В М Трохимець, І С Безугла, Б П Фесянов - Сезонна характеристика літорального зоопланктону верхів'я київського водосховища - страница 1

Страницы:
1 

В.В. Трылис, Г.О. Карпова, Т.М. Новоселова, Н.Г. Панькова Институт гидробиологии НАН Украины, Киев

ГИДРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РЕФЕРЕНСНОГО УЧАСТКА Р. СЛУЧ (ПРИТОКА Р. ГОРЫНЬ)

Дана гидробиологическая характеристика (макрофиты, фитопланктон, макрозообентос, ихтиофауна) участка р. Случь для определения биологических составных референсных условий речных систем данного типа.

Ключевые слова: р. Случ, референсный участок, фитопланктон, макрозообентос, ихтиофауна, макрофиты

V.V. Trylis, G.O. Karpova, T.M. Novoselova, N.G. Pan'kova Institute of Hydrobiology of NAS of Ukraine, Kyiv

HYDROBIOLOGICAL CHARACTERISTIC REFERENCE CONDITIONS OF RIVER SYSTEM OF R. SLUCH (IN INFLUX GORYN')

Hydrobiological characteristic for identification biological components of reference conditions of river system of this type was done.

Key words: reference condition, Sluch, phytoplankton, macrozoobenthos, ichtiofaunа, macrophytes

 

 

УДК [591.524.12:574.1] (285.33)

В.М. ТРОХИМЕЦЬ, І.С. БЕЗУГЛА, Б.П. ФЕСЯНОВ

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64, Київ 01033, Україна

СЕЗОННА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТОРАЛЬНОГО ЗООПЛАНКТОНУ ВЕРХІВ'Я КИЇВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

В роботі наведено дані щодо видового складу та щільності представників різних груп літорального зоопланктону у верхів'ї Київського водосховища в районі села Опачічі в різні сезони 2009 року.

Ключові слова: зоопланктон, Київське водосховище, еколого-фауністичний аналіз

Посилення антропогенного навантаження на різнотипні екосистеми спричинює їх значні зміни, що особливо добре помітно на прикладі водного середовища існування. Так, трансформація річок на водосховища, що характеризуються зовсім іншим гідрологічним режимом, викликає перебудову біотичної складової їх екосистем. Сукцесії спрямовані до поступової стабілізації екосистеми та досягнення гомеостазу на основі нового біорізноманіття. Подібну ситуацію можна спостерігати на водосховищах нашої країни. Особливої уваги заслуговує каскад дніпровських водосховищ, серед яких особливо цікавим є Київське водосховище, яке відчуло на собі потужний вплив аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки зоопланктон є індикаторною групою, то його вивчення дає можливість оцінити стан водойм, а також з' ясувати напрямки та наслідки сукцесійних змін. До цього часу роботи на Київському водосховищі мали переважно епізодичний характер [2, 6, 8]. Тому на сьогоднішній день існує нагальна потреба проведення комплексного та всебічного моніторингу, який дасть повну картину стану біоти дніпровських водосховищ. Мета досліджень - вивчити сучасний стан видового складу та щільність зоопланктону різних біотопів літоралі верхів'я Київського водосховища.

Матеріал і методи досліджень

Матеріалом послугував зоопланктон, який був зібраний протягом трьох сезонів (весна, літо та осінь) 2009 року. Відбір матеріалу проводили на дослідн0ій станції в р0айоні села Опачічі, що розміщена в 100 м над рівнем моря за координатами: N 51 13.187' E 30 19.971'. Збір матеріалу проводили конічною планктонною сіткою [1] і пастками «АСТ» [9], а його аналіз - за допомогою загальноприйнятих методик [1, 3-5, 7]. Досліджували 2 біотопи - зарослий вищою водяною рослинністю та незарослий. Весною та восени зарослий біотоп був виражений слабкіше, ніж влітку.

Результати досліджень та їх обговорення

Об'єктом досліджень були представники трьох основних груп зоопланктону: коловертки (клас Rotatoria), гіллястовусі ракоподібні (ряд Cladocera) та веслоногі ракоподібні (клас Copepoda). У межах літоральної зони дослідної станції протягом року було зібрано 71 вид зоопланктону: коловертки - 22 види (вид Brachionus calyciflorus Pallas (1766) був представлений 5-ма підвидами, а Brachionus quadridentatus Hermann, 1783 - 4-ма); гіллястовусі ракоподібні - 35; веслоногі ракоподібні - 14 видів (табл.).


Таблиця

Навесні було відмічено 50 видів зоопланктону: коловертки - 18 видів; гіллястовусі - 23; веслоногі - 9 видів. Цікаво, що видова представленість на різних біотопах варіювала незначно: зарослий - 18 видів коловерток проти 15 незарослого, 17 видів гіллястовусих проти 18, 8 видів веслоногих проти 9. Індекси підтвердили дуже високу подібність видового складу різних біотопів: J (Жаккара)=70, J№1^ (Жаккара між домінантами)=100, S (Серенсена)=0,82. За щільністю домінувалигіллястовусі ракоподібні: зарості - 3180 екз/м3 із сумарних 5140 екз/м3 (сумарна щільність дорослих особин 3 груп зоопланктону); незаросла ділянка - 1780 екз/м3 із сумарних 2380 екз/м3. Домінантом на обох біотопах був Chydorus sphaericus O.F.Mtiller, 1776. Гіллястовусі переважали і за біомасою: зарослий біотоп - 0,046 г/м3 із сумарних 0,061 г/м3, незарослий - 0,031 г/м3 з сумарних 0,061 г/м3. Домінантом за біомасою був інший представник гіллястовусих - Sida crystallina O.F.Mtiller, 1776.

Влітку було виявлено 50 видів зоопланктону: коловертки - 10 видів; гіллястовусі ракоподібні

-    28 види; веслоногі ракоподібні - 12. Кількість видів була такою ж навесні, але представленість різних груп зоопланктону значно змінилась: помітно зменшилось видове різноманіття коловерток (з 18 до 10), у той час як кількість видів ракоподібних значно збільшилась (з 32 до 40). Спільними виявились тільки 32 види з 50. Середній рівень подібності весняного та літнього зоопланктону показали й індекси: J=47, J№IlI=0, S=0,64. Видова представленість на різних біотопах варіювала значно більше, ніж весною: зарослий (48 видів) - 8 видів коловерток проти 6 незарослого (33 види), 28 видів гіллястовусих проти 22, 12 видів веслоногих проти 5. Видова подібність зоопланктону на різних біотопах була високою: J=67, J,™^, S=0,78. Гіллястовусі ракоподібні домінували й за

3                                                                        3 3

щільністю: зарості - 2500 екз/м3 із сумарних 3420 екз/м3; незаросла ділянка - 940 екз/м3 із сумарних 1280 екз/м3. Домінант був виражений тільки в межах зарослого біотопу - S. crystallina (1540 екз/м3). Переважали гіллястовусі і за біомасою: зарослий біотоп - 0,531 г/м3 із сумарних 0,588 г/м3, незарослий - 0,071 г/м3 із сумарних 0,085 г/м3. Домінант за біомасою був той самий - S. crystallina. Восени було відмічено 15 видів зоопланктону: коловертки - 3 види; гіллястовусі ракоподібні

-    8; веслоногі ракоподібні - 4. Кількість видів була набагато меншою, ніж навесні та влітку, хоча домінувати продовжували гіллястовусі. Індекси показали дуже низький ступінь подібності видового складу осіннього літорального зоопланктону з таким в інші сезони: весна та осінь - J=20, J^^, S=0,34; літо та осінь - J=20, J^^, S=0,34. Низьку видову представленість можна пояснити тим, що був виражений тільки незарослий біотоп, на якому за щільністю домінували гіллястовусі, хоча і не з такою перевагою, як у попередні сезони року (100 екз/м3 із сумарних 200 екз/м3), а за біомасою

-    веслоногі (0,005 г/м3 із сумарних 0,007 г/м3). Чітко вираженого домінанта не було.

Висновки

1.         У межах літоральної зони станції поблизу села Опачічі протягом року було відмічено 71 вид зоопланктону: коловертки - 22 види (B. calyciflorus був представлений 5-ма підвидами, а B. quadridentatus - 4-ма); гіллястовусі ракоподібні - 35; веслоногі ракоподібні - 14. За видовою представленістю протягом року домінували гіллястовусі: весна - 23 види з 50, літо - 28 із 50, осінь - 8 із 15.

2.         Подібність списків видів зоопланктону зарослого і незарослого біотопів весною та влітку була високою: - J=67-70, Jдом=0-100, S=0,78-0,82. В той же час сезонна динаміка змін видового складу була значна: J=20-47,      =0, S=0,34-0,64

3.         Протягом року відбувалась зміна домінантів - навесні переважав Ch. sphaericus, влітку - S. crystallina. Представники гіллястовусих домінували протягом року і за щільністю, складаючи весною 1780-3180, влітку - 940-2500, восени - 100 екз/м3, і за біомасою.

Жадин В.Н. Методы гидробиологического исследования / В.Н. Жадин. - М.: Высшая школа, 1960. - 192 с.

2.         Зимбалевская Л.Н. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ / Л.Н. Зимбалевская, П.Г. Сухойван, М.И. Черногоренко [и др.] - К.: Наук. думка, 1989. - 248 с.

3.         КутиковаЛ.А. Коловратки фауны СССР / Л.А. Кутикова. - Л.: Наука, 1970. - 744 с.

4.         Мануйлова Е.Ф. Ветвистоусые рачки (Cladocera) фауны СССР / Е.Ф.Мануйлова. - М.-Л.: Наука, 1964. - 327 с.

5.         Монченко В.І. Щелепнороті циклоподібні, циклопи / В.І. Монченко. - К.: Наук. думка, 1974. - 450 с.

6.         Пашкова О.В. Биоразнообразие придонного зоопланктона мелководий Киевского водохранилища и его пространственно-временная динамика / О.В. Пашкова // Гидробиол. журн. - 2008. - Т. 44, № 1. - С. 25-44. Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях / Ю.А. Песенко. - М.: Наука, 1982. - 287 с.

 

8.          Семёнова Л.М. Состояние зоопланктона в водоёме-охладителе Чернобыльской АЭС и в верховьях Киевского водохранилища / Л.М. Семёнова // Биология внутр. вод. - 2009. - № 3. - С.79-86.

9.          Трохимець В.М. Методика вивчення розподілу і поведінки зоопланктону та молоді риб у прибережній зоні водойм / В.М. Трохимець, В.Р. Алексієнко, В.В. Серебряков // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Біологія. - 2001. -Вип. 34. - С. 23-26.

В.М. Трохимец, И. С. Безугла, Б.П. Фесянов

Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Украина

СЕЗОННАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИТОРАЛЬНОГО ЗООПЛАНКТОНА ВЕРХОВЬЯ КИЕВСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА

В работе приведены данные относительно видового состава и плотности представителей разных групп литорального зоопланктона в верховье Киевского водохранилища в районе села Опачичи в різні сезони 2009 года.

Ключевые слова: зоопланктон, Киевское водохранилище, эколого-фаунистический анализ

V.M. Trokhymetc', I.S. Bezugla, B.P. Fesjanov Taras Shevchenko National University of Kyiv,Ukraine

SEASONAL DESCRIPTION OF LITTORAL ZOOPLANKTON IN THE UPPER PART OF KIEV

RESERVOIR

In the work information is resulted in relation to species composition and closeness of different groups of littoral zooplankton in the upper part of Kyiv reservoir near Opachichi village in different seasons of 2009 year.

Key words: zooplankton, Kyiv reservoir

 

 

УДК [594.32:556.11]

О.І. УВАЄВА, А.П. СТАДНИЧЕНКО, Н.О. ФЕДОРЕНКО

Житомирський державний університет ім. Івана Франка вул. В. Бердичівська, 40, Житомир 10008, Україна

РОЛЬ ПЕРЕДНЬОЗЯБРОВИХ МОЛЮСКІВ В ОСАДЖЕННІ
ЗАВИСІВ ЗА РІЗНОЇ ЇХ ЩІЛЬНОСТІ ПОСЕЛЕННЯ
__________________

Експериментальними дослідженнями встановлено, що V. ^ntectus, будучи активними фільтраторами і седиментаторами, здійснюють очищення води від зависей. Швидкість фільтрації і седиментації залежить від щільності поселення молюсків. Найбільший результат фільтраційної діяльності спостерігаються за щільністі поселення 4 екз. на 250 мл води.

Ключові слова: молюски, фільтрація, седиментація, щільність поселення

Ефект освітлення води, зумовлений фільтраційною роботою двостулкових молюсків, відомий давно і описаний у низці наукових робіт [1, 2, 4, 5]. Разом з тим, майже відсутня інформація про фільтраційну діяльність передньозябрових молюсків і їх роль у процесах самоочищення водойм. Ці молюски разом з іншими гідробіонтами-фільтраторами беруть участь у седиментації-перенесенні частини зависів з водної товщі у донні відклади. Мінеральні і органічні часточки, що потрапляють до нижньої половини мантійної порожнини молюсків у вигляді аглютинованих слизом комочків (псевдофекалій), виштовхуються тваринами назовні і осідають на дно водойм.

Згідно нашихи даних чисельність живородок (Mollusca: Gastropoda: Viviparidae) у річках і озерах Центрального Полісся за сприятливих екологічних умов може досягати значних величин -до 123-234 екз./м2, їх біомаса становить - 590-1193 г/м2. За такої чисельності і біомаси ця група молюсків відіграє важливу роль в осадженні зависів. На цей процес, безперечно, впливають абіотичні, біотичні і антропогенні чинники. Нами проведено низку дослідів з з'ясування впливу щільності поселення молюсків на їх фільтраційну та седиментаційну активність.

Метою роботи було дослідження особливості фільтраційної та седиментаційної діяльності

Viviparus contectus (Millet, 1813) за різної щільності поселення молюсків. Матеріал і методи досліджень

Для дослідів були використані V. contectus (108 екз.) з р. Гуйва (смт. Новогуйвинськ Житомирської обл.). Робота проводилась протягом 2009-2010 рр. Перед початком досліджень тварин протягом 14 діб аклімували до лабораторних умов за температури 18-200С. Тварин очищали від обростань і

Страницы:
1 


Похожие статьи

В М Трохимець, І С Безугла, Б П Фесянов - Сезонна характеристика літорального зоопланктону верхів'я київського водосховища