Б Іличок - Інвестиційний процес в україні в контексті її євроінтеграції - страница 1

Страницы:
1 

УДК 330.322 (477) + 339.92 Б.І. Іличок

Національний університет "Львівська політехніка"

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

© Іличок Б.І., 2008

Подано огляд стану та динаміки інвестиційного процесу в Україні. Про­аналізовано стан зовнішньоекономічного товарообороту, динаміку інвестицій в основний капітал загалом, стосовно обсягу ВВП та за джерелами фінансування, розглянуто розвиток цих процесів у взаємозв'язку з рівнем монетаризації національної економіки та динамікою і вартістю кредитних ресурсів. Наведена інформація переконливо доводить, що економіка України наполегливо наближається до стану забезпечення основ її національної інвестиційної безпеки.

In the article the review of the state and dynamics of investment process is given in Ukraine. The state of external economic commodity turnover is analysed, dynamics of investments in the fixed assets on the whole, in relation to a volume VVP and on the sources of financing, development of the given processes in intercommunication with the level of monetarizatsii national economy and dynamics and cost of credit resources is considered. The resulted information convincing leads to, that the economy of Ukraine insistingly approaches the state of providing of bases of its national investment safety.

У сучасному світі в економічному та соціальному розвитку найбільшого успіху досягли ті країни, які знайшли оптимальні форми поєднання власної традиційної соціокультурної системи з найновітнішими досягненнями у науково-технологічній сфері, особливо в умовах інтенсифікації процесів глобалізації світу.

Ключовими завданнями для України у зв'язку з її активним включенням в процеси глобалізації є:

        по-перше, збереження власної ідентичності та державного суверенітету в умовах, коли процеси глобалізації зумовлюють інтенсивний процес перенесення центру тяжіння в регулюванні з національного на глобальний рівень;

        по-друге, збереження інструментарію, який би уможливив запобігати загрозам економічної безпеки в умовах відкритого, глобального економічного середовища;

        по-третє, уникати зміщення у периферійну зону світового господарства, де держави є не активними суб'єктами формування, а лише об'єктами застосування механізмів глобального регулювання [ 2, с. 860].

З метою обґрунтування найбільш пріоритетних напрямків розвитку зовнішньо-економічних зв' язків національного господарського комплексу проведемо аналіз динаміки структури геогра­фічного розподілу експорту Україною товарів у перезрізі держав.

Здійснивши аналіз динаміки структури обсягу експорту Україною товарів у перерізі держав за 1996 та 2005 рр. встановлено, що у 2005 році найбільшу питому вагу серед складників займають країни Європи, а саме — 31,8 %. В аналізованому періоді найбільше зростання питомої ваги відбулося у динаміці частки експорту у країни Європи. А саме, їх частка зросла з 24,2 у 1996 році до 31,8 % у 2005 році, тобто на 7,6 %-х пункти. Найбільше скорочення питомої ваги відбулося у динаміці частки експорту у країни СНД. А саме, їх частка зменшилася з 51,3 у 1996 році до 31,4 % у 2005 році, тобто на 19,9 %-х пункти. Тобто наймасштабніші кількісні позитивні зрушення у обсягах зовнішньоекономічного товарообороту України пов' язані з ринком Євросоюзу, а найбільш негативні — з ринком країн СНД.


Для об'єктивності слід наголосити, що нинішній „профіль" міжнародної конкуренто­спроможності національного господарства України ґрунтується насамперед на ціновій конкуренції щодо продукції з невисоким рівнем доданої вартості, незначним рівнем технологічності. Це закономірно штовхає державу скоріше в бік „третього світу, аніж регіональної інтеграції з країнами ЄС, та наголошує на необхідності прискореного за кількісними та якісними параметрами розвитку країни з метою досягнення якісно нового рівня міжнародної конкурентоспроможності. Реалізація цього завдання потребує значних обсягів інвестицій в українську економіку.

Рис. 1. Індекси інвестицій в основний капітал в Україні протягом 1990-2005 років [ 1, с. 205]

Згідно з інформацією, поданою на рис. 1, в Україні протягом 2000—2005 рр. спостерігається стрімке щорічне зростання обсягу інвестицій, вкладених в основний капітал. Щоправда, показник інвестицій в основний капітал у 2005 році був значно нижчий від рівня 1990 року, а саме — 56,8 %.

Показник абсолютного обсягу інвестицій дає лише кількісну інформацію. Якіснішим є показник відношення обсягу інвестицій в основний капітал до обсягу ВВП.

25 20 15 10 5 0


21,9 21,9

19,1

16 16,5

 

 

 

2000      2001       2002      2003      2004 2005

 

Рис. 2. Динаміка співвідношення обсягу інвестицій в основний капітал до обсягу ВВП України протягом 2000-2006років [1, с. 204]

Як свідчить інформація, подана на рис. 2, динаміка співвідношення обсягу інвестицій в основний капітал до обсягу ВВП в Україні протягом 2000—2005 рр. має вагому позитивну тенденцію. Зокрема, аналізований показник з 13,9 % у 2000 році збільшився до 21,9 % у 2005 році, тобто майже вдвічі. Щоправда, варто зазначити, що відношення обсягу інвестицій в основний капітал до обсягу ВВП в державі повинен перевищувати 25 % [ 3, с. 492]. Тобто значення 2005 року становило лише 88 % від порогового рівня цього показника щодо вимог забезпечення національної безпеки.

Для подальшої характеристики розвитку інвестиційного процесу доцільно здійснити аналіз джерел фінансування інвестицій в основний капітал та їх динаміку (табл. 2).

 

Таблиця 2

Структура інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування [1, с. 205]



Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування [1, с. 205]

Згідно з інформацією, відображеною у табл. 2, загальний обсяг інвестицій в основний капітал в Україні збільшився з 23,6 млрд. грн. у 2000 р. до 93,1 млрд. грн. у 2005 році, тобто у 3,9 раза. Аналізуючи темпи зростання обсягу інвестованих коштів за окремими джерелами їх фінансування,необхідно відмітити надзвичайно високе значення цього показника щодо динаміки обсягів кредитів, наданих банками. За цією статтею інвестиції в аналізованому періоді зросли з 0,4 млрд. грн. у 2000 році до 13,7 млрд. грн. у 2005 році, тобто більш як в 34 рази. Досить значні відмінності у темпах зростання обсягів інвестицій, своєю чергою, позначились на динаміці структури інвестицій в основний капітал.

Згідно з інформацією, поданою у табл. 3, основним джерелом інвестування в Україні протягом 2000-2005 рр. залишаються власні кошти підприємств та організацій. їхня частка у загальній структурі у 2005 р. становить 57,4 %, а порівняно з 2000 роком вона зменшилась на 11,2 %-х.п.

Поряд із власними коштами підприємств у 2005 році другим за значущістю джерелом фінансування інвестицій є кредити банків, частка яких у 2005 році досягла 14,8 %, що є більшим від значення цього показника у 2000 р. на 13,1 %-х.п. Тобто темп зростання питомої ваги цього джерела фінансування інвестицій є найвищим в аналізованому періоді.

Також слід зазначити, що частка коштів іноземних інвесторів у 2005 р. становила лише 5 %, тобто скоротилася на 0,9-х.п. порівняно з 2000 роком.

Наведена інформація є підтвердженням того, яку величезну роль в Україні відіграють внутрішньодержавні джерела фінансування у загальній структурі інвестиційних ресурсів.

В Україні тривають активні дискусії серед провідних державних діячів, політиків та науковців щодо ролі іноземних інвестицій у розвитку сучасної економіки. У цьому контексті розгляду особливо показовим є досвід повоєнної Західної Німеччини, в якій за 1948-1949 рр. було повністю відбудовано національне господарство, цілком зруйноване в часи Другої світової війни. Чимало науковців такі успішні результати відбудови пов'язують із масштабною іноземною допомогою за планом Маршалла. Дійсно, у 1948-1949 рр. Західна Німеччина отримала від США 1,4 млрд. дол. допомоги, в той час, як всі решта країн - учасниці плану Маршалла разом отримали 2,6 млрд. дол. Однак слід зазначити, що протягом 1948-1960 рр. в економіку Західної Німеччини було вкладено 144,6 млрд. нових марок інвестицій, з них американська допомога за планом Маршалла становила лише 9,5 млрд. нових марок, тобто 6,6 % від загальної суми [4, с. 247].

Тобто керівництво Західної Німеччини основну надію у вирішенні проблеми інвестування відбудови національної економіки сконцентрувало на потенціалі власного народу та своєю професійною, самовідданою діяльністю успішно виправдало ці надії.

Чи подібна практика змогла б знайти своє адекватне втілення і у вітчизняних реаліях?

Безумовно! І найбільш промовистим прикладом на користь цього твердження є стан інвестування в Україні сфери мобільного зв'язку, параметри розвитку якого в жодний спосіб не поступаються аналогічним показникам розвинених країн. А першим індикатором до потенційної можливості реалізації подібних планів загалом в Україні може бути інформація про динаміку показника забезпеченості обороту ВВП грошима (рівень монетаризації), який обчислюється відношенням обсягу грошової маси до обсягу ВВП.

0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

0 0,53


0,49

НІ

 

 

 

0,34


 

 

0,29


 

 

 

 

 

^ 0,1 0J3


 

 

 

 

0,15


 

 

 

 

0,17 0,19


 

 

 

0,23


 

0,36 0,37

0,29


0,44

1991     1993     1995     1997     1999    2001     2003 2005

 

Рис. 3. Динаміка рівня монетаризації національного господарства України протягом 1991-2005рр.[1, с. 65]

Згідно з інформацією, поданою на рис. 3, рівень монетаризації економіки України з часу введення у 1996 році національної грошової одиниці постійно зростає. Зокрема, рівень моне-таризації національного господарства України з 10 у 1996 році зріс до 44 % у 2005 році, тобто більш як учетверо. Ця динаміка є закономірною тенденцією щодо випередження темпів зростання грошової маси порівняно із темпами зростання споживчих цін. Це зумовлено тим, що гроші обслуговують передусім виробничі та технологічні цикли в реальному секторі національного господарства, де оборотність грошей менша, ніж у торгівлі та сфері фінансово-банківських послуг.

Водночас слід зазначити, що рівень монетаризації у Великій Британії сягає 89 %, у Франції -69 %, Німеччині - 65 %, Японії - 116 %. А згідно з вимогами національної безпеки цей показник повинен перевищувати 50 % [3, с. 498].

Наявність грошової маси є потенційною базою для розвитку ринку кредитних ресурсів. Слід зазначити, що ринок кредитних ресурсів України, представлений банківською системою, протягом 2000-2205 рр. є одним з найбільш динамічних в світі.

Підтвердженням сказаного є інформація, відображена на рис. 4, відповідно до якої обсяги кредитів, наданих фінансово-кредитною системою України, щороку стрімко зростають.

160 140 120 100 80

60 40 20 0


2000        2001        2002        2003        2004 2005 Рис. 4. Обсяги наданих кредитів в Україні протягом 2000-2005 рр. [1, с. 68]

Зокрема, якщо в 2000 році банками України було надано 19,1 млрд. грн. кредитних ресурсів, то у 2005 році цей же показник становив 143,3 млрд. грн., що є більше від рівня 2000 року у 7,5 раза.

Наведені на рис. 4 дані дають лише кількісну характеристику стану справ на кредитному ринку національного господарства. Адже вони не обмежують впливу інфляційного чинника та не відображають зміну загального потенціалу розвитку економіки держави, зокрема - зміну ВВП.

Для якіснішої характеристики стану справ на кредитному ринку України застосуємо по­казник, який отримують шляхом співвідношення обсягу наданих кредитів до обсягу ВВП. Інформація щодо стану та динаміки цього показника відображена на рис. 5.

Здійснивши аналіз динаміки співвідношення обсягу наданих кредитів до обсягу ВВП в період з 2000 по 2005 рр., встановлено, що у 2000 році аналізований показник становив 11,2, а в 2005 році - 33,8 %, тобто зріс за цей період у 3,02 раза. Невпинне щорічне зростання показника співвідношення обсягу наданих кредитів щодо ВВП характерне для усього досліджуваного періоду, що яскраво відображає рис. 5. Проте темпи зростання значення показника не є стабільними. Так, найбільшого свого значення вони набули у 2003 році, коли цей показник становив 25,4 %, що є більше від попереднього року в 1,4 раза. Найнижчий темп зростання було зафіксовано у 2004 році, коли аналізований показник становив 25,7 %, а темпи зростання порівняно з 2003 роком становили 1,01 раза.

Наступним логічним кроком у дослідженні розвитку ринку кредитів в Україні є пошук причин таких значних змін.


Попит на будь-який товар обумовлюється якісними та ціновими характеристиками цього то­вару. Ціною кредиту є відсоткова ставка. З огляду на сказане дамо характеристику динаміки середньозваженої відсоткової ставки банків за кредитами, наданими у національній валюті, та відобразимо цю інформацію на рис. 6.

Згідно з інформацією, відображеною на рис. 6, середньозважена відсоткова ставка банків за кредитами, наданими у національній валюті протягом 2000-2005 рр. знизилася зі 40,3 у 2000 році

до 16,4 % у 2005 році.

Якщо припустити, що вищеописані тенденції щодо зростання рівня монетаризації та зниження відсоткових ставок за кредити й надалі утримуватимуться на вітчизняному кредитному ринку, можна очікувати подальше збільшення обсягу наданих суб'єктам господарювання кредитів.

На основі наведеної інформації можна зробити висновок, що національне господарство України в інвестиційній сфері наполегливо наближається до такого стану свого розвитку, який зможе гарантувати національну безпеку у цьому секторі та забезпечувати збереження і розвиток її національних пріоритетів в умовах інтенсифікації процесів глобалізації світу.

Головний інтерес України на цьому шляху - це посісти таке місце у світовому поділі праці, яке б відповідало її природним, трудовим та інтелектуальним ресурсам, сприяло реалізації потенціалу великої європейської держави та забезпеченню Україною своїм громадянам загальноєвропейських стандартів добробуту.

А зростання капіталоутворення в найближчі роки відбуватиметься за рахунок:

-   загального успіху ринкових перетворень;

-   збільшення обсягів національних заощаджень та активізації процесу їх конвертації в інвестиції;

-   підйому виробництва, що сприятиме покращанню фінансового стану підприємств та зростанню платоспроможного попиту на національному ринку.

 

1. Статистичний щорічник України за 2005 рік. - К. : Консультант, 2006. - 575 с. 2. Еко­номіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В.М. Гейця. - К.: Фенікс, 2003. - 1006 с. 3. Перехідна економіка / За ред. В.М. Гейця- К. : Вища шк., 2003. - 591 с. 4. Лано-вик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. - К.: Вікар, 1999.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Б Іличок - Інвестиційний процес в україні в контексті її євроінтеграції