П М Коюда, О П Коюда - Характеристика та класифікація ризиків - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 658.011.3

П.М.КОЮДА, канд. екон. наук

Харківський національний університет радіоелектроніки О.П.КОЮДА, канд. екон. наук

Харківський національний економічний університет

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ

Розглядаються ризики, їх характеристика та методичні підходи до класифікації ризиків з урахуванням сфери й предмету діяльності, організаційно-правової форми гос­подарювання та галузі.

Відсутність однозначного тлумачення поняття й характеристики ризику та його класифікації пояснюється багатоаспектністю цього явища, ігноруванням ним у чинному законодавстві, а у деяких випад­ках обмеженим застосуванням у реальній економічній практиці та управлінській діяльності підприємства. Ризик - це дуже складне яви­ще, невід'ємний атрибут ринкової економіки і з ним необхідно раху­ватися у будь-якій сфері діяльності. Формування законодавчо-нормативної' бази, методичних рекомендацій та іншої документації для ефективного управління ризиком потребує насамперед чіткого, логіч­ного та послідовного тлумачення поняття ризику, визначення основ­них факторів впливу та формування класифікації для суб'єкту госпо­дарювання.

Основна мета статті - систематизація та узагальнення точок зо­ру вчених, фахівців, вітчизняного, закордонного та власного досвіду щодо характеристики ризиків для підприємства як відкритої соціаль­но-економічної системи, що функціонує в умовах транзитивної еконо­міки. У процесі дослідження та аналізу були використані такі наукові методи: логічного узагальнення, аналітичного, порівняльного, систем­ного підходу, зіставлення та графічний.

Поняття ризик у різних мовах визначає: круча, скеля (ridsikon, ridsa) - у грецькій; небезпека, загроза, лавірування між скель (risiko, risikare) - у італійській; загроза, ризикувати (risday) - у французькій, тобто буквально об' їжджати кручу, скелю. У словниках Вебстера та Ожогова [13] ризик тлумачиться як небезпека, можливість збитку або втрати та можливість небезпеки або дія навмання зі сподіванням на щасливий вихід. У спеціальних словниках радянських часів поняття ризику взагалі не розглядається (філософські, економічні та інші слов­ники).

Розглянемо визначення ризику різними авторами [4, 19]. Ризик -це ймовірність (чи загроза) виникнення збитків або недотримання прибутків порівняно з варіантом, що прогнозується [20], у зв'язку звипадковою зміною умов економічної діяльності, несприятливими об­ставинами [11,20]. Під ризиком розуміють імовірність(чи загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання прибут­ків або появи додаткових втрат у результаті здійснення певної вироб­ничої й фінансової діяльності. Ризик - це ймовірність виникнення втрат, збитків, недоотримання запланованих доходів, прибутку [9] у порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональний розподіл ресур­сів [12]. Втрати розподіляються на матеріальні, трудові та фінансові

[9].

Наведені тлумачення визначають особливості цього явища як не­безпеку, загрозу, можливість втрати чи збитків. На наш погляд, ці по­няття ризику не дають повної його характеристики. Для повного ви­значення цього питання необхідно розглянути фактори (по можливос­ті) впливу внутрішнього та зовнішнього характеру. Насамперед, це стосується сукупності різних обставин та умов, які поєднуються або навпаки в тому чи іншому виду діяльності. Це утворює відповідну си­туацію, яка може сприяти або перешкоджати виконувати прийняте рішення.

Майже всі економічні процеси супроводжуються елементами не­визначеності [1, 2, 4-6, 9, 15, 17, 20-23], що призводить до неоднознач­ного рішення. Кількісна та якісна характеристика ймовірності різних варіантів і буде визначати відповідний ризик. Визначення ризиків, на нашу думку, пов' язане з обов' язковим вивченням статистики і при наступних умовах: наявність необхідної (об' єктивної) інформації в повному обсязі та чинників (максимальна кількість) щодо невизначе­ності; необхідність оцінити усі можливі варіанти та їх наслідки; вибір з наявних можливостей (варіантів) кращого [1, 4-7]. Вибір здійснюється за наявності альтернативних варіантів за об' єктивними, суб' єктивними або суб' єктивно-об' єктивними оцінками залежно від цілей вибору рі­шення та її реалізації. Саме це дає підставу розглядати ризик як дії, що виконуються в умовах вибору й передбачають існування альтернативи.

На нашу думку [9] та авторів [5, 6], наведене нижче визначення ризику найповніше розкриває зміст цього поняття. Ризик - це діяль­ність, пов' язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно та якісно оцінити ймові­рність досягнення передбачуваного результату, невдачі й відхилення від мети. На нашу думку, ризик - це ймовірність виникнення подій що призводить до певних результатів(позитивного або негативного) при прийнятті рішення. З урахуванням ризику визначаються відповідні показники та відхилення наміченого від дійсного [9]. Взаємопов'язані й взаємозалежні елементи формують сутність ризику, а саме: можли­вість матеріальних, трудових, фінансових та інших втрат у зв'язку з вибором (тобто прийняття рішення); відсутність повної упевненості в досягненні поставленої мети; імовірність досягнення необхідного (ба­жаного) результату; можливість відхилення бажаного від реального [4-6].

Ризик має три найбільш характерні властивості [4,5] і цю думку поділяють автори: суперечливість (рисі); альтернативність (рис.2); невизначеність (рис.3). Характеристика цих властивостей потребує більш детального ознайомлення саме з природою виникнення ризику.

Найбезпечнішою є невизначеність [4-6, 9, 15, 16, 18], тобто від­чуття неясності того, що має статися і тому треба зробити так, аби все, що стосується успіху (вигоди) чи невдачі у бізнесу було проаналізо­вано та оцінено. Невизначеність повинна бути перетворена у ризик, а останній має бути підданий детальному аналізу. Тому в умовах, коли діють два фактора невизначеності - невизначеність вхідної інформації і невизначеність наслідків дій, - функції системи підтримки прийняття рішення в основному концентруються в напрямку подолання цих не-визначеностей.

Суперечливістьотримання значущих результатів (прибут­ку, соціального ефек­ту), прискорення суспільного або тех­нічного прогресу


призводить: до авантюризму, волюнтаризму, суб'єктивізму та ін..;

соціально-економічних чи моральних втрат; до зіткнення об'єктивно існуючих ризикованих дій з їх суб' єктивною оцінкою; відсутня повна вхідна інформація; наявність альтернативного рішення без належного враху­вання об'єктивних закономірностей розвитку внутрішніх та зовнішніх явищ

Рис.і - Суперечливість ризику

 

І     Альтернативність |
_________________ ї__________________

це необхідність вибору залежно від конкретної ситуації ризику

_________________ ї__________________

породжує більші чи менші труднощі в прийнятті рішення

Рис.2 - Альтернативність ризику

|   Невизначеність j

__________________ ї__________________

потребує вивчення всіх (по можливості) джерел невизначеності та достовірної інформації з метою врахування ризику

                   т                     

щодо добору

 

прийняття рішення згідно з метою

 

Рис.3 - Невизначеність ризику


Існують різні погляди щодо природи виникнення ризику [і, 3-6, 9, 15, 16, 18-20] і основних три: об' єктивна, суб' єктивна, об' єктивно-суб'єктивна. Це обумовлюється наступним. Суб'єктивний аспект по­лягає у виборі рішення особою при наявності альтернативи та імовір­ності отримати певний результат. Об'єктивне існування ризику зумов­люється ймовірністю багатьох природних, соціальних, технологічних процесів, багатоваріантністю відносин суб'єктів економічної сфери суспільства. Ризик присутній незалежно від того, усвідомлюють це люди чи ні й тому це необхідно враховувати. Ризик виникає внаслідок суб' єктивно-об' єктивних процесів, а саме такими, існування яких не залежить від волі та свідомості людей. Головне у цьому - це невизна­ченість щодо різних рівнів середовища. Існування ризику безпосеред­ньо пов' язане з наявністю невизначеності, яка охоплює зовнішнє та внутрішнє середовище (рис.4). Вивчення та аналіз джерел ризику (табл.і) дозволяє визначити основні причини невизначеності для пода­льшого їх урахування.


Наступний етап вивчення характеристики та сутності ризику - це класифікація. Відсутність однозначної системи класифікації економіч­них ризиків свідчать про існування різноманітних підходів до її ство­рення [і, 2, 4-7, 9, 14-16, 20, 22-25]. Є автори [1,19], які пропонують класифікацію ризиків залежно від можливого результату та від основ­ної причини виникнення (рис.5). Окремо розглядаються дві групи фі­нансових ризиків (купівельна спроможність грошової одиниці та вкла­ди капіталу: інвестиційні ризики).

Класифікація ризиків від наступних ознаквід можливого результату (спекулятивні)


від основної причини виникнення (чисті)

ризики, пов'язані з купівель­ною спроможністю


природні, екологічні, політичні, транспорті, комерційні (майнові, виробничі, торгівельні, фінансові)інвестиційні ризики: втраченої вигоди, зниження доходності, прямих фінансових втрат

Рис.5 - Класифікація ризиків від можливого результату та основної причини їх виникнення

Г.Поляк та ін. [17] розглядають класифікацію залежно від насту­пних ознак (рис.6): і) вид господарчої діяльності; 2) прояв ризику;


3) фінансове посередництво. Фінансові ризики розглядаються за вида­ми: кредитний, процентний, валютний, упущена вигода, інвестицій­ний, податковий.


tH


від прояву ризику

 

 

 

від фінансового посередництва

Рис.6 - Класифікація ризиків за певними ознакамики:

В основу класифікації ризиків автором [5, 6] пропонуються озна-і) час виникнення (ретроспективні, поточні та перспективні);

2) основні чинники виникнення (політичні та економічні (комерційні);

3) характер обліку (зовнішні та внутрішні); 4) характер наслідків (чисті та спекулятивні); 5) сфера виникнення, тобто галузь діяльності (вироб­ничий, комерційний, фінансовий, страховий тощо). Г.Г.Кірейцев [19] взагалі розглядає класифікацію за дев'ятю ознаками, а саме за: і) дже­релами виникнення; 2) можливістю усунення; 3) ступенем впливу на фінансовий стан суб' єкту господарювання; 4) сферою виникнення; 5) тривалістю впливу; 6) можливістю передбачення; 7) можливими наслідками; 8) об' єктом виникнення; 9) можливістю страхування. На наш погляд, запропонована класифікація ризиків В.М.Гранатурова і О.Б.Шевчука [5, 6] найбільш відповідає вимогам суб'єктів господарсь­кої діяльності в Україні. Вона має певні недоліки і потребує доповнен­ня з точки зору реальної дійсності, діючого законодавства, вітчизняно­го і закордонного досвіду та наукових досліджень. У ній не розгляда­ється класифікація щодо основних причин виникнення ризиків: приро­дні, екологічні, політичні, транспортні тощо.

Види ризиків, розглянуті вище, різняться за сутністю, змістом, характеристикою, кількістю та ін. На нашу думку, ефективне управ­ління ризиками у підприємницькій діяльності суб' єктів усіх форм вла­сності та організаційно-правових форм господарювання потребує на­самперед, однозначного тлумачення поняття ризику, їх класифікації, що допоможе виявити найбільшу кількість потенційних ризиків і вра­хувати максимальний вплив чинників зовнішнього й внутрішнього характеру. Це забезпечить обґрунтований методичний та організацій­ний підхід до управління ризиками і може бути запропоновано для розробки рекомендацій і законодавчо-нормативної бази.

Зовнішні ризики пов'язані насамперед з нестабільністю державної влади, особливостями державного устрою і діючого законодавства,



Вивчення тлумачень ризиків [1, 2, 4-7, 9, 14, 15, 17, 18, 21] дозво­лило уточнити й визначити їх за видами і це, на нашу думку, відпові­дає вимогам підприємств України. Розподіл ризиків за ознаками необ­хідний для досягнення поставленої мети, а саме для прогнозування ризикових подій та певних заходів щодо зниження ризику. Наукове обґрунтування класифікації (чи групування) ризиків дозволить чітко визначити місце кожного з них у загальній системі й допоможе ство­рити сприятливі умови ефективного використання відповідних мето­дів, прийомів управління цими ризиками. На основі відміченого вище пропонується розподіл ризиків [11] стосовно підприємства на зовнішні та внутрішні (рис.7).неефективною економічною політикою та її складовими елементами, демографічною, регіональною поляризацією інтересів різних соціаль­них груп та ін. На діяльність суб' єкту впливає зовнішньоекономічна діяльність усіх рівнів. Існують показники аналізу рівня ризику країни [5, 6], галузі, регіону. Виходячи із поняття економічної політики, мо­жна до цієї класифікації включити такі ризики: податкові, цінові, інве­стиційні, банківські, страхові, валютні, інфляційні, інноваційні. Особ­ливо слід відмітити ризик форс-мажорних обставин [5, 6], який, на наш погляд, має досить великий вплив. Це ризик повені, землетрусу та інших природних катастроф, а також страйки, війни та ін., які заважа­ють здійснювати підприємницьку діяльність господарюючих суб' єктів. Форс-мажорні обставини не залежать від волі суб'єкту (підприємця) відповідно до ст.79 Конвенції ООН щодо договорів купівлі-продажу. Сторони звільняються від відповідальності за контрактами в разі їх настання і відшкодування здійснюється за допомогою страхування.

Кожний господарюючий суб' єкт повинен обов' язково враховува­ти зовнішні ризики (незалежні від підприємства) у своїй діяльності. Поряд із зовнішніми, істотний вплив на суб'єкт мають внутрішні ризи­ки [11] і вони значною мірою визначаються помилками у прийнятті рішень. Досвід, точки зору фахівців, дослідження та практика дозво­лили виявити основні чинники виникнення внутрішніх ризиків, а са­ме: відсутність професійного досвіду; слабкі загальноекономічні знан­ня керівництва та персоналу; фінансові прорахунки; недосконала орга­нізація праці, та підприємства в цілому; неефективне використання усіх ресурсів; неадаптованість підприємства до змін у навколишньому ринковому середовищі; брак знань щодо специфічних проблем та осо­бливостей підприємства; відсутність та необґрунтованість стратегії та тактики діяльності підприємства та ін.

Вивчення основних причин виникнення внутрішніх ризиків у ді­яльності будь-якого підприємства дозволяє сформувати їх перелік. Авторами [5,6] пропонуються такі ризики: організаційний, ресурсний, портфельний, інвестиційний, кредитний, інноваційний. На нашу дум­ку, ці ризики розглядаються не досить повно й досконало і, головне -вони не враховують види діяльності підприємства, його специфіку, діюче законодавство, сфери впливу причин їх виникнення, галузь дія­льності, організаційно-правову форму господарювання тощо.

На наш погляд, внутрішні ризики рекомендується розглядати з урахуванням: 1) предмета діяльності господарюючого суб' єкту (згідно статусу); 2) виду діяльності суб' єкту (основна, фінансова і інвестицій­на); 3) організаційно-правової форми господарювання (АТ, ДП, СП, ТОВ, ТДВ, ПТ, КТ, ІП, об'єднання, сімейне підприємство); 4) сфери


діяльності: добувна, послуги, обробна, галузь виробництва, фінансова, страхова тощо. На основі проведених досліджень ризиків, класифіка­цій за різними ознаками і аналізу точок зору багатьох авторів [1, 2, 5, 6, 18-20, 22] рекомендуються наведені ознаки для загальної групи внутрішніх ризиків (табл.2). На нашу думку, це ризики, які стосують­ся всіх запропонованих ознак (чотири) і вони формують загальну гру­пу, а інші ризики необхідно розглядати за кожною окремою ознакою і вони є специфічною групою ризиків. Формування цих груп обумовле­но таким: підприємство - це відкрита система, що функціонує в ото­ченні; внутрішні фактори значною мірою впливають на діяльність під­приємства (70%); ці групи відповідають сучасним вимогам організації виробництва, його функціонування та ресурсного забезпечення діяль­ності.

Організаційний ризик зумовлюється недоліками в організації ро­боти. Основні його причини такі: низький рівень організації (помилки планування та проектування, недоліки координації робіт, слабке регу­лювання, неправильна стратегія постачання; помилки в доборі та роз­ставленні кадрів), недоліки в організації маркетингової діяльності (не­правильний вибір продукції (немає збуту), товар низької якості, непра­вильний вибір ринку збуту, помилкове визначення місткості ринку, неправильна цінова політика (за лежку товару), нестійке фінансове положення тощо. Є автори, які пропонують маркетинговий ризик.

Ресурсний ризик спричиняється відсутністю запасу міцності щодо ресурсів у разі зміни ситуації. Здебільшого йдеться про такі недоліки: дефіцит робочої сили, недостача матеріалів, зриви постачання; недо­стача продукції тощо. Всі чинники, що негативно позначаються на термінах реалізації проекту, призводять до подорожчання або його ліквідації. Саме з таких причин виникають об' єкти незавершеного будівництва.

Аналіз визначення кредитного ризику авторів [1, 2, 5, 6, 15, 16, 19] дає можливість дати таке поняття цього ризику з урахуванням чо­тирьох ознак класифікації. Деякі автори [1, 5, 6, 16, 17, 20] розгляда­ють цей ризик на підставі чинників та причин його виникнення. З ура­хуванням усього зазначеного, кредитний ризик - це ризик неповер­нення боргу, тобто несплати основного боргу і відсотків згідно дого­вору (угоди, контракту).

Навіть щодо інфляційного ризику нема однозначного тлумачення. Так, автори [8, 20] вкладають у ризики купівельної спроможності ін­фляцію, дефляцію та валютні процеси. Інші вважають ризиком [16, 17] купівельну спроможність, тобто існує ризик того, що реальна доход-ність з урахуванням інфляції може бути негативною. На нашу думку, інфляційний ризик - це ризик того, що грошові доходи знецінюються і це призводить до реальних втрат. Дефляційний ризик - це процес, коли має місця падіння рівня цін, погіршення економічних умов підприєм­ництва та зменшення доходів [1 , 20].

Валютні ризики [1, 2, 5, 6, 20] пов'язані із зміною курсів валюти і втрати купівельної спроможності суб'єкту господарювання.

Податковий ризик, на нашу думку і авторів [5, 6, 10, 19], - це ризик, пов' язаний з можливими змінами податкової політики. Подат­кові ризики слід розглядати з двох позицій - підприємця та держави. Це насамперед - зміна податкової політики (поява нових податків, лік­відація або скорочення податкових ставок, нестабільність податкового законодавства та ін.). Окрім перерахованих чинників слід розглядати і неможливість отримання податкового кредиту та індивідуальні рішен­ня працівників податкових служб щодо можливості використання пев­них пільг або конкретних санкцій.

Ризик ліквідності - ймовірність швидкої реалізації активів на ри­нку без істотного зниження їх вартості [1, 16, 17, 21]. І.Т.Балабанов [1] пропонує використовувати комерційну групу ризиків, які є загальними з точки зору запропонованих ознак: майнові, виробничі, торгівельні. Отже, майновий ризик - це ризик ймовірності втрати майна підприєм­ця з причини крадіжки, диверсії, халатності, пожарів, вибуху та ін. Виробничий ризик - це ризик, на наш погляд, появу втрат у зв'язку із здійсненням виробничо-господарської діяльності. Його пропонують І.Т.Балабанов, В.М.Гранатуров і О.Б.Шевчук [1, 5, 6], але зміст щодо визначення цього поняття у них декілька різниться. Торгівельний ризик [1], пов'язаний із збитками щодо затримки оплати, відмови від оплати під час транспортування та непоставки товарів та ін.

Наведені тлумачення основних видів ризику, запропонована кла­сифікація (внутрішні й зовнішні) та групи внутрішніх ризиків(загальні й специфічні) допоможуть підприємствам використовувати цей набір ризиків при розробці стратегії, формуванні бізнес-планів на поточний та перспективні періоди. Ці рекомендації можуть бути використанізаконодавчими та виконавчими органами. І в цьому полягає практична значимість проведеного дослідження, а з теоретичної точки зору - це є основою для доповнення та удосконалення запропонованої класифі­кації вітчизняним підприємствам з урахуванням видів діяльностей: операційної, інвестиційної та фінансової й формуванням групи специ­фічних ризиків.

1.Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 192 с.

2.Буянов В.П., Кирсанов К.А., Михайлов Л.А Управление рисками (рискология).

 

-  М.: Экзамен, 2002. - 384 с.

З.Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економіч­ним ризиком. - К.: КНЕУ, 2000. - 292 с.

4.Грабовой П.Г., Петрова С.Н., Полтавцев С.И. Риски в современном бизнесе. -М.: Аланс, 1994. - 234 с.

5.Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: проблеми аналізу. - К.: Зв'язок, 2000. -152 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

П М Коюда, О П Коюда - Характеристика та класифікація ризиків