С Ф Соколовська - Стилістичні параметри й емоційно-оціночні характеристики слова - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 821.112.2-2.09

С.Ф. Соколовська,

кандидат філологічних наук, в.о. доцента (Житомирський державний університет)

СТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ Й ЕМОЦІЙНО-ОЦІНОЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СЛОВА

У статті проаналізовано специфіку німецької аксіологічної лексики різних стилістичних регістрів, яка відо­бражає оціночне ставлення мовного колективу до того, що стоїть за словом. Аналіз оціночної специфіки слова здійснюється у статті в тісному зв 'язку з психологічними, філософськими, соціально-культурними чинниками

на фоні реально існуючої лінгвістичної картини.

Актуальність дослідження аксіологічної лексики сучасної німецької мови зумовлена її особливою роллю в мовленнєвій комунікації. Оціночний компонент семантики слова, який створює специфіку аксіологічної лекси­ки, зумовлює неповторну особливість цілого шару лексики. Інтенсивна розробка окремих аспектів аксіології, числені праці загальнотеоретичного характеру стимулюють значний інтерес до цієї проблематики.

Метою нашої статті є аналіз оціночного потенціалу лексики різних стилістичних регістрів, дослідження їх структурно-семантичних і функціонально-прагматичних особливостей, аналіз способів презентації оціночних параметрів лексичних одиниць у тлумачних і двомовних словниках.

Об'єктом аналізу є німецька аксіологічна лексика різних стилістичних регістрів з точки зору її ідентифікації, категорізації у лексико-семантичній системі мови, функціонування у мовленні.

Матеріальний світ, який оточує людину, має предметну цінність, що реалізується в практичній діяльності, в освоєнні цього світу. Абсолютно все оточуюче індивіда в його життєдіяльності має для нього значущість і предметну цінність. У процесі цілеспрямованого й вибіркового відображення свідомістю людини реальної дій­сності відбувається актуалізація предметної цінності. На аксіологічній шкалі існує певний оціночний еталон [1: 29], який стає інструментом при визначенні оцінки слова.

Розуміючи під стилістичним значенням регулярну співвіднесеність із певними об'єктами екстралінгвістич­ної дійсності, М.П. Брандес [2: 267], В. Фляйшер, Г. Міхель [3: 211], Е.Г. Різель, Є.І. Шендельс [4: 61] розгля­дають оцінку (оціночний компонент) як один із типів стилістичного значення.

Водночас у сучасній лінгвістиці розповсюдженою є думка про оціночність як складову й обов'язкову части­ну семантичної структури слова, що не обмежується стилістичними рамками [5: 95; 6: 190; 7: 82; 8: 118]. На думку Д. Шлібен-Ланге [6: 82], у лексичне значення слова потрібно включати лише ті компоненти, які дають стійку й однозначну характеристику самому явищу, відображеному словом. При цьому стилістичні елементи, які характеризують стиль і призначення мовлення, опускаються.

Широко розповсюджена й думка про те, що оціночний і функціонально-стилістичний компоненти взаємо­зв'язані [3: 220; 4: 80; 9: 113; 10: 54], хоча не можуть вважатися тотожними. Звичайно, оцінка не може бути від­несена до якого-небудь одного функціонального стилю, бо у всіх функціональних стилях є і безоціночні, й оці­ночно марковані одиниці. Існує значна кількість стилістично позначених, але оціночно нейтральних одиниць. Стилістичний статус слова не визначається його предметно-логічним значенням, а залежить від сфери й ситуа­ції спілкування.

На наш погляд, стилістичний компонент семантичної структури слова, незважаючи на тісний взаємозв'язок з оцінкою, має право на автономний розгляд. Не маючи референта у матеріальній дійсності, він характеризуєть­ся, насамперед, ситуацією спілкування. Стилістичний компонент значення слова, на відміну від емоційного й оціночного, не відображає особливостей комунікантів, але без функціонально-стилістичної характеристики слово не може виконувати однієї зі своїх головних функцій - комунікативної.

Отже, стилістичний параметр слова, не будучи його суто мовленнєвою характеристикою, зовнішньою щодо парадигматичних властивостей, є, проте, невід'ємною частиною семантичної структури слова і як такий фіксу­ється у словнику. Він має власний об'єкт відображення - комунікативну ситуацію.

На відміну від нейтральної, стилістично забарвлена лексика має різні ступені естетичної цінності. У центрі тричленної структури знаходяться нейтральні слова, а стилістично забарвлені розміщуються зверху та знизу від нейтральних [2: 263; 10: 102].

Стилістична стратифікація словникового складу диференціює стилістично марковані й немарковані одиниці. Найчіткіше протиставлені одне одному серед маркованих книжні й колоквіальні слова: і ті, й інші потенційно мають емоційну оцінку. Що ж до стилістично нейтральної лексики, то вона, як правило, нейтральна і щодо емоційної оцінки. Переважаючий тип оцінки в таких лексичних одиницях - раціональна, інтелектуальна оцінка, що базується на денотативному компоненті значення. Подібною оцінкою наділені, наприклад, такі слова, як Verrater, Gefangnis, Schande, hinrichten, sterben, Kranke.

У більшості випадків емоційну оцінку має один із лексико-семантичних варіантів багатозначного слова -стилістично маркований варіант. Діапазон стилістичного варіювання одиниць емоційно-оціночної лексики до­сить широкий: від супернейтральних (термін Ю.М. Скребнева), переважно книжних, до субнейтральних (коло-квіалізмів, сленгу, просторіч і лайливих слів).

Загалом визнаючи обов'язкову інтеграцію в конотаційній частині семантичної структури слова функціона­льно-стилістичної й емоційно-оціночної характеристик, навряд чи можна говорити про їх взаємозумовленість. Перша з них вказує на віднесеність оціночної одиниці до специфічної сфери функціонування, а друга відобра­жає оцінку мовцями предмета номінації. Характеристика лексичної одиниці як пейоративної (у переважній бі­льшості випадків) або меліоративної зумовлена її емоційно-оціночною значущістю.

За своєю природою і відповідно до конкретних соціальних ситуацій лексика високих стилістичних регістрів традиційно фігурує в офіційній, урочистій мові освічених людей і зустрічається в художній літературі, публіци­стиці, наукових виступах, маючи високий соціальний престиж. Для об'єднання таких шарів лексики, як книжна, книжно-літературна, поетична, термінологічна і под., Ю.М. Скребневим запропоновано термін "супернейтра­льна" лексика. Підставою для об'єднання згаданих шарів є така інтегруюча ознака, як престижність слів, їх під­вищена естетична цінність [11: 22].

Незважаючи на різноплановість позначок у більшості сучасних лексикографічних джерел, існують певні критерії відбору супернейтральної лексики. Один із таких критеріїв - наявність у дефініції або перекладі інди­каторів супернейтральності. У двомовній лексикографії досить об'єктивним критерієм супернейтральності слу­гують позначки "книжн.", "поет.", "терм.", "літ.", "іст.", "міф." тощо. У німецькомовній лексикографії це -"bildungsspr.", "geh.", "dichter.", "hist." і т.д.

Емоційно-оціночні потенції супернейтрального, колоквіального й субколоквіального шарів лексики, так са­мо, як і їх експресивність, неодноразово були предметом обговорення в лінгвістиці [2; 10; 12; 13]. Існує думка, що книжна лексика однозначно нейтральна щодо емоційної оцінки. Дійсно, частина книжної лексики (її термі­нологічний шар) абсолютно нейтральна в цьому плані. Що ж до одиниць цієї лексики (переважно лексико-семантичних варіантів) в іронічному або жартівливому вживанні, то тут її оціночний статус самоочевидний. У лексикографічній практиці оціночний компонент семантики слова знаходить відображення у дефініції та широ­кому спектрі супровідних позначок. Ось, скажімо, фрагменти книжної лексики з таких авторитетних лексико­графічних джерел, як Словник української мови (СУМ) [14], Немецко-русский словарь (НРС) [15], Большой англо-русский словарь (БАРС) [16], Французско-русский словарь (ФРС) [17]:

елоквенція

манірний

ренегат

словоблудство ясновельможний

Ablafihandler Huld

Juristerei

kleinglaubig

Kommafuchserei

Nutzlichkeitsapostel

excogitation

Egeria

phrontistery sanctified

СУМ

-       книжн., заст., тепер жарт. ораторське мистецтво, красномовство

-       книжн., несхв. позбавлений простоти та природності

-       книжн., несхв. той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник

-       книжн., зневажл. пусті беззмістовні розмови, балачки

-       іст., тепер ірон. почесно-шанобливе найменування

НРС

-       ист., презр. торговец индульгенциями

-       книжн., устар., теперь б.ч. ирон. милость, благосклонность, преклоне­ние, пиетет

-       книжн., б.ч. неодобр. юридические науки, юридическая казуистика

-       книжн., пренебр. недоверчивый сомневающийся

-       книжн., ирон. педантичная проверка, правильная расстановка каждой запятой

-       книжн., ирон. утилитарист

БАРС

-       книжн. выдумывание, придумывание неодобр. измышление, вымысел

-       рим. миф. Эгерия преим. ирон. советчица, вдохновительница

-       книжн., ирон. место для занятий и раздумий

-       книжн. освященный, посвященный ирон. ханжеский

moinerie principicule ratiocination caudataire

ФРС

-       книжн., презр. монашеская братия

-       ирон. князек

-       пренебр. умствования, философствования

-       ист. паж, несущий шлейф римского папы или прелата презр. прихвостень, угодник

Вищенаведені приклади свідчать, що книжна лексика (або лексика, що тяжіє до книжного шару) є досить ефективним засобом вираження оцінки всіх відтінків. Як бачимо, стилістичний статус емоційної оцінки харак­теризується різницею між фамільярним і високим стилем.

Але якщо сленг - це конденсована форма вираження не лише стилістичного регістру лексики, а і її емоцій­ної та соціальної оцінки [12: 122], то інші стилістичні шари лексики не мають подібної інтеграції параметрів. Проте функціонально-стилістичні відмінності лексичних одиниць деякою мірою можуть прогнозувати характер потенційної емоційної оцінки. Так, колоквіалізми й субколоквіалізми явно тяжіють до дуже різкої, безапеляцій­ної форми вираження емоційної оцінки - ненависті, зневаги, захоплення, ніжності, несхвалення й под.

Більш тонка й пом'якшена емоційна оцінка (іронічність, жартівливість) властива для книжної лексики. Ос­новна відмінність іронічної лексики полягає у використанні для позначення загальних із нейтральною лексикою референтів таких слів, первинна й основна функція яких полягає у передачі інших, часто протилежних значень:

barock                               3) часто ірон. незвичайний, дивний

Drahtzieher                      2) ірон. закулісний керівник, верховод

Existentialist                            2) ірон. представник богеми

Isegrim                                 2) ірон. похмура людина, буркотун

M°ralap°stel                          -  ірон. мораліст, охочий до повчань

Тут ми бачимо навмисно підкреслену невідповідність між старою "громіздкою", трохи пишномовною фор­мою й іронічним переосмисленням цього слова.

Аналогічно ефект жартівливої комічності досягається шляхом протиставлення книжної "вченої" форми бу­денному життєвому змісту:

 

-        жарт. у костюмі Адама, голий

-        жарт. старість

-        жарт. допотопний

-        жарт. сільський

-        жарт. нудистський пляж

-        жарт. "пахуча" сигара, "ароматний" сир

Чим більш віддалені за тематикою вихідне й жартівливо переосмислене слово, тим сильнішим буде експре­сивний потенціал лексичної одиниці - виразника емоційної оцінки. Емоційно-оціночні семи, які займають пе­риферійне положення у структурі денотата, можуть легко переміщуватися у сферу конотацій [6: 55]. Значна частина книжних лексичних одиниць характеризується розташуванням емоційно-оціночних сем поза межами денотативного компоненту значення, виражаючи додаткову інформацію. У таких супернейтральних словах, які мають лексикографічну позначку "зневажл.", "несхв.", "жарт.", "ірон." і т.д., як

Einimpfung                           -  ірон. повчання

lackieren                              - жарт. обманути,

денотативний компонент значення нейтральний, а емоційно-оціночні семи входять у конотативний компо­нент значення як додаткові елементи смислової структури слова.

Є всі підстави твердити, що чітке визначення положення емоційно-оціночних сем у семантичній структурі супернейтральних слів неможливе, оскільки вони можуть займати як центральне, так і периферійне положення в денотативному компоненті значення, а також можуть бути віднесені до конотативного компонента значення [6: 59].

Згідно з широко розповсюдженим традиційним поглядом у лінгвістиці, питання про аксіологічний статус лексики високого регістру нерелевантне. Ще І.Р. Гальперін відзначав, що книжні елементи мають лише одне функціональне забарвлення [18: 53]. Вважається, що колоквіалізми й субколоквіалізми характеризуються пейо-рацією значення, а зміна стилістичного діапазону у бік підвищення сприяє "покращенню значення" [4: 66].

Сучасні дослідження цієї проблеми довели наявність у системі мови колоквіальних меліоративів [6; 7; 8]. Суттєве переважання серед колоквіалізмів одиниць із пейоративною емоційною оцінкою призвело до того, що у питанні про співвідношення функціонально-стилістичного й емоційно-оціночного компонентів "позитив­ність" однозначно асоціювалась із книжною (високою) лексикою, а "негативність" - із розмовною. Відбувалося ототожнення функціонально-стилістичної належності слова та його аксіологічних характеристик, хоча ні пози­тивна, ні негативна оцінка не є ознакою якогось певного функціонального стилю.

Таким чином, супернейтральна лексика, як і лексика, що належить до інших стилістичних регістрів, може бути безоціночною й оціночною. Оціночна супернейтральна лексика може мати інтелектуально-логічну оцінку, як позитивну, так і негативну:

Filou                                        -  книжн. аферист, хитрун

Filz                                          -  книжн. скнара

tatendurstig                                   -  книжн. енергійний

Ця лексика може мати також емоційну оцінку, як меліоративну, так і пейоративну:
Nonplusultra                           -  поет. сама досконалість

Kohlerglaube                           -  ірон. сліпа, наївна віра

Національно-культурна й лінгвокраїнознавча специфіка іронічного й жартівливого переосмислення лексики настільки яскраво виражена, що часто оцінка не може бути ідентифікована без допомоги спеціальних словни­ків, таких, наприклад, як, "Страноведческие реалии немецкого языка" [19]:

Laubenpieper                          - жарт. власник садової ділянки

Pfeffermuhle                            - жарт. політико-сатиричне кабаре

Polterabend                                   - жарт. вечірка напередодні весілля, яка часто супроводжується биттям

посуду "на щастя" на порозі будинку молодого чи молодої

Usipeter Zopfstil


жарт. "незалежні", члени Незалежної соціал-демократичної партії Ні­меччини (від USP - скорочена назва партії) ірон. застарілий стиль

 

Але лексикографи надзвичайно рідко фіксують книжне стильове віднесення слова і його оціночний потенці-
ал разом. Такі приклади одиничні й стосуються окремих лексико-семантичних варіантів слова:
Ausgeburt                                        -  книжн., несхв. породження, витвір

сІшспЬШгт                           -  книжн., ірон. промайнути, з'явитися (про думку)

Froschperspektive                          -  книжн., ірон. вузький кругозір

Gulasch                                     -  книжн., жарт. плутанина, безладдя, хаос

Habit                                          -  книжн., несхв., ірон. шати, убрання

Hampelmann                           -  книжн., ірон. маріонетка, безвільна людина, тюхтій

На особливу увагу заслуговують приклади конфронтації емоційних відтінків оцінки у лексикографії:
Valentine                                 -  ірон., жарг. письмове попередження про звільнення, яке має відбутися,

або про виключення за неуспішність
Valentine                                 - жарт. любовне послання

 

Цікаво, що країнознавчий словник, подаючи головне й переносне значення слова, не згадує про його емо­ційну оцінку, але в дефініції використане слово "жартівливий":

Valentine                                 2) любовне послання (листівка або картка, яку надсилають у день свя-

того Валентина з любовною символікою, наприклад, із серцем, проби­тим стрілою, жартівливими сюжетами й под.)

На думку В.В. Сдобнікова [13: 31], позначки "зневажл.", "презирл." для характеристики емоційного забарв­лення слів відповідають і стилістичній інформації, наявній у словах. Йдеться про неприязне ставлення мовця до позначених речей, якостей, явищ. Позначку "несхв." мають лексеми, що передають незадоволення мовця і не­прийняття ним позначеної речі.

Ступінь виявлення неприязні й незадоволення може бути досить високим, аж до переведення лексики в роз­ряд лайливої. У стилістичному плані для вираження суто негативної оцінки існують лексеми, позначені "груб.", "вульг.", "лайл.", "derb", "vulg.", "Schimpfwort".

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

С Ф Соколовська - Полісемія в тексті типи реалізації та функції

С Ф Соколовська - Стилістичні параметри й емоційно-оціночні характеристики слова

С Ф Соколовська - Стилістичні параметри й емоційно-оціночні характеристики слова