С В Ткачук - Іноземні інвестиції в україні динаміка і структурний аналіз - страница 1

Страницы:
1 

УДК 658.152

СВ. Ткачук, к.е.н. S.V. Tkachuk, c.e.s.

 

ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНІ: ДИНАМІКА І СТРУКТУРНИЙ

АНАЛІЗ

THE FOREIGN INVESTMENT IN UKRAINE: DYNAMICS AND

STRUCTURE ANALYSIS

Проаналізована динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну та пря­мих інвестицій з України в економіку країн світу, визначено територіальну і галузеву структури іноземних інвестицій, показано їх тенденції.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, прямі інвестиції, динаміка ін­вестування, територіальна структура інвестицій, галузева структура інвес­тицій, "чисте" інвестування зовнішньоекономічної діяльності.

The dynamics of foreign investment in Ukraine and real investment from Ukraine to economy of other countries of the world is analyzed, the territorial and industrial structure offoreign investment is defined, the tendention of its is shown.

The key words: real foreign investment, real investment, dynamics of invest­ment, territorial structure of investment, industrial structure of investment, "net" in­vesting of external economic activity.

Вступ. Для характеристики інвестицій зовнішньоекономічної діяльності певної країни статистика розглядає такі два основні напрямки інвестиційної ді­яльності: прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в економіку країни та прямі інвестиції (ПІ) з даної країни в економіку країн світу.

ПІ є категорією зовнішньоекономічної діяльності, вони є складовою пла­тіжного балансу та відображають міжнародну інвестиційну позицію країни. ПІ характеризуються як інвестиції, що передбачають довгострокові взаємовідно­сини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора в резиде­нтському підприємстві, в економіці іншої країни. До ПІ відносять внески нере­зидентів до статутного фонду, права власності нерезидентів на придбане майно, майнові комплекси або на акції та інші цінні папери (що складають не мен­© С.В. Ткачук, 2010.ше 10% вартості статутного фонду резидента), а також інвестиції, які отримані в результаті укладення концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність, кредити та позики, що надійшли від прямих інвесторів. Очевидно, що ПІ передбачають суттєвий управлінський вплив інве-стора-нерезидента на підприємство-резидент.

Постановка завдання. Значимість ПІ для зовнішньоекономічної діяль­ності та для міжнародного руху капіталу зокрема свідчить про необхідність їх вивчення. Як правило, для аналізу тенденцій та особливостей розвитку інозем­них інвестицій використовують показники динаміки, а також територіальної та галузевої структур ПІІ [1, 2,4]. На наш погляд, доцільно даний аналітичний під­хід розширити, а саме: розглянути співвідношення ПІ з України та ПІІ в Украї­ну в порівнянні із загальними обсягами інвестування економіки України.

Результати. Характеристику показників динаміки інвестицій зовнішньо­економічної діяльності доцільно поєднувати з порівняльним аналізом ПІІ в Україну та ПІ з України, що дозволить відстежити позиціювання країни в про­цесах міжнародного руху капіталів. Згідно отриманих даних (табл.1) динаміка ПІІ в Україну є стабільно зростаючою: за період 1996-2008 рр. ПІІ зросли в 39,8 разів. Це свідчить про інвестиційну привабливість країни попри наявність ен­догенних та екзогенних чинників, що стримують процеси інвестування, зокре­ма міжнародного. Найбільш інвестиційно привабливими є м. Київ, Дніпропет­ровська, Харківська, Донецька, Київська та Одеська області, де ПІІ станом на 2009 р. становили відповідно 37,3%, 7,5%, 4,5%, 4,2%, 3,6% та 2,8% від загаль­ного обсягу. Слід зазначити, що зростання обсягів іноземного інвестування в Україну відбулося на тлі загального зростання інвестицій, а частка іноземного інвестування в обсязі інвестицій в основний капітал істотних коливань не за­знавала і становила за період 1997 - 2007 рр. 1,1 - 5,9% [3, с.206]. Поряд з тим ПІ з України в економіку країн світу не характеризуються стабільною динамі­кою. Є періоди зниження їх обсягів: 2002 та 2003 рр. (див. табл. 1) та надзви­чайно великих "скачків" вивезення капіталу з України (у 2008 р. зростаннясклало 25,5 разів). Найбільш інвестиційно активними були Донецька область, м. Київ, Дніпропетровськ, Одеська та Запорізька області, де ПІ в економіку кра­їн світу станом на 01.01.2009 р. відповідно склали 86,2%, 3,8%, 1,3%, 0,6% та 0,2% (від загального обсягу ПІ в економіку країн світу). Як бачимо в обох ви­падках є явні лідери: найбільш інвестиційно привабливим для ПІІ є м. Київ, а найбільш інвестиційно активною щодо вивезення ПІ є Донецька область.

Таблиця 1

Динаміка інвестицій зовнішньоекономічної діяльності України

[розраховано за джерелом 2]

Зростання і переважання ПІІ в економіку України над ПІ з України свід­чить про інвестиційну привабливість, наявність перспектив. Відставання ПІ з України порівняно з ПІІ в Україну вказує на нинішній недостатній інвестицій­ний потенціал країни та відсутність інвестиційної активності. Статистичні дані засвідчують явне переважання обсягів ПІІ в Україну над ПІ з України (див. табл. 1), тобто "чисте" інвестування зовнішньоекономічної діяльності (як різ­ниця між ПІІ в Україну та ПІ з України) має позитивні значення та явно зрос­таючу динаміку. При цьому обсяги ПІІ в Україну значно перевищують ПІ з України (в десятки разів). Останнє пояснюється низьким загальним інвестицій­ним потенціалом України, який і є основною причиною відсутності активної міжнародної інвестиційної позиції країни. Характерною рисою ПІІ в Україну є поступова їх концентрація. Кількість підприємств, що отримали ПІІ на 1 січня 2009 р. становить 17,9 тисячі (що в 4,7 разів більше порівняно з 1996 р.). В роз­рахунку на 1 підприємство ПІІ за період 1996-2009 рр. зросли у 8,6 разів (з 0,233 до 1,997 млн. дол. США).

Пріоритетне інвестиційне позиціювання інвестицій зовнішньоекономіч­ної діяльності за регіонами України буде неповним для аналізу територіальної структури, якщо не розглянути "географічний" аспект ПІ щодо України. Порів­няння структури територіального спрямування міжнародних інвестицій вказує на значне переважання і поступове нарощення частки ПІІ з країн ЄС (табл. 2). Іноземні інвестиції з України мають поступове переважання, а в останні роки і значне нарощення частки ПІ в країни ЄС. Обсяг інвестиційної взаємодії з краї­нами СНД з урахуванням традиційних і стабільних міжгосподарських зв'язків логічно мав би бути більшим.

Проаналізуємо територіальні потоки міжнародних інвестицій в розрізі країн-інвесторів. Кількість країн світу, які інвестують в економіку України, на 1 січня 1996 р. становила 94 країни, на початок 2009 р. - 124. Найбільші обсяги ПІ у 2008 р. надійшли від нерезидентів з таких 10 країн світу: Кіпр (21,5%), Ні­меччина (17,9%), Нідерланди (8,9%), Австрія (6,8%), Сполучене Королівство (6,4%), Російська Федерація (5,2%), США (4,1%), Віргінські острови, Британсь­кі (3,7%), Швеція (3,5%), Франція (3,4%).

ПІ з України (станом на початок 2009 р.) здійснено в 51 країну світу, їх переважна частка (94%) спрямована до Кіпру. Крім того, до десятку найбільш інвестованих Україною країн належать такі: Російська Федерація (1,6%), Поль­ща (0,8%), Латвія (0,5%), Казахстан (0,4%), Молдова (0,4%), Грузія (0,4%), Па­нама (0,3%), Іспанія (0,3%), Віргінські острови, Британські (0,2%).

 

 

Таблиця 2


Порівняльна структура територіального спрямування інвестицій зо­внішньоекономічної діяльності України

Дані вказують на те, що значне вивезення капіталу з України здійснюєть­ся в країни, де існують офшорні зони, що не може характеризувати інвестицій­ну активність країни позитивно, оскільки це певним чином знижує її інвести­ційний внутрішній потенціал. Поряд з тим, на підставі розгляду "географії" вве­зення капіталу в Україну (див. вище), виникає думка, що очевидно цей капітал хоча б частково повертається в Україну (у 2008 р. в Кіпр інвестовано з України 5826,1 млн. дол. США, а в Україну з Кіпру 7682,9 млн. дол. США).

Галузеву структуру ПІІ в Україну слід розглядати в порівнянні із світо­вими тенденціями та зі структурою ПІ з України (табл. 3). Найбільша частка ПІІ спрямована в промисловість (22,6%) та фінансову діяльність (20,0%). Якщо по­рівняти цю структуру із сучасними загальносвітовими тенденціями [1], то галу­зева структура ПІІ багато в чому збігається. Є лише певна розбіжність по про­мисловості, яка скоріше за все пов'язана з тим фактом, що 22,5% нерозподіле­них за видами економічної діяльності ПІІ складають різницю між ринковою та номінальною вартістю акцій, майна тощо.

Таблиця 3

Структура прямих інвестицій за видами економічної діяльності

станом на 01.01.2009 р.


(у відсотках)

Враховуючи дані порівняння та той факт, що переважаюча частка ПІІ на­дходить з країн ЄС (див. табл. 2), можна зробити висновок, що саме інвестори від ЄС впливають на відповідність галузевого структурування ПІІ в Україні сві­товим тенденціям. При цьому слід зазначити, що структура інвестицій в основ­ний капітал в Україні загалом співпадає зі світовими тенденціями: переважає частка інвестицій в послуги (інфраструктуру), а також в промисловість (крім видобувної), значно менша частка інвестицій спрямовується в сільське госпо­дарство та видобувну промисловість. Якщо Україна як реципієнт ПІІ за галузе­вою структурою загалом характеризується позитивно, то як інвестор вона не вписується в інвестиційні загальносвітові тенденції. Той факт, що 86% ПІ вкла­даються Україною в нерухомість (див. табл. 3) не свідчить про наявність дов­гострокових стратегічних преференцій щодо її розвитку в загальносвітовому економічному просторі.

Висновки. Динаміка ПІІ в Україну є стабільно зростаючою. Частка іно­земного інвестування в економіку України при цьому відносно незначна. ПІ з України в економіку країн світу не характеризуються стабільною динамікою. ПІІ в Україну явно (в десятки разів) переважають обсяги ПІ з України, що свід­чить про низький загальний інвестиційний потенціал країни та відсутність ак­тивної міжнародної інвестиційної позиції. "Чисте" інвестування зовнішньоеко­номічної діяльності за період з 1996 р. має позитивні значення та явно зростаю­чу динаміку. Територіальна структура міжнародного інвестування в Україні вказує на значне переважання і поступове нарощення частки ПІІ з країн ЄС. Ге­ографічний аналіз інвестиційних потоків засвідчує, що серед нерезидентів ПІІ є значна частка країн, де існують офшорні зони. ПІ з України практично повні­стю (94%) спрямовані до Кіпру. Аналіз галузевої структури вказує, що найбі­льша частка ПІІ в Україну надходить в промисловість (переважно у виробницт­во харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, у виробництво готових металевих виробів та у машинобудування), а також у фінансову діяльність. ПІ з України в обсязі 86% вкладені в нерухомість. Дане співвідношення свідчить про відсутність довгострокових стратегічних намірів щодо розвитку країни в загальносвітовому економічному просторі.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Даниленко А.А. Світові тенденції та особливості розвитку прямих іно­земних інвестицій / А.А. Даниленко // Фінанси України. - 2009. - № 4. - С. 99­108.

2.      Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності: Статистичний збірник. -К. : Держкомстат України, 2009. - 65 с.

3.      Статистичний щорічник України за 2007 рік. - К. : Видавництво "Кон­сультант", 2008. - 572 с.

4.      Панфілова Т. Україна в глобальному торговельному та інвестиційному середовищі / Т. Панфілова // Економіка України. - 2009. - №6. - с. 75 - 84.

 

 

 

 

"Надійшла до редколегії 09 квітня 2010 р."

Стаття рекомендована до друку д. е. н. Мостенською Т.Л.

Страницы:
1 


Похожие статьи

С В Ткачук - Формування інвестиційного портфеля підприємства як інструменту зміцнення іміджу на існуючих та нових сегментах ринку

С В Ткачук - Методичні засади здійснення первинного відбору зовнішніх ринків

С В Ткачук - Основні засоби аналіз сутнісних та структурних характеристик

С В Ткачук - Транзитний потенціал україни чинники формування та проблеми розвитку

С В Ткачук - Формування глобального портфеля товарів ринків підприємством -суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності