О В Лук'янов - Щодо питання визначення викидів від теплогенераторів комунальної теплоенергетики - страница 1

Страницы:
1 

зливових вод на навколишнє середовище.

5,63 0,67 3,33


 

 

 

48,26

 

Н садові ділянки;

■ мостові переходи; □ залізничні колії;



магістральні вулиці; незабудовані території; малоповерхова забудова;

парки, сквери;


промислова зона.

ЕШ багатоповерхова забудова;

Рис .2 - Частка водозбірних територій, на яких утворюються зливові води з поверхні автомобільної дороги, розташованої за межами міста, у загальній площі м.Харкова

 

1.Отведение и очистка поверхностных сточных вод / В.С.Дикаревский, А.М.Кур­ганов, А.П.Нечаев, М.И.Алексеев; Под ред. В.С.Дикаревского. - Л.: Стройиздат, 1990. -

224 с.

2.Хват В.М. Анализ антропогенного воздействия на формирование поверхностно­го стока городов // Моделирование и контроль качества вод. - Харьков: ВНИИВО, 1988.

С.80-89.

3.Канило П.М., Бей И.С., Ровенский А.И. Автомобиль и окружающая среда. -Харьков: Прапор, 2000. - 304 с.

Отримано 21.10.2005

УДК 662.611.66 + 697.432

О.В.ЛУК'ЯНОВ, канд. техн. наук

Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м.Макіївка ЩОДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВИКИДІВ ВІД ТЕПЛОГЕНЕРАТОРІВ КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ

Розглядається сучасний стан питання визначення викидів шкідливих речовин від теплогенераторів комунальної теплоенергетики відповідно до сучасних вимог екологіч­ної безпеки і ефективної роботи пристроїв, що спалюють паливо.

Проблемою виробництва теплової енергії підприємствами кому­нальної теплоенергетики є забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами. Кількість викидів характеризує ступінь доско­налості технологій використання органічного палива, а тривалість оки­слювання вуглеводів в атмосфері визначає дальність їхнього поширен­ня від місця викиду.

Відсутність достатньої кількості даних про кількість і складові викидів визначає необхідність проведення екологічного моніторингу підприємств комунальної теплоенергетики. Дослідження виконуються відповідно до пріоритетних науково-технічних напрямів науки і техні­ки України „ Екологічно чиста енергетика й енергозберігаючі техноло­гії у рамках проектів по завданню Міністерства освіти і науки України „Розробка й удосконалення екотехнологічних процесів утилізації теп­лоти та використання нетрадиційних джерел енергії", „Створення тео­ретичних та технологічних засад розробки систем автономного тепло­постачання".

Дуже серйозним наслідком спалювання великих обсягів органіч­ного палива на підприємствах комунальної теплоенергетики є викиди шкідливих речовин. Концентрація двоокису вуглецю (СО2) підвищу­ється на 0,7% на рік, метану на 1%, оксидів азоту на 0,2%. Викиди двоокису сірки у промисловорозвинених країнах складають 100-250 кг на одного мешканця на рік [1]. Таким чином, ускладнення екологічно­го стану в країні підприємствами комунальної теплоенергетики спри­чинило необхідність розробки та обліку заходів щодо запобігання прийняттю екологічно незрозумілих рішень. Ще з кінця 60-х років ХХ ст. з'явилися роботи, де висвітлюються питання екологічного моніто­рингу [2, 3]. Однак ці публікації мали однобічну направленість, роз­глядали поодинокі проблеми, в них був відсутній системний підхід.

Для підприємств комунальної теплоенергетики при визначенні викидів продуктів згоряння до 2002 р. використовувалися матеріали [4]. Ця методика не враховувала модернізацію устаткування. Хоча ві­домо, що в сучасних котлоагрегатах процес горіння організований так, що практично відсутні втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згоряння палива і т. п.

У зв'язку із стратегічним курсом України, спрямованим на інтег­рацію в Євросоюз, і зокрема приведенням нормативно-правової бази України до європейської, із збільшеною кількістю шкідливих речовин, за викиди яких потрібно звітувати згідно з міжнародними нормами, була створена національна система інвентаризації викидів, основана на європейській методиці CORINAIR (базова інвентаризація повітряних викидів).

Перехід до цієї методики зумовлений, по-перше, зростанням кіль­кості шкідливих речовин, що підраховуються, таких як: діоксид вугле­цю (СО2), метан (СН4), оксид діазота №О), аміак (NH3), важких мета­лів і ванадію (V), неметанових легких органічних сполук; по-друге, через специфіку устаткування вітчизняних підприємств, оскільки всі дані, вказані в європейській методиці, були одержані на основі аналізу роботи тих, що працюють в країнах Західної Європи.

Відповідно до європейських вимог в Україні розроблено методи­ку щодо визначення викидів забруднюючих речовин [5], але й вона не позбавлена серйозних вад, головною з яких є те, що вона не враховує вплив коефіцієнту надлишку повітря як на кількість, так і на склад шкідливих викидів.

У зв' язку з цим метою даної роботи є аналіз існуючих методик з позицій, за якими необхідно розглядати умови, що забезпечують най­більш достовірне визначення викидів з теплогенераторів підприємств комунальної теплоенергетики.

Аналітичні методи визначення викиду забруднюючої речовини в методиці [5], базуються на використанні показника емісії. Показник емісії характеризує масову кількість забруднюючої речовини, яка ви­кидається енергетичною установкою в атмосферне повітря разом з димовими газами, віднесену до одиниці енергії, яка виділяється під час згорання палива. Він залежить від багатьох чинників. Існує два показ­ники емісії - узагальнений і специфічний.

Узагальнений показник емісії забруднюючої речовини - це сере­дня питома величина викиду для визначення категорії енергетичних установок, певної технології спалювання палива, певного виду палива з урахуванням заходів щодо зниження викиду забруднюючої речови­ни. Він не враховує особливостей хімічного складу палива.

Специфічний показник емісії - це питома величина викиду, що визначається для конкретної енергетичної установки з урахуванням індивідуальних характеристик палива, конкретних характеристик про­цесу спалювання і заходів щодо зниження викиду забруднюючої речо­вини. Він залежить від багатьох факторів. За наявності обох показни­ків емісії забруднюючої речовини використовується специфічний по­казник.

У методиці [5] на відміну від методики [4] вперше рекомендовано розраховувати парникові гази і пари ртуті. Відомо, що ПДКНё=0,003 мг/м3 і вона є речовиною I класу небезпеки. У методиці [4] більше приділялася увага оксидам азоту і оксидам вуглецю (ПДКЖ)Х=0,085 мг/м3 - II клас небезпеки, ПДКСО=5 мг/м3 - IV клас небезпеки).


Під час досліджень сучасного водогрійного теплогенератора пря-мотокового типу «Бернард», потужністю 120 кВт, що працює на при­родному газі, були виконані аналітичні розрахунки викидів за обома методиками [4, 5]. Дані розрахунків наведені в таблиці.

Валовий викид j-ї забруднюючої речовини £ ., т, що поступає в

атмосферу з димовими газами теплогенератора за проміжок часу Р, визначаємо окремо за методиками [4, 5] як суму валових викидів цієї речовини під час спалювання різних видів палива, зокрема під час їх одночасного загального спалювання. За методикою [5]

Е = І Еп = Ю-6ІkjlBl Q ), ш

і і

де £ .. - валовий викид j-ї забруднюючої речовини під час спалюван­ня l-го палива за проміжок часу Р, т; £ „ - показник емісії j-ї забруд-

l

нюючої речовини для l-го палива, г/ГДж; B- ~ витрата l-го палива за проміжок часу Р, т; (Qr). - нижча робоча теплота згорання l-го пали­ва, МДж/кг.

Показник емісії забруднюючої речовини визначається для кожної речовини індивідуально за формулами, наведеними в [5].

Порівняння даних, одержаних за обома методиками (таблиця), дозволяє зробити висновок, що в методиці [5] більше уваги приділя­ється оксидам азоту, ніж оксидам вуглецю, в порівнянні з методикою [4]. До того ж методика [5] дозволяє визначити більше компонентів в викидах і з більшою точністю.

Коефіцієнт надлишку повітря в теплогенераторі «Бернард» наба­гато більший за теоретично необхідний і складає 2,2-2,4, але цей факт як і значення температури газів, що йдуть з теплогенератора, при роз­рахунках викидів за методиками [4, 5] не враховуються. Тому дані, одержані в результаті розрахунку (таблиця), потрібно перевірити екс­периментально, оскільки ці методики в основному розглядають тепло­енергетичні установки великої потужності, а в системах теплопоста­чання останнім часом поширюються автономні джерела теплової енер­гії малої потужності.

1.Долинский А.А., Фиалко Н.М., Прокопов В.Г., Шеренковский Ю.В. Малая энер­гетика. Состояние разработок и перспективы их развития в Институте технической теп­лофизики НАН Украины // Промышленная теплотехника. - 1997. - № 6. - С.84-90.

2.Арский Ю.М. Обз. инф. Экологическая экспертиза // ВИНИТИ. - 1992. - № 1. -

80 с.

3.Кривоногов Б.М. Повышение эффективности сжигания газа и охрана окружаю­щей среды. - Л.: Недра, 1986. - 280 с.

4.Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ раз­личными производствами / Государственный комитет по гидрометеорологии и контро­лю природной среды. - Л.: Гидрометеоиздат. - 1986. -183 с.

5 .Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок. - К.: Міністерство палива і енергетики, 2002. - 44 с.

Отримано 18.11.2005

УДК 697.34

С.Ю.АНДРЕЕВ, канд. техн. наук

Коммунальное предприятие «Харьковские тепловые сети»

ОПТИМАЛЬНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ЗАВИСИМОЙ СИСТЕМОЙ ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ТРАНСПОРТНОГО ЗАПАЗДЫВАНИЯ ТЕПЛОНОСИТЕЛЯ

Рассматриваются переходные тепловые процессы в системе теплоснабжения (СТ) при ступенчатом изменении нагрузки на котельную. Предлагаются методы оптимально­го управления СТ с учетом этих процессов.

Работа посвящена актуальной тематике экономии топливно-энергетических ресурсов за счет применения современных компью­терных технологий управления сложными техническими системами. Рассматривается система теплоснабжения (СТ) зависимого типа, уп­рощенная схема которой приведена на рис.1.

СТ состоит из:

-       отопительной котельной, на которой установлены i котлов ПТВМ-100 (i= 1,7) с различными экономическими характеристиками;

-       тепловой сети, в состав которой входят к участков трубопро­водов (к= 0,4);

-       трех отапливаемых районов (ОР).

Задачи оптимального управления системой такого типа исследо­вались в работах [1-3], однако в них не учитывалось влияние транс­портного запаздывания при ступенчатом изменении нагрузки на коте-

Страницы:
1 


Похожие статьи

О В Лук'янов - Щодо питання визначення викидів від теплогенераторів комунальної теплоенергетики