М М Головенко, В Д Губенко - Стан промислової безпеки у харківській облас - страница 1

Страницы:
1 

УДК 658.382 М.М.ГОЛОВЕНКО

Територіальне управління Держнаглядохоронпраці у Харківській області, м.Харків В.Д.ГУБЕНКО, канд. техн. наук

Харківська національна академія міського господарства

СТАН ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

На базі статистичних даних наводиться стан виробничого травматизму у Харків­ської області. Відображена діяльність територіального управління Держнаглядохорон-праці. Аналізуються причин, які спричиняють виникнення аварій і нещасних випадків у різних галузях виробничої діяльності.

За останні роки в Україні намітилась чітка тенденція до збіль­шення об'ємів виробництва. В той же час питання безпечного ведення робіт та охорони праці в багатьох галузях промисловості відстають від темпів нарощування виробництва, про що свідчить аналіз аварійності і травматизму.

Щорічно у світі на ліквідацію наслідків виробничих аварій і не­щасних випадків витрачається близько 4% світового внутрішнього валового продукту. Досвід доводить, що попередження промислових аварій набагато ефективніше, ніж ліквідація їх наслідків.

Підвищення рівня безпечного ведення робіт на підприємствах всіх галузей економіки з кожним роком набуває все більшої актуаль­ності в Україні. Одним з основних пріоритетів державної політики є забезпечення промислової безпеки.

Вирішення цих проблем - стратегічне завдання, яке знайшло своє відображення і виділено окремим блоком в Програмі діяльності Кабі­нету Міністрів України.

Діяльність державних органів, що здійснюють нагляд за безпеч­ним веденням робіт, в першу чергу, повинна сприяти розвитку еконо­міки і підвищенню промислового потенціалу країни.

Сучасні економічні відносини, розвиток нових форм власності; інтенсивність нарощування обсягів виробництва, все це потребує принципово нового підходу до державного нагляду, зміни, насамперед, його ідеології. Адже власність не стільки багатство, скільки -відповідальність.

У таблиці наводиться стан виробничого травматизму в Харківсь­кої області з розподілом нещасних випадків виробничого характеру за 12 місяців 2003-2004 рр. за видами нагляду.

Посилення наглядової діяльності органів Держнаглядохоронпраці впродовж 2004 р. сприяло зменшенню кількості нещасних-випадків на виробництві порівняно з 2003 р. на 9% (22691 проти 24929), а із смер­тельними наслідками на 5,4% (1164 проти 1230). На 17 зменшилась


Завдяки зусиллям наглядових органів було попереджено виник­нення багатьох аварійних ситуацій.

Діяльність територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Харківській області протягом 2004 р. була спрямована на виконання заходів щодо реалізації Основних напрямків соціальної по­літики держави, планів Держнаглядохоронпраці України, що мали ме­тою забезпечення здорових умов праці, запобігання виробничому тра­вматизму та професійним захворюванням.

Забезпечення техногенної безпеки основних галузей економіки Харківської області, попередження аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру, як складової забезпечення техногенних та екологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства та його грома­дян, є невід'ємною частиною політики національної безпеки держави.

Аналіз причин виникнення аварій та надзвичайних ситуацій тех­ногенного характеру показав, що у 48% випадків ці причини носять технічний характер через незадовільний технічний стан споруд, конс­трукцій, обладнання та інженерних мереж, їх значну зношеність вна­слідок відпрацювання свого нормативного терміну експлуатації (нор­мативного ресурсу). Спрацювання обладнання об'єктів промислового та господарського призначення у різних галузях економіки сягає 70% і з кожним роком експлуатації зростає далі.

Внаслідок важкого економічного та фінансового стану більшості суб'єктів господарської діяльності, значного подорожчання будівницт­ва нових об'єктів, високої вартості заміни зношеного обладнання об'­єктів практично зупинилось оновлення основних фондів об'єктів гос­подарювання.

Капітальні, поточні та попереджувальні ремонти споруд, конс­трукцій, обладнання та інженерних мереж проводяться нерегулярно. Внаслідок цього зростає спрацьованість об'єктів, ступінь їх небезпеки та ймовірність виявлення аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а витрати на аварійні та відбудовні роботи значно переви­щують вартість проведення зазначених ремонтів або необхідної моде­рнізації.

В умовах обмеження фінансування цих об'єктів особливої актуа­льності набуває питання управління експлуатаційним терміном, тобто забезпечення надійного використання обладнання на термін, який пе­ревищує нормативний або подовжений ресурс. Для цього необхідно визначити залишковий ресурс та встановити новий термін експлуата­ції, що перевищує передбачений проектною та експлуатаційною доку­ментацією, а також умови, при яких може бути здійснено подовження терміну експлуатації.

На сьогодні в Україні прийнято ряд державних та галузевих про­грам, а також нормативно-правових актів, які регламентують забезпе­чення надійності та безпечної експлуатації споруд, конструкцій, обла­днання та інженерних мереж, визначені відповідні органи центральної виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання у зазначеній сфері. Проте заходи цих програм охоплюють тільки окремі напрями забезпечення технологічної безпеки і в повному обсязі не виконують­ся. Технічний стан певної частини споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж основних галузей економіки регіону досяг критич­ної межі. Це загрожує сталому функціонуванню економіки регіону, підвищує ймовірність виникнення аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

До основних галузей господарства, від яких залежить функціону­вання економіки регіону та в яких можливе виникнення різних аварій­них ситуацій техногенного характеру, слід віднести: енерговидобув-ний комплекс і транспортування енергоносіїв; тепло-, електроенерге­тику та електромережі; транспортні з'єднання (автошляхи, залізничні з'єднання, дорожні мости та інженерні споруди на залізничному транспорті); рухомий склад транспортних з'єднань; міський комуналь­ний комплекс (теплові мережі, мережі водопостачання і водовідведен-ня, каналізаційне господарство, збирання та переробка побутових від­ходів і сміття); міський електротранспорт (метро, трамвай, тролейбус); будівельний комплекс (житло, міські споруди, об'єкти будівництва); промисловий комплекс (технологічне устаткування, термічне облад­нання, підйомне обладнання);хімічна промисловість, легка і харчова промисловість.

Технічний стан об'єктів цих галузей за деяким виключенням оці­нюється, як вкрай незадовільний. Так, майже всі блоки Зміївської ТЕС, крім реконструйованого блока (станційний №8), відпрацювали не тіль­ки призначений, а й подовжений розрахунковий ресурс, їх обладнання працює більше 35-49 років, фізично зношене, а технічний стан ТЕС викликає занепокоєння. Подібна ситуація і в інших галузях господарс­тва. Транзитні газопроводи, які проходять по території Харківської області, експлуатуються більше 25 років. Десятки років без оновлення в умовах агресивного середовища експлуатується обладнання газодо­бувної та хімічної промисловості, трубопровідного транспорту. Це може призвести до аварій і відмов внаслідок механічних пошкоджень і посиленої корозії металу.

Особливе занепокоєння викликає технічний стан мостових спо­руд. В регіоні сьогодні експлуатується 550 залізничних та 1000 авто­мобільних мостів, з яких 14% залізничних мостів знаходяться у неза­довільному стані, а близько 5% потребує негайного капітального ре­монту чи реконструкції. Серед автомобільних мостів загального кори­стування 90% не відповідають технічним вимогам з експлуатації. По­гіршення умов експлуатації прискорює процес руйнування залізобе­тонних конструкцій мостів.

В регіоні на об'єктах базових галузей експлуатується понад 3,3 млн. т несучих металевих конструкцій і понад 29,3 млн. м3 залізо­бетонних конструкцій, значна частина яких вичерпала свій розрахун­ковий ресурс. Майже 30% будівельних металевих конструкцій експлу­атуються без належного догляду понад 30 років. Більшість цих конс­трукцій потребує термінового ремонту або демонтажу.

Майже тисяча будинків (близько 5% житлового фонду Харківсь­кого регіону) віднесені до категорії аварійних. На межі зупинки пере­буває більша частина ліфтового господарства.

Вирішення питань щодо виключення наведених причин дозво­лить значно зменшити травматизм, професійну захворюваність і аварії на виробництві в Харківської області.

1. Про стан виробничого травматизму та підсумки наглядової діяльності терупра-вління Державного Комітету України з нагляду за охороною праці по Харківської облас­ті у 2004 році. - Харків, 2005. - С.17-32.

Отримано 12.08.2005

 

УДК 658.382.3

В.І.ШЕВЧЕНКО, Б.М.КОРЖИК, канд. техн. наук

Харківська національна академія міського господарства

ДЕЯКІ АСПЕКТИ НЕБЕЗПЕКИ ТА ОЦІНКИ РИЗИКІВ

Розглядається сучасний стан визначення небезпек різного характеру, що є джере­лом ризику негативних подій; методологія аналізу і оцінки ризиків з урахуванням чин­ників, які впливають на ефективність цього аналізу.

За десять останніх років (1994-2004 рр.) в Україні на виробництві травмовано близько 500 тис. робітників, з яких більше 15 тис. - смер­тельно, біля 100 тис. працівників стали інвалідами праці. Тільки 22,5% підприємств України мають умови праці, що відповідають сучасним нормам. Щорічно внаслідок нещасних випадків на виробництві еконо­міка країни зазнає шкоди в розмірі 4 млрд. грн. Одна травма коштує державі в середньому 2 тис. грн., а травма із смертельними наслідками - біля 30 тис. грн. 30% працездатного населення працює у небезпечних і шкідливих умовах. Майже 10 тис. чоловік у рік отримують профза­хворювання і стають інвалідами праці.

Страницы:
1 


Похожие статьи

М М Головенко, В Д Губенко - Стан промислової безпеки у харківській облас