Б Г Скоков, І А Краївська - Роль моделювання у бухгалтерському обліку - страница 1

Страницы:
1 


і фот t—1 1 + Kt _


(15)

Отже, була отримана модель визначення величини засобів на оплату праці персоналу підприємства, що враховує взаємозв'язок по­треб і потенційних можливостей підприємства.

1.Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 260 с.

2.Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ,

2001. - 528 с.

3.Клебанова Т.С., Іванов В.В., Дубровіна Н.А. Методи прогнозування: Навч. по­сібник. - Харків: ХДЕУ, 2002. - 372 с.

4.Пономаренко В.С., Пушкарь А.И., Ван Шон А.Е. Моделирование управления персоналом корпорации. - Харьков: РИО ГЭУ, 1997. - 232 с.

Отримано 23.07.2003

 

УДК 303.833.5

Б.Г.СКОКОВ, канд. екон. наук, І.А.КРАЇВСЬКА

Харківська державна академія міського господарства

РОЛЬ МОДЕЛЮВАННЯ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

Розглядається історія бухгалтерського обліку як історія розвитку моделей від більш простих до більш складних. Завдяки цим моделям можна спростити управління господарськими процесами і зробити його більш ефективним.

Слова „модель" і „моделювання" один час були дуже поширені у наукових дослідженнях. Не був винятком і бухгалтерський облік. Праці вітчизняних вчених на цю тему є добре відомими. Не можна не відзначити, що іноді деякі фахівці в області обліку трактують моделю­вання, як новий специфічний елемент бухгалтерського методу, допов­нюючи перелік цих елементів моделюванням [1]. Але таке трактуван­ня, на наш погляд, помилкове. Моделювання - не додатковий елемент, а новий більш важливий аспект, що дозволяє глибше й детальніше розглянути проблеми бухгалтерського обліку.

Під моделюванням звичайно розуміють вивчення яких-небудь об'єктів чи процесів не прямо і безпосередньо, а через спеціально створені зображення, що відбивають їх образи й описи [2]. Факти гос­подарського життя майже завжди вивчалися за допомогою спеціаль­них облікових прийомів, що виступали і продовжують виступати в ролі своєрідних моделей. Для них характерний рух від ізоморфізмупрагнення до максимально повного ("дзеркального") відображення господарського процесу, до гомоморфізму, що розкриває найбільшхарактерні й принципово важливі його сторони. Вся історія бухгалтер­ського обліку - це історія розвитку моделей, від більш простих (ізомо­рфних) до все більш складних і абстрактних (гомоморфних), що до­зволяє спростити управління господарськими процесами і зробити йо­го більш ефективним [2].

Дійсно, перші облікові моделі - контокорент і інвентар, просто описували стан розрахунків і коштів. Однак вже інвентарі припускали певні види угруповання цінностей, а це був крок у бік гомоморфізму. Крок цей був тим значнішим, чим ширшими були рамки групувальних ознак в інвентарних описах. Згодом ці ознаки перетворилися в основ­ний методологічний прийом обліку - рахунки, практичне ведення яких припускало вибір тієї чи іншої форми облікового реєстра. Згодом бельгійський бухгалтер М.Баттайлль (1804 р.) назве різні їх види мо­делями, за допомогою яких описується і вивчається господарська дія­льність підприємств [3].

Разом з тим реєстри простої (уніграфічної) бухгалтерії містили купу відомостей і не давали узагальненої інформації, що дозволила б оцінити успішність господарської діяльності підприємства. У XIII-XV ст. була створена нова подвійна (диграфічна) модель бухгалтерського обліку. В її основі лежало багато умовних конструкцій і допущень, що допомагають ефективно вирішити безліч чисто практичних задач: вве­сти в облік єдиний вимірник; дати узагальнену грошову оцінку різним видам майна, а також правам і зобов'язанням підприємства; створити внутрішні контрольні підсумки, що сприяють автоматичній перевірці правильності записуваних сум; забезпечити можливості для система­тичного визначення результатів господарської діяльності і величини вкладених у підприємство коштів. У цих умовах баланс підприємства, цей, як його згодом назвуть французькі автори Е.Леоте й А.Гільбо, " синтез рахунків, що не закрилися", ставав моделлю, що характеризує положення підприємства, його юридичні й економічні зв'язки і відно­сини як зі своїми працівниками (агентами), так і із зовнішніми юриди­чними і фізичними особами (кореспондентами). Основні принципи цієї гомоморфної диграфічної моделі лежать і в основі сучасного бухгал­терського обліку.

Викладання обліку породило потребу в нових моделях, мета яких зводилася до полегшення його вивчення. Вже в 1675 р. польський вче­ний Я.Хаур намагався звести все різноманіття господарських операцій до восьми моделей, що відбивають всю безліч фактів господарського життя, причому кожен конкретний факт трактувався як окремий випа­док заданих восьми типів-моделей. У 1796 р. Едуард Джонс уперше побудував алгебраїчну модель бухгалтерського балансу:

a + b = з + d,

де а - майно; b - дебітори; з - кошти власника, вільні від його боргів; d - кредитори.

З цієї моделі виводили подвійний запис і правила відображення фактів господарського життя на рахунках бухгалтерського обліку.

У XIX ст. було багато зроблено для моделювання вже самих ізо­морфних моделей, і поступово тільки тепер завершився перехід до мо­делей гомоморфних, тобто якщо ізоморфні моделі відбивали господар­ські процеси, то гомоморфні мали більш узагальнений характер і від­творювали вже структуру бухгалтерських документів і реєстрів.

Таким чином, основні традиційні прийоми бухгалтерського облі­ку (інвентаризація, реєстрація, подвійний запис, синтетичні й аналіти­чні рахунки, господарські операції і баланс) є проявом різних сторін моделювання. Але дотепер для бухгалтерського обліку було характер­но неявне використання методу моделювання, тому що дослідники не ставили перед собою усвідомлене завдання моделювання, як загально­го методу дослідження господарського процесу, що не дозволяло гли­боко осмислити вже відомі в обліку методи, одержати можливість роз­криття невідомих раніше закономірностей і говорити про новий етап розвитку бухгалтерії.

У процесі бухгалтерського моделювання доцільно дотримуватися трьох аспектів: аналітичного розкладання, синтетичного складання і тимчасової складової. Чим детальніше аналітичне розкладання еконо­мічної інформації з облікових ознак, тим більше можливостей для до­сягнення показників, поставлених перед адміністрацією підприємства, забезпечення найсуворішого контролю за схоронністю цінностей, одержання інформації, необхідної для управління; оцінки господарсь­кої діяльності. Моделювання на цій ділянці бухгалтерського обліку дозволяє показати можливі канали інформаційних потоків і досягнуті результати.

Синтетичне узагальнення (складання) економічної інформації до­зволяє дати загальну оцінку господарської діяльності підприємства. Таке узагальнення виконується тільки на основі грошового вимірника, похідного від натурального. Це висуває перед моделюванням завдання оцінки інформаційних каналів залежно від збігу і розходження оцінки матеріальних цінностей, що надходять і вибувають, та ін. Синтетичне складання виступає як зворотний процес щодо аналітичного розкла­дання. Тому перед моделюванням постає завдання виділити проміжні рівні в процесах складання і розкладання даних.

Система обліку, крім натурального і вартісного вимірників, по­винна включати тимчасовий, тобто облік має не тільки припускати натуральне і вартісне вираження запасів сировини і матеріалів, їх руху, але і відбивати запаси в днях і враховувати їх оборотність. Отже, і об­лікові моделі повинні фіксувати чи мати на увазі час.

Виходячи з названих аспектів і осмислюючи еволюцію бухгал­терської методології через її моделювання, можна виділити вісім сту­пенів, що відображають логіку бухгалтерських процедур і тенденцію до переходу від ізоморфних до гомоморфних моделей:

Перший ступінь. Більшість бухгалтерів вважає, що інформація, подана в облікових реєстрах, у максимальній мірі адекватна господар­ським процесам. Однак незалежно від ступеня ізоморфізму бухгалтер­ський облік як модель господарської діяльності являє собою систему первинної документації (вхідна інформація), облікових реєстрів (згру­пована інформація) і звітності (вихідна інформація). Але на рівні цього ступеня вирішальне значення з погляду самого бухгалтерського облі­ку, його практичної реалізації і науки мають не самі первинні докуме­нти, не реєстри і не форми звітності, а моделі вхідної і вихідної інфор­мації.

Другий ступінь. Передбачається, що основними моделями бухга­лтерського обліку, як уже було сказано, виступають рахунки й інфор­маційні зв'язки між ними, іменовані в просторіччі проводками. Самі проводки - це деякі моделі, що описують реальні ситуації, які розкри­вають економічні й правові відносини учасників господарського про­цесу. Ці моделі особливо потрібні в дидактичних (навчальних) цілях. Спочатку вони виникли у вигляді "літачків" (на Заході їх називають Т-моделями).

Третій ступінь - одна з найпоширеніших моделей у навчальній практиці. Вона заснована на використанні елементарної алгебри, за допомогою якої виникає можливість побудувати ряд так званих балан­сових рівнянь.

Четвертий ступінь передбачає перелік моделей, що дозволяють знаходити принципово нові методологічні рішення. Тут повністю здій­снюється системний підхід, особливо той його етап, що одержав назву перебору. На цьому ступені всі моделі можуть бути названі ітератив­ними. Вони становлять величезний інтерес насамперед при організації обліку на тій чи іншій ділянці роботи.

П'ятий ступінь. Бухгалтер повинен моделювати не тільки реєст­ри й окремі інформаційні потоки, наприклад, з обліку матеріалів, але і всі інформаційні потоки, пов'язані з бухгалтерським обліком.

Шостий ступінь. Інформаційні потоки, відбивані в бухгалтерсь­кому обліку, не мають і не повинні мати самодостатнього характеру,вони тільки відображають реальні потоки, властиві господарським процесам. Тому організація технологічних процесів повинна визначи­ти організацію і методику бухгалтерського обліку. Саме на шостому ступені помітний величезний внесок наших учених, насамперед Е.К.Гільде (1904-1983 рр.).

Сьомий ступінь. Бухгалтерський облік містить у собі як невід'єм­ну частину аналіз господарської діяльності, і весь комплекс напрацьо­ваних аналітичних моделей варто розглядати як етап у розвитку бухга­лтерського моделювання.

Восьмий ступінь. Прогнозування процесів господарської діяльно­сті і шляхів розвитку самого бухгалтерського обліку дозволяють ши­роко застосовувати такі неформальні методи, як Дельфі, ПАТТЕРЕН та деякі інші. Ця функція моделювання дає змогу вивчити й оцінити шляхи розвитку господарських процесів через зміну математичного значення економічних показників.

Таким чином, моделювання припускає широке використання ма­тематичних методів, що, в свою чергу, порушує питання про вибір ма­тематичного апарату. Тривалий час основним засобом математизації бухгалтерського обліку була традиційна алгебра, що цілком відповіда­ло і продовжує відповідати дидактичним цілям. Використання моде­лювання в бухгалтерському обліку дозволяє перебудувати його струк­туру, виходячи з економічних вимог сьогоднішнього дня, а в основу викладання бухгалтерського обліку покласти не галузевий принцип, як це дотепер прийнято, а облікові задачі, описані мовою сучасної науки.

1.Нарибаев К. Н. Организация и методология бухгалтерского учета в условиях АМ. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 178 с.

2.Шапошников А. А. Классификационные модели в бухгалтерском учета. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 189 с.

3.Соколов Я. В. Моделирование в бухгалтерском учете. - М.: Финансы и стати­стика, 1999. - 207 с.

Отримано 08.10.2003

 

УДК 658.15 Р.А.КОСИНСКИЙ

Харьковский государственный экономический университет

ОЦЕНКА РАЗВИТИЯ ЛОГИСТИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ

В ПРОЦЕССЕ УПРАВЛЕНИЯ КАПИТАЛОМ ПРЕДПРИЯТИЯ

Обосновывается применение концепции логистики к управлению потоками капи­тальных благ. Предлагается методика оценки развития логистических функций, которая может быть использована для исследования состояния управления капиталом предпри­ятия, в том числе предприятия коммунального хозяйства.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Б Г Скоков, І А Краївська - Роль моделювання у бухгалтерському обліку