О В Климова - Свідоме професійне самовизначення у контексті формування особистості майбутнього фахівця - страница 1

Страницы:
1 

СВІДОМЕ ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Кафедра ділової іноземної мови та міжнародної комунікації

 

 

Климова О.В., Ісаєнко С.А. «Свідоме професійне самовизначення у контексті формування особистості майбутнього фахівця» Питання формування професіонала, особливості прояву людської особистості в її професійній діяльності, взаємозв'язок і взаємозалежність життєдіяльності людини та сфери її професійної діяльності надзвичайно актуальні у ХХІ століття. У статті аналізується ступінь усвідомленості професійного самовизначення абітурієнтів і його вплив на формування особистості майбутніх фахівців. Автори вважають, що одним із головних завдань системи професійної освіти є наразі цілеспрямована робота щодо формування особистості майбутніх фахівців із урахуванням їхнього більш пізнього включення у процес професійної підготовки.

Ключові слова: професійне самовизначення, особистість, усвідомленість, професійна освіта.

 

Климова Е.В., Исаенко С.А. «Осознанное профессиональное самоопределение в контексте формирования личности будущего специалиста» Вопросы формирования профессионала, особенности проявления человеческой личности в её профессиональной деятельности, взаимосвязь и взаимозависимость жизнедеятельности человека и сферы его профессиональной деятельности чрезвычайно актуальны в ХХІ столетии. В статье анализируется степень осознанности профессионального самоопределения абитуриентов и её влияние на формирование личности будущих специалистов. Авторы считают, что одной из главных задач системы профессионального образования является целенаправленная работа по формированию личности будущих специалистов с учётом их более позднего включения в процесс профессиональной подготовки.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение, личность, осознанность, профессиональное образование.

 

Klymova O.V., Isaenko S.A. «Conscious professional self-determination in the context of the future specialist's personality forming» The problem of specialists' forming, human peculiarities in one's professional activity, mutual links and mutual dependence of the human life and profession still keeps being of high topicality. In the article the problem of future specialists' personality forming in the present conditions of higher professional education system development in Ukraine has been analized. The authors consider the work aimed at future specialists' personality forming to be one of the main tasks of professional

education system.

Key words: professional self-determination, personality, perceiving, education.

У сучасних умовах розвитку цивілізації у якісно новому аспекті розглядається проблема розвитку і використання людського потенціалу. Висуваються більш високі вимоги до самостійності, ініціативи та підприємництва людини, що викликано змінами, які відбуваються у суспільстві. В.І. Вернадський вбачав порятунок людства в „розумі", насамперед, у „розумі науковому - тому згусткові людського інтелекту, що здатний формувати науково-технічний прогрес - основу для становлення технологічно розвинутої держави, і творити прогрес духовний - головну умову для становлення будь-якої цивілізованої країни" [1, С. 84].

Інтеграція системи вищої освіти України в світовий і європейський освітній простір об'єктивно детермінує необхідність застосування у педагогічному процесі сучасних дидактичних концепцій, спрямованих на підготовку висококваліфікованих професіоналів і на розкриття їхнього творчого потенціалу. Стратегію розвитку вітчизняної освіти визначено у таких державних документах України, як Закон України „Про освіту" [2], Закон України „Про вищу освіту" [3], Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр. [4]. Духовними орієнтирами в освіті в них визнано творчу активність особистості та її здатність до самореалізації, що актуалізує проблему формування особистості сучасного фахівця.

Формуванню та розкриттю окремих сторін особистості студента у процесі підготовки висококваліфікованого фахівця присвячені дослідження багатьох провідних вітчизняних та іноземних учених. Особливу увагу вивченню психо-фізичного розвитку студентів, його проявів в умовах індивідуальної і колективної діяльності приділяв Б.Г. Ананьєв [5]. Розвиток Б.Г. Ананьєвим діагностики психофізіологічних функцій, станів і властивостей особистості надає сучасним педагогам інформацію про можливості  подальшого  розвитку  особистості  та всебічного вивченнядіяльності студентів, а також „чинників і умов, які визначають продуктивність і успішність їхньої діяльності, залежність від розвитку та вплив на розвиток, вплив на структуроутворення людини" [6, С. 26]. На думку Б.Г. Ананьєва, у вищому навчальному закладі відбувається „перетворення мотивації, усієї системи ціннісних орієнтацій, з одного боку, та інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією, з іншого" [6, С. 7]. Саме названі вище процеси визначають цей вік як центральний період формування характеру та інтелекту індивіда.

Психологічні та психофізичні особливості студентів вивчали І.С. Кон [7], В.Т. Лісовський [8], А.В. Петровський [9], Г.Г. Баранов, Р.Г. Вагапов, М.М. Гаріфулліна, М.Д. Дворяншина, Н.М. Пейсахов [10], В.В. Рибалка [11], Л.В. Топчій [12] та інші дослідники.

Аналізуючи діалектичні взаємозв'язки культури особистості та вищої освіти, ми знаходимо численні докази актуальності проблеми усвідомленого вибору майбутньої професії як складової життєвого самовизначення індивіда, оскільки саме вибір сфери майбутньої професійної діяльності означає перші кроки індивіда в набутті власного особистого досвіду щодо самовизначення і самореалізації (як життєвої, так і професійної) [13-15].

Отже, вибір професії - чи не головний вибір у житті людини, який для кожного окремого індивіда часто означає вибір власної долі. Не буде перебільшенням сказати, що вибір майбутньої професії - це та точка, в якій перетинаються інтереси особистості та суспільства, де можливе та необхідне поєднання особистих і загальносуспільних інтересів. Ступінь усвідомленості та розуміння мотивів власного професійного вибору студента впливає на його ставлення до навчальної діяльності та на стиль навчання студента, а, отже, на ефективність опанування майбутньої професії, на якість підготовки випускника ВНЗ до майбутньої професійної діяльності, на результативність роботи ВНЗ й ефективність усієї системи вищої освіти [13]. За нашим переконанням, зазначене вище свідчить про значущість дослідження ступеняусвідомленості професійного самовизначення для формування особистості майбутнього фахівця.

Серед наукових досліджень, присвячених вивченню соціально-психологічного портрету студентів (Б.Г. Ананьєв [5], І.С. Кон [7], В.Т. Лісовський [8], А.В. Петровський [9], Л.В. Топчій [12] та інші) нашу увагу привернула робота Л.Я. Рубіної [16].

Специфічними рисами студентства, детермінованими особливостями життєдіяльності, характером навчання і ставленням до своєї професійної підготовки, радянська соціолог уважала свідоме орієнтування студентів на отримання вищої освіти та високої професійної підготовки. За даними, які наводить Л. Рубіна в своїй роботі „Советское студенчество. Социологический очерк", половина студентів приймає рішення про вступ до вищого навчального закладу за три-чотири роки до вступу, біля третини - за рік і менше. Стосовно вибору певної спеціальності, а отже, і конкретного вищого навчального закладу, то, за її ж даними, більшість студентів (близько 60,00 %) визначаються лише за рік чи менше до вступу. Ті, хто обрав спеціальність за три-чотири роки до вступу, складають лише одну четверту частину опитаних [16, С. 84-86]. Дані, отримані в науковому дослідженні Л. Рубіної, базуються на аналізі особливостей студентства другої половини минулого століття. Однак, твердження Л. Рубіної про те, що „професійна орієнтація студентства відбувається пізніше, відповідно, вона є менш стабільною і може в майбутньому привести до розчарування в обраній професії. До того ж таке професійне самовизначення відбивається на ставленні студентів до навчання, зниженні якості професійної підготовки" [16, С. 86-87], пояснює занепокоєність ученої ситуацією, що склалася, і залишається актуальним дотепер. Висловимо власне переконання, що у навчально-виховній роботі ВНЗ і в процесі формування професіоналів цю особливість студентства не можна ігнорувати.

Дослідження, проведене на базі Київського університету економіки і технологій транспорту (в 2001-2005 рр.), засвідчило наявність подібнихпроблем серед першокурсників у зазначений часовий період [17]. За отриманими даними, менше однієї п'ятої частини студентів приймали рішення про вступ до вищого навчального закладу більше, ніж за рік до вступу (2001 р. - 7,80 %, 2002 р. - 6,30 %, 2003 р. - 12,60 %, 2004 р. -17,50 %, 2005 р. - 19,20 %). Відсоток студентів, які вирішили вступати до вищого навчального закладу за рік до вступу, коливався у ці роки від 33,30 % до 73,60 %, а відсоток студентів, які остаточно визначилися менш, ніж за рік до вступу, був значним і коливався від 18,40 % до 51,00 % [17].

Щоб виявити зміни у ставленні до свого професійного вибору та проаналізувати їхню динаміку, автори статті провели аналогічне до зазначених вище досліджень опитування серед студентів першокурсників НУХТ (64 особи) та ДЕТУТ (79 осіб), які вступили у ці вищі навчальні заклади м. Київа у 2010 р. Наше опитування показало, що переважна більшість першокурсників визначилася, де отримувати вищу освіту, приблизно за два роки до закінчення школи - 59,38 % (студенти НУХТ) і 46,94 % (вступники ДЕТУТ). За рік до вступної кампанії із майбутнім ВНЗ визначилися 31,25 % студентів НУХТ і 30,61 % студентів, які вступили до ДЕТУТ. Зіставляючи наведені вище цифри, приходимо до висновку, що для сучасної студентської молоді характерне більш серйозне ставлення до професійного самовизначення порівняно з 2001-2005 рр., проте констатувати наявність високого ступеня свідомості професійного самовизначення серед сучасного студентства було б завчасно.

Важливою передумовою формування особистості професіонала є мотивація професійного самовизначення, оскільки саме мотивація впливає на ставлення студентів до навчання. Мотивація вибору студентами спеціальності, за даними вже цитованого дослідження Л. Рубіної, була неоднорідною. Більшість студентів (64,80 %), за даними вченої, свій вибір професії пояснили її відповідністю своїм здібностям, майже 50,00 % -указали на можливість отримати „цікаву роботу" [16, С. 87-89]. Проте серед причин вибору вищого навчального закладу зазначалися і такі: „відсутністьінших варіантів", „наближеність інституту до місця проживання", „наявність гуртожитку", які авторка соціологічного дослідження визначає як випадкові фактори вибору навчального закладу [16, С. 87-89].

Результати дослідження, проведеного С.А. Ісаєнко у 2001-2005 рр., свідчать, що недостатньо свідомо здійснили вибір своєї майбутньої професії від 50,00 % до 80,00 % студентів [17]. У цій групі студентів мотивом вибору професії і вищого навчального закладу найчастіше називалося бажання „мати престижну чи розповсюджену професію", „заробляти „справжні" гроші", „мати нових друзів", „уникнути служби в армії" тощо. Отже, об'єктивно ця частина студентства не включалися у процес формування власної професійної компетентності та культури одразу після вступу до обраного закладу освіти. Упродовж 2001-2005 рр. частина студентів, які зробили вибір майбутньої професії свідомо, коливалася від 5,20 % до 20,50 % (мотивом їхнього професійного самовизначення є бажання „бути інженером"), „переважно" свідомим був вибір професії у студентів, частина яких складала від 16,90 % до 34,20 % (мотив - „бажання мати вищу (технічну) освіту"). Байдужість до обраної професії виявили менш, ніж 0,50 % студентів (від 0,30 % до 0,45 %) (відповіді на питання про мотив вибору професії - „мені однаково, де вчитися" та „у мене не було іншого вибору") [17].

У 2010 р. проведене авторами статті опитування показало наступне:

1)   35,94 % першокурсників НУХТ і 41,78 % студентів, які вступили до ДЕТУТ, назвали мотивом вибору ВНЗ „бажання отримати престижну професію";

2)   другим за значущістю мотивом вибору ВНЗ у студентів було „бажання отримати вищу освіту" - 28,13 % (НУХТ) та 17,72 % (ДЕТУТ);

3)   третім в ієрархії мотивів вибору ВНЗ студенти НУХТ указали „бажання заробляти справжні гроші" (9,38 %), а студенти ДЕТУТ - „бажання стати

інженером" (13,92 %);

4)   „бажання заробляти справжні гроші" займає четверте місце за значущістю в ієрархії мотивів вибору ВНЗ у студентів ДЕТУТ (10,13 %), для студентів

НУХТ це - „бажання батьків, „щоб я тут навчався" (6,25 %) і бажання мати нових друзів" (6,25 %).

Усі відповіді, отримані на запитання запропонованої студентам-першокурсникам анкети, були проаналізовані та об'єднані у декілька груп залежно від узагальнюючої характеристики відповіді. Так, мотив вибору ВНЗ - „бажання бути інженером / економістом", на нашу думку, можна вважати виявом свідомого професійного самовизначення студентів. Мотив „бажання мати вищу освіту" автори вважають свідченням переважно свідомого вибору професії (сприйняття вищої освіти як цінності, безперечно, є позитивним, але чи бачать ці студенти себе інженерами чи економістами в майбутньому - не зрозуміло). Мотиви „бажання мати престижну професію", „бажання мати розповсюджену професію" і „бажання заробляти „справжні" гроші" ми відносимо до недостатньо свідомого самовизначення, здійсненого на основі суб'єктивних критеріїв вибору майбутньої професії. Мотиви „бажання батьків, щоб я тут навчався", „бажання мати нових друзів" чи „бажання уникнути служби в армії" є свідченням відсутності свідомого вибору професії, оскільки цей вибір базується на потребі вирішення власних психологічних і соціальних проблем. Відповіді на кшталт „мені однаково, де вчитися" або „у мене не було іншого вибору" є показником байдужості до обраної професії.

У таблиці 1 представлено результати проведеного авторами статті опитування серед студентів-першокурсників (НУХТ, ДЕТУТ, 2010 р.) у відсотках від загальної кількості опитаних, що ілюструє ступінь усвідомленості свого професійного самовизначення сучасними студентами.

 

 

Ступінь усвідомленості студентами свого професійного

самовизначення

Як свідчать підрахунки, більшість студентів (від 50 % до 65 %) здійснює вибір своєї майбутньої професії недостатньо свідомо, а отже, об'єктивно не включається у навчально-виховний процес одразу після вступу до вищого навчального закладу. Цілеспрямоване і систематичне проведення профорієнтаційної роботи у школі, безперечно, забезпечувало б утворення особистісно-значущого сенсу вибору професії, певну професійну спрямованість, готовність до активної діяльності щодо формування власної професійної компетентності та культури.

Таким чином, спираючись на викладене у статті автори приходять до наступних висновків:

1.   За сучасних умов розвитку суспільства як ніколи раніше актуальним є питання формування особистості спеціалістів, у якій поєднуються високий професіоналізм, інтелігентність, соціальна зрілість і творчий пошук. Але на практиці аналіз якості підготовки майбутніх спеціалістів у вузах України свідчить, що багатьом з них бракує самостійності, ініціативи, винахідливості, уміння творчо підходити до складних проблемних ситуацій у нових умовах господарювання, громадянської активності.

2.   Такий стан справ, на нашу думку, складається і через недостатню увагу в системі освіти України до рівня умотивованості та ступеня усвідомленості професійного самовизначення молодої людини. У цьому контексті необхідні переосмислення змісту та методів освіти та виховання сучасного спеціаліста, його професійної компетентності та культури, розробка  і  послідовна реалізація  гуманістичної концепції викладання.

Головним завданням вищої школи залишається пошук і використання таких ефективних, дійових і активних форм, методів, принципів навчально-виховного впливу, які б максимально враховували вимоги сучасного етапу розвитку суспільства щодо рівня професійної підготовки та особистості фахівця, органічно вписувались у нову модель вищої школи, сприяли б інтеграції ВНЗ, виробництва та науки. Адже саме це - постійно діючий чинник розвитку особистості, її професійної культури, які багато в чому визначаються якістю вузівської підготовки.

 

 

Посилання:

1.   Вернадский В. Начало и вечность жизни / Вернадский В. - М., 1989. - 358 с.

2.   Закон України „Про освіту": За станом на 8 груд. 2006 р. / Верхов. Рада України. - Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2006. - 38, [2] с. - (Закони України).

3.   Закон України „Про вищу освіту": наук.-практ. комент. / В.Г. Гончаренко, К.М. Левківський, С.Л. Лисенков [та ін.] ; заг. ред. В. Г. Кременя. - К.: СДМ-Студіо, 2002. - 323 с.

4.   Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки від 12 липня 2006 року // Офіц. вісн. - 2006. - № 28. - Ст. 2035. - С. 239-243.

5.   Ананьев Б.Г. Избранные труды по психологии : в 2 т. / Борис Герасимович Ананьев. - СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 2007. - Т. 1-2. -(Российские психологи: петербургская научная школа).

6.   Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. -

М. : Педагогика, 1977. - 371 с.

7.   Кон И.С. Юность как социальная проблема / И. С. Кон // Общество и молодёжь. - М., 1973. - С. 22-51.

8.   Лисовский В.Т. Личность студента / В.Т. Лисовский, А.В. Дмитриев. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. - 184 с.

9.   Психология развивающейся личности / А.В. Петровский, В.В. Абраменкова, Т.М. Горбатенко [и др.] ; под ред. А.В. Петровского;

НИИ общ. и пед. психол. АПН СССР. - М. : Педагогика, 1987. - 238 [1] с.

10.   Психологические и психофизиологические особенности студентов / науч. ред. Н.М. Пейсахов. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1977. - 295 с.

11.   Рыбалко В.В. Психологическая структура способностей личности к науч.-техническому творчеству / В. В. Рыбалко; Респ. дом экон. и науч.-техн. пропаганды. - К., 1990. - 17 с.

12.   Топчий Л.В. Проблемы формирования политической зрелости студентов: учеб.-метод. пособие / Л.В. Топчий. - М.: Высш. шк., 1991. - 157, [2] с.

13.   Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: основы педагогики творчества / В.И. Андреев. - Казань: Изд-во

Казан. ун-та, 1988. - 236, [2] с.

14.   Андрущенко В. Про концептуальні засади філософії освіти України (обґрунтування концепції філософії освіти Інституту вищої освіти України) / В. Андрущенко, В. Лутай // Практ. філос. - 2004. - № 2. - С. 35-43.

15.   Асмолов А.Г. Психология личности : принципы общепсихологического анализа: [учеб. для вузов по специальности «Психология»] / А.Г. Асмолов. -М.: Изд-во МГУ, 1990. - 367 с.

16.   Рубина Л.Я. Советское студенчество: социол. очерк / Л.Я. Рубина. - М.: Мысль, 1981. - 207 с. - (Социология и жизнь).

17.   Ісаєнко С.А. Професійний вибір як одна з передумов формування професійної культури особистості / С.А. Ісаєнко // Наука и образование -2007: материалы V-й Междунар. науч.-практ. конф., 3-15 января 2007 года. -Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Т. 1. - С. 73-76.

 

 

Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія «Педагогіка. Психологія.

Філософія» - К., 2010. - Вип. 155.

Страницы:
1 


Похожие статьи

О В Климова - Свідоме професійне самовизначення у контексті формування особистості майбутнього фахівця

О В Климова - Іноземна мова (англійська мова) навчальний посібник до практичних занять та самостійної роботи студентів і курсу