейфорія "десакралізації" породила мікроорду новітніх газетярів-літературознавців, які напрямець підключені саме до люмпенізованої частини реципієнтів (Сучасність, 2000, №4, с. 80). Для вираження семантики "найменший" починає використовуватися лексико-морфема грецького походження нано- (карликовий): На думку членів CIRP, найбільш обіцяючим в цьому відношенні є мікро техно­логії і нанотехнології (Дзеркало тижня, 25 листопада 2000).

Антонімічний префіксоїд макро- залучається до номінації нових явищ значно рідше, ніж мікро-, зважаючи, очевидно, на такий екстралінгвальний фактор, як напрям розвитку людського пізнання вглиб, до найдрібніших елементів світобудови. Лексико-морфема макро- бере участь в оформленні термінослів: макропланктон, мак-роекономіка, макроареал. Напр.: У нашій країні практично всю економіку приватизовано, і держава виконує лише роль макрорегулятора ( Україна і світ сьогодні, 9 липня 1999).

Іншомовні префіксоїди з кількісно-оцінним значенням виявляють різну міру адаптації до словотвірної сис­теми української мови. З українськими основами активно сполучаються лексико-морфеми міні- і мікро-, які мають високий ступінь абстрагованості значення і не співвідносяться з українськими дериваційними засобами (міні-млин, мікробульба). Розмежування сфер сполучуваності спостерігаємо при деривації з елементами моно-, бі-, полі-, які корелюють з українськими відповідниками (пор.: монолінгвальний - одномовний).

Широко представлені у матеріалі сучасного новотворення деривати з препозитивними лексико-морфемами конкретно-предметної семантики, які словотвірну функцію поєднують з атрибутивною (агро-, біо-, авто-, вело-, відео-, еко-, кіно-, теле- та ін. ). Окремі з запозичених лексико-морфем сприймаються як усічення прикметників, утворених на базі греко-латинських основ автоматичний, біологічний, кінематографічний, велосипедний тощо. Зважаючи на це, окремі автори розглядають утворення із запозиченими препозитивними елементами як частко-воскорочені абревіатури. Відоме тлумачення їх як складених найменувань з особливими незмінними прикметни­ками. Проте не всі утворення із зазначеними лексико-морфемами мають аналітичні відповідники з повними при­кметниками (кінокумир), до того ж не всі запозичені елементи входять до прикметникових основ (пор. : аудіо-, відео-).

Регулярність ряду лексико-морфем з різним ступенем префіксоїдності у поєднанні з іменними основами пе­реконує у специфічності даного способу творення нових слів, який є свідченням розвитку словотвірної системи, взаємодії одноосновної і багатоосновної деривації. Поширеність аглютинативних морфем як засобу новотво-рення дозволяє зробити припущення про становлення нового способу оформлення похідних - за допомогою регулярних основ, або префіксоїдів, оскільки процес перетворення основ складних слів в афікси досить трива­лий і супроводжується постійним поповненням класу одиниць перехідного статусу.

Розвиток класу препозитивних іншомовних елементів у сучасному словотворенні відбувається двома шля­хами:

1)        поповнення новими префіксоїдами за рахунок запозичених основ, які набувають словотвор­чої регулярності (аудіо-, відео-, еко-);

2)        розвиток нових значень, омонімічних відношень у системі лексико-морфем, які вже функціо­нують у словотворенні (біо - зі значенням "біологічний" і біо— "біоенергетичний", авто— "автома­тичний" і "автомобільний",радіо- - "радіотехнічний" і "радіоактивний").

Досліджуючи сучасні способи словотвору, В.М. Лейчик зазначає, що " в певну епоху на перший план в ролі лексико-морфологічного активу висувається певна кількість морфем, котрі мають соціолінгвістичні ознаки за-гальновідомості, частотності соціальної значимості і психолінгвістичну ознаку короткості (оптимальності дов­жини) [8: 12]. Аналізовані запозичені лексико-морфеми відповідають названим критеріям, оскільки є ощадли­вим способом передачі змісту складних понять і беруть участь у номінації найновіших явищ у галузі техніки (авто-, вело-), народного господарства (агро-), захисту навколишнього середовища (біо-, еко-), засобів масової інформації (відео-, теле-) та ін.

Препозитивні елементи відео-, кіно-, теле- набули поширення у новотворенні досліджуваного періоду вна­слідок зростання ролі кінематографії і технічних засобів масової інформації в епоху науково-технічного про­гресу і інформатизації суспільства. Вільне приєднання даних лексико-морфем до широкого кола основ забезпе­чується тим, що вони " мають абстрактне значення і лише співвідносяться з певними поняттями, окремою пред­метною галуззю" [5: 100]. Так, аглютинативна морфема кіно- у сполученні з іменниковими основами може ви­ражати значення прикметника кінематографічний (кіноматеріал, кінопроцес, кінотворчість), називати жанр кінофільму (кінобойовик, кіногазета, кіносеріал), предмети і явища, пов'язані зі створенням і прокатом фільмів (кіномістечко, кіноринок, кіноспоруда), осіб (кінобізнесмен, кінопоет). В основі сполучуваності елемента кіно-з твірною основою можуть лежати метафоричні відношення. Напр. : На кінокарті планети київський студент­ський фестиваль "Пролог", очевидно, непомітний (Культура і життя).

Препозитивна лексико-морфема теле- в основному дублює значення прикметника телевізійний, через що останній в аналітичних назвах виступає значно рідше. Досить частотне вживання означення такої семантики накористь аглютинативної морфеми, яка долучається до твірного іменника як кваліфікатор поняття безпосеред­ньо, проминувши стадію деривації аналітичного найменування : телеаудиторія, телеепізод, телеініціатива, телекомунікація. Продуктивне новотворення з елементом теле- пов'язане з розвитком телебачення, з урізнома­нітненням жанрів його передач: телебесіда, телевипуск, телевечорниці, телегурток, теледиспут, телеін-терв' ю, телемарафон, телерозповідь, телесюжет, телетиждень.

На особливу увагу заслуговує факт появи нової лексико-морфеми, яка розвивається внаслідок набуття коре­невою морфемою регулярних словотвірних зв'язків. Це явище, як правило, пов'язане з виникненням і розвит­ком певної галузі знань або суспільного життя. Так, бурхливий розвиток відеотехніки, поширення відеопродук-ції і потреба у зв' язку з цим у нових назвах зумовили словотворчу активізацію основи відео- (з лат. " дивлюся", "бачу"), яка до 80-х років засвідчена лише в структурі кількох слів: відеотелефон (СУМ. Т. 1, с. 582); відеогра­ма, відео-рекордер, відеосигнал, відеофонограма (СІС, 1974, с. 127). Матеріал сучасного новотворення містить понад 60 дво- і трикомпонентних утворень з цим елементом.

Як зазначає Н.Ф. Клименко, основа відео- "виступає ощадливим засобом, який переводить цілі ряди різнорі­дних явищ і предметів в один клас"[6: 100] . За допомогою відео- оформлюються назви технічних засобів для фіксації і відтворення відеозапису (відеоапаратура, відеоплеєр, відеотехніка), назви приміщень і закладів для створення й демонстрації відеопродукції (відеобар, відеозал, відеокабіна, відеооб' єднання, відеосалон, відеос­тудія, відеоцентр), назви жанрів відеопродукції (відеомюзикл, відеосеріал, відеотижневик). Похідні з відео-можуть передавати значення " виконуваний за допомогою відеозапису": відеотренінг - коректування поведінки людини за допомогою відеозапису.

На відміну від лексико-морфем теле-, кіно-, іншомовний елемент відео- не має відповідного прикметника, тому не співвідноситься зі складеними атрибутивними найменуваннями. Це непрямим чином засвідчує слово­творчу самостійність препозитивних іншомовних елементів, які виступають засобами первинної номінації, а не стягненими формами прикметникових основ.

Лексико-морфема відео- може сполучатися і з абстрактними іменниками (відеобум, відеопіратство), у ху­дожніх творах та публіцистиці використовуються оказіональні утворення з відео- для оцінки негативних явищ: відеобезумство, відеокайф (Є. Гуцало). Напр. : Відеохалтура поглинула наші екрани (Ранок); Кого з нас, дорос­лих, не дратують і не лякають відеотенета, в яких останнім часом заплуталися тисячі підлітків?(Жінка). Сполучення елемента відео- з широким колом основ для вирішення номінативних і художньо-експресивних завдань демонструє великі комбінаторні можливості цього префіксоїда, зумовлені однозначністю його семан­тики, співвіднесеністю з явищем, що набуло поширення у різних сферах життя суспільства.

Активізація лексико-морфеми відео-, що вказує на засоби фіксації і відтворення інформації для зорового сприймання, вплинула на словотворчу активність основи латинського походження аудіо-, семантика якої пов'язана зі слуховим сприйняттям інформації, музики (відео- і аудіопродукція; аудіо- і відеоапаратура ). Еле­мент аудіо- (з лат. : " чую, слухаю") сполучається у сучасному новотворенні як з іменниками, так і з прикметни­ками. Напр. : Новий зоровий ряд потребував нового аудіовирішення (Всесвіт); Це був лише прелюд параджа-новського аудіовізуального кіно. . . (Україна). Набули поширення також трикомпонентні утворення з аналізова­ними префіксоїдами, у яких до повного слова долучаються два препозитивних елементи з атрибутивною функ­цією: кіновідеоасоціація, кіновідерпрокат, радіотелестанція. Появі таких новотворів сприяє їх компактність, можливість передати в одній лексемі складне розчленоване поняття.

Семантично близькі препозитивні елементи виявляють здатність сполучатися з одними і тими ж основами, що уможливлює появу в усному і писемному мовленні тимчасових комплексів, які складаються з двох-трьох лексико-морфем і спільної твірної основи. Напр. : НЛО спостерігається, фіксується радіолокаційними, магні-то- і звукометричними приладами, за допомогою кіно-, фото- і телекамер у польоті, на землі чи на воді ( Профспілкова газета); Знімати на відео-, кіно- чи фотоплівку (Молодь України). Належність кінцевої основи кожній з лексико-морфем графічно фіксується висячим дефісом після них: теле- і радіокомпанія, теле- і кіно-світ.

Значна частина новотворів з аглютинативними морфемами пов'язана з такою соціально важливою сферою, як освоєння, вивчення і захист навколишнього середовища (біо-, еко-, гео-, агро-). Соціальна значимість лекси-ко-морфем із галузі охорони довкілля засвідчена участю основи слова екологія у різних способах оформлення новотворів: абревіація (науково-виробнича фірма "Екопром"), поєднання з препозитивними елементами (гео-екологія, ендоекологія), виділення словотворчого елемента еко-, який набув активності у кінці 80-х років ХХ ст. (екобізнес, екомітинг, екосистема, екоцентр). Лексико-семантичне значення елемента еко- (з грецької - " дім", " батьківщина") сформувалося на основі лексеми екологія, яка позначає науку про взаємовідносини живих орга­нізмів з навколишнім середовищем. Елемент еко- може виступати як основа у дериватах з суфіксоїдами (еко-метрія, екоцид) і як префіксоїд в утвореннях з мотивуючими іменами ("Екомоніторинг" - вимірювальна систе­ма із застосуванням гідрооптичної апаратури).

Продуктивність словотворення за допомогою греко-латинських елементів відбувається під упливом поглиб­лення наукових знань, виникнення нових наукових галузей на межі різних наук. Напр. : Перед нами гостро стоїть питання не лише про створення екологічного інституту на Україні, а й про потребу формування ціл­ком нової галузі знань - геосоціології, науки, покликаної вивчати структурно-функціональні особливості соціо-сфери і підпорядкованих їй конкретних геосоціосистем (Вісник Академії наук). Проблема збереження довкілля, розвиток екологічної науки пов' язані зі створенням нових термінів за допомогою елементів агро-, біо-: агроеко­логічний, біотехнології.

Продуктивна лексико-морфема агро- (СУМ фіксує 27 утворень), значення якої традиційно відповідало слову агрономічний (СУМ. Т. 1, 18), у сучасному словотворенні вживається також у значенні аграрний, сільськогос­подарський, причому з більшою емпіричною продуктивністю. Препозитивний елемент агро-1, який вносить у семантику новотвору значення " агрономічний", рідше зустрічається у новотворенні загальновживаної лексики, оскільки використовується здебільшого для продукування термінів (агростанція, агрохімлабораторія), які по­трапляють до загального вжитку через пресу, періодику. Напр. : Екологічний стан навколишнього середовища загальновідомий: тотальне забруднення біосфери, порушення агротехнології тощо (Профспілкова газета, 1990, №15, с. 14).

Значення " аграрний" передає лексико-морфема агро-2, яка набула поширення внаслідок частотного вживан­ня її у структурі найменування агропромисловий комплекс, усічення агропром, похідного агропромівець. У на­шому матеріалі препозитивний елемент агро-2 представлений у назвах сільськогосподарських підприємств (аг-рогосподарство, агрокомбінат, агрофірма), назвах осіб (агроброкер). Розвиток омонімії в лексико-морфемі агро- пов' язаний з тим, що ця латинська основа функціонує не тільки в слові агрономічний, але й у лексемі аг­рарний.

Явище розвитку омонімії в системі запозичених лексико-морфем спостерігаємо і на прикладі препозитивно­го елемента біо-, який традиційно відповідає значенню " біологічний" або вказує на стосовність до життя, жит­тєвих процесів: біоадаптація, біоЕОМ, біоробот. Напр. : Одночасно при ін'єкційному введенні різко зростає біодоступність ацетилсаліцилової кислоти (Фармакологічний журнал).

Нове значення лексико-морфеми біо- розвинулося на базі терміна біоенергетика, під яким, як правило, ро­зуміють здатність людського організму впливати на біополе іншої людини. Численні публікації на тему біоене-ргоінформатики містять ряд термінів, що уже набули загальновживаного статусу: біодіагностування, біооболо-нка, біополе, біоцілительство. Так, біолокація - " це феноменальна здатність окремих людей шукати воду, кори­сні копалини, підземні порожнечі за допомогою рук або нескладних приладів: лози чи металевої рамки" (Знан­ня та праця). Напр. : Метод, успішно освоєний ентузіастом і лише недавно введений до наукового лексикону під терміном біолокація, прийнято на озброєння у виробничому об' єднанні "Північукргеологія" (Вісник Академії наук ). Причиною омонімічних відношень елементів біо-1 і біо-2 є те, що скорочення прикметника біоенерге­тичний відбулося по межі запозиченої основи біо-, яка у його структурі вжита в усталеному значенні: " такий, що стосується життєвих процесів", а у структурі розглянутих новотворів відповідає значенню " біоенергетич­ний".

Сучасний рівень розвитку людського суспільства характеризується посиленою увагою до національних, психологічних, соціальних сфер його життя. Оформлення нових понять, пов'язаних з відродженням народних, національних основ духовності, відбувається за допомогою словотвірної моделі з препозитивним елементом етно- (з грецької " народ"): етнолінгвістика, етнодидактика, етнопедагогіка, етнополітика. Напр. : Українсь­кий мовленнєвий етноетикет пов'язаний із вдачею українця, його етнопсихологічними рисами (Дивослово).

Високий ступінь аглютинативності запозичених лексико-морфем дозволяє утворювати компактні назви з двома препозитивними елементами для передачі складних розчленованих понять і ознак, що є дуже важливим на сучасному етапі розвитку наукових підрозділів у напрямі їх взаємодії. Напр. : За фахом я історик, працюю над комплексним етнолінгвосоціологічним дослідженням "Україна: сучасна етнолінгвістична ситуація"( Слово і час).

Набули активності в оформленні новотворів елементи психо- і соціо-: психоенергія, психокультура, психо-енергоінформатика; соціоекосистема, соціокультурний, соціогуманітарний, соціоукраїністика. Напр. : Нова комплексна наука про гармонізацію взаємин суспільства та природи - соціоекологія, яка базується на сучасно­му системному підході (Освіта). Аналізовані лексико-морфеми сполучаються як з іменниками, так і прикмет­никами.

Особливістю сполучуваності таких продуктивних в українському словотворенні елементів, як авто-, вело-, є творення не тільки номінативних лексем (автоспоживач, автотехобслуговування; велотурне, велопатент), але й оказіональне поєднання їх з іменниками на основі метафоричних відношень (автовидовище, велокінь). В ос­нові таких утворень - регулярність запозичених основ авто-, вело-, що дає можливість творення за аналогією : І у вас, і у нас сяючий достатком автомонстр прокладає чітку межу між відносним багатством і відносною бідністю (Наука і фантастика).

Розвиткові способу оформлення новотворів за допомогою препозитивних інтернаціональних елементів сприяють їх широкі комбінаторні можливості, вихід за межі термінології, адаптація до системи українського словотвору, що виявляється в активній сполучуваності з українськими іменними основами. У новотворенні 90-х років ХХ - початку ХХІ ст. спостерігається високий ступінь емпіричної продуктивності греко-латинських лек-сико-морфем, поповнення їх арсеналу новими словотворчими елементами (аудіо-, еко-), розвиток нових слово­твірних значень на базі існуючих препозитивних елементів (агро-2, біо-2).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Городенська К.Г. Префікси і префіксоїди в українській мові // Мовознавство. - 1986. - №1. - С. 36-41.

2.      Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. - К.: Наукова думка, 1987.

3.      Богдан М.М. Одна з продуктивних моделей словотвору сучасної мови // Українська мова і література в школі. - 1968. -

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Г М Віняр - Розвиток системи дериваційних засобів на базі кореневих морфем