H O Божок, Л В Власенко - Ігрові форми навчальної діяльності на уроках іноземної мови - страница 2

Страницы:
1  2 

Гру, як психолого-педагогічну категорію, можна розглядати в трьох

аспектах:

-       потреба;

-       дія, яка підпорядкована певним правилам;

-       навчально-виховний засіб (процес).

Дидактична гра як форма навчання, містить у собі декілька елементів. Основний з них - дидактичний, він точно встановлює мету використання гри. Ігрове завдання визначає ігрові дії учнів, спрямовані на використання набутих знань або закріплення у процесі гри. Ігрові дії є основою проведення гри, вони потребують доступного поступового пояснення. Це взаємозв'язок між практичною дією учня і його розумовою діяльністю (цілеспрямоване сприйняття, порівняння, спостереження, пригадування).

Правила гри організовують пізнавальну функцію учнів, несуть дидактичну, виховну, організаційну функції. На основі правил гри вчитель Має можливість керувати грою, процесами пізнавальної діяльності, поведінкою учнів. Бажання виграти, швидко застосувавши необхідні знання, навички, вміння, активізує роботу, спонукає до виховання активної реакції, мислення, зосередженості. Результат гри завжди важливий для учнів і для вчителя.

Виявлення структури дидактичної гри й послідуючих в ній процесів, з позиції системного аналізу, пропонує, перш за все, розгляд її як одного цілого, як підсистеми, деякої мети системи, включаючи все більше дидактичних ігор. Не менш важливою умовою підвищення ролі гри у досягненні навчальних цілей є структурування інформації, що складає її інформаційне поле. Моделювання повної інформації найбільш доцільне у формі комунікативно-ігрової ситуації. Ціль такої ситуації в тому, щоб надати можливість кожному гравцеві переконати інших у доцільності своєї точки зору та забезпечити умови для ділових стосунків, що дає змогу успішно вирішити поставлені завдання.

При структуруванні мовної інформації у формі завдань - ролей потрібно враховувати:

-       типи висловлювань, що є характерними для професійної мови;форми професійного етикету;

-       емоційно-забарвлені   висловлювання,   що   передають   ставлення учасників комунікативно-ігрової ситуації до предмета мови;

-       синонімічні висловлювання як альтернативні мовні засоби;

-       крилаті слова та вислови для зняття емоційної напруги;

-       вербальні та невербальні засоби спілкування для встановлення комунікативної взаємодії учасників ігрової ситуації.

Комунікативно-ігрова ситуація дає змогу надавати мовний матеріал збільшеними дозами, а її прогнозування стимулює більш усвідомлене засвоєння учнями навчальної інформації.

В її основі передбачається таке структурування навчального матеріалу, зміст, якого відображає:

1)        логіку і результат пізнання;

2)        технологію   розпізнання   явищ,    що    вивчаються,    їх упорядкування, систематизацію;

3)        з'ясування суті гри;

4)        перехід явищ з одного стану в інший.

Така структура забезпечує поступальний розвиток пізнавальної діяльності учнів, їхніх творчих можливостей.

Формування навичок мовленнєвої культури у процесі вивчення іноземної мови, є одним із актуальних завдань методики її навчання. Виразне мовлення передбачає не тільки лексичних і граматичних засобів мови, але й правильну організацію мовлення у фонетично-інтонаційному відношенні, що забезпечується тренуванням та практикою в різноманітних ситуативно-комунікативних актах спілкування у класній і позакласній роботі.

Не всі типи ігор можна використовувати з самого початку навчання іноземної мови. Гру потрібно розпочинати тоді, коли вводяться нові форми роботи, з метою підтримання зацікавленості учнів до навчання іноземної мови. З перших уроків учні з цікавістю відносяться до нового навчального предмету - іноземної мови. Вчитель широко використовує наочність і карточки з буквами, знання транскрипції, малюнки, окремі предмети.

Але поступово все стає загальним і зацікавленість падає. Починаючи гру, як форму навчання, вчитель враховує всі раніше зазначені фактори. Використання гри підвищує емоціональний тонус учнів, знімає монотонність і фізичну напругу, дозволяє перемістити увагу дітей з однієї форми на іншу.

Підбираючи гру, необхідно враховувати успішність учнів з іноземної мови. Ігри, побудовані на вивченні дітьми лексико-граматичного матеріалу, сприяють запам'ятовуванню, їх кращому засвоєнню. Вчитель детально продумує сюжетний елемент, виробляє чіткі правила гри. В «слабких» класах для ігор підбираються більш легкі мовні матеріали, ніж в «сильніших». Наявність ігор залежить в методиці від рівня знань учнів. В будь-якому класі необхідно підбирати ігри по мірі вивчення мовного матеріалу, ускладнювати їх не тільки за змістом, а й ускладнювати мовний матеріал. Досліджуючи проблему, ми відмітили, що коли проводиться гра, в учнів, виявляється бажання вивчати, запам'ятовувати іноземну мову, практично оволодіти нею. Це один із ключів для боротьби з пасивність школярів. Для всіх, і особливо для відстаючих учнів, гра стимулює до оволодіння мовою. Ігри з яскраво вираженими елементами гри викликають велику активність школярів.

Завдання вчителя - направити активність учнів в потрібне русло, на досягнення поставленої мети, засвоєння мовного матеріалу і практичного засвоєння мови.

Досвід показує, що гра являється одним із найкращих засобів боротьби з шаблоном в роботі вчителя, якщо гра використовується з наочністю, технікою, різними прийомами і формами навчання іноземною мовою. Вірно підібрані ігри проходять з незамінним успіхом, не тільки в початковому і середньому, а й у старшому ступенях навчання іноземної мови.

Місце гри на уроці, по-перше, залежить від харакгеру самої гри. Пожвавлення гри завжди проводиться в кінці уроку, так як після них звичайні форми роботи виявляються для учнів старими.

Місце гри, по-друге, залежить від її педагогічної направленості. Ігри не використовуються під час пояснення нового матеріалу. Повністю виправдовує себе використання ігор під час первинного закріплення матеріалу. Проте практика нам доводить, що ігри з «яскраво вираженими елементами гри» відбуваються на середніх і особливо на старших ступенях.

Досліджуючи проблему, ми визначили, що дидактична гра - це гра, побудована з навчальною метою, яка підпорядковується певним правилам. Вона належить одночасно до двох діяльностей - гри і навчання.

В ігрову діяльність вчитель включає виконання окремих операцій, які підпорядковуються виконанню ігрового завдання. Так, ігрове завдання може вимагати володіння певними знаннями та навичками з навчальних дисциплін.

Отже, гра - це творчість і праця. У грі в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, у дітей розвивається увага, потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, розвивають фантазію.

 

 

Література:

1.        Выготский Л. С. Собрание починений : в 6-и т. - М. : Педагогіка, 1982.

2.        Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5-и т. - K. : Рад. шк., 1976.

3.        Амонашвили Ш. О. Педагогическая симфония: Избранные страницы / О. Ф. Зотова. - К. : Плеяди, 2005. - 200 с.

4.        Шатачов В. Ф. Трудных детей не бывает. -М. : ГУП ЦРП «Москва - Санкт-Петербург», 2001. -

93 с.

5.        Макарова M. М.Проблемна ситуація та гра як психологічні детермінанти розвитку пам'яті і мислення молодших школярів. - К., 2001.

6.        Близнюк О. І., Пайова JI. C. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. -К. : Освіта, 1997. - 64 с.

7.        Вишневський О. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. - К. : Радянська школа, 1989. - 223 с.

8.        Олійник 71/. Рольова гра у навчанні англійської мови. - К.: Освіта, 1992. - 127 с.

9.        Нестандартні уроки з англійської мови / Упорядник О. Ф. Любченко. - X. : вид. група «Освіта», 2005. - 208 с. - (Бібліотека журн. «Англійська мова та література» ; Вип. 12 (36)).

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

H O Божок, Л В Власенко - Ігрові форми навчальної діяльності на уроках іноземної мови