С Борзенко - Європейські культурно-мовні паралелі концепт дерево - страница 1

Страницы:
1 

С. Борзенко

кандидат педагогічних наук, професор, м. Львів Л. Бабаева

кандидат філологічних наук, доцент, м. Львів Л. Цьох

кандидат філологічних наук, доцент, м. Львів І. Жох

викладач, м. Львів І. Огірко

викладач, м. Львів Європейські культурно-мовні паралелі: концепт «дерево»

Культурно-мовні простори насичені концептами. Зокрема, концепт «дерево» постає як багатовимірне утворення, яке містить у собі понятійно- диференційні, конотативні, образні, оціночні, асоціативні характеристики. Особливу зацікавленість викликає символічний аспект цього концепту, закладений у фольклорних витворах: піснях, казках, віршах, замовляннях, прислів'ях тощо.

Концепт «дерево» пов'язаний з таким фреймом як «символіка рослин». Фреймова семантика досліджувалась М. Мінським, Ч. Філмором, Р. Ленекером, Ю. Карауловим, С. Жаботинською, О.Селіваною, О. Курбяковою та іншими лінгвістами. Фрейм вважається одиницею знань, яка організована навколо концепту і містить у собі дані про суттєве, типове для цього концепту в рамках певної культури.

Фрейм «символіка рослин» досліджувалась лінгвістами і культурологами в різних аспектах: роль «символіки рослин» в утворенні фразеологізмів; символіка лісу в циклі балад про Робіна Гуда; створення концептуальної метафори, національна специфіка фітонімів в українській, англійській, іспанській та німецьких мовах тощо. (Див. роботи Дж. Фрезера, А.П. Чудінова, А.Н. Баранова, М. Костомарова, І. Шами, В. Похлебкіна, І. Подолян).

Нас цікавитиме типове і специфічне в символіці концепту «дерево»   в   деяких   європейських   культурно-мовних традиціях,віддзеркалених у фольклорних витворах. Ця проблема не розглядалася ще в повному обсязі, і доречно було б наш матеріал долучити до наукових праць, присвячених концептуальній та мовній картинам світу європейських народів.

Отже, фрейми містять у собі основні концепти тієї чи іншої культурно-мовної традиції, і тому доречно було б до аналізу концептів застосувати когнітивний і культурологічний підходи. Ці походи об'єднують два основних напрямки інтерпретації концепту: феномен культурології і когнітивної лінгвістики ( Ю.С. Степанов, В.А. Маслова, О.С. Кубрякова).

Наприклад, схеми О. Кубрякової подають етимологію концепту, словникову дефініцію, семантичні утворення, його категоризацію, утилітарне призначення, філософські та культурологічні контексти тощо.

Наша схема «Європейські культурно-мовні паралелі» (див. рисунок) показує символічний аспект концепту «дерево» в українській, англійській, іспанській, російській та німецьких культурно-мовних традиціях.

Якщо структура концепту за В. Масловою містить ядро, при ядерну зону і периферію ( асоціативно - образні репрезентації), то можна стверджувати, що символічний аспект концепту «дерево» це і є асоціативно - образні репрезентації. За рахунок периферії цей концепт еволюціонує, утворюючи все нові і нові смисли.

Дуб є символом сили, мужності, витривалості, довголіття, родючості, шляхетності, вірності в багатьох індоєвропейських культурно-мовних традиціях (кельти, давні греки, литовці, німці, іспанці, слов'яни, стародавні римляни).

У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважався священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і усі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, з'єднуючи верхні та нижні світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Це дерево було присвячене богам-громовержцям: у Греції - Зевсу, у Древньому Римі - Юпітеру, у Німеччині - Донару, у литовців - Перкунасу, у слов'ян - Перуну. Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. На думку Дж. Фреза, давні люди вважали, що «великий бог неба, об'єкт їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більшеза інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свій візит розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, тому що в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.

Дубові ліси завжди відігравали велику роль в житті німецьких селян. Тому, напевно, старовинне німецьке прислів'я говорить : Wo der Wald stirbt das Volk (де помирає ліс, там помирає народ).

Дуби ростуть повільно, але живуть іноді до 100 років. Народне прислів'я говорить : Pizle wachsen schneller als Eichen - букв. Гриби ростуть швидше, ніж дуби. Buchen sollst du suchen, arber Eichen sollst du weichen - букв. Шукай бука, але уникай дуба(під час грози). Viele Eicheln und Buchnmsse lassen strengen Winter erwarten - букв. Якщо вродить багато жолудів та букових горішків, слід чекати суворої зими.

У російських народних казках дуб виступає символом життя. У казці про царівну-жабу життя Чахлика Невмирущого знаходиться у скрині, що висить на високому дубі.

У символічних просторах англійських фольклорних балад ( зокрема у баладах про Робіна Гуда) дуб вважався сакральним деревом. Крім цього, є прислів'я пов'язані з цим деревом, наприклад, every oak has been an acorn букв. кожен дуб колись був жолудем.

Цвіт яблуні apple blossom означає любов, що тільки починає зароджуватись. Деякі англійські народні приказки і висловлювання пов'язані з плодами яблуні: the apple never falls far from the tree -яблуко недалеко від яблуні падає, apples and oranges - велика різниця.

В іспанській мовній традиції це дерево є також символом сили es m6s fuerte que un roble сильніший за дуб.

Дуб символізує силу, міць, витривалість в усіх розглянутих культурно-мовних традиціях. А смуток, тугу, траурний настрій символізують різні дерева: в англійському фольклорі - верба ( to wear the willow - бути в траурі), в іспанському - кипарис (campo de cipreses - кладовище), в російському - береза ( в одній казці читаємо: девушку убили, под берёзой схоронили).

У російських народних казках, зокрема у казці «Гуси-лебеді» яблуня виступає як захисниця; плоди яблуні - золоті яблука, чарівні яблука роблять чоловіків могутніми богатирями (казка про Жар-птицю).

Липа особливим чином пов'язана з життям та міфами німецького народу. Липа вважалась священним деревом німецької богині плодючості Frigga. Під липою в центрі села збирались мешканці сільських громад для обговорення важливих питань. Dorflinde - місце сільських зборівТап/Ішк - під липою збирались селяни під час свят, співали і танцювали.

Липа у німців є символом кохання. Дівчата ворожать на кохання, обриваючи зелені листочки з гілки липи і промовляють : «Von Herzen, mit Sxhmerzen, mber alle Maben». У казці братів Грімм «Die drei grmnen Zweige» зелена гілки липи виступає символом нового життя.

Калина в українській культурі має позитивну, міфологічну за походженням, символіку. Найдавніші міфологічні уявлення про рослину збереглися в замовляннях, де калину персоніфіковано: «Калиновим мостом ішло три сестри:Калина, Малина та Шипшина... » Калина пов'язана з весільним та поховальним обрядами. Ці обряди за міфологічними уявленнями є переходом в інший світ.

М. Костомаров наводить такий приклад української народної

пісні:

Де ти, калино, росла, //Щось така красна,// Тонка та висока,// Листом широка? //- У лузі при криниці, // При студеній водиці

У ліриці калина асоціюється з дівчиною: «Посадили над козаком явір та ялину,а в головах у дівчини червону калину... » (Т.Г. Шевченко). Калина - це символ зрілості дівчини, тому червона калина бере участь у весільному ритуалі, де вона символізує собою дівочу чистоту.

Вони завжди вшановують її. Також символіка калини пов'язана з фольклорною символікою : українська дівчина чорнява та рум'яна, як калина; гарна, як калина, червона як калина. З давніх-давен оспівують калину в думах, піснях, складають про неї легенди, вірші, приказки, афоризми тощо. Бо калина - споконвічний яскравий символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів; не було, здається, хатини в Україні, біля якої б вона не кущувала. Жодна рослина не опоетизована так ніжно і трепетно у літературі, як калина.

Окрім цього, червона калина - це символ крові, пролитої на війні, чому і стала символом воїнів. Калина - символ боротьби українського народу за свою національну незалежність. В цьомусимволі - глибокий зміст: це духовний світ українців, їхня спадщина, яка означає потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій.

Ой у лузі червона калина похилилася, //Чогось наша славна Україна зажурилася.// А ми тую червону калину піднімемо, // А ми нашу славну Україну, гей, гей, гей, розвеселимо!

Процес глобалізації у сучасному світі вимагає вирішення проблем, поставлених життям: вступати у міжкультурну комунікацію безпосередньо і опосередковано: переклади, вивчення мов, туризм, обмін фахівцями тощо. У цьому контексті дослідження культурно-мовної традиції різних народів дуже актуально.

Вважаємо, що наше дослідження дозволить в методиці викладання іноземних мов у спеціалізованих вищих навчальних закладах та в перекладацькій діяльності студентів-майбутніх фахівців, розглядати майже кожну лексичну одиницю як концепт, що збагачуватиме уявлення студентів про іншомовний світ і сприятиме їх полікуртурному вихованню.

Детальний аналіз концепту «дерево», що об'єднує когнітивний і культурологічний підходи, стане предметом наших подальших досліджень.

Страницы:
1 


Похожие статьи

С Борзенко - Європейські культурно-мовні паралелі концепт дерево