В І Чиж - Інноваційно-проектне управління стратегічним розвитком підприємства - страница 1

Страницы:
1 

УДК 657.471

 

Чиж В.І.

 

ІННОВАЦІЙНО-ПРОЕКТНЕ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

 

В статті розглянуто цілі проектного управління, запропоновано інноваційні заходи щодо його впровадження та організаційна структура.

Ключові слова: стратегічний розвиток, проектне управління, інновації, організаційна структура

Постановка проблеми. Глобалізація економіки, прискорення науково-технічного прогресу, постійно зростаюче інформаційне поле - вимагають від підприємств все більших зусиль у напрямі постійного саморозвитку, зокрема оновлення наявних технологій, пошуку нових напрямів діяльності, що задовольняють цілям стратегічного розвитку підприємства, впровадження нових методів корпоративного управління. У зв'язку з цим важливим є формування і вдосконалення наукового апарату, що дозволяє на високому, якісному рівні допомагати вирішувати управлінському апарату промислових підприємств питання інноваційного характеру, пов'язані не тільки з поточним функціонуванням, але і з адекватним інноваційним розвитком, що забезпечує довгострокове існування і розвиток підприємств.

Аналіз досліджень. Проблеми економічного, стратегічного і інноваційного розвитку, управління проектами знайшли широке віддзеркалення в зарубіжній і вітчизняній економічній літературі [1,2,3,4]. У них розкрито різні сторони процесу розвитку підприємств, а також управління інноваційною діяльністю. Проте, критичний аналіз робіт, а також офіційних нормативних документів свідчить про недостатнє опрацьовування методологічних, а також деяких теоретичних аспектів управління стратегічним розвитком підприємства. Пропоновані моделі і методи управління розвитком або розглядають процес розвитку з якою-небудь однієї сторони, або освітлюють лише загальні питання. Недостатньо розкриті в літературі методи управління розвитком, на засадах інноваційного підходу. Необхідність розробки системного підходу до управління інноваційною діяльністю як чинника стратегічного розвитку промислових підприємстві підтверджується і суперечливим досвідом здійснення даного процесу на практиці вітчизняних підприємств. Таким чином, виникає суперечність між потребами промислових підприємств в здійсненні процесу управління інноваційною діяльністю в цілях здійснення усвідомленого стратегічного розвитку в постійно змінних умовах господарювання і відсутністю ефективних моделей і методик практичної реалізації цього процесу, що підтверджує актуальність досліджень у цьому напряму.

Метою даного дослідження є теоретичне та методичне обґрунтування інноваційно-проектного управління стратегічним розвитком підприємства.

Виклад основного матеріалу. Підвищення комерційної і економічної ефективності продукції вимагає впровадження проектного управління окремими продуктовими напрямами. Відповідно до виділених в результаті стратегічного аналізу проблем і сформульованої стратегії розвитку можна сформульовані цілі впровадження інноваційно-проектного управління. Це підвищення економічної ефективності реалізації існуючих і нових продуктових напрямів підприємства;підвищення економічної ефективності підприємства в цілому за рахунок раціонального використання ресурсів всіх видів; підвищення рівня організації управління і виробництва як по окремих продуктових напрямах, так і в цілому по підприємству; посилення мотивації персоналу і відповідальності за кінцеві результати діяльності по відповідних проектах; забезпечення прозорості руху грошових потоків в компанії; можливість отримання керівництвом компанії об'єктивної оперативної інформації про фінансово-економічний стан компанії.

Для розробки проекту впровадження інноваційно-проектного управління доцільно створити робочу групу з числа провідних співробітників і керівників служби маркетингу, планово-економічної служби, планово-диспетчерського відділу, служби перспективного планування, бухгалтерії. Робоча група має розробити концепцію проектного управління. Для цього спочатку слід провести аналіз ефективності існуючих продуктових напрямів продукції підприємства по наступних напрямах: маркетинговий аналіз; економічний аналіз; організаційний аналіз.

Метою маркетингового аналізу є з'ясування конкурентоспроможності основних типів продукції підприємства. В результаті економічного аналізу встановлюють питому вагу кожного виду продукції в обсягах реалізації, рентабельність продукції, співвідношення ціни і якості власної продукції і конкурентів, долю постійних накладних витрат в собівартості продукції. Організаційний аналіз реалізації існуючих продуктових напрямів дозволяє встановити наявність чи відсутність на підприємстві підрозділів або посадовців, відповідальних за ефективність реалізації якого-небудь продуктового напряму; які функції, що стосуються процесу впровадження і реалізації проекту, практично не реалізовуються на підприємстві (наприклад, функції по дослідженню ринку, організації процесу первинної оцінки проекту і ін.); ступінь володіння керівництвом підприємства агрегованою інформацією про поточний стан і результати впровадження якого-небудь напряму.

Результати аналізу дають змогу сформулювати концепцію перетворень на підприємстві по впровадженню інноваційно-проектного управління, що містить заходи інноваційного характеру, що представлені в табл. 1.

Впровадження інноваційно-проектного управління має відбуватися на організаційному і процессном рівнях. Одним з можливих способів на організаційному рівні є перетворення жорсткої лінійно-функціональної структури підприємства на основі впровадження елементів матричної або дивізіональної структури, що має сприяти збільшенню гнучкості і адаптивності окремих продуктових проектів підприємства до вимог зовнішнього середовища. У такій організаційній структурі проектні групи працюють як окремі підприємства з своїми вхідними ресурсами і вихідними результатами (собівартість, дохід, прибуток). Маркетингові і збутові відділи підприємства можуть бути об'єднані за принципом дивізіональної структури, відповідальної за збут певного виду продукції, що підвищує ефективність їх роботи. На чолі кожної такої бізнес-одиниці стоїть менеджер (керівник проекту). При розширенні об'ємів випуску і номенклатури виробів такі бізнес-одиниці можуть бути перетворені в самостійні юридичні особи, що входять до складу єдиної інтегральної структури (холдингової компанії). Вдосконалення і розробка нових видів продукції може здійснюватися із залученням фахівців з боку, для цих цілей усередині підприємства замість відділу НДДКР створюються тимчасові творчі колективи, що розробляють конкретний вид продукції.

Не дивлячись на делегування значної частини повноважень генерального директора підприємства керівникам проектних дивізіонів (права заст. керівника), він залишає за собою контроль за виробничою і фінансовою діяльністю, ухвалення рішень щодо стратегічного розвитку. Крім того, він ухвалює рішення повиробничих конфліктах, що виникають на горизонтальному рівні між структурними (дивізіони) і функціональними (відділи) підрозділами.


Т а б л и ц я 1

При освоєнні нового виду продукції створюється новий проектний дивізіон. При цьому враховуються можливості і проводяться заходи щодо розширення функціональних підрозділів. У разі потреби дивізіони перетворяться в самостійні юридичні особи. Дивізіон зацікавлений в успішній роботі на ринку і освоєнні нової продукції, інакше по завершенню її життєвого циклу він розпадається. Для вирішення обліково-фінансових питань для кожного дивізіону можуть бути створені субрахунки в межах одного розрахункового рахунку або окремі розрахункові рахунки.

В цілях допомоги вищому керівництву в розробці і реалізації програм стратегічного розвитку підприємства доцільно створити Управління по розвитку та Відділ інноватики.

Цілями функціонування Управління по розвитку є:

формування цілей і стратегії ефективного розвитку бізнесу підприємства;

формулювання місії (призначення) підприємства, визначення цінностей і керівних принципів компанії;

постановка системи стратегічного управління, управління змінами, формування механізмів активного розвитку;

підготовка ефективних управлінських рішень стратегічного характеру що забезпечують конкурентноздатне існування і розвиток підприємства.

На наш погляд, в структурі управління по розвитку підприємства доцільно організувати. Основними цілями Відділу інноватики будуть координація робіт по інноваційній діяльності, розробка і реалізація інноваційної, науково-технічної політики підприємства. До завдань відділу можна віднести:

забезпечення єдиної політики підприємства в науково-технічній, промисловій і інноваційній сферах;

забезпечення ефективної взаємодії і координації діяльності структурних підрозділів підприємства у визначенні шляхів перетворення і розвитку науково-технічної і інноваційної сфер стосовно умов ринкової економіки;

підвищення конкурентоспроможності науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

підтримка і розвиток науково-технічного і інноваційного потенціалів підприємства;

випуск наукоємкої продукції.

Вдосконалення механізму управління підприємством завжди є комплексним процесом, що здійснюється поступово, у зв'язку з чим пряме, безпосереднє визначення його ефективності зазвичай складне. Ефективність впровадження технологічних моделей в практику підприємств в цілях вдосконалення управління процесом розвитку може бути оцінена з декількох точок зору: а) як ринкова ефективність - здатність підприємства адекватно адаптуватися до змін навколишнього середовища, не втрачаючи ринкових і економічних позицій, а бажано - покращуючи їх відповідно до розроблених місією і стратегією підприємства; б) побічно - на основі покращення основних показників діяльності підприємства в результаті реалізації нових технологій. До таких показників можна віднести прибуток, об'єм продажів, частка ринку. Основні результати впровадження моделей і технологій управління розвитком підприємства на основі застосування проектного підходу на промислових підприємствах полягають в наступному:

забезпечення протікання процесу розвитку підприємства відповідно до розробленої стратегії, підвищення ефективності інноваційної діяльності за рахунок впорядкування процесу управління інноваціями;

підвищення рівня відповідальності за реалізацію стратегічних проектів, поліпшення показників діяльності як підприємства в цілому, так і окремих його бізнес-підрозділів на основі застосування роздільного обліку і управління;

відносне зниження собівартості продукції (а отже і зростання рентабельності) за рахунок скорочення кількості непродуктивних, непотрібних проектів, управління розподілом ресурсів на науковій основі відповідно до загальної економічної і фінансової стратегіями підприємства на основі сформованого портфеля інноваційних проектів.

Соціально-економічний ефект від вдосконалення механізму управління розвитком підприємства на основі застосування проектного підходу до управлінняінноваціями є комплексним, в нім можна виділити різні рівні і аспекти. Наявність ефекту зумовлена підвищенням ефективності діяльності підприємства і прискоренням економічного розвитку за рахунок застосування наукових методів управління внутрішніми процесами.

Вдосконалення управління підприємствами сприятиме прискоренню темпів їх зростання за рахунок скорочення витрат функціонування. Ефективність програмних заходів в цій частині виражатиметься в зниженні питомих витрат на управління, зниженні витрат комунікацій і взаємодії (трансакційні витрати). Зростання виробництва має прямий бюджетний ефект, оскільки дозволить підвищити ефективність розробок і збільшити податкові надходження до бюджету.

Концентрація на стратегічних проектах дозволяє забезпечити лідерство у вибраних областях діяльності, реалізувати ефект масштабу, а також сприяє формуванню прогресивнішої структури економіки, слугує імпульсом до розвитку вітчизняних високотехнологічних виробництв, створює принципово нові можливості для нарощування виробництва і експорту вітчизняної продукції високого ступеня переробки. На базі розвитку високих технологій стане можливою зміна тенденцій домінування частки сировинного сектора в економіці країни.

Соціально-економічний ефект може вимірюватися наступними показниками:

зростання виробництва, зміцнення ринкових позицій підприємства;

ефект в управлінні - вдосконалення самих форм і методів управління, планування, мотивації, тобто всієї системи менеджменту;

зростання фінансових результатів, покращення економічних показників, підвищення фінансової міцності;

можливість проводити політику зміни поколінь технологічного устаткування, розвивати наукову базу, підтримувати наукові школи;

зростання рівня життя (зарплати), поліпшення умов праці працівників, створення нових робочих місць;

підвищення конкурентоспроможності підприємств.

До основних показників, що відображають наявність соціально-економічного ефекту на рівні окремого підприємства від впровадження інноваційно-проектного управління можна віднести темпи зростання загального обсягу виручки від реалізації, об'єму виручки по асортиментних групах; продуктивність праці, кількість робочих місць, рівень життя середня зарплата, темп зростання зарплати, розмір соціального пакету, темпи зростання витрат в соціальну сферу; ефективність використання ресурсів, показники імпортозаміщення, показники матеріаломісткості, фондомісткості, трудомісткості, енергоємності; бюджетної ефективності.

У таблиці 2 приведений інтегрований аналіз ефектів проекту вдосконалення механізму управління підприємством.

Запропоновані підходи до впровадження інноваційно-проектного управління розвитком підприємства забезпечують вдосконалення процесу управління підприємством


Висновки. Запропоновані моделі і технології проектного управління інноваційним розвитком на промислових підприємствах забезпечують розвиток підприємства відповідно до розробленої стратегії, підвищення ефективності інноваційної діяльності за рахунок впорядкування процесу управління інноваціями, підвищення рівня відповідальності за реалізацію стратегічних проектів, покращення показників діяльності як підприємства в цілому, так і окремих його бізнес-підрозділів.

 

Література

1.Ансофф И. Стратегический менеджмент. Классическое издание / И. Ансоф — СПб: Питер, 2009. — 340 с.

2.   Виханский О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский. — М.: Гардарики, 2002. — 296 с.

3. Томпсон А. Стратегический менеджмент / А. Томпсон, Д. Стрикленд. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 576 с.

4.Сухарев О.С. Стратегия эффективного развития фирмы: ученик / О.С. Сухарев. — М.: Издательство «Экзамен», 2008. — 287 с.

В статье рассмотрены цели проектного управления, предложены инновационные мероприятия по его внедрению и организационная структура предприятия, внедряющего проектное управление. Ист. 4

Ключевые слова: стратегическое развитие, проектное управление, инновации, организационная структура

Chizh V. INNOVATIVE PROJECT MANAGEMENT STRATEGIC DEVELOPMENT OF ENTERPRISE

The aims of project management are considered in the article, it is offered innovative measures on his introduction and organizational structure.

Keywords: strategic development, project management, innovations, organizational structure.. Ref.4.

Чиж В.І. - доктор економічних наук, професор, зав. кафедри «Контроль та аудит» Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля

Страницы:
1 


Похожие статьи

В І Чиж - Інноваційно-проектне управління стратегічним розвитком підприємства

В І Чиж - Аудит витрат в обгрунтуванні тарифів на житлово-комунальні послуги

В І Чиж - Інноваційно-проектне управління стратегічним розвитком підприємства

В І Чиж - Аудит витрат в обгрунтуванні тарифів на житлово-комунальні послуги