В О Коюда, О І Гамова - Співробітництво громадських організацій та органів місцевого самоврядування м харкова - страница 1

Страницы:
1 

ка ресурсов для труда / Под ред. проф. А.И.Рофе. - М.: МИК, 1997. - 160 с.

6.Саруханов Э.Р., Сотникова С.И. Маркетинг рабочей силы: социально-экономический анализ. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1995.

7.Шаленко М. Сучасні тенденції розвитку ринку праці України // Экономика Ук­раины- 1996. - № 9. - С. 25-34

8.Gordon D, Edwards R., Reich M / Segmented Work, Divided Workers - N.Y.,1982. -

254 p.

Отримано 01.08.2005

 

УДК 364.014 (477.54)

В.О.КОЮДА, канд. екон. наук, О.І.ГАМОВА

Харківський національний економічний університет

СПІВРОБІТНИЦТВО ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ м.ХАРКОВА

Проведено оцінку діяльності недержавних некомерційних організацій та їх спів­робітництва з органами місцевого самоврядування м.Харкова. Зроблено висновки щодо доцільності подальшого розвитку цієї форми партнерських відносин.

Проблема розвитку соціального партнерства в останні роки за­ймає одне з провідних місць у вітчизняній економічній та соціальній науках. Важливим елементом соціального партнерства на регіональ­ному рівні є партнерство між органами місцевого самоврядування та недержавними некомерційними організаціями (в тому числі громадсь­кими організаціями) та їх участь у реалізації державних і муніципаль­них програм. Це обумовлюється тим, що у певних випадках недержав­ні некомерційні організації здатні діяти більш успішно та економічно, ніж державні установи. Недержавні некомерційні організації є більш гнучкими у своєї діяльності, більш інноваційними, ніж державні уста­нови, і тому мають можливість більш ефективно надавати відповідні соціальні послуги. Здебільшого вони пропонують новітні та більш економічні підходи до вирішення соціальних проблем. Крім того, еко­номія коштів у таких організаціях досягається шляхом безоплатної роботи волонтерів. Все це обумовлює доцільність розвитку партнерсь­ких відносин між державою, органами місцевого самоврядування та недержавними некомерційними організаціями та участь останніх у реалізації державних та муніципальних програм соціального захисту громадян.

Разом з розвитком партнерських відносин постає питання щодо їх оцінки. Загальні проблеми оцінки державних соціальних програм роз­глядає у своїх працях О.В.Макарова [1]. Водночас питання оцінки співробітництва недержавних некомерційних організацій з органами державної влади та місцевого самоврядування є практично не розроб­леними у науковій практиці. Вивчення спеціальної літератури [2-4] виявило відсутність підходів щодо проведення оцінки діяльності не­державних некомерційних організацій та їх співробітництва з органа­ми державної влади й місцевого самоврядування у сфері надання без­коштовних соціальних послуг. Якщо підходи до оцінки діяльності, функціонування та розвитку ринкових об'єктів соціальної сфери мають певні аналоги в інших галузях реального сектора економіки, то мето­дична база такої оцінки для безкоштовних соціальних послуг розроб­лена недостатньо [5]. Насамперед це пов'язане з тим, що об'єкти нери-нкового сектору соціальної сфери не створюють безпосереднього еко­номічного ефекту, тобто більшість недержавних некомерційних орга­нізацій надають послуги безкоштовно, а тому оцінити ефективність їх роботи досить проблематично.

Метою статті є оцінка діяльності недержавних некомерційних ор-ганізацій-партнерів органів місцевого самоврядування м.Харкова щодо здійснення соціального захисту (на ринку соціальних послуг) та ефек­тивного використання фінансових ресурсів, і, насамперед, бюджетних коштів.

Інформаційною базою цього аналізу є звітність недержавних не-комерційних організацій-партнерів органів місцевого самоврядування, дані щодо конкурсу соціальних проектів «Єдина соціальна мережа» та розрахункові показники. Слід зазначити, що з тридцяти організацій-партнерів, які виграли тендери та одержали фінансування з міського бюджету в рамках реалізації проекту «Єдина соціальна мережа» у 2004 р., 10% організацій-партнерів не надали додаткову інформацію щодо їх діяльності для проведення цього аналізу в силу різних причин.

Аналіз співпраці недержавних некомерційних організацій міста з органами місцевого самоврядування був ускладнений відсутністю до­статнього обсягу інформації, і, насамперед, єдиної форми звітності діяльності організацій. Це вповільнювало проведення аналізу діяльно­сті недержавних некомерційних організацій та було значною перепо­ною щодо визначення ефективності їх співробітництва. Так, у більшо­сті випадків звіти складалися у вільній формі, яка мала такі недоліки, як: суб'єктивний характер, відсутність комплексності, системності, єдності, чіткості та можливості зіставлення показників. Для подолання всіх згаданих вище вад були запропоновані для недержавних некомер-ційних організацій форми звітності (форми №1-річна та №2-місячна) та інструкції до їх заповнення [6].

Вивчення, дослідження та аналіз теоретичних підходів щодо оці­нки діяльності недержавних некомерційних організацій та їх співробі­тництва з органами місцевого самоврядування дали можливість опра­


У процесі аналізу за якісними показниками організацій-партнерів за напрямками їх діяльності було виявлено, що найпоширенішими на­прямками є такі: проведення проектів гуманітарного напрямку (26%); соціальна допомога дітям та молоді (22%), допомога по працевлашту­ванню (19%).

Класифікація за видами соціальних послуг, які надавали організа-ції-партнери, була сформована згідно з ст.5 Закону України «Про соці­альні послуги» [7]. Найбільш характерним для організацій-партнерів є надання не одного, а декілька видів соціальних послуг. Найбільш по­ширеним видом були послуги інформаційного характеру, їх надавали близько 67% організацій-партнерів (18 з 27). Соціально-медичні, пси­хологічні та юридичні послуги надавали близько половини організа-цій-партнерів. Послуги щодо працевлаштування та професійної реабі­літації осіб з обмеженими фізичними можливостями мали менше по­ширення, їх надавали 15% організацій-партнерів.

Дослідження та аналіз показали, що клієнтами організацій-партнерів були як різні незахищені соціально-демографічні групи на­селення - об'єкти соціального захисту населення, так і суб'єкти соціа­льного захисту - актори соціальної політики (лідери організацій соціа­льної спрямованості, керівники органів влади, представники ЗМІ то­що). Визначення кількості клієнтів різних організацій-партнерів, яким були надані послуги, виявилося досить складним через дві основні розбіжності. Перша - неоднорідність клієнтів різних організацій-партнерів (наприклад, індивід, сім'я та організація). Друга - це неви­значеність, різнорідність послуг за видимими ознаками. Так, соціаль­но-побутові послуги найкраще ілюструють ефект за схемою «дія - ре­зультат», тоді як ефективність соціально-психологічних послуг може бути виявлена тільки впродовж певного часу. Крім того, послуги, що надаються організаціями-партнерами, мають різний ступінь складностіта їх якість. Наприклад, організація, що займається працевлаштуван­ням інвалідів, має набагато менше клієнтів, ніж організація, що надає телефонні консультації. Однак це не означає, що перша організація працює менш (або більш) ефективно, ніж інша.

Аналіз діяльності організацій-партнерів щодо кількості клієнтів свідчить про їх зростання по роках та, відповідно, про тенденцію збі­льшення обсягу послуг.

Позитивним моментом у діяльності організацій-партнерів є залу­чення до роботи волонтерів. Так, до співпраці у організаціях-партнерах були залучені у 2004 р. більше 500 волонтерів, тоді як штат­них працівників було 139 осіб (на одного штатного співробітника було додатково залучено 4 добровольця).

На основі проведених досліджень та аналізу було запропоновано кількісний показник оцінки діяльності організацій-партнерів та їх співробітництва з органами місцевого самоврядування. Це коефіцієнт залучених коштів (Кзалк), який відображає додатково залучені кошти організацій-партнерів по відношенню до бюджетних коштів за певний період [8]. На підставі показника (Кзалж) щодо залучених коштів за 9 місяців та в цілому за 2004 р. були проведені розрахунки за звітами 27 організацій-партнерів (табл.2). Так, дев'ять організацій-партнерів (30%) додатково залучили коштів від 2,77 грн. до 13,85 грн. на 1 грн. бюджетних коштів. Від 1,10 грн./грн. до 2,22 грн./грн. залучила трети­на організацій-партнерів. Менше 1 грн./грн. залучили сім організацій-партнерів, а дві організації-партнери взагалі не мали додатково залу­чених коштів.

Слід зазначити, що мали місце позитивні тенденції в діяльності досить значної кількості організацій-партнерів як за 9 місяців так, і в цілому за рік. На протязі останніх трьох місяців 2004 р. 56% організа-цій-партнерів мали зростання обсягу залучених коштів відносно бю­джетних коштів (від 0,01 до 13,85 грн./грн.). Тобто більшість організа-цій-партнерів суттєво покращили свої показники за вересень-грудень 2004 р., середній коефіцієнт залучених коштів збільшився у 1,9 рази. Середнє зростання коефіцієнта залучених коштів за 2004 р. (на 1,20 грн./грн.) було обумовлено в найбільшій мірі шістьма організаціями-партнерами (від 1,30 до 13,85 грн./грн. за рік). У третини організацій-партнерів органів місцевого самоврядування м.Харкова (загальна кіль­кість - 27 організацій-партнерів) коефіцієнти залучених коштів пере­вищували середній показник за 9 місяців та за рік в цілому. В 2004 р. мала місце значна розбіжність щодо залучених коштів (більш ніж у 100 разів), що безумовно знайшло відображення на середньому показ­


нику (Кзалк) по регіону. Перевищення коефіцієнту залучених коштів (за рік) від його середнього значення складало від 7,4% до 5,4 разів. Підсумовуючи, треба зазначити, що в 2004 р. у середньому організаці-ями-партнерами було додатково залучено 2,58 грн. на 1 грн. коштів з міського бюджету.

Наступним етапом оцінки діяльності та співробітництва органів місцевого самоврядування з недержавними некомерційними організа­ціями було визначення рейтингу кожної організації-партнера (табл.3) на основі даних щодо коефіцієнтів залучених коштів (табл.2). У ре­зультаті ранжирування кожній організації-партнеру був присвоєний певний ранг на основі алгоритму, відповідно до якого організація-партнер з найвищім рівнем коефіцієнта залучених коштів отримала перший ранг (перше місце у рейтингу організацій-партнерів), а органі-зація-партнер з найнижчим рівнем коефіцієнта залучених коштів -найнижчий ранг. У випадку, коли коефіцієнти залучених коштів різних організацій-партнерів співпадали, їм надавались однакові ранги.

За підсумками дев'яти місяців п'ять організацій-партнерів мали найнижчий рейтинг, а в цілому за рік - лише дві організації (тобто во­ни не залучили додатково коштів на фінансування соціальних проек­тів). На підставі результатів залучення додаткових коштів організація-ми-партнерами та визначення їх рейтингу можна зробити висновок про активізацію роботи цих організацій. Результати рекомендується врахо­вувати при проведенні конкурсів соціальних проектів та постійного обліку поточної діяльності організацій-партнерів. При проведенні щорічного конкурсу соціальних проектів «Єдина соціальна мережа» органам місцевого самоврядування можна рекомендувати враховувати результати оцінки діяльності організацій-партнерів за попередній пе­ріод. Запропоновані форми звітності для організацій-партнерів (форми №1-річна та №2-місячна) [6] та інструкції до їх заповнення дозволять забезпечити у майбутньому більш об'єктивну та повну інформацію для проведення аналізу.

Діяльність організацій-партнерів та їх співробітництво з органами місцевого самоврядування було направлено насамперед на підвищення якості надання соціальних послуг, ефективне використання бюджет­них коштів, збільшення обсягів позабюджетного фінансування та під­вищення рівня соціальної захищеності населення регіону та всієї Укра­їни. Аналіз та дослідження партнерських відносин між органами міс­цевого самоврядування та недержавними некомерційними організаці­ями виявив наступні економічні переваги впровадження цієї форми соціального партнерства у Харківському регіоні:

1)   залучення додаткових коштів до сфери реалізації соціальних програм регіону, на здійснення яких спрямовані соціальні проекти;

2)   зменшення навантаження на міський бюджет щодо фінансу­вання соціальної сфери та сприяння залученню додаткових позабю­джетних коштів;

3)         економія витрат за рахунок зниження витрат заробітної платиперсоналу недержавних некомерційних організацій (залучені волонте­ри забезпечили скорочення штату співробітників цих організацій);

4)  
збільшення обсягу соціальних послуг та розширення напрям­ків діяльності недержавних некомерційних організацій;

5)   підвищення якості соціальних послуг з боку недержавних не-комерційних організацій.

Виконаний аналіз свідчить, що недержавні некомерційні органі­зації мають переваги перед державними та муніципальними установа­ми у тих випадках, коли є можливість залучити до роботи волонтерів, коли задача потребує нестандартних підходів або коли надавання по­слуг має бути дуже індивідуалізованим. Такі ситуації є поширеними у соціальній сфері. Тому співпраця органів державної влади та місцевого самоврядування з недержавними некомерційними організаціями є ва­жливим фактором підвищення ефективності використання бюджетних коштів, особливо у сфері соціальних послуг.

Таким чином, можна зробити висновок про необхідність подаль­шої взаємодії у сфері соціального захисту населення, в якій органи місцевого самоврядування та недержавні некомерційні організації ви­ступають гідними та рівноправними партнерами. Крім того, заслуговує на увагу питання розробки єдиної методики оцінки співробітництва органів місцевого самоврядування та недержавних некомерційних ор­ганізацій. Подальший розвиток партнерських відносин між органами місцевого самоврядування та недержавними некомерційними органі­заціями буде сприяти удосконаленню та подальшому розвитку систе­ми соціального захисту населення.

1.Макарова О.В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика роз­робки та оцінки. - К.: Ліра-К, 2004. - 328 с.

2.Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і пробле­ми. - Донецьк: Янтар, 2001. - 352 с.

3.Задорожний Г.В., Коврига О.В., Смоловик В.В. Соціальне партнерство - реаль­ний шлях до відкритого суспільства. - Харків: ХІБМ, 2000. - 192 с.

4.Косова Т.Д., Басанцов І.В. Сутність і критерії ефективності системи соціального захисту // Фінанси України. - 2000. - №8. - С.26-32.

5.Салжаницын А.И. Современные проблемы развития материальной базы отрас­лей социальной сферы России. - М.: ООО «ПрофВариант», 2002. - 165 с.

6.Гамова О.І. Діяльність громадських організацій регіону щодо соціального захис­ту населення // Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю: Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (30 березня 2005 р.). - Кривий Ріг, 2005. - С.53-54.

7.Про соціальні послуги: Закон України №966-IV від 19 червня 2003 р. // Урядо­вий кур'єр: Орієнтир №168 від 10 вересня 2003 року. - С.1-4.

8.Гамова О.І. Удосконалення партнерських відносин органів місцевого самовря­дування та громадських організацій // Наукові праці Донецького національного техніч­ного університету. Серія: економічна. Вип.89-3. - Донецьк: ДонНТУ, 2005. - С.186-192.

Отримано 05.08.2005

УДК 378.145

Г.В.СТАДНИК, канд. екон. наук, В.І.ТОРКАТЮК, д-р техн. наук, А.І.КУЗНЄЦОВ, канд. техн. наук, Т.І.СВІТЛИЧНА

Харківська національна академія міського господарства

А.Л.ШУТЕНКО

Харківська обласна рада

І.В.КАЛМИКОВА

Загальноосвітній ліцей при Харківській національній академії міського господарства

Страницы:
1 


Похожие статьи

В О Коюда, О І Гамова - Співробітництво громадських організацій та органів місцевого самоврядування м харкова