О В Мазяр - Структура індивіду альності у роботах і о сікорського - страница 2

Страницы:
1  2 

При вивченні почуттів учений розглядає спочатку їх фізіологічні аспекти, а затим розвиток до вищих форм. Їх фізіологічною основою є чуттєві відчуття (відповідають відчуттям у процесі пізнання). Вони не усвідомлюються, хоча й відчуваються суб'єктом. Сума чуттєвих відчуттів утворює фізичні почуття (еквівалент уявлень у пізнанні). До фізичних почуттів І. О. Сікорський відносить біль, голод, жагу, втому, слабкість, бадьорість, сонливість, нудоту, відчуття легкості, свободи, неспокою тощо.

Проміжне місце між фізичними і вищими почуттями займають душевні стани: гнів, страх, нудьга, радість, почуття «свого» і «чужого» (симпатія і антипатія). Ці душевні стани мають такий психологічний придаток, який забезпечує їх перехід до вищих почуттів. Наприклад, у страхові міститься очікування, у нудьзі і печалі - почуття пригноблення, у симпатії і антипатії -прагнення, у радості - перспектива розширення життя.

Слід відзначити, що формування вищих почуттів може відбуватися як в результаті об'єднання між собою почуттів, так і шляхом співвідношення почуттів з актами пізнання. Власне характер такої інтеграції зумовлює основні інтеріндивідуальні відмінності у концепції І. О. Сікорського.

Поєднання розуму та почуттів становить єдність свідомості як душевного стану. Проте кінцевим і найвищим етапом душевного руху (процесу саморегуляції) є воля. Воля проявляється або як певний рух (дія, поведінка), або залишається як напруження, бажання. «Сутність волі полягає в колосальному накопиченні енергії, що чекає незначного додавання чи сигнальних поштовхів для переходу в кінетичний стан» [8; с. 100]. Воля є

С. 165

найбільш складним психічним утворенням, оскільки асоціативно поєднана з почуттями і розумом. Найбільш тісний зв'язок волі простежується з вільнимиуявленнями і директивами.

На думку І. О. Сікорського, почуття та розум є підготовчими актами, а воля виконавчим. Тому воля займає провідне місце в структурі особистості та в процесі індивідуалізації. «Істинна велич людина вимірюється волею більше, ніж розумом і почуттям; за посередництва волі здійснюється все, що здобуте почуттям і пізнанням...» [9; с. 100]. Відтак саме воля більше за інші структурні компоненти лежить в основі характеру людини і є чи не основним чинником диференціації, принаймні при аналізі проблеми розвитку обдарованості.

В основі структури індивідуальності І. О. Сікорського лежить складна взаємодія біологічних, психологічних та соціальних (вищих і нижчих проявів психічної діяльності) рівнів індивідуальності, ієрархічна співвіднесеність їх компонентів і елементів та нелінійна координація факторів, що зумовлюють внутрішньо збалансовану єдність психологічних конструктів. Особливість психологічних праць І. О. Сікорського полягає у тому, що при інтерпретації поведінки, вчинків він здійснює системно-інтегральний аналіз чинників, які зумовлюють індивідуальні відмінності суб' єкта.

У зв' язку з цим можна провести цікаву паралель з концепцією стратегіальної організації свідомості, запропоновану В. О. Моляко, який розглядає багаторівневу і розгалужену диспозиційну систему управління змістовою діяльністю свідомості як основу обдарованості (творчого потенціалу) [4]. Зокрема, В. О. Моляко наголошує, що саме постійний прояв синтетичної взаємодії психічних функцій зі зміною домінант детермінується не лише тим, що безпосередньо сприймається, а й сукупністю установок, особистісних диспозицій суб' єкта [5].

Висновки і перспективи подальших досліджень.

Структура індивідуальності, окреслена у працях І. О. Сікорського, відповідає сучасному диференційно-психологічному аналізу індивідуальності. Вчений дотримується принципів ієрархічності, інтеграції та взаємної обумовленості інтраіндивідуальних властивостей, координації їхвзаємодії та унікальної інваріантності структури. Це дозволяє здійснювати психологічну диференціацію індивідів на рівні достатньому для валідної інтерпретації відмінностей у людській поведінці.

І. О. Сікорський здійснює соціально-психологічну, психофізіологічну, культурно-антропологічну диференціацію людей, вивчає онтогенетичні аспекти процесу їх індивідуалізації, розкриває її умови, механізми та принципи. На нашу думку, найбільш продуктивно вчений здійснює дослідження основних факторів обдарованості, які у його концептуальних положеннях носять системний характер, що стане предметом наших подальших розвідок.

 

 

Список використаних джерел

1.     Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Анна Анастази / Пер. с англ. - М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. - 752 с. (Серия «Кафедра психологии»).

2.     Либин А. В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие / А. В. Либин. - 4-е изд., испр. и доп. - М.: Эксмо, 2006. - 544 с. - (HOMO UNICUS).

3.     Менжулин В. И. Другой Сикорский: неудобные страницы истории психиатрии / В. И. Менжулин. - К.: Сфера, 2004. - 490 с.

С. 166

4.     Моляко В. А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности / В. А. Моляко // Вопросы психологии. - 1994. -№5. - С. 86-95.

5.     Моляко В. А. Психологические аспекты поэтического восприятия / В. А. Моляко / Актуальні проблеми психології творчості: Збірник наукових праць / За ред. В. О. Моляко. - Т.12. - Вип.4. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - 336 с. - С. 143-151.

6.     Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов. - М.:

Наука, 1986. - 255 с.

7.      Сикорский И. А. Антропологическая и психологическая генеалогия Пушкина / Проф. И. А. Сикорский. - Киев: Типографія С. В. Шульженко, 1912. - 34 с.

8.      Сикорский И. А. Всеобщая психология с физиогномикой в иллюстрированном изложении / Проф. И. А. Сикорский. - Издание, существенно дополненное с 330 рис. в тексте. - Киев: Типография С. В. Кульженко 1912. - 770 с.

9.      Сикорский И. А. Начатки Психологии с 20 фигурами в тексте / Проф. И. А. Сикорский. Издание второе, дополненное. - Киев, 1909. - 138 с.

10.  Сикорский И. А. Опыт объективного исследования состояний чувства / Проф. И. А. Сикорский. - Киев, 1903. - Лито-типография Товарищества И. Н. Кушнерев и К. - 61 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Мазяр - Особливості суб'єктної поведінки в екстремальних ситуаціях

О В Мазяр - Проблеми професійної рефлексії в особистісно орієнтованиій системі навчанн

О В Мазяр - Психофізіологічні механізми виникнення особистісної проблематики

О В Мазяр - Релігійний досвід як чинник ціннісної регуляції поведінки

О В Мазяр - Структура індивіду альності у роботах і о сікорського