К М Недря - Катеринославці у володимирській вченій архівній комісії - страница 1

Страницы:
1  2 

NdTd3fea     1ТёТаТаТ а'Тпё3а(ёёа

PC

К.М. НЕДРЯ УДК 94(477) Я

КАТЕРИНОСЛАВЦІ У ВОЛОДИМИРСЬКІЙ ВЧЕНІЙ АРХІВНІЙ КОМІСІЇ

В даній статті висвітлюється роль і місце представників Катеринославської губернії в процесі створення і подальшої діяльності Володимирської вченої архівної комісії.

Ключові слова: вчена архівна комісія, історичні дослідження, краєзнавство, Катеринослав, Володимир, Н.П. Урусов, Д.І. Яворницький.

В данной статье освещается роль и место представителей Екатеринославской губернии в процессе создания и дальнейшей деятельности Владимирской ученой архивной комиссии.

Ключевые слова: ученая архивная комиссия, исторические исследования, краеведение, Екатеринослав, Владимир, Н.П. Урусов, Д.И. Яворницкий.

This article introduces the role and place of the representatives Katerynoslav province in the in the creation and follow-up of Vladimir scientific archive commission.

Key words: Scientific Archive Commission, historical research, local history, Katerynoslav, Vladimir, N.P. Urusov, D.I. Yavornitskiy.

Незважаючи на існуючу стійку зацікавленість українських істориків та краєзнавців до питання виникнення та діяльності губернських вчених архівних комісій (ГВАК), все ж залишаються малодосліджені, або взагалі не досліджені, сюжети в межах означеної теми. Так, якщо історія окремих комісій розроблена в значній мірі, то біографії їхніх представників не завжди. Особливо це стосується членства та участі певних осіб у діяльності декількох ГВАК. Така ситуація існує і по відношенню до Катеринославської вченої архівної комісії, окремі члени якої, ще до її виникнення, брали дієву участь в заснуванні 1898 р. і подальшій роботі аналогічної комісії у Володимирі на Клязьмі.

Стосовно історіографії проблеми, слід зазначити, що по відношенню до ГВАК, вона є доволі широкою. Це стосується і історії Катеринославської вченої архівної комісії (КВАК), яка ставала об'єктом дослідження таких авторів - С.В. Абросімової, А.В. Бойка,

О .І. Журби, О.В. Леонової, Н.П. Ковальського, М. П. Чабана, Г.К. Швидько та ін. [24-26; 43­45]. Відповідний інтерес до роботи Володимирської вченої архівної комісії (ВВАК) проявили російські історики і краєзнавці, а саме: А.В. Авєріна, В.П. Макаріхін, К.О. Первушина, Є.М. Петровічева, Л.Ф. Писарькова та ін. [4; 27; 30-32]. Не дивлячись на велику кількість дослідників, які працювали в межах означеного проблемного поля, лише С.В. Абросімова, відома дослідниця з Дніпропетровська, торкалася питання роботи катеринославців у ■ 119 Володимирській вченій архівній комісії і то опосередковано. Це було зумовлено основним об'єктом її дослідження - історією публікації «Джерел до історії запорізьких козаків» Д.І. Яворницьким у Володимирі, яка була нею проаналізована у передмові до 1 книги 3 тому 20-ти томного видання творів Д.І. Яворницького [46, с. 7-14]. Таким чином, незважаючи на дослідженість виникнення і діяльності як КВАК так і ВВАК, все ж

Ёададё \ Тпёаад3...

120

< залишаються певні питання які не отримали S    належного висвітлення у попередників.

Метою даної статті є визначення ролі ш катеринославців у процесі заснування та 2 подальшої діяльності Володимирської ВАК, а 5 також місце у ньомуміжособистісних ™ комунікативних зв'язків. §        Володимирська ГВАК була створена 26

< листопада 1898 р. [33, с. 1]. Цього дня    відбулося її перше загальне протокольне

засідання, на якому були означені мета створення, основні цілі і завдання діяльності та обрано керівний склад і перших членів комісії.

Особливо наголошувалося на послідовності процесу утворення ГВАК в Російський імперії, започаткованому затвердженим Олександром ІІІ положення Комітету міністрів «Об учреждении учёных архивных комиссий и исторических архивов»

від 13 квітня 1884 р. [33, с. 7 - 8]. Ним

передбачалося утворення в губерніях архівних комісій, основним завданням яких був би розбір архівів різних відомств з метою визначення історично цінних документів і справ заради їх порятунку від знищення та подальшого зберігання у створених історичних архівах. Окрім того, до повноважень комісій було віднесено (за бажання самих комісій) розшук, опис та дослідження різних пам'яток старовини, створення бібліотеки і музею. За своїм підпорядкуванням вони відносилися до Академії наук і безпосередньо взаємодіяли з Археологічним інститутом. Таким чином, на ГВАК дивилися як на певний елемент системи державних органів, покликаний відфільтровувати з-поміж величезних відомчих архівів документи, які могли б сприяти розвитку науки і діловодства (видача різного роду довідок, описів, тощо). В 1884р., заради набуття досвіду, були засновані перші чотири губернські комісії - Тверська, Тамбовська, Рязанська і Орловська [33, с. 7-8].

В подальшому цей процес набрав обертів і комісії виникали й в інших губерніях. На установчому засіданні ВВАК один з її членів, О.В. Сєліванов, виступив з промовою. В ній він наголосив, що комісіям надано широких прав у виборі основ своєї наукової діяльності, а тому треба визначитися, чи займатися виключно архівною справою, або розширити сферу власних занять до рівня історичних досліджень та охорони пам'яток старовини в губернії. Обрано було другой варіант. Основні цілі і завдання комісії поділялися на такі напрямки: архівна справа та археографія, археологія, нагляд за пам'ятками старовини, укладання довідково-наукової бібліотеки, генеалогія (дослідження дворянських родів Володимирської губернії і збирання біографічних данних про визначних діячів краю) [33, с. 5-11].

На першому засіданні ВВАК, її головою було обрано М.П. Урусова, який з 1894 р. займав посаду Володимирського віце-губернатора. Тож ці вибори були більше формальністю, оскільки Микола Петрович мав очолити комісію за власною, віце-губернаторською, посадою [33, с. 2]. З іншого боку, обрання стало своєрідним визнанням його заслуг зі створення комісії, яке не було б можливим без його сприяння. Таким чином, він став першим катеринославцем у складі

ВВАК.

На той час Урусова можна назвати катеринославцем лише умовно, оскільки він ані за походженням, ані за попередніми місцями служби, до Катеринославської губернії відношення не мав. Але в 1894 р. він одружився з Вірою Алексєєвою, донькою Георгія Петровича Алєксєєва, яка походила з означеної губернії, а її батько неодноразово обирався губернським предводителем дворянства і мав у ній значний вплив [2; 3, с.127-129]. Алексєєви мали великі земельні маєтності в губернії, центром яких був маєток Котівка. Післяукладеного шлюбу, М.П. Урусов проводив майже весь вільний час саме в тому маєтку. В подальшому ж, Миколу Петровича взагалі було обрано катеринославським губернським предводителем дворянства, обов' язки якого він виконував протягом 9 років (1908 - 1917 рр.). Окрім того, він став одним з останніх найяскравіших представників Катеринославської губернії, які зробили значний внесок в її розвиток та

ЫдТдЧёа     1ТёТаТаТ аТпёга\ёёа

PC

розвиток Катеринослава зокрема. Про те наскільки близькою була Урусову Катеринославська губернія, свідчить той факт, що вже на початку 1902 р., фактично через два роки після заснування ВВАК, в нього виникали думки щодо балотування на посаду губернського предводителя в Катеринославі

[20].

Одним з ключових питань на початку діяльності комісії, було облаштування музею, бібліотеки і архіву комісії, а також визначення місця її занять. Його М.П. Урусов підняв вже на другому засіданні, яке відбулося 29 листопада 1894 р. Зібрання було вирішено проводити в приміщенні Губернського правління, а стосовно музею, бібліотеки і архіву, Урусов запропонував звернутися до міської влади Володимира. Було підготовлене відповідне клопотання щодо виділення під це приміщення у Золотих воротах. Завдяки сприянню Миколи Петровича, комісія отримала відповідну ухвалу, а також 100 руб. від міста для пристосування приміщення до її потреб [34, с. 11]. Але, з плином часу, поступове зростання музейної колекції, а також збільшення фондів архіву та бібліотеки викликало необхідність у збільшенні приміщення.

На пропозицію свого голови - М.П. Урусова, комісія звернулася з закликом до всіх земських і міських управ з проханням надати матеріальну допомогу для спорудження окремої будівлі музею. Також було розпочато збір коштів і серед приватних осіб. На засіданні 5 березня 1900 р. Урусов доповів про отримання приватної пожертви у 1 000 руб. та 80 тис. цеглин на будівництво [35, с. 16]. Ним же було визначено і місце для майбутнього музею.

Комісія звернулася до міського управління Володимира з проханням безоплатного виділення ділянки землі у його центрі, коло території тамтешнього Кремля. Після дозволу відповідного міністерства, місто уступило її. За задумом Урусова, майбутній музей мав поділятися на два відділи - історичний та природничо-промисловий, що мало б відобразити не лише історію краю, а і його промислову складову [34, с. 11]. Утворення природничо-промислового відділу могло бути зроблено заради забезпечення пожертв від промислових кіл губернії на облаштування музею.

Одразу ж було оголошено конкурс на проект майбутньої будівлі, комісію по якому очолив особисто Урусов. З числа всіх представлених проектів, перемогу було віддано архітектору П.Г. Бегену. В травні було сформовано будівельну комісію, а 29 травня того ж року було проведено урочисту закладку новобуду [35, с. 17]. Для урочистостей було зведено навіть окремий, прикрашений квітами, павільйон, в якому розмістилися почесні гості. Після проведення молебну на честь майбутнього музею, було закладено перші камені будівлі, а також вмуровано відповідний письмовий акт для нащадків.

Для сприяння наданню пожертв Урусовим було запропоновано, після завершення будівництва, розмістити у музеї мармурові дошки з занесеними на них прізвищами та іменами осіб та назвами структур, які надавали найбільшу допомогу. У перший же рік існування комісії на заклик стосовно надання пожертв відгукнулися ряд управ: Міська дума м. Іваново - Вознесенська асигнувала разову сумму у розмірі 1000 руб. на будівництво та 100 руб. щорічно на утримання самого музею; Шуйська Міська дума прийняла рішення видавати 100 руб. щорічно; Олександрівське та Юр'ївське повітові земства ассигнували по 100 руб разово; Гороховецьке - 50 руб.; Маленковська Міська дума та Зібрання уповноважених Гаврилівського посаду - 25 руб.; Судогодська Міська дума - 10 руб.,та ін. [34, с. 12]. Збір пожертв був організований надзвичайно вдало, що сприяло постійному притоку коштів, значна частина яких йшла на новобудову, а залишок вдало розміщувався на рахунку у Державному банку. На пільгових умовах вели роботу і підрядники на будівництві. На час завершення Урусовим служби у Володимирі (до 22 січня 1901 р.), будівля музею була майже завершена і залишалася робота по її зовнішньому та

ГП"

121

2

о

2

Ёададё \ Тпёаад3...

внутрішньому оздобленню [36, с. 11]. У «Трудах ВВАК» за 1904 р. опубліковано звіт комісії за рік існування, в якому наводиться опис музейної будівлі: «Здание двухэтажное: в нижнем помещены библиотека и

Займаючись подальшим розвитком Володимирської вченої архівної комісії, М.П. Урусов приділяв увагу і організації культурних заходів. Це було зумовлено необхідністю забезпечення   культурної складової

Таблиця 1

Роки заснування ВВАК та кількість їхніх видань

ВВАК

Рік засну-

Опублікованих

Окремих

Всього

 

вання

збірників

видань

 

1. Тверська

1884

 

101

101

2.Рязанська

1884

54

45

99

3. Тамбовська

1884

40

 

40

4. Орловська

1884

58

16

74

5. Костромська

1885

6

30

36

6. Саратовська

1886

26

18

44

7. Нижньогородська

1887

46

4

50

8. Таврійська

1887

57

2

59

9. Оренбурзька

1887

35

3

38

10. Пермська

1888

12

15

27

11.Ярославська

1889

13

 

13

12.Калузька

1891

22

24

46

13. Симбірська

1895

 

44

44

14. Чернігівська

1896

10

1

11

15.Бесарабська

1898

3

 

3

16. Володимирська

1898

18

39

57

17. Воронезька

1900

4

9

13

18. Пензенська

1901

3

 

3

19. Катеринославська

1903

10

 

10

20. Курська

1903

2

 

2

21.Полтавська

1903

15

23

38

22.Вятська

1904

44

 

44

23.Новгородська

1904

1

 

1

24. Вітебська

1908

6

5

11

25. Смоленська

1908

4

2

6

26.Іркутська

1911

3

 

3

27. Тульська

1913

2

 

2

28. Псковська

1916

1

 

1

29. Якутська

1916

1

 

1

 

 

 

 

897 (+6

Всього

 

496

401

перевидань)

122 ■

исторический архив, а верхний предназначен для музея. Для исторического архива отведена отдельная комната, ... обставленная по стенам полками, на которые и помещаются дела архива» [38, с. 15-16]. З 1903 р. комісія розпочала займати будівлю та перевозити бібліотеку, архів, меблі, тощо. Музей же було відкрито у 1906 році.

внутрішньої політики у губернії, часткову відповідальність за реалізацію якої він поділяв як віце - губернатор. Таким чином, через організацію та проведення комісією культурних заходів, М. П. Урусов виконував і власні обов'язки, покладені на нього службою.

У 1899 році виповнювалося сто років від дня народження О.С. Пушкіна. 14 березня

ЫдТдЧёа     1ТёТаТаТ аТпёга\ёёа

1899 р. М.П. Урусов виступив перед комісією з пропозицією взяти на себе проведення заходів щодо вшанування пам' яті поета. Окрім озвученої ініціативи, князь Урусов очолив обрану на засіданні ВВАК -«Пушкінську комісію», яка займалася розробкою програми проведення заходу та її втіленням у життя. Обранню Урусова головою цієї комісії сприяло і його навчання у Олександрівському ліцеї, випускником якого був і О. С. Пушкін. Цей факт було окремо відзначено на засіданні комісії. До програми проведення заходу було включено урочисте відкриття, низку вистав та народні читання. Фінансування було покладено на губернське земство та місто, якими було ассигновано 160 руб. та 200 руб. Окремо комісією було придбано 1 000 екз. вибраних творів поета та 200 екз. повного зібрання, які були роздані учасникам читань, проведених 30 травня, а також всім ученицям та учням міських вчилищ. По одному екземпляру повного зібрання отримали випускники і випускниці Мальцевського Ремісничого і Жіночого Єпархіального училищ, та 30 безкоштовних народних читалень у губернії [34, с. 16]. Окрім того, після проведення заходу, в комісії було вирішено окремим виданням опублікувати опис святкувань та промов і віршів оголошених на них. Тираж склав 500 екземплярів і поступив у продаж [35, с. 136]. Гроші ж, отримані від продажу, спрямовувалися на будівництво музею.

У 1900 році відбулася низка заходів під егідою ученої архівної комісії. Так, 30 січня

1900 року, ВВАК підготувала та піднесла вітальний адрес з нагоди 150-річного ювілею Володимирської духовної семінарії, відзначаючи її заслуги у галузі духовної просвіти суспільства. Таким же адресом було відмічено і Володимирський Успенський жіночий монастир, який у тому ж році відсвяткував своє 700-ліття.

У травні ВВАК відзначила 100 років від дня смерті О.В. Суворова, у рамках загальнодержавних заходів з цієї нагоди. Цьому було присвячено окреме засідання, на якому мова йшла про біографію та заслуги полководця [35, с. 26]. Безумовно, що це були не єдині заходи, проведені ВУАК та під її егідою, оскільки робота на цьому напрямку була системною.

Провадилася робота і за поставленими під час заснування ВУАК цілями. Постійно розроблялися місцеві архіви на предмет їхнього упорядкування та виокремлення пласту документації, що безпосередньо стосувався історії краю. Завдяки налагодженню співпраці з

загальнодержавними архівами, отримувалися документи, які стосувалися історії губернії і з їхніх фондів. Хоча Г.В. Аверина, дослідниця з Володимира, відмічає, що «основной принцип комплектования архивов (из предназначенных к уничтожению дел) обрекал комиссию на коллекционный подход к формированию архивных фондов. Самостоятельный поиск необходимых материалов был достаточно редким явлением для ВУАК» [4, с. 19]. Але, в той же час, вона звертає увагу на величезні успіхи комісії в царині архівної справи, що зумовлено вдало організованим процесом роботи та наявністю власного архівосховища [4, с. 19]. Підтримувалися і археологічні дослідження у губернії, результати яких висвітлювалися у виданнях комісії. В окремий напрямок роботи було виділена пам' яткоохоронна діяльність. Принципове місце в ній посідала реставрація Золотих воріт у Володимирі. Для її виконання ВВАК було порушено клопотання перед Імператорською археологічною комісією, а також виконано роботи щодо встановлення масштабів реставраційних робіт [35, с. 10-11]. Однак, далі проектів справа так і не пішла.

Велику увагу було приділено формуванню бібліотеки і музею комісії, основою чого було поповнення їхніх фондів та колекції. Динаміка цього процесу була позитивною, оскільки було налагоджено як систему пожертв приватними особами так і систему передачі матеріалів від державних інституцій. Серед закладів з якими тісно співпрацювала ВВАК були: Імператорська академія наук, Імператорське археологічне товариство, архів міністерства ■ 123

Ёададё \ Тпёаад3...

124

закордонних справ, імператорське російське географічне товариство, низка університетів, тощо. Також ВВАК взаємодіяла і з подібними собі губернськими архівними комісіями, а саме: Симбірською, Тверською, Рязанською, Нижньогородською, Ярославською, Чернігівською, Калузькою, Оренбурзькою, Костромською, Таврійською.

Діяльну участь у поповненні колекцій комісії приймав і князь Урусов, передаючи як власні книги до бібліотеки, так і предмети, що мали історичну цінність, до музею. Одразу ж після заснування комісії М. П. Урусов пожертвував у її бібліотеку 260 рідкісних історичних книг. В останній рік свого перебування у Володимирі, ним до музею було передано дві картини, 21 мапу а також чавунне зображення Петра І і таке ж зображення руки імператора [36, с. 12-13].

Було започатковано видання ВУАК під назвою «Труды Владимирской учёной архивной комиссии», перший випуск яких вийшов у 1899 році [33]. На сторінках цієї збірки публікувалися результати роботи комісії, та було розпочато висвітлення життя та діяльності видатних мешканців Володимирської губернії та вихідців з неї, що було однією з програмних засад ВУАК. Друк відбувався, не без сприяння Урусова, у губернській типографії м. Володимира, а папір постачала по собівартості фабрика Способіна. Фінансування діяльності комісії велося як за рахунок внесків її членів та пожертв, так і за кошти губернського земства. Окреме звернення до нього, стосовно надання фінансової підтримки діяльності комісії, було зроблено одразу після її створення. Вже згадувана дослідниця, А. В. Аверіна, дійшла висновку, що «ВУАК принадлежала к числу тех учреждений, которые с первого года своего существования начали издание научной продукции и источниковых материалов» [4, с. 19-20]. Підтвердженням цього може слугувати таблиця, наведена в роботі іншого російського історика В.П. Макаріхіна [27, с. 12]:

Безумовно, що дана таблиця характеризує загальну кількість видань за період існування

ВВАК (1898 -1918 рр.) у порівнянні з іншими ГВАК, але основу було закладено саме під час керівництва комісією Урусова. Згідно наведених даних, ВВАК є одним з лідерів за окремими опублікованими виданнями. Це було зумовлено обраним в перший рік існування комісії курсом на прийняття до друку під егідою ВВАК окремих праць як місцевих дослідників, так і представників інших губерній.

На засіданні комісії 9 лютого 1901 року М.П. Урусов заявив, що у зв'язку з від'їздом до міста Гродно, на нове місце служби, він змушений залишити посаду голови комісії. Комісія прийняла його відставку, визначивши, разом з тим, заходи щодо його вшанування: піднесення адреси, викарбування імені на мармуровій дошці у музеї і розміщення у одному з трьох його приміщень портрету Миколи Петровича [36, с. 4] Пішовши з посади голови, він продовжував залишатися почесним членом ВВАК, яким його було обрано 26 листопада 1899 р. [38, с. 39]. Перший же рік існування комісії, з 26 листопада 1908 р. по 26 листопада 1899 р., М.П. Урусов відносився до числа дійсних членів. Перед від'їздом з Володимира, М. П. Урусов пожертвував 100 руб. на будівництво музею. Після його відставки з посади голови комісії, пожертви на будівництво музею значно скоротилися. Якщо на 1900 р. сумма пожертв лише грошами склала 7 755 руб., а на 1901 р. - 6 168 руб., то на 1902 р. виключно грошами було пожертвувано 3 421 руб. [35, с. 30; 36, с. 24; 37, с. 20]. В наступному році ситуація теж не змінилася і вдалося зібрати 2 610 руб. [38, с. 32].

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

К М Недря - Катеринославці у володимирській вченій архівній комісії

К М Недря - Мп урусов і його роль у громадському та культурно-освітньому житті катеринославщини 1908­1918 рр

К М Недря - Червоний хрест катеринославський досвід 1908 1917