Ю М Нідзельська - Стереотипізація євреїв в сучасній англійській мові - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 811.111'42'37

Ю. М. Нідзельська,

кандидат філологічних наук, викладач (Житомирський державний університет імені Івана Франка)

СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ ЄВРЕЇВ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Стаття присвячена аналізу авто- та гетеростереотипів євреїв через призму сучасної англійської мови. У ній розглядаються різні підходи до визначення стереотипів, їх базові функції, узагальнюючий та оцінний аспекти, образний потенціал. Увагу приділено єврейським анекдотам як середовищу функціонування стереотипізованих уявлень; типовим професіям євреїв; екстралінгвістичним факторам, які детермінували виникнення стереотипів.

У сучасній лінгвістиці в умовах всеохоплюючої глобалізації спостерігається поглиблений інтерес до вивчення особливостей перебігу комунікації між різними соціальними, етнічними, професійними групами. Посилену увагу на вивчення стереотипів як явищ думки, мови, культури та комунікації у своїх працях звертають такі науковці: Є. Бартміньский, А. Бєлова, П. Донець, О. Леонтович [1; 2; 3; 4], що надає теоретико-методологічних засад дослідженню і детермінує актуальність цієї роботи. Об'єктом статті є стереотипні характеристики єврейського етносу, які представлені в англійській мові. Предмет - структурні, семантичні, аксіологічні особливості, гіперболізований та узагальнюючий характер стереотипних конструкцій. Метою статті є дослідження авто- та гетеростереотипів євреїв шляхом аналізу мовних та мовленнєвих засобів сучасної англійської мови, вторинних номінацій, кліше, прислів'їв і приказок. Серед основних завдань - визначення стереотипів, їх функцій та умов виникнення, оцінних компонентів, образного втілення, культурної обумовленості. Етноспецифічні особливості національного мислення відображаються в існуванні національних стереотипів. Раніше стереотипи розглядали тільки як помилкові уявлення, але зараз запропоновані їх різні класифікації [2: 45; 4: 245]. Головну роль у формуванні стереотипів відіграє те, як часто певні об'єкти, явища трапляються в житті людей. З точки зору фізіології стереотипи формуються на основі системи умовних рефлексів [4: 238], а тривале повторення деяких висловів з часом набуває стійкості на рівні мови, що призводить до їх автоматичного сприйняття.

Поняття стереотип увів до наукового обігу У. Ліппманн, визначивши його як культурно-детерміновані і певним чином упорядковані картинки світу у свідомості людини, які, з одного боку, економлять зусилля при сприйнятті інформації, а з іншого - фіксують і зберігають суттєві цінності, тим самим сприяючи збереженню високої самооцінки людей [5: 306]. Водночас У. Квасхоф розуміє стереотип як "стандартну думку про соціальні групи чи про окремих осіб як представників цих груп" [6: 378]. Крім того, стереотипи є спрощеними ментальними репрезентаціями різних категорій людей, що перебільшують моменти схожості між ними, ігнорують відмінності [4: 236].

До однієї з найважливіших характеристик стереотипів відносять те, що в основу національного стереотипу покладено яку-небудь особливу рису зовнішності/характеру/поведінки [3: 121; 7: 102; 8: 104; 9: 6]. Не зважаючи на свою когнітивно-функціональну стабільність, стереотипи все-таки піддаються модифікації [2: 46; 3: 121; 4: 238; 8: 35; 9: 6].

Багато науковців роблять висновок про те, що саме в стереотипах найбільш очевидною є взаємозалежність свідомості, мови і культури [1: 68; 6: 374]. Стереотипні уявлення як когнітивні елементи комунікативного простору здатні впливати на конструювання установок, цінностей і суджень мовців.

Серед провідних функцій стереотипів мовознавці виокремлюють функцію економії пізнавальних зусиль і, відповідно, мовних засобів та функцію захисту групової ідеології [7: 135; 2: 45; 6: 379]. Для здійснення успішної комунікації стереотипи забезпечують комунікантів поясненнями людських вчинків, можуть спрямовувати поведінку людей.

Стереотип має логічну форму судження у загострено спрощеній і в узагальненій формі, з емоційним забарвленням, що приписує класу осіб певні властивості [1: 165; 6: 378]. Більшість стереотипів побудована за формулою: Усі представники народу Х є (або роблять) У. Під час емоційної кризи люди оперують такими "універсальними" словами, як: all, never, always, тому що починають мислити узагальненнями [2: 66; 3: 123]. Для мовного вираження етностереотипів характерні узагальнення й гіперболізація тих чи інших властивостей. Важливо пам' ятати, що стереотип може бути правдою, частковою правдою або неправдою [2: 45; 4: 245; 7: 102]. Специфіка стереотипів у тому, що люди схильні бачити те, що бажають, і не помічати іншого, що не відповідає стереотипам.

Погоджуючись із тим, що стереотипи є невід' ємним елементом культури, підкреслимо, що мовні стереотипи імпліцитно/експліцитно відображають стереотипи думки. Крім того, у процес осмислення реальності втягується, передусім, нормативно-ціннісна система своєї культури [7: 103; 5; 6: 378]. Тобто усвідомлення реальності відбувається через призму власної культурної традиції. У стереотипах

© Нідзельська Ю. М., 2011відбувається " редукція" властивостей предмета до значимого мінімуму. Стереотипи поділяють на стереотипи-образи і стереотипи-ситуації, етнічні стереотипи входять до стереотипів-образів. Джерелом стереотипів вважають однотипність життєвих ситуацій, яка закріплюється у свідомості у вигляді стандартних схем мислення [2: 82; 8: 276; 10: 76].

Як відомо, характерною рисою євреїв вважають їх комунікабельність, навіть багатослів'я, наприклад: "Jews tend to talk nonstop to each other" [11: 232]. Серед євреїв часто простежують схильність до коментарів, бажання повідомити власну позицію або оцінку [12: 98]. Свій гнів вони виражають головним чином вербально, не фізично: " Jews have only one weapon: the power of speech" [11: 37]. В англомовному дискурсі зафіксоване риторичне запитання, що дає підстави говорити про балакучість як особливу етнічну характеристику євреїв: " Is there any place in the world where a Jew can keep a secret?" [11: 43]. У єврейській лінгвоспільноті існують прислів'я, які є яскравим вираженням етнокультурного смислу: " Three Jews, three opinions" [11: 29].

Для євреїв типовим є особливий " мовленнєвий етикет", що надає їхньому дискурсу специфічного етнокультурного забарвлення. Представники єврейського народу часто відповідають запитанням на запитання, при згадці будь-якої особи вважають за необхідне дати їй оцінку. Розглянемо наступні приклади, які ілюструють таку специфіку комунікації. Отже, можна припустити, що важка доля цього народу спричинила звичку скаржитися: " What's new with a Jew?.... I not only have no money, I also have lack health, wealth and happiness" [11: 37]. У єврейському дискурсі часто використовують різні побажання, що виражаються за допомогою різних видів модальності [11: 21], наприклад: "may God not punish me for my words", "no evil eye"," it shouldn 't happen to you" "may he forgive me", "may God not", "it shouldn't happen to a Jew".

Підґрунтям для формування стереотипних уявлень із найбільш негативним смислом можна вважати антисемітизм. Антисемітизм (юдофобія) - це ворожість у ставленні до євреїв, що охоплює релігійні, расові, культурні упередження. Існує думка, що термін був запроваджений в обіг німецьким письменником та журналістом В. Маром. Антисемітські погляди пропагували ставлення до євреїв як до нижчої раси [6: 390; 13: 447]. Нерідко (як наслідок дії певних екстралінгвістичних факторів) траплялося, що євреї несли відповідальність за всі негаразди, що виникали в суспільстві під час кризи. Таким чином, у період Середньовічної Європи вдавалися до упередженості, створення образу ворога, навішування ярликів у стосунках із євреями. Перехід у спілкуванні до інвективів є " дзеркальним відображенням" культурних норм у соціумі. Як підкреслює А. Бєлова, серед інвективів особливе місце займають зоовокативи, дієвість їх виявляється в зооморфній характеристиці партнера, яка викликає агресивність [2: 55]. В емпіричному матеріалі були зафіксовані юдофобські висловлення: "Black raven! Black ape! " [13: 27], що має за мету принизити євреїв.

Із досліджень Й. Бендикса [3: 125] випливає, що серед інших характеристик іноземці взагалі уявляються як жадібні; злочинці; вороги Бога; тварини (віруси), комахи; нечисті. Беручи до уваги те, що євреї протягом історії часто були іноземцями в різних країнах, стосовно них використовували деякі з перерахованих характеристик, що належали ЧУЖОМУ: streets and lanes "crawling with Jews" [14: 80], misbeliever, cutthroat dog та ін. [15: 18].

Зважаючи на те, що мова чітко реагує на всі процеси, що відбуваються в суспільстві, зазначимо, що ворожість, яка панувала в суспільстві країн у різні часові проміжки, знаходила вираження в мові [Shakespeare 442: 16]: "you despise Jews... it seems to me a very widespread sentiment" [16: 278]. До того ж, існує саркастичний єврейський жарт: " Why do you hate me so much; what have I done for you recently?". В англійській МКС зафіксовані антисемітські лозунги [14: 108, 351]: "The Jews are our misfortune", "Jews-lice-Typhus", "Whoever helps a Jew helps Satan". Вони принижували гідність євреїв, сприяли поширенню ксенофобських установок у суспільстві.

Однією зі стратегій обробки інформації, що релевантна для аналізу стереотипії євреїв, є стратегія "пошуку цапа відбувайла" [10: 74]. Прислів'я The Jew is a victim or scapegoat експліцитно вказує, що саме таку негативну функцію виконували євреї. Етнічні упередження є виключно негативними поглядами, що панують в однієї нації щодо представників інших етносів [10: 175]. Упередження часто ґрунтуються на "фундаментальній атрибутивній помилці" fundamental attribution value) [4: 237], тенденції приписувати причини певних вчинків характеру людини, не обставинам. Відомий учений А. Ейнштейн також указував на упереджене ставлення до єврейської меншини: " If my theory of relativity is proven correct, Germany will claim me as a German and France will declare that I am a citizen of the world. Should my theory prove untrue, France will say that I am a German and Germany will declare that I am a Jew" [12: 117]. Для євреїв як стигматизованої групи, яка викликала агресію в деяких християн, симптоматичною була недоступність освіти і роботи [11: 54].

СВОЄ vs. ЧУЖЕ є основною культурною опозицією, своє і чуже від початку взаємозалежні. В англійській термінології вона відповідає we/ingroup, they/outgroup [4: 236]. Два тисячоліття вигнання, становище " чужаків", переслідування та знищення сприяли розвитку національної недовіри. Євреї схильні загострено сприймати вислови на свою адресу, тому що страх перед проявами юдофобіївкоренився у свідомості народу: "Every time someone laughed, Jegor thought it was at him" [13: 310]. Страх перед антиєврейськими заходами простежуємо в наступному прикладі: Two Jews are walking in a tough neighborhood when they spot two burly gentiles coming toward them. "Uh-oh", one Jew says to the other " We better make a run for it. There are two of them, and we 're alone" [12: 7].

У період Середньовіччя поширення набули страхи, значною мірою зумовлені церквою, серед яких - страх перед євреями. Відтак, " чужа" меншина була своєрідним громовідводом, мусила страждати від того, що середньовічне суспільство перебувало на зламі свого розвитку, пізніше європейський антисемітизм втілився у Голокості. Проте трапляється, що євреї перебільшують ворожість до них християн [13: 197], доречним вважаємо навести приклад: "Gentiles have always hated Jews". Така думка є узагальненням, тобто характеристика фону якого-небудь негативного аспекту в ситуації взаємодії євреїв з іншими народами екстраполювалася на групу не євреїв загалом.

Стратегія позитивної самопрезентації втілюється в такому вислові: "Personally, I have nothing against Jews, but the neighbors say that. " [6: 380]. Отже, таким способом представлена тактика дистанціювання від негативних характеристик групи " ми", знімається особиста відповідальність за сказані слова. У процесі соціалізації, при оцінці " чужого", " своє" наділяється презумпцією істини [6: 379]. Позицію, з погляду якої " інше" сприймається як " культурно чи генетично негативні типи", яка виправдовує їх дискримінацію", визначають як расизм. Євреї значною мірою страждали від його проявів: "They were available for instant and constant execration" [15: 16]. Особливість сприйняття іноземців, тобто чужинців, якими були євреї в межах багатьох держав, вбачають в упередженнях, які ґрунтуються на узагальнених схемах [1: 187; 8: 183; 10: 175]. Обговорюючи досвід спілкування з представниками інших етнічних груп, Т. Дейк підкреслює бажання мовців повідомити про негативний досвід спілкування з ними, що сприяє закріпленню таких переконань щодо іноземців у соціумі.

Варто зазначити, що гумор є національно-специфічним явищем, тобто адресант повинен мати достатній обсяг етноспецифічної інформації для правильного розуміння або володіти деякими стереотипізованими знаннями про конкретний народ. Гумор пов' язаний з єврейською тематикою є специфічним [11: 16]. Для нього характерні іронія, самокритика, дотепність, гострота: " a biting Jewish wit and humor" [12: 24]. Він втілюється в анекдотах, їх можна трактувати як один з ефективних засобів стереотипізації етнічної свідомості. Існує думка, що герої єврейських анекдотів мало змінилися більш ніж за столітню історію існування цього виду анекдотів. Євреї в них представлені як розумні, хитрі, жадібні. Часто багаті, але вони не демонструють своє багатство, мають гарні здібності до бізнесу; вони, буцімто, завдяки своїй хитрості перемагають сильнішого супротивника. Єврей є хорошим сім' янином. Варто підкреслити існування стереотипізованого уявлення про те, що при укладанні торгівельних угод для євреїв характерний поспіх, при цьому вони торгуються. Існують різні втілення в дискурсі, що стосуються так званих суто єврейських ділових навичок (sharp Jewish business practices). Розглянемо анекдот, що розкриває стереотипне сприйняття нечесного бізнесу: Levine meets his friend Schwartz. "I heard your factory burned down", he says. "Sh, sh", Schwartz answers, looking around anxiously". "Next week" [12: 66]. Варто зазначити, що в процесі стереотипії утворюються зневажливі та образливі характеристики [9: 8]. Образи героїв етнічних анекдотів є гіпертрофованими і стереотипізованими, анекдоти часто прагнуть до персоніфікації. Євреї традиційно були зайняті у фінансовій сфері суспільства [12: 72; 15: 26]. Вони розуміли, що саме економічне процвітання могло дати певну безпеку, впевненість у майбутньому. Хтось мав заробляти для єврейської громади гроші для захисту власної релігії. Таким чином, прототипною для євреїв є думка Тев'є Молочника [11]: "It's no great shame to be poor, but it's no great honor either" .

Як зазначено, євреї нерідко були кредиторами (money-lenders, usurs) [1: 144; 15]. Існує думка, що це вплинуло на те, що їх почали вважати жадібними до прибутку, тому виникали стереотипні уявлення про скупість євреїв: "He wasn't giving me his love, he was buying me with it, like all Jews" [16: 353]. В імплікації наступних етнодескрипторів криється виключно негативна емоційна оцінка: "Money-mad, money-greedy Jewish bastard!" [16: 354]. Ці вислови можна віднести до класу упереджень, тому що спостерігаємо вороже ставлення до етнічної групи.

Незаперечним виявляється зв' язок між назвами реалій суспільного життя та віднесеністю євреїв до економічної сфери соціуму: Jewish piano, Jewish typewriter (cash register) - commerce, комерція, економіка, Jewish Lightning - навмисний підпал збиткового бізнесу, to jew - to drive a very hard bargain, to overreach or cheat [17: 30]. Крім того, існують приказки, які пов'язують тему грошей із цим етносом і також мають негативну конотацію: "Impure may be Moshe, but his pfenning is kosher", "Fritz or Horst, man hates the Jew but likes his purse!" [13: 21].

Етнічні стереотипи поділяються на авто- і гетеростереотипи. Автостереотипи є сукупністю атрибутивних ознак про дійсні або уявні риси, притаманні власній етнічній групі, які містять, в основному, позитивні оцінки про неї; гетеростереотипи є сумою оцінних, переважно негативних суджень щодо інших етносів. Стереотипізація охоплює різноманітні професійні групи. У єврейськомусередовищі можна виокремити стереотипні професії: " These include banking and finance, law, medicine, science, social sciences, psychology, academia..." [12: 20]. Як зразок розглянемо: Which Jew becomes an accountant? A Jewish boy who stutters, and who can't stand the sight of blood... " [12: 43]. Причини того, чому саме виділяють указані професії, полягають у тому, що євреям часто забороняли володіти землею, займатися багатьма видами ремесел.

Важливо підкреслити, що імена або прізвища, які є типовими для певної етногрупи, можуть виступати загальними назвами відповідного народу, нести інформацію культурологічного характеру, відбивати ставлення до цього етносу [17: 332; 8: 26]. Для єврейського народу це, відповідно, Moses, Abraham, Isaac, Hyman, Sarah, Rebecca, Rachel та ін. Такі узагальнювальні власні імена стають іменем-символом для певного народу. Вважають, що поле ксенофобії є найбільш розвиненим в американському варіанті англійської мови. Можна стверджувати, що англійська мова фіксує велику кількість дерогативних номінацій [2: 44; 9: 8]. Зокрема, для номінації євреїв існує пейоративний етнонім kike [9: 8]. Така дерогативна назва, можливо, походить із kikel, що є позначенням кола на їдиш, що ніби було символом, який залишали неграмотні євреї на імміграційних документах, не бажаючи ставити хрестик або "х", коли прибували на острів Еліс (the Ellis Island) в Америку. Утворення пейоративних етнонімів значною мірою детерміновано екстралінгвальними факторами.

Багато хто з євреїв перед тим, як їх катували і вбивали, чули слово-вирок "Christ-killer". Це тривало протягом століть. Отже, перейдемо до розгляду наступного стереотипу щодо євреїв - того, що їх у побутовій свідомості інших етносів називають христовбивцями [15: 395; 13: 27]. Розглянемо приклад, який побудовано за генералізованою квалітативною формулою, із включенням повтору: " All Jews are.   those are the Christ-killers, the Jews" [13: 29].

Варто підкреслити, що автостереотипи та гетеростереотипи про високий інтелект євреїв збігаються. Євреїв вважають дуже розумними [12: 42]. Але варто обумовити, що риси, які у власного народу розглядають як прояв розуму, в іншого народу вважають хитрістю. Це є симптоматичним для характеристики єврейства ззовні. Деякі антисеміти вважають, що євреї використовують свій інтелект для недобрих справ, наприклад: " Jews use their brains for malevolent purposes" [12: 44]. В експлікації автостереотипу використовують тактику наділення власного етносу позитивними характеристиками: "We, Jews, are the smartest people" [11: 130].

Як було згадано вище, уявлення про " свій" етнос переважно включає комплекс характеристик зі знаком плюс: "He knew that the Jewish pupils were always the best and that they had to be the best because of the characteristic demands of their race" [13: 35]; в якому використано повтор для підкреслення смислу та експресії інформації. Стереотип завжди має оцінну природу, є прескриптивним [1: 140; 4:

238; 7: 27].

Отже, можемо зробити висновки, що серед стереотипів євреїв в англомовному дискурсі було виявлено комунікабельність, що виражається через надання їй предметних сутностей, риторичні запитання, прислів' я. На євреїв спрямована переважаюча негативна дія стереотипів, упереджень. Поширеним виявився образ-стереотип єврея-кредитора, акцентована характеристика жадібність зафіксована в анекдотах. Високий інтелект є стереотипною рисою євреїв, її зафіксовано в прикметниках найвищого ступеня порівняння. Вивчення стереотипного сприйняття євреїв є актуальним для дослідження культури цього народу, для кращого вивчення МКС та ККС лінгвоспільноти. У перспективі подальших пошуків вбачаємо детальний розгляд стереотипів інших етносів через призму англійської мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.    Бартминский Е. Языковой образ мира : очерки по этнолингвистике / Ежи Бартминьский ; [пер. с польск.].

 

-  М. : Индрик, 2005. - 528 с.

2.    Бєлова А. Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи / Алла Дмитрівна Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - 2002. - Вип. 7. - С. 43-54.

3.    Донец П. Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации : научный статус, понятийный аппарат, языковой и неязыковой аспекты, вопросы этики и дидактики / П. Н. Донец. - Х. : Штрих, 2001.

-  386 с.

4.    Леонтович О. А. Русские и американцы : парадоксы общения: [монография] / Ольга Леонтович. - М. : Гнозис, 2005. - 352 с.

5.    Lippmann W. Public opinion / Walter Lippmann. - N.Y. : Macmillan, 1992. - 427 p.

6.    The Handbook of Discourse Analysis / [ed. by D. Schiffrin, D. Tannen, E. Heidi Hamilton]. - Blackwell Publishing, 2003. - 694 p.

7.    Баронин А. С. Этническая психология / Анатолий Станиславович Баронин. - К. : Тандем, 2000. - 263 с.

8.    Святюк Ю. В. Семантика та функціонування етнономінацій у сучасній англійській мові : дис. ... на здобуття ступеня канд. філолог. наук : 10.02.04. / Юлія Вікторівна Святюк. - К., 2005. - 257 с.

9.    Юнацька А. Б. Вербалізація стереотипів іспаномовної культури в американському варіанті англійської мови : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / А. Б. Юнацька. -Запоріжжя, 2006. - 16 с.

10.Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк ; [пер. с англ.]. - М. : Прогресс, 1989. -312 с.

11.Sholem Aleichem. Tevye the Dairyman and the Railroad Stories ; [translated from the Yiddish with an Introduction by H. Halkin] / Sholem Aleichem. - N.Y. : Schocken Books, 1987. - 309 p.

12.Telushkin J. Jewish Humor. What the Best Jewish Jokes Say About the Jews / Joseph Telushkin. - Perennial : An imprint of Harper Collins Publishers, 2002. - 237 p.

13.Singer I. The Family Carnovsky / Isaac Bashevich Singer. - N.Y. : Schoken Books, 1969. - 405 p.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Ю М Нідзельська - Ключовий концепт єврейства кошерність мовне втілення у середовищі англомовного соціуму

Ю М Нідзельська - Стереотипізація євреїв в сучасній англійській мові