Н Лісняк - Фразеологізми на позначення характеристики людини на матеріалі повісті харчука йосип з гроша здачі - страница 1

Страницы:
1 

Наталія Лісняк, доц. (Київ)

УДК 81 - 312 ББК 83.3 (4Укр)

Фразеологізми на позначення характеристики людини (на матеріалі повісті Б.Харчука «Йосип з гроша здачі»)

 

У статті аналізуються стійкі словосполучення на позначення характеристики властивостей, якостей людини.

Ключові слова: фразеологізми, фразеологічні сполуки.

Phraseological units denoting the characteristics of a person (basing on Borys Kharchuk's narrative story "Yosyp z hrosha zdachi")

Set expressions denoting the peculiarities and qualities of person are analysed in this article.

Key words: phraseological units, phraseological unites.

 

У сучасній лінгвістиці об'єктом наукових досліджень все частіше стає фразеологія. Вчені активно вивчають народну фразеологію, фразеологію художньої мови. Захищено дисертаційні дослідження, у яких аналізуються окремі групи фразеологізмів, їх національна специфіка. Укладаються фразеологічні словники. Отримані результати не лише наповнять українське мовознавство з цієї галузі науки, а й значно розвинуть ці галузі, уточнюючи термінологію, вводячи нові поняття та створюючи лексикографічні праці.

Українська ідіоматика сьогодні аналізується з погляду семантики, структури та з погляду лінгвокультурної інформації, яку вона передає. В. Жайворонок зазначає, що фразеологія - це та сфера мовної діяльності, у якій в мовних фактах відбиваються етнопсихологічні особливості соціуму і разом з тим простежується вплив мови на формування його менталітету [Жайворонок 2007: 33].

Відомо, що фразеологізми найбільш образні й найдавніші за походженням одиниці, у яких відбувається тлумачення дійсності через метафору, метонімію. Предметом дослідження пропонованої статті стали фразеологічні сполуки на позначення властивостей, якостей людини. Про позитивні якості, властивості людини, відображені у фразеології, відібраної з фразеологічного словникаукраїнської мови, писала Н. Венжинович [Венжинович 2008: 84 -86].

Джерелом нашого опису послужила повість Бориса Харчука «Йосип з гроша здачі». С. Гречанюк зазначав, що вже перша книжка молодого деб'ютанта - «Йосип з гроша здачі» -засвідчила, що у нашу прозу прийшов письменник з оригінальною стильовою манерою, з багатим на інтонаційні відтінки голосом [Гречанюк 1991: 29].

Фразеологія творів Бориса Харчука ще не було об'єктом вивчення. Зважаючи на участь в укладанні словника фразеологізмів мови творів Бориса Харчука, ми маємо змогу не лише створювати картотеку, а й глибше вникнути в ідіоматику письменника, її зрозуміти й аналізувати. Тому таке дослідження є актуальним, оскільки, з одного боку, сам автор доволі цікавий, а з другого -його манера письма, мова неперевершена. Крім цього, у центрі творів Бориса Харчука завжди стоїть людина з її болями, турботами, з любов'ю до рідної землі, мови.

Метою нашої розвідки є системний опис зазначених фразеологічних сполук, якими автор розкриває риси людського характеру. У повісті «Йосип з гроша здачі» використано понад 150 фразеологічних сполук різної семантики і різної структури. Усі фразеологізми на позначення позитивних та негативних якостей, властивостей людини, відібрані нами з повісті Бориса Харчука, ми умовно ділимо на 19 груп (9 з них позитивної семантики, 10 — негативної):

1. Фразеологізми на позначення визначного становища в
колективі:
не ликом шитий. (Після приїзду Глущенка Гордій відчув,
що він також не ликом шитий, а людина ідеї, с.
72), в приклад
ставила
(В школі вважався кращим учнем... За те і його любила
Єва Станіславівна, в приклад іншим ставила, с.
31), угору пішов, на
ноги зіп 'явся
(Таранчук на ноги зіп'явся, с. 31).

2.     Фразеологізми на позначення спостережливості,
уважності, пильності:
не спускати погляду, не зводити очей, не
спускати очей
(Йосип струже сопілку і не спускає очей з посадки, с.
43),
зміряв поглядом (Зміряв Оленку радісним поглядом, с 87).

3.         Фразеологізми на позначення працьовитості: робота не
чекає, від світання до смеркання, то сюди, то туди
(Він теж копає.
Йосип не розгинається. То сюди, то туди навприсядки, с. 44),
піточі заливає (Йосип втомився махати косою. Руки дрижать. Піт очі заливає, с. 121).

4.     Фразеологізми на позначення несміливої, нерішучої, несамостійної людини: серце билося, як у горобчика, (Він (Йосип) наблизився до входу. Серце билося, як у спійманого горобчика, с. 16), держатися за спідницю, переминаючись з ноги на ногу.

5.     Фразеологізми на позначення справедливої людини: вивести на чисту воду,- Давай, гордію, виводь на чисту воду, с. 107), випливе на чисту воду.

6.   Фразеологізми на позначення надійності, доброти: дні й ночі (Дід Архип просиджував дні й ночі біля своєї Каштанки, с. 122); душа болить (Думаєш, душа за нього не болить, с. 116), руки під хворого не підкладеш.

7.  Фразеологізми на позначення совісної людини: має краплю совісті (І хлопці вирішили, що Мар'ян все-таки має краплю совісті, с. 39).

8.  Фразеологізми на позначення доброзичливості, радості: грають очі (Ганна тулила голову корови до грудей. І вона господиня! - Дочекались? - грають у Химки очі, с. 96), очі променяться (Коваль не міг вимовити й слова. Його очі променились, с. 90), серцем співає.

9.  Фразеологізми на позначення високих моральних якостей людини: аж душа мліє, взяв на себе всю вину, защеміло серце (Цією стежкою Маркіян щоранку до школи ходить. А мені, мабуть, не доведеться. Від цих думок защеміло дитяче серце, с. 45). Як бачимо, виділені 9 груп - це фразеологічні одиниці на позначення позитивних людських властивостей, якостей.

У повісті є чимало фразеосполук негативної семантики:

1. Фразеологізми на позначення легковажності, байдужості, черствості: в голові - витребеньки (Проте у синка в голові -витребеньки, с. 94), закам 'яніле серце.

2.     Фразеологізми на позначення пихатості, впертості у людини: бога за бороду тримає (Наслухався різної наволочі і мислить, що бога за бороду тримає, с. 94), настоював на своєму.

3.  Фразеологізми на позначення ледарства: галок рахуєш (­Чого галок рахуєш? Строк твоєї служби не закінчився. - с. 114).

Фразеологізми на позначення нерозумної, брехливої людини: завів на слизьке, з глузду з 'їхав, (Хома ж зовсім з глуздуз' їхав, с. 89); голову задурити. (Ти можеш голову задурити так, що забуду, як мою рідну матір звати, с. 469).

5.  Фразеологізми на позначення скупості, зажерливості,
жадібності:
ґудзика не дам, (Ґудзіка од плаща не дам, с. 85) як мед,
то й ложкою, дулю дам, аж за вухами лящало, голодний, як вовк.

6.      Фразеологізми на позначення недовірливості,
підозрілості у людини:
дивитися скоса (Пан керівник завжди
дивився скоса на Єву Станіславівну, с. 34),
колоти очима (Дід
Архип з Грицьком вмостився на колодах. Неприязно кололи один
одного очима, с. 110).

7.  Фразеологізми на позначення злої, підступної людини:
точив злість (Він точив злість на Антона з того дня, як той купив
Зірку, с. 77),
затаїв, заховав лють під серцем, кипів від люті (Кипів
від люті Бородай. Хіба видано, щоб навіть Таранчуки не схотіли в
нього жати, с.
57), вп 'явся очима (Антін вп'явся у нього налитими
кров' ю очима, с. 78),
не велика пані, налетіти шулікою, очі
бігають-бігають
(Мотря..., мабуть, страх сердита, бо маленькі
зелені очі бігають-бігають., с. 94),
заткни пельку.

8.     Фразеологізми на позначення запопадливості,
підлабузництва:
лапки лижуть, заглядав у рот (А-а, то ти
найкраще вчишся? — заглядав у рот Грицькові, с. 15),
причепилася
як смола.

9.  Фразеологізми на позначення безупинної, безгамовної
людини:
як Марко по пеклі (Так товчуся, як Марко по пеклі, від
світання до смеркання, с. 114),
на всю пельку горланив, як язик
повертається, гуділи, як бджоли.

10.  Фразеологізми на позначення запальної, пристрасної
людини:
аж пінився (Не женці - Бородай примчався як шалений. -
Чого гасав у село? - аж пінився, с. 83),
через мій труп.

Як свідчить аналізований матеріал, для позначення позитивних якостей, вчинків людини найчастіше використовуються слова-символи душа, серце. Саме через ці лексеми передаються людські почуття: радість, любов, туга, жаль, біль. У повісті Бориса Харчука «Йосип з гроша здачі» виявлено фразеологізми з лексемою Бог: боронь Боже, крий Боже, святий Боже не поможе, Бога за бороду тримати. Два перші з них уживаються для вираження застереження, а два наступні містять негативну        конотацію.        Зазначені        фраземи маютьзагальнонаціональний характер і часто вживаються в розмовному мовленні.

У центрі уваги письменника - людина (дитина, юнак). У повісті «Йосип з гроша здачі» відбилися враження скрутного дитинства Бориса Харчука. Головний герой Йосип отримав смішне прізвисько - Йосип з гроша здачі, однак несміливий та справедливий хлопець поволі мужніє, гартується його характер. У Йосипа Таранчука були частіше сумні події, конфлікти, може, тому у повісті є чимало фразем негативної семантики. Однак він зустрічає чесних людей і поступово здобуває почуття певності у своїх силах, людську гідність. Це також відображають використані у повісті фразеологізми.

Література: Венжинович 2008: Венжинович Н. Українська фразеологічна картина світу (на матеріалі лексикографічних джерел). Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства / Збірник наукових праць. - Вип. 12. / До 100-річчя М.А. Грицака) Відп. ред.І.В. Сабодош. - Ужгород, 2008, с. 83 - 86.; Гречанюк 1991: Гречанюк Сергій. Задля цього й жив. // Харчук Б.М. Тв.: В 4 т. / Упоряд. Р.Б. Харчук. - К.: Дніпро, 1991. — Т.1:- С.5 - 32.; Жайворонок: 2007: Жайворонок В. Українська етнолінгвістика. -К.: Довіра, 2007. - 262 с.

Фразеологизмы на обозначение характеристики человека (на материале повести Б. Харчука «Иосиф из гроша сдачи»).

В статье анализируются устойчивые словосочетания для обозначения характеристики свойств, качеств человека.

Ключевые слова: фразеологизмы, фразеологические соединения.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н Лісняк - Фразеологізми на позначення характеристики людини на матеріалі повісті харчука йосип з гроша здачі