Я Р Горак - Із рукописних матеріалів володимира садовського - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 78.

Я. Р. ГОРАК

ІЗ РУКОПИСНИХ МАТЕРІАЛІВ ВОЛОДИМИРА САДОВСЬКОГО

 

Пропонується перша публікація двох матеріалів В.Садовського з його рукописів, що збереглися серед архіву композитора И.Кишакевича. Перший матеріал - рукописний фрагмент завдань «Союзу приятелів руської пісні», котрий планувалося створити 1899р., але так і не було створено. Частина цього матеріалу була згодом використана В.Садовським у статті «В справі «Союза співацьких і музичних товариств», опублікованій 1904р. У другому матеріалі - рецензії «Про сьвяточні вечерниці і концерти в Перемишлі» - здійснено огляд Шевченківських святкувань різними інституціями і закладами Перемишля 1914 року.

Ключові слова: Володимир Садовський, «Союз приятелів руської пісні», «Союз співацьких і музичних товариств», рецензія, Перемишль, Шевченківські святкування.

 

Я. Р. ГОРАК

ИЗ РУКОПИСНЫХ МАТЕРИАЛОВ ВЛАДИМИРА САДОВСКОГО

 

Предлагается первая публикация двух материалов В.Садовского из его рукописей, которые сохранились среди архива композитора И. Кышакевича. Первый материал - рукописный фрагмент заданий «Союза друзей украинской песни», который планировалось создать 1899г., но так и не было создано. Часть этого материала использована позже В.Садовским в статье «В деле «Союза музыкальных и певческих обществ», опубликованной в 1904 году. Во втором материале - рецензии «О праздничных вечеринках и концертах в Перемышле» - сделано обозрение празденств в честь Т.Шевченко разными институциями и заведениями Перемышля 1914 г.

Ключевые слова: Владимир Садовский, «Союз друзей украинской песни». «Союз певческих и музыкальных обществ», рецензия, Перемышль, празднования в честь Т.Шевченко.

 

Y. HORAK

FROM THE HANWRITTEN MATERIALS OF VOLODYMYR SADOVSKYI

This is the first publication of the two V. Sadovskyi's handwritings found in the archives of the composer V. Kyshakevych. The first handwriting is a fragment of the tasks of «The Union of the friends of Ukrainian song». The Union was planned to be created in 1899, but the plan was never fulfilled. Some part of this material was later used by Sadovskyi in his article «In the case of The Union of Singers and Music Societies» published in 1904. The second handwriting is the review «About the holiday celebrations and concerts in Peremyshel». It's the review of Shevchenko's celebrations conducted by different institutions and establishments in Peremyshel in 1914.

Key words: Volodymyr Sadovskyi, The Union of Friends of Ukrainian Song, The Union of Singers and Music Societies, review, Peremyshel, Shevchenko's celebrations.

 

Серед матеріалів рукописного архіву священика і композитора Йосифа Кишакевича, який 2007 року передала у відділення «Палац Мистецтв» Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника спадкоємиця композитора - Віра Яворська, виявилася низка рукописних матеріалів Володимира Домета Садовського - 15 рукописних зошитів, які містять переклад-конспект «Історії музики» Сакетті (6 зошитів), рукописний підручник «Елементарна теорія музики і сьпіву для шкіл середніх» (3 зошити), «Проект Статута Руско-українського Союза любителів музики» (2 зошити) і 4 зошити різних матеріалів - чорновиків окремих опублікованих згодом статей, рецензії, окремі замітки, один лист. Дещо з цих матеріалів було недавно опубліковано [див.: 1; 2, с. 11-19, с. 34-37]. Пропонованою публікацією вводимо в науковий обіг ще деякі цінні і цікаві рукописні матеріали, які збагачують картину діяльності Володимира Садовського.

У липневих номерах газети «Галичанин» 1899 року було опубліковано «Отзыв к співолюбивим Русынам», підписаний В. Матюком, В. Шухевичем та М. Копоком [7], який закликав галицьких музикантів на зустріч для заснування «Союза любителей малорусской музыки» (згодом пропонувалися й інші назви, такы як «Руско-українский союз любителів музики», «Малорусский музыкальний союз», «Союз любителів руської пісні»). Цей «Союз» мав об'єднати всі співочі і музичні товариства краю і централізувати у своїх руках закладення основ музичного просвітянства в різних ланках - від створення консерваторії під патронатом «Союзу» до виготовлення і видання музично-теоретичних підручників, співаників, музичного журналу, систематичне перевидання всіх українських музикалій (світських і духовних), реорганізації навчання співу і музики у школах.

В. Садовський не міг безпосередньо брати участь в організації з'їзду, оскільки в той час працював сотрудником у храмі св. Варвари у Відні, та зате підтримав цю ідею і своїми публікаціями та рукописними матеріалами докладався до організації діла. Так, ним був підготований до друку допис «От Тернополя (В деле съезда галицких музыкантов)» [текст з рукопису опубліковано 2, с. 30-32], згодом перероблений у статтю «Взаїмини між рускою церковною піснею і народом» і опублікований в «Музичному альманаху» 1904 року), він працював над статутом майбутнього «Союзу». Окремі суголосні до цієї справи ідеї В.Садовський висловив у статті «З нагоди новин на поли нашої церковної музики», опублікованій 1899 року [Детальніше про це див.: 2, c. 26].

Пропонований під № 1 рукописний фрагмент завдань «Союза любителів руської пісні» є ще одним цікавим документом, який з'ясовує масштаб запланованої роботи, але не введеної в життя музичної спілки та доповнює низку матеріалів В. Садовського стосовно організації музичного «Союзу». Матеріал цей в цілості залишився неопублікованим, хоч значна його частина - власне перелік завдань - була використана автором для статті «В справі «Союза співацких і музичних товариств», опублікованій 1904 року [8, ч.237. - С.1-2]. У рукописі перераховано 22 завдання, з яких у друковану статтю увійшли тільки 10, і ті перегруповані і не послідовні. Дослівне перенесення завдань «Союзу», запланованого 1899 року, на «Союз співацьких і музичних товариств» перших років його діяльності переконливо свідчить, що «Союзи» 1899 та 1903 років мислилися В.Садовським як різні, але взаємопов'язані щаблі розвитку і втілення однієї ідеї - закладення основ музичного професіоналізму в Галичині. У документальній фіксації цього моменту полягає цінність наведеного фрагменту не тільки для діяльності В.Садовського, але й загалом для дослідження становлення музичного професіоналізму в Галичині наприкінці ХІХ - на початку XX століть. На жаль, з'їзд музикантів так і не відбувся і втілити в життя ідею створення музичного «Союзу» не вдалося. Через два роки, 1901 року, ідею створення спілки знову поставить і блискуче зреалізує Анатоль Вахнянин у львівському «Союзі співацьких і музичних товариств».

У другому з пропонованих матеріалів - рецензії «Про сьвяточні вечорниці і концерти в Перемишлі» - йдеться про святкування в інституціях і закладах Перемишля сотих роковин з дня народження Тараса Шевченка в 1914 році. Це єдиний поки що матеріал митця, який дає підстави стверджувати, що ще в березні того року В.Садовський перебував у Перемишлі. Після цього, особливо з початком Першої світової війни, обставини і точна дата початку заслання В.Садовського до Сибіру наразі документально не висвітлені: маємо хіба його листи до Михайла Коса, написані вже на засланні у березні 1917року. Факту публікації цієї рецензії виявити не вдалося - тим більший інтерес становить рукопис цього матеріалу.

Рецензія про перемишльські святкування роковин Т.Шевченка доповнює низку відомостей про постійний інтерес В.Садовського до вшанування концертами пам'яті Кобзаря. Відомими є декілька фактів організації В.Садовським шевченківських вечорів і його участі вних під час проживання у Відні. Так, концерт, організований віденським товариством «Громада», до 33-іх роковин смерті поета відбувся за участю В.Садовського 2.06.1894 у Architekten-Saal. За матеріалами рецензії, у концерті взяли участь «першорядні сили славянські на полі музикальнім у Відні», серед яких особливо відзначено співачку Б.Вольську, контрабасиста п. Мішка та хор «Славянського співацкого товариства» під керуванням п. Бухти. У присутності нечисельної публіки, значне число якої становили чехи, болгари, словенці, «концерт відкрив голова товариства о. Володимир Садовский сердечною промовою, в котрій коротко, але ядерно вказав з одної сторони на значеньє Т.Шевченка в світі славянскім, а з другої в поступі соціяльнім і повитав гостей» [4, с. 2]. Після концерту відбувся комерс, з якого «серед звуків имну «Ще не вмерла Украина» розійшли ся учасники доперва добре по півночі до домів». З преси довідуємося також про влаштування 15 травня 1897 р. віденською «Громадою» вечора до 36-их роковин смерті Т.Шевченка [6, с. 3]. В.Садовський організував також музичну частину Шевченківського вечора, представлену Товариством руських робітників «Родина» 3.04.1898 року з нагоди 37 роковин смерті поета. У програмі вечора прозвучали твори Г.Топольницького («Три тополі»), М.Лисенка (солоспів «Ой Дніпре»), В.Садовського (народні пісні для терцету з супроводом фортепіано), В.Матюка (солоспів «Веснівка»), П.Ніщинського (хор «Закувала та сива зозуля» з «Вечорниць»), а також низка декламацій поезій Т.Шевченка та поезій, присвячених Кобзарю, «Народні пісні з акомп[анементом] фортепіано, терцет» в обробці В.Садовського. «Як видно, - читаємо у відгуку на концерт, - програма вечера богата и музыкальная ея часть, благодаря трудам и таланту о. сотрудника В.Садовского, вышла в полном того слова значении превосходно. Но особенную признательность заслугуют «народныи песни», составленныи на терцет с акомпаньяментом фортепьяна о. В.Садовским, оправдавшим тою композицією славу, якою он пользуется яко композитор в здешних музыкальных кружках» [3, с. 2].

Пропоновані матеріали публікуються вперше. Збережено всі граматичні і лексичні особливості оригіналу. Скорочення слів розшифровані автором публікації у квадратних дужках ([]) безпосередньо в тексті. Коментарі, зазначені нумерацією в тексті, подані в кінці публікації.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.       Горак Я. Два матеріали з віднайдених рукописів Володимира Садовського /Я.Горак // Наукові записки. - серія: Мистецтвознавство. - № 2 (21). 2009. - Тернопіль, 2009.

 

-    С. 22-33.

2.       Горак Я. До історії та характеристики українських музично-теоретичних підручників у Галичині першого десятиріччя ХХ століття: Методична розробка / Я.Горак. - Львів. 2008. - 38 с.

3.       Дописи. Изъ Видня. (Вечеринка въ память Шевченка) // Галичанинъ. - 1898. - Ч.76. - 5 (17).04. - С.2.

4.       Зъ Відня [Святкованьє памяти Т.Шевченка в «Громаді»] // Діло. - 1894. - Ч.137. - 20.06 (2.07). - С. 2. - Підписано: П.Л.

5.       Кашкадамова Н. Із творчої біографії піаністки Володимири Божейко / Н.Кашкадамова // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Т. CCXXXII: Праці Музикознавчої

комісії. - Львів, 1996. - С. 388-407.

6.       Новинки. Дрібні вісти // Буковина. - 1897. - Ч.96. - 2 (14).05. - С. 3.

7.       Отзывъ къ стволюбивымъ русинамъ // Галичанинъ. - 1899. - Ч.159. - 18 (30).07. 1899. -С.2. - Підписано: В.Матюк, В.Шухевич, М.Копко.

8.       [Садовський В.] В справі «Союза сьпівацьких і музичних товариств» (під розвагу всій «сьпіволюбивій» Руси // Діло. - 1904. - Ч.235. - 18 (31).10. - С.1-2; ч.237. - 20.10 (2.11).

-    С.1-2. - Підписано: Домет.

№ 1

[Завдання «Союзу приятелів руської пісні»]

 

 

Нашої народної малорускої музики як би не було на світі! Ніхто єї не знає ніхто і про красу нас не говорить!

Жаль за серце стискає всякого доброго сина Руси, що єго народу числячого в самій Галичині 3 міліони, не вичисляючи 17 міліонів наших братів на Україні, в Європі мало хто знає, а коли який Европеєць що знає то аж надто перекручено. Воно і не могло стати инакше! Коли ніхто з нас не говорить сам про себе перед публичним европейскім форумі, то ясна річ, що наші найблизші пріятелі московскі та польскі чейже не будуть за чистої любви братної говорити про нас; а коли їм вже прійде ся конечно де що про нас сказати, то се для нас не буде певно схлібляюче. А ми тим часом з власної волі і охоти жидієм, або серед нарікань на руску недолю коротаємо віка без надії на лучшу долю...

Отряси гриву льве ти смілий Дні твої настали !

Не пора нам нарікати та плакати, а пора до діла руки прикладати поки ще час, а то в противнім разі перейде над нами історія до порядку дневного!

Ним сли діло вже велике пробудженя серед галицкої Руси, всі свідомі лучаться, що би тим лекше до вспільної мети добитися, - лише співаки та музики галицкі до нині або зовсім не думали над собою та своєю задачою, або думають працювати осібняком. Така праця хотьби зі сторони одиниць була і як интевзивна, годі, щоб для загалу принесла які користи. Нам конечно треба бісмарківську девізу: In ewigkeit - kraft![1].

А що наша пісня народна виплекана та видосконалена в формі може на що здати ся, то за се ручать нам своїм приміром нинішні чехи у котрих гаслом було від давна: Zpevem k srdci, srdcem k vlasti! (своїм - вітчині). І нашої малорускої пісні призначеньєм пробудити міліони руско-україньского народу, загріти єго до любови своїх святощей, піднести єго духа, та засталити єго до борби о своє бутє фізичне о своє єствованє моральне. Біда лиш, що наша пісня до нині так якби була ще в пеленках, а виконуючі ю відірвано - для себе не знають добре, яка дивотна сила в тій пісни.

Щоби отже привести нашу пісню до розцвіту і піднести сам спів в народі галицко-рускім, потреба нам конечно злучитися в одно огниво в «Союз приятелів рускої пісні». Задачею того союза має бути:

1.       Злученє всіх співацких товариств руских (Боянів і др.) в одну єдність т.є. союз.

2.       Закладанє нових товариств співацких (Боянів), де місцеві обставини тому сприяють; взаємне вспомаганє сусідних співацких товариств а передовсім тих, котрі за для яких там причин недомагають.

3.       Злученє менших кружків співацких истнуючих в тім самім місци в одно могуче товариство, а помаганє співацким товариствам в скликуваню величавих з' їздів і зборів.

4.       Удержуванє пріятельских зносин межи найблизшими сусідуючими товариствами співацкими (Боянами і др.) через виконуванє частійше більших музичних продукций співацких, забав, прогульок і т.д.

5.       Заведенє однакових уставів і методи вправ, дальше строгого порядку в всіх співацких товариствах руских (Боянах і др.) після взору «Сокола», до чого можна дійти: а) через заложенє взірцевого товариства співацкого в місци, де тому обставини найбільше сприяють, б) через випрацьованє і уложенє раціонального всіх обов'язуючого правила заряду і чинности товариства; в) через виданє практичних підриучників для управителів хорів; г) через заведенє правильних літних курсів для обучуваня і науки управительством хорів; д) через виданє практичного а популярного підручника науки співу і т.д.

Єдлічка Алойз (1819-1894) - український композитор чеського походження. Автор творів для фортепіано, сольних пісень, збірників українських народних пісень для голосу і фортепіано, автор музики до «Наталки Полтавки» І.Котляревського.


6.       Старанє о співацкий приріст через закладанє приготовчих співацких шкіл (передовсім по більших містах при руских бурсах так шкільних, як і дяківских) а бодай що найменше через раціональне плеканє співу в школах і по церквах.

7.       Плеканє у всіх товариствах (Боянах і др.) пісень галицко-українських народних про оден голос в легкім супроводі фортепяна, або гармонії, або скрипки (по приміру россійскіх видань шкільних Гр. Маренича проф. петерб[урзької] консерваторіи, або наших украинських збірок Лисенка, Єдлічки1, Рубця[2] і др.) і в тій ціли має бути виданий збірник обіймаючий пісні народні і патріотичні. Через то улекшене буде співацким товариствам плеканє співу одноголосного і хорального так духовного як і свіцкого.

8.       Виголошуванє перед ширшим загалом, згромадженою публикою - при нагоді публичних музичних продукцій котрого небудь з товариств співацких (Боянів і др.) поучаючих відчитів о важности і плеканю співу народного - людового і вченого -хорального; о значеню і задачи співацких товариств; о важних діятелях в житю нашім -щоби тим придбати собі у загалу признанє а відтак для справи співацкої заєднати покровителів-меценатів.

9.       Виданє «Співаника» для співацких товариств т.є. збірки найлучших і найулюбленіших хорів-квартетів так давних композиторів як і новійших про хор мішаний і мужеский, по взору «Кобзаря»[3] і «Бояна»[4].

10.   Редагованє «Вістника Союза пріятелів рускої пісни» посвяченого внутреним справам Союза як і всіх співацких товариств (Боянів і др.) належачих і неналежачих до Союза[5].

11.   Старанє о видаванє хороших а вартних нових квартетів і хорів накладом Союза для своїх членів і інших співацких товариств.

12.   Заложенє при «Союзі» архіву хоральних і взагалі всяких руских композицій, котрі могли би служити потребам і других співацких товариств (Боянів і др.) належачих до «Союза».

13.   Точне веденє статистики і хроніки всяких співацких товариств на підставі дат присиланих правильно від поодиноких товариств (Боянів і др.)

14.   Заложенє при «Союзі» бібліотеки теоретичних діл музичних для ужитку своїх членів

15.   Конечне старанє о якнайскорше виданє теоретичних книжок музичних-оригінальних або і переводів в язиці народнім, щоби тим положити підставу до розвою науки музики межи Русинами.

16.   Старанє о закладанє музик інструментальних по більших містах при тамошних Боянах, навязавши зносини з фабриками інструментів, щоби мож дістати охочим до гри на інструментах дешевих а добрих інструментів.

17.   Заложенє архіву народних руских інструментів та інших для музиків дорогих памяток як також фотографій і образів визначних наших музиків так галицких як і українських.

18.   Преміованє праць музичних (вокальних, інструментальних, теоретичних і інших) чим заохотиться до більшої і успішнійшої праці без взгляду на їх зміст духовий чи свіцкий.

19.    Видаванє наших народних і штучних композицій попри тексті малорускім в язиці німецкім францускім або якім іншім, щоби нашій пісні улекшити доступ на ринок європейский.

20.    Запомагати видимо спосібних музиків: композиторів, співаків і інструментальних грачів чи то степендиями чи запомогами улекшуючи їм їх студії в консерваторіях, щоби колись мати своїх фахових музиків-професорів.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Я Р Горак - Вокально-виконавська та диригентська діяльність володимира садовського

Я Р Горак - З'їзд українських музик 1899 року до історії незреалізованої події

Я Р Горак - З'їзд українських музик 1899 року до історії незреалізованої події

Я Р Горак - Музично-видавнича діяльність володимира садовського

Я Р Горак - Із рукописних матеріалів володимира садовського