назвами грошових одиниць - Функціонально-семантичний аналіз польських фразеологізмів з компонентами - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

КРАЙЧИНСЬКА ГАЛИНА ВАЦЛАВІВНА

 

 

УДК 811.162.1'373.613: 159.923

 

 

 

 

 

 

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛЬСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТАМИ - НАЗВАМИ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ

 

 

 

 

10.02.03 - слов'янські мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2004 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дослідження функціонально-семантичних особливостей фразеологічних одиниць (ФО)[1], об'єднаних у групи на основі наявності в їхньому складі компонентів, що генетично належать до певного тематичного ряду лексем, неодноразово ставали об'єктом аналізу багатьох дослідників. Так, наявність у складі ФО компонентів, що є назвами частин людського тіла, стала підставою для об'єднання таких ФО у тематичну групу так званої соматичної фразеології (див., напр., роботи К.Сєкерської, М.Осташевської, А.Кравчик-Тирпи, Ю.Гурської). Фразеологізми з компонентом - власною назвою утворюють окрему групу ономастичної фразеології (Л.Скрипник, А.Кравчук, А.Івченко, М.Яким, Н.Зубець, О.Мороз). Фразеологізми, до складу яких входять лексеми тваринної або рослинної тематики, розглядаються відповідно як анімалістична (Н.Зайченко, С.Хоппе, А.Новаковська, Н.Парак, Г.Неруш, В.Федонюк, Н.Петрова) та флористична фразеологія (О.Фролова). Виділяють також нумеративну фразеологію (Н.Бабич, М.Басай, І.Гугулянова) на основі наявності в ній компонентів-числівників і біблійну (В.Мокієнко, С.Бомба, А.Пайдзінська, В.Хлебда, Г.Бурдіна, Л.Бондаренко, Т.Маркотенко та ін.), "будівельним матеріалом" для якої стали окремі вислови і тексти, тематично пов'язані зі Святим Письмом, та деякі ін. Дослідження фразеологізмів за генетичною приналежністю їх компонентів до певної тематичної парадигми лексем, як показала практика, є ефективним не лише при з'ясуванні семантичної специфіки цих ФО, а й у виявленні ролі окремих компонентів у їх творенні.

Польські фразеологізми з компонентами - назвами грошових одиниць, що складають об'єкт нашого дослідження, становлять давній пласт, якийвідбиває соціально-економічний стан людини, вживається на позначення господарської діяльності й товарно-грошових відносин, вказує на значення грошей у житті людини та способи заробляння грошей, позначає особистісні стосунки, дає характеристику людини та особливостей її характеру.

Вважаємо за доцільне ввести як робочий термін нумізматична фразеологічна одиниця (НФО) (термін "нумізматика" ширший, але у роботі його обмежено лише назвами грошових одиниць, назви медалей залишилися поза нашою увагою), який співвідноситься з існуючими термінами (соматична, ономастична, нумеративна, анімалістична, флористична, біблійна фразеологічна одиниця та ін.).

Дослідження польських фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць показало, що у їх творенні бере участь сімнадцять назв. Для зручності опису ми розглядаємо їх в окремих підрозділах: НФО із загальною, родовою, назвою pieniqdze; НФО з конкретною, видовою, назвою grosz; НФО з історичними назвами babka, denar, drachma, dukat, grajcar, hafyrz, kwartnik, obol, srebrnik, szelqg, szostak, talar, trojak. Багатство фактологічного матеріалу дозволяє здійснювати опис фразеологізмів з назвами pieniqdze, grosz на основі їх приналежності до певної тематичної групи.

У дисертаційній роботі здійснено семантичний аналіз польських фразеологізмів з компонентами грошової семантики, висвітлено особливості їх функціонування, виявлено їх національну специфіку, а також досліджено природу компонента - назви грошової одиниці.

Актуальність теми дисертації полягає у з'ясуванні функціонально-семантичних особливостей польських фразеологізмів з компонентами -назвами грошових одиниць, які (НФО), складаючи значний пласт в ідіоматичному багатстві мови, ще не були предметом спеціального вивчення ні в польському, ні в українському мовознавстві (цю проблему на матеріалі словацької мови досліджувала З.Унук). Важливим є при цьому з'ясування продуктивності й ролі окремих компонентів у формуванні загального фразеологічного   значення,   вивчення   питання   про   те,   наскільки вони,перебуваючи у складі НФО, зберігають свої генетичні слівні властивості й зв'язок зі своїм етимоном - лексичним прототипом.

Надзвичайно плідним є також дослідження ролі назв грошових компонентів у формуванні культурологічної семантики НФО, яка визначає національну специфіку мовної картини світу. Для успішного розв'язання цього питання вважаємо за доцільне залучити до аналізу український фразеологічний матеріал, що дасть можливість виразніше продемонструвати національно-культурні особливості семантики польських НФО.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи концептуально пов'язана з тематикою наукової роботи кафедри слов'янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка "Методи та принципи укладання українсько-іншомовнослов'янських тематичних словників".

Метою дослідження є виявлення й систематизація польських фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць і дослідження їх функціонально-семантичних особливостей.

Досягнення поставленої мети пов'язане з розв'язанням таких основних завдань:

-      розглянути основні напрями дослідження фразеологічної науки в Польщі та способи представлення фразеологізмів у польських лексикографічних джерелах;

-      визначити лексичний реєстр назв грошових одиниць у польській мові;

-      якнайповніше виявити та систематизувати корпус польських фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць;

-      визначити й описати основні тематичні групи НФО і значення, що їх реалізують фразеологізми з компонентами - назвами грошових одиниць;

-      виявити варіантно-синонімічні відношення фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць у межах окремих тематичних груп;

-      визначити роль і продуктивність компонентів - назв грошових одиниць у формуванні загальної фразеологічної семантики;

-      з'ясувати особливості функціонування фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць у польській мові (принагідно залучаючи для порівняння українські фразеологізми);

-      розкрити значення та етимологію фразеологізмів з компонентами -назвами грошових одиниць, побудованих на етнокультурному матеріалі.

Об'єктом дослідження у реферованій дисертації є фразеологізми польської мови з компонентами - назвами грошових одиниць.

Предметом дослідження є функціональні властивості та семантичні особливості польських фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць.

Матеріалом дисертаційної роботи слугували дані фразеологічних та загальних словників, а також пареміологічні видання польської та української мов: "Slownik frazeologiczny jezyka polskiego" С.Скорупки, "Slownik frazeologiczny wspolczesnej polszczyzny" опр. С.Бомби, Я.Ліберека, "Maly slownik frazeologiczny wspolczesnej polszcsyzny" опр. С.Бомба, Я.Ліберек, "Podreczny slownik frazeologiczny jezyka polskiego" опр. С.Бомби, Г.Дзямської, Я.Ліберека, "Slownik jezyka polskiego" за ред. В.Дорошевського, "Slownik jezyka polskiego" за ред. М.Шимчака, "Inny slownik jezyka polskiego" за ред. М.Банька, "Maly slownik jezyka polskiego" за ред. Е.Соболь, "Slownik wspolczesnego jezyka polskiego" за ред. Б.Дуная, "Nowa ksiega przyslow i wyrazen przyslowiowych polskich" за ред. Ю.Кшижановського, "Slownik mitow i tradycji kultury" В.Копалінського, "Фразеологічний словник української мови" (укл. Г.Удовиченко), "Фразеологічний словник української мови" (укл. В.Білоноженко, В.Винник, Г.Гнатюк та ін.), "Словник української мови" в 11 т. (за ред. І.К.Білодіда), "Словник синонімів української мови" (авт. А.Бурячок, Г.Гнатюк, С.Головащук та ін.), "Українські приказки, прислів'я і таке інше" М.Номиса, "Фразеологія перекладів М.Лукаша" (укл. О.Скопненко, Т.Цимбалюк) та ін.

Фразеологізми з компонентами - назвами грошових одиниць почерпнуті також з електронної бази даних видавництва „Wydawnictwо Naukowe PWN"

(м.Варшава). У результаті суцільної вибірки фразеологічного та ілюстративного матеріалу створена картотека, що налічує близько 1300 польських і понад 700 українських НФО.

Методами, застосованими у дисертаційному дослідженні, є метод компонентного аналізу, метод контекстуального аналізу, описовий метод, статистичний та зіставний методи. Метод компонентного аналізу використано для класифікаційної характеристики описуваних НФО та для встановлення особливостей семантики та реалізації значень НФО; метод контекстуального аналізу та описовий метод - для виявлення специфіки функціонування фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць у польській мові; зіставний метод - для зіставного опису функціональних особливостей польських та українських НФО.

Наукова новизна роботи полягає в комплексному функціонально-семантичному підході до виявлення й аналізу фразеологізмів з компонентами -назвами грошових одиниць у польській мові. Вперше у слов'янському мовознавстві на основі аналізу польських фразеологізмів із заданим компонентом показано роль назв грошових одиниць у формуванні загального фразеологічного значення, осмислено тематичні групи НФО й частково розглянуто відтворення польських НФО засобами української мови, що дало змогу показати ширше слов'янське тло досліджуваної фразеології.

Теоретичне значення роботи полягає у з'ясуванні окремих теоретичних питань фразеології, в аналізі й теоретичному осмисленні складної у функціонально-семантичному відношенні мікросистеми польської мови -нумізматичної фразеології. Теоретичні висновки, зроблені в роботі, доповнюють окремі загальні положення фразеології, стилістики, практики та теорії перекладу, а також дають можливість виявити особливості функціонування ФО із заданим компонентом у польській мові (принагідно порівнюючи їх з українськими). Результати дисертації сприяють розширенню знань про функціонування та семантику фразеологізмів з компонентами -назвами грошових одиниць у польській мові. Методика дослідження, зібранийфактичний матеріал може використовуватися в подальшій науково-дослідницькій роботі в цій галузі мовознавства.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання основних положень, матеріалів та результатів дослідження в навчальній роботі (у лекціях та на практичних заняттях), для викладанні спецкурсів, проведення факультативних курсів з польської фразеології. Висновки та результати дослідження, зібраний ілюстративний матеріал мають певне практичне значення для лексикографії та фразеології й можуть бути використані для укладання українсько-польських тематичних словників, двомовних польсько-українських, українсько-польських фразеологічних та загальних словників, а також у навчанні польської мови як іноземної в україномовній аудиторії. Матеріали роботи також можуть слугувати перекладачам польської мови для розроблення комплексу вправ при плануванні курсу "Сучасна польська мова ("Фразеологія")", спецкурсу „Міжкультурна комунікація".

Апробація результатів дисертації. Про результати апробації роботи повідомлялося на звітних конференціях професорсько-викладацького складу національного університету "Острозька академія" (2000-2004), на міжнародних конференціях викладачів польської мови та культури у вищих навчальних закладах (Лодзь, 1997; Краків, 1996), на Х, ХІ, ХІІ, ХІІІ, Міжнародних славістичних колоквіумах (Львів, травень, 2001, 2002, 2003, 2004), на засіданнях членів мовознавчих кафедр Полонійного Інституту Ягеллонського університету (Краків, листопад, 2001). Дисертацію обговорено на засіданні кафедри слов'янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення дослідження розкрито у шести статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел (301 позиція), додатку (7 таблиць). Загальний обсяг роботи становить 206 сторінок, із них 174 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її наукову новизну. З огляду на це визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання наукової розвідки, вказано джерела фактичного матеріалу, спрогнозовано теоретичну та практичну цінність отриманих результатів роботи та визначено форми їх апробації.

Досягнення польської фразеологічної науки є цінним внеском у слов'янську лінгвістику, тому вважаємо за необхідне один із розділів дисертації присвятити огляду основних напрямів теорії й практики вивчення фразеології в Польщі. Ця необхідність продиктована ще й тим, що в українській славістиці науковий доробок польських фразеологів ще не достатньо узагальнено.

У першому розділі "Розвиток фразеологічної науки в Польщі", що складається з двох підрозділів, узагальнено внесок польських мовознавців у теорію та практику вивчення фразеології, його вплив на розвиток не лише польської, а й слов'янської фразеологічної науки в цілому. Огляд теоретичних напрацювань польських фразеологів у першому підрозділі "Розвиток теорії фразеології", здійснено в межах певної проблеми за прізвищем автора. Становлення сучасної фразеології в Польщі можна умовно поділити на три етапи: перший, що тривав до 50-х рр. ХХ ст., представлений незначною кількістю ґрунтовних лексикографічних видань та теоретичних праць, у яких класифіковано ФО, подано критерії нормативності вживання окремих ФО й висвітлено деякі основні питання фразеології. На другому етапі - 50-70 рр. ХХ ст. - відбувається пожвавлення досліджень зі слов'янської фразеології, польської зокрема. У цей час розпочинається підготовка до укладання 11-томного словника польської мови під керівництвом В.Дорошевського. Чимало дослідників на сторінках мовознавчих часописів "Jezyk Polski", "Poradnik Jezykowy", "Prace Filologiczne" бере участь у наукових дискусіях, обговорюючи основні теоретичні питання фразеології, досліджуючи та класифікуючи фразеологізми й паремії. Третій етап, на який припадає розквіт польськоїфразеології, охоплює кінець 70-х рр. ХХ ст. й триває до цього часу. Він характеризується підвищенням зацікавленості польських мовознавців до вивчення різноманітних проблем фразеології та зростанням кількості публікацій з теоретичних питань фразеології. Значним внеском польських мовознавців у слов'янську фразеологічну науку було проведення трьох фразеологічних конференцій (1979, 1980, 1981), координованих Інститутом Слов'янознавства Польської Академії Наук, та видання шести томів студій "Z problemow frazeologii polskiej i slowianskiej" (1982-1994), у яких науковий доробок у цій галузі мовознавства представлений освітніми осередками Варшави, Кракова, Любліна, Лодзі та Познані. Пізніше ця серія була продовжена збіркою під назвою "Problemy frazeologii europejskiej" (1996). 70-80-ті рр. Знаменні ще й тим, що С.Бомба у Познані, Е.Козашевська у Варшаві почали укладати бібліографію з польської фразеології, а це має неабияке як теоретичне, так і практичне значення.

Основоположником польської фразеології вважається С.Скорупка, який протягом тривалого часу був єдиним польським дослідником, що займався фразеологією. С.Скорупка стояв біля витоків польської фразеології, його праці є вагомим внеском у закладання теоретичних основ польської фразеологічної науки. Він перший у польскому мовознавстві дав визначення ФО як поєднання слів більш або менш лексикалізованих з формальної та значеннєвої точок зору. Запропонована ним 1967 року класифікація ФО стала загальноприйнятою в польській фразеологічній науці. До його основних заслуг належить також видання двотомного словника „Slownik frazeologiczny jezyka polskiego" (1958­1969), що є одним із найбагатших фразеологічних словників у світовому мовознавстві.

Польські вчені-фразеологи присвятили свої дослідження питанню класифікації ФО (С.Скорупка, А.Пайдзінська, Г.Курковська, Я.Токарський, Е.Козашевська, С.Бомба, Ю.Вєшховський, Ю.Кшижановський); проблемі фразеологічної варіантності та синонімії (Д.Буттлер, А.М.Левицький, А.Пайдзінська,   С.Сташевський,   М.Басай,   Е.Козашевська, Л.Краєвський,

Б.Реякова, Ю.Кшижановський, С.Бомба, Є.Тредер), питанню семантичної природи компонента ФО (А.М.Левицький, А.Пайдзіньська, М.Гроховський, Д.Буттлер, С.Каня, Я.Токарський), опису історичної та діалектної фразеології (Ю.Кшижановський, Г.Гурнович, Т.Гарниш-Козловська, А.Богуславський, М.Басай, І.Дащинська, М.Куцало, З.Курцова, А.Кравчик, Є.Тредер, М.Бучинський, Б.Чижевський), функціонуванню та нормативності вживання вибраних ФО (В.Дорошевський, С.Скорупка, Ю.Кшижановський, Д.Буттлер, С.Бомба, Х.Курковська, Х.Саткєвіч), вивченню польської фразеології на тлі фразеологій інших слов'янських мов (М.Осташевська, І.Дащинська, Б.Реякова, Д.Ритель) та ін.

У другому підрозділі "Фразеологія в польських пареміологічних та лексикоргафічних джерелах" розкрито здобутки польських мовознавців у практиці вивчення фразеології. Описано основні польські лексикографічні праці, зокрема, пареміологічні видання С.Адальберга, Ю.Кшижановського, С.Бомби, у яких найбагатше представлено польську пареміологію; фразеологічні словники С.Скорупки, К.Мосьолек-Клосіньської і А.Цєсєльської, К.Гловінської, Т.Ігліковської і Х.Курковської, Я.Годиня, С.Бомби і Я.Лі берека та ін., що доволі повно презентують ФО; етимологічні видання А.Брюкнера, А.Славського, А.Баньковського; відомі словники С.Лінде, Я.Карловича, А.Кринського і В.Нєдзьвєдського, В.Дорошевського, М.Шимчака, Б.Дуная, М.Банька, Я.Токарського, А.Марковського, Е.Соболь та ін., що більшою або меншою мірою фіксують фразеологію; науково-популярні видання М.Хлопіцької і Р.Форнельського, М.Шельц, Е.Рибіцької, призначені для навчання польської мови як іноземної, схарактеризовано принципи подання ФО в них.

У другому розділі „Склад та особливості функціонування польських нумізматичних фразеологізмів", що складається з трьох підрозділів, на основі єдиних методів і принципів проаналізовано специфіку функціонування польських фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць та досліджено особливості формування їх фразеологічного значення.

Аналіз фактичного матеріалу доводить, що нумізматичні фразеологізми складають значний пласт в ідіоматичному багатстві польської мови. З-понад сорока назв монет різних держав, що перебували в грошовому обігу Польщі, у творенні НФО брали участь п'ятнадцять видових назв різної платіжної спроможності, а саме: babka, denar, drachma, dukat, grajcar, grosz, hafyrz, kwartnik, obol, srebrnik, szelqg, szostak, talar, trojak, zloty, родова назва pieniqdze і загальна назва грошових одиниць, виготовлених з металу, moneta. Маніфестуючи різні значення, НФО служать для позначення реалій об'єктивної дійсності, вживаються для характеристики людини та особливостей її характеру, її фінансового та соціально-економічного стану, дають якісну оцінку людини, речей або предметів, співвідносяться з історичними фактами, біблійними легендами тощо.

Встановлено, що компонентові pieniqdze як родовій назві грошових одиниць та видовій назві grosz властива висока фразеологічна активність. На основі їх номінативного значення (pieniqdze "засіб платежу, який приймається в обмін на цінності й послуги"; "гроші взагалі"; grosz - "найдрібніша грошова одиниця"; "гроші взагалі") у польській мові виникла велика кількість нумізматичних фразеологізмів, тематично й семантично найбільш розчленованих. НФО з компонентами pieniqdze і grosz групуються навколо семи основних семантично доволі численних тематичних груп: "Значення грошей у житті людини", "Характеристика людини та особливостей її характеру", "Оцінка значущості людини / речі", "Господарська діяльність та товарно-грошові відносини", "Фінансовий та соціально-економічний стан людини", "Способи заробляння грошей", "Міжлюдські стосунки". В межах зазначених тематичних груп НФО з компонентами - назвами грошових одиниць pieniqdze і grosz реалізують різні значення: вказують на фінансовий та соціально-економічний стан людини (напр.: "багато грошей": miec pieniedzy jak gnoju; miec kupe pieniedzy; ladny grosz; duty grosz; "мало грошей": miec tyle pieniedzy, co Zyd swih; u kogos / ktos grosz grosza nie goni; "відсутність грошей": wyjsc  z pieniedzypozostac   bez  grosza);   виділяють   риси  її характеру

("жадібність": spac na pieniqdzach; trzqsc sie za pieniedzmi; dusic grosz; grosz do grosza spychac; "бережливість": ciulac /zbieracpieniqdze; grosz do grosza skladac / zbierac; "марнотратство": siac / szafowac / szastac pieniedzmi; wyrzucac pieniqdze w bloto; grosz u kogos miejsca nie zagrzeje; "балакучість, недоречність втручання в чужі справи": wtrqcac / wsadzac swoje trzy grosze); вказують на значення грошей у житті людини ("все купується за гроші": za pieniqdze masz, co serce tqdze; "не все купується за гроші": nie po wszystko na rynek z groszem; "гроші виконують охоронну функцію": strac pieniqdze, strzegq cie nedze; "гроші - основа всього": pieniqdze u nas to grunt; czlowiek bez peniedzy jak cialo bez duszy; "всемогутня сила грошей": pieniqdze rzqdzq swiatem; pieniqdze to Bog; "притягальна сила грошей": wszystko za pieniedzmi jako cieh za slohcem; "гроші визначають соціальне розмежування у суспільстві": kto pieniqdze ma ten pana gra); характеризують господарську діяльність людини та товарно-грошові відносини ("купити / продати дешево": kupic / sprzedac za liche pieniqdze; "гроші швидко і легко витрачаються": pieniqdze przychodzq pomalu, a odchodzq jak piorun; grosz okrqgly kiedy z reki, gdy do reki, to ma seki); репрезентують способи заробляння грошей ("гроші, не зароблені власною працею": cyganic pieniqdze; "гроші, зароблені нечесним шляхом": brudne pieniqdze; "не має значення, в який спосіб зароблені гроші": tadnego sladu ani lica pieniqdze nie majq); дають оцінку значущості людини / речі ("однакові, однаково погані": jedno za grosz, drugie za trzy szelqgi; takich panow para za trzy groszy; "добре знати когось": znac kogos jak zly / stary grosz; "людина (або річ), яка не має жодної цінності": ktos (cos) jest niewart(e) zlamanego grosza / szelqga) і т. д. Крім загальновживаних назв грошових одиниць pieniqdze і grosz, у складі НФО вживаються чотири сленгові назви - grosiwo, forsa, szmal, kasa, які здебільшого є варіантними, як, наприклад, у НФО miec kupe pieniedzy / grosiwa / forsy / szmalu / kasy, що реалізує значення "мати багато грошей".

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

назвами грошових одиниць - Функціонально-семантичний аналіз польських фразеологізмів з компонентами