Т А Бутинець - Категорії господарського контролю проблеми визначення - страница 1

Страницы:
1  2  3 

ВІСНИК ЖДТУ № 2 (52)

Економічні науки

УДК657

Бутинець Т.А., к.е.н., доцент, докторант кафедри бухгалтерського обліку,

Житомирський державний технологічний університет

КАТЕГОРІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ

Ряд проблем, що розглядаються в статті, включає обмежену кількість питань, які стосуються лише деяких логіко-діалектичних, гносеологічних і логічних аспектів формування позицій про категорію господарського контролю

Постановка проблеми. Актуальність дослідження обумовлюється наступними головними положеннями: а) категорії контролю тісно пов'язанні з його розвитком та необхідністю практичного застосування в нових умовах господарювання; б) особливостями епохи, коли неминуче доводиться вирішувати основне питання сучасності - проблему збереження та примноження майна власника, соціального захисту працюючих; в) особливостями сучасного наукового знання про контроль як науку та його значення в господарському процесі.

Сьогодні суттєво поповнюється арсенал категорій і понять господарського контролю як науки. Тому виникла необхідність обговорення шляхів створення категорій контролю як системи.

Без сумніву, сучасне і надто популярне використання категорій характеризуються численними протиріччями, що, власне, визначає актуальність дослідження даної проблематики.

Досліджуючи дане проблемне питання, ми виявили парадокс категоріального мислення: увага, що приділяється категоріальному апарату з боку різних фахівців з контролю, поєднується із слабким операційно-логічним опрацьовуванням категорій в аспекті їх визначення, їх формування і операцій над ними.

На жаль, не досягнуто помітного прогресу в дослідженні проблеми категорій контролю в його теорії. В окремих працях з контролю має місце бездумне повторення давно відомих положень контролю без їх творчого розвитку та поза зв'язком із конкретним досвідом історії, науки та життя, прослідковується боязнь сміливої постановки нових питань, зустрічаються вимучені "новації" у межах школярського набору понять, гра в дефініції, підміна наукового аналізу проблем і теоретичної аргументації цитатністю та непотрібними ілюстраціями. Звідси випливає, що аналізована проблема досліджена вкрай недостатньо, відсутні спеціальні дослідження категорій контролю, його законів, закономірностей та методів, а це практично зупинило розвиток науки. В ній проголошуються декларації, які були відомі ще на початку XV ст.

Нечіткість уявлень дослідників про мету формування науки контролю, про її найважливіший компонент -категорії, нерозвиненість, як такої, теорії категоріального мислення, - призвели до кризового стану в розумінні того, що таке "категорія в господарському контролі". А чи потрібні вони взагалі? Якщо будь-яка галузь знань не має своїх об'єктивних законів і категорій, то вона не може називатись наукою. У неї немає основного специфічного предмету дослідження.

У філософії поняття категорії вперше згадуються у творах Піфагора та Платона. Звідси можна говорити про початкову присутність філософського і економічного змісту у категоріях контролю.

Надалі безперервно розвивалися традиції роботи філософів з категоріальним знанням. На жаль, науковці, що досліджували проблеми господарського контролю цієї проблеми майже не торкались у своїх працях.

Недооцінка наукових категорій, неправильне трактування їх сутності, необґрунтоване ототожнення призводять до плутанини в науці і завдають шкоди контрольно-ревізійній практиці. Розвиток науки про господарський      контроль      повинен передбачити упорядкування і виявлення одноманітні категорії, схожі господарські явища, що дозволить вченим науково їх класифікувати та розробляти відповідні методики здійснення ефективного контролю.

Аналіз останніх публікацій та досліджень свідчить про те, що вже на початку XXI ст. на сторінках провідних західних журналів відбувалися дискусії з проблем категорій у сучасному світі. Але тема категорій контролю в спеціальних журналах України протягом 1991-2010 рр. жодного разу не обговорювалася, до останнього часу на сторінках фахових видань відсутні ґрунтовні дискусії з проблем категорій у сучасній науці про контроль. Проблема категорій контролю розглядалась лише у працях проф. Ф.Ф. Бутинця.

Викладення основного матеріалу дослідження. Проблема утворення понять і категорій, обґрунтування їхньої гносеологічної природи цікавила вчених країн стародавнього світу. Уже у філософії стародавньої Індії та Китаю предметом дослідження були такі абстрактні поняття, як "час", "простір", "плинність". Філософи того часу розробляли, хоча і в спрощеній формі, вчення про матеріальну субстанцію, що зветься по-китайськи "ці", та вивчали специфіку категорії природного закону - "дао". Вони намагалися певним чином систематизувати загальні поняття.

Найбільшої уваги природі наукових понять і категорій в давньогрецькій науці приділив Арістотель, у якого гносеологія тісно пов'язана з онтологією. "Поняття, -писав він, - ні в якому разі не є причиною існування речі, але річ уявляється певним чином причиною істинності... поняття" [1].

Твердження Арістотеля про змістовність, предметність понять завжди викликало заперечення у філософів-ідеалістів. Ш. Серрюс, представник так званого напряму логіки відношень у філософії, критикує, наприклад, логіку Арістотеля за те, що "вона занурена в онтологію як у властиве для неї середовище; нею ж вона живиться, але сама її не створює" [22].

Вчення Арістотеля про категорії відображено в термінах логіки ту систему понятійного мислення, що склалась в стародавній науці. Його велика заслуга полягає в тому, що він розробив чимало фундаментальних понять логіки, що протягом століть визначали хід наукового розвитку.

У дослідженні категорій вагомий внесок зробив І. Кант. Його заслуга полягає в тому, що він поставив питання про характер і специфіку мислення, хоча й підійшов до його розв'язання з ідеалістичних позицій. Аналізуючи природу понять і категорій, І. Кант відстоює їхню апріорність, незалежність від зовнішнього світу і соціального досвіду. Ці категорії в своїх першоджерелах мали початком господарську діяльність, що здійснювалась в якихось ергастеріях, латифундіях, у лавках купців і в конторах міняйлів. У міру економічного розвитку вони трансформувалися, приймаючи різні форми, пов'язані з особливостями діяльності ділових людей, інженерів, адміністраторів. Дух епохи також здійснив величезний, іноді всезагальний вплив на зміст і структуру контролю.

Звичайно, навряд чи може нас влаштувати модернізація принципів п'ятисотлітньої давнини за допомогою нововеденого аудиту. Річ у тому, що за цей

© Бутинець Т.А., 2010час поняття і зміст основної категорії контролю -"відхилення" зазнало суттєвих змін, тоді як наші системи бухгалтерського обліку і контролю практично залишилися "затиснутими" в лещатах традиційної економіки. Поняття того, що є справжнім "відхиленням", яке властиве ХХІ ст., навряд чи може бути правильно та точно враховане і зрозуміле за допомогою методів, способів і прийомів контролю XIV-XV ст., якими б впорядкованими і логічними вони б не були. Ще у 1897 р. Л.І. Гомберг визначив: контроль має за призначення дослідження того, наскільки виконання відповідає встановленим вимогам, які продиктовані законодавством, звичаєм або просто розумом [9, с. 219].

В усі часи при описі реального контролю було щось загальне, що з часом стало не тільки можливим, але і необхідним для виявлення й описання. Це загальне можна назвати категоріями. Загальне знання, сформульоване у формі категорій, відокремившись, так само як числа від реальних предметів, набуло самостійного значення.

Складовою частиною змістовно-генетичного елементу методу контролю виступають його категорії, що представляють систему науки про контроль вцілому. Знання, що використовують категорії, стають наукою. Господарський контроль як комплекс наукових категорій, як практична діяльність дозволяє виявити і оцінити відхилення в управлінській діяльності будь-якої структури, в будь-якій точці господарювання.

Поняття і категорії мають завжди об'єктивний характер. Ця об'єктивність полягає в тому, що вони є відображенням світу, який існує незалежно від людини. "Мій викладач англійської мови завжди дивувався, - писав Н.Н. Смеляков, що росіяни не одразу запам'ятовують англійські слова "гроші", "ціна", "прибуток" [23]. Об'єктивний світ, матерія, природа - єдине джерело відчуттів, свідомості, мислення. "Людські поняття, - писав В.І. Ленін, - суб'єктивні в своїй абстрактності, відірваності, але об'єктивні в цілому, в процесі, в підсумку, в тенденціях, в джерелі" [12].

Працюючи над проблемами теорії господарського контролю, складається враження, що більшість фахівців "ніколи не були в змозі зрозуміти, що мається на увазі під терміном "категорія" у системі контролю". Чи можна взагалі говорити про науку, яка не має своїх категорій? Через це непорозуміння дехто уже визнав "аудит" наукою. Чому б не запитати у такого "науковця", які ж категорії має його "наука", що вона досліджує? Наука починається з категорій. Якщо вони відсутні, то немає методики контролю, відсутній предмет і об'єкт дослідження.

Ті, хто отримав науковий ступінь доктора наук з контролю ніколи не розглядали, що таке закони і категорії в науці контролю. А що ж робитимуть їх учні? Будуть пропагувати "аудиторську" науку.

Розвиток досліджень в аудиті жодного відношення до розуміння законів, закономірностей і категорій контролю не має. В аудиті більшість категорій контролю не застосовується, якщо не підміняти аудит контролем.

Теорія категорій контролю у колишньому СРСР виникла у 1976 р. [5], але, на жаль, не знайшлось тих, хто в реальному житті продовжив би ці дослідження, хоча, як показано вище, контроль мав свої категорії сотні років тому. Цікавий в науковому і дидактичному відношенні перелік підходів до категорій контролю був наведений у праці проф. Ф.Ф. Бутинця. Але ставлячи акцент на їх економіко-змістовній, синтетичній функції, категорії в черговий раз заявляють про можливості категоріального мислення у вітчизняній традиції господарського контролю.

Категоріями є вузлові поняття науки про контроль, що відображають головне, суттєве в ній і її розвиток. "Важливим структурним елементом будь-якої науки, -вказує проф. П.А. Рачков, - є специфічні категорії, тобто

Економічні науки

найбільш загальні поняття, які відображають особливості її предмету, змісту і методу" [19, с. 41]. Ось що недооцінюють дослідники, які проголошують аудит наукою.

У цій ситуації виявляється глибина неузгодженості двох фундаментальних наук (бухгалтерського обліку і контролю), що виникли одночасно з формуванням суспільства та галузей знань, які впродовж кількох сотень років розвивалися поруч. Бухгалтери, на жаль, не виявили зацікавленості до наукових напрацювань в області категорій контролю, а аудитори не спроможні були звернутися до критики "знахідок" в розумінні цих категорій.

Труднощі точного визначення категорій господарського контролю, які могли б стати загальновизнаними, пов'язанні з тим, що термін "контроль", у різних літературних джерелах і мовах має неоднаковий зміст.

В системі контролю є поняття, про які, здається, відомо все, і які не потребують жодних роз'яснень. Господарники, економісти та контролери досить часто вживають такі терміни, як "економія", "економний", "господарський", "дбайливий", "бережливий" тощо. І кожному нібито зрозуміло, про що говориться. Багато хто вважає, що зміст цих понять абсолютно однаковий. Але насправді це не так. Звичайне й зрозуміле слово "економія" містить у собі дуже глибокий зміст. Економія у сучасному виробництві - це цілий світ, величезний за своїми масштабами й можливостями, зв'язками й зумовленостями, і на кожному підприємстві має свою специфіку. А головне, - щоб визначити реальну економію слід знати розмір відхилення, тобто розуміти основну категорію контролю - "відхилення".

Отже, суперечностей між розумінням категорій у філософії і їх розумінням в контролі немає. Категорії контролю можуть виступити інструментом узгодження не тільки філософії і контролю, але й філософії і бухгалтерського обліку. Необхідне онтологічне опрацьовування категорій, в рамках якого, виявлення природи, що стоїть за ними, дозволяє актуалізувати роль обліку як області, де узгоджуються контроль і філософія. Синтетична теорія категорій, що розвивається, може послужити областю для напрацювання досвіду спільної діяльності представників різних дисциплін. Контроль виявляється теорією, що забезпечує знання між контролем і філософією, з боку контролю опрацьовуються операційні аспекти дії з категоріями, з боку філософії осмислюються онтологічні аспекти категорій.

Розглядаючи будь-яку з категорій контролю, передусім необхідно звернути увагу на історичний аспект та простежити генерування і зміни поглядів на те чи інше поняття в економічній літературі і на практиці. Розвиток теорії не є сліпим повторенням історії об'єкта, який досліджується. Виникнення нових понять відбувається не лише на основі практики, але й залежить від понять і уявлень, створених попередніми знаннями.

Але не слід намагатися трактувати відносну самостійність розвитку науки про контроль і виникнення на її власній основі нових понять і теорій як абсолютну свободу господарського контролю. Тим же методом, яким романіст зображує характери, діалоги й ситуації, для яких він є водночас і автором, і господарем, науковець, що вивчає контроль не може довільно творити постулати, на яких він базує створення своєї системи контролю. Адже теорія, яка базується лише на власних принципах і поняттях, не може мати логічного обґрунтування. Наука виникає тільки на основі практичної діяльності, яка є джерелом і критерієм істинності знання. Ось чому науковцям, які досліджують поняття контролю необхідно мати контрольно-ревізійну практику. Серйозну розробку повинно отримати вчення про суб'єктний фактор здійснення контролю.

Історія науки дає безліч красномовних прикладів, які свідчать про те, що жоден дослідник не може обійтися без критичного засвоєння досвіду своїх колег, без дискусій, суперечок і полемік. А з ким же можна вступити в дискусію з проблеми, що тут розглядається?

Обмін думками, дискусії, полеміки, суперечки, будучи однією з форм спілкування між ученими, що працюють в цій області науки або, що представляють різні наукові напрями в економічній науці, може виступати своєрідним методом наукового дослідження, пошуком у вирішенні проблем, коли виникає необхідність знайти спільне рішення спірного наукового питання, виявити його правильність, перевірити обґрунтованість і переконливість пропонованих рішень, виявити точки зору з того або іншого наукового питання за відповідями на нього.

Розробка питання про природу понять і категорій розпочалася лише з формуванням науки нового часу. Першим, хто взявся за цю справу, є проф. Ф.Ф. Бутинець, який виходив з власного досвіду, а саме з власного досвіду контрольно-ревізійної роботи. Він вперше поставив, хоча й у найбільш загальнішій формі, питання про зв'язок наукового знання категорій контролю з контрольно-ревізійною практикою.

Поняття є відображенням найбільш суттєвих і властивих предмету чи явищу ознак. Вони можуть бути загальними, частковими, збірними, абстрактними, конкретними, абсолютними і відносними. Зміст поняття -це сукупність об'єднаних у ньому ознак та властивостей. Розкриття змісту поняття називається визначенням. У процесі розвитку наукових знань, визначення можуть уточнюватись, доповнюватись у змісті новими ознаками. Визначенням, як правило, завершується процес дослідження. Найбільш узагальнені й фундаментальні поняття називаються категоріями. Це форми логічного мислення, в яких розкриваються внутрішні суттєві сторони та відносини досліджуваного предмета [8, с.18].

Під категоріями господарського контролю розуміють найбільш істотні його поняття. Їх виділення необхідне, оскільки вони концентрують у собі зміст всієї сукупності норм, правил та принципів проведення контролю, найповніше розкривають вимоги і мотиви вивчення тих господарських процесів, які підлягають контролю. Тільки на основі визначення категорій контролю можна розробляти методику його здійснення, а також приймати відповідні управлінські рішення.

Наука про господарський контроль використовує категорії діалектики, економічної теорії, права, бухгалтерського обліку, фінансів, статистики, організації виробництва, управління, планування та інших наук. Слід відзначити, що поняття різних наук різною мірою відображають суб'єктивний момент пізнання, а отже й економічний зміст. Поняття й категорії, наприклад, юридичних наук містять в собі значно більше правового навантаження, ніж поняття економічних наук. У той же час господарський контроль, як відокремлена система знань має у своєму розпорядженні специфічні категорії, що мають право на своє існування незалежно від їх зв'язку з категоріальним апаратом інших економічних і правових наук. У змісті категорій господарського контролю відбиваються специфічні сторони його теорії і практики як єдиної цілісної системи, знань про контроль процесів кругообороту капіталу, збереження майна власника, соціальний захист працюючих.

Категорії контролю дозволяють відображати різносторонні зв'язки та відносини в науці. Без категорій контролю неможливо сформулювати функції і завдання науки, розкрити її зміст, специфіку і спрямованість на практику, розробити відповідні методики та готувати кадри контролерів. За допомогою своїх категорій наука контролю   виконує   пізнавальну   функцію, розробляє методики, шляхи із запобігання безгосподарності щодо забезпечення збереження майна власника, правильність розподілу прибутку.

Поглиблене вивчення окремих категорій, таких, як збереження, безгосподарність, фальсифікація, марнотратство тощо, суттєво розширить і збагатить контроль забезпечить найповніше і всебічне дослідження його розвитку, логіку і теорію пізнання, його понятійний апарат.

Оскільки котроль фактів господарського життя тісно пов'язаний з порушенням норм права, то контролери у своїй діяльності досить широко використовують правові терміни. Тут слід зауважити про велику обережність застосування юридичної термінології в контролі. Контролер, по-перше, повинен чітко розуміти, що кожен юридичний термін ним використовуваний; по-друге, пам'ятати, що звинувачувати будь-яку особу може лише суд, на підставі відповідних доказів; по-третє, контролер у своїх підсумкових (результативних) документах не може вживати такі поняття, як "крадіжка", "розтрата", "привласнення", "умисл" тощо. Контролерська термінологія це - "недостача", "надлишок", "невідповідність", "порушення" тощо.

Категорія контролю є сукупністю однорідних економіко-правових відносин, що виражає в узагальненому абстрактному вигляді одну із сторін господарського життя. Вона характеризується реальним змістом, об'єктивним характером і специфічним призначенням.

Категорії контролю сформувалися на основі його практики, та існують у свідомості людини у формі певних понять. Вони є фундаментом побудови логічних моделей процесу пізнання дійсності, необхідним засобом розкриття даною наукою свого предмету й об'єкту дослідження. Роль наукових категорій неоднакова при вирішенні різних за складністю, змістом і спільністю завдань, і тому вони по-різному використовуються на різних рівнях пізнання.

Зважаючи на філософську теорію категорій, що формується, на обліково-економічній мові, спробуємо визначити місце в уявленнях про категорії, що зустрічаються в сучасній науці контролю. З урахуванням загальноекономічного статусу контролю як метатеорії поставлене завдання неодмінно має бути вирішеним.

У міру просування людей до зміни суспільства одні категорії контролю повністю втрачають своє значення, інші - змінюють свій зміст і форму. Найбільш наочним прикладом, на нашу думку, є така категорія ресурсів, як нематеріальні активи, якої в колишньому СРСР не було.

Виходячи з цього, систему категорій в контролі можна класифікувати за роллю пізнання свого предмету на загальні, особливі та одиничні. Якщо розглядати всю систему категорій, що входять у предмет і метод господарського контролю в цілому, то до загальних відноситимуться категорії філософії, економічної теорії та інших економічних наук, до особливих - правові науки, а до одиничних - специфічні категорії господарського контролю (рис. 1).

Загальною категорією господарського контролю виступає "відхилення", що включає всі сторони, які характеризують зміст предмету і об'єкту даної науки. У слід за цією категорією найбільш загальними будуть категорії, що характеризують визначену суб'єктом мету контролю: "ощадливість", "ефективність", "економія", "збереження" і т.п. Як специфічні категорії виступають: "законність", "доцільність", "достовірність", "надмірність", "марнотратство", "недостача", "фіктивність", стандарт, "норма", "приховування", "фальсифікація" та ін.

І

Категорії господарського контролю

Загальні

філософії

політекномії та економічної теорії інших економічних наук

рі

ог ег

т

атК

п

рі ог ег

т а К

І

Особливі

цивільного

господарського

адміністративного

фінансового

трудового

кримінального

1

Одиничні

відхилення

порушення

фальсифікація

приписки

бережливість, економія

збереження

марнотратство

безгосподарність

надмірності

розбазарювання

втрати

Загальна категорія господарського контролю - відхилення

Рис. 1. Категорії господарського контролю

Ці категорії контролю відомі давно. Так, Л.І. Гомберг писав: "Коли зловживання виходять від самого господаря, їх відкрити важче, оскільки він фальсифікує юридичні і економічні відносини підприємства і без того, щоб хто-небудь із службовців це знав" [9, с. 221].

Ватсон А. говорить: "Фальсифікація рахунків є широким полем діяльності, на якому неодноразово трудилися найбільш майстерні рахівники. Щоб боротися з наслідками шкідливої діяльності фальсифікаторів, потрібні іноді сили, що перевершують засоби найбільш здібних між нами" [6, с. 34].

Єзерський Ф.В. висловлює наступну думку: "Рахівництво може бути таке заплутане, що для перевірки і недоступне" [7, с. 6].

Цоглін В. Говорить про те, що: "Заплутане рахівництво може бути не тільки наслідком невмілості бухгалтера, але й має намір, свідоме - з метою приховати зловживання" [27, с. 21 ].

Бенінг С.А.: "Що стосується систематичних розкрадань цінностей на підприємствах, то це велике зло, а головне - приховане; за відсутності обліку цінностей воно може затягнутися на довгі роки, і підприємство, незважаючи на всі зусилля до прогресу, врешті-решт, потерпить крах, що цілком очевидно, оскільки капітал надходитиме без всякої користі для підприємства" [3, с. 17-18].

Батеньков М.Я.: "Майже всі витрати здійснюються роками, звіти за весь цей час ревізуються і затверджуються, нічого не виявляючи, і лише повна неспроможність установи, або яка-небудь випадковість розкривають ці зловживання" [2, с. 348].

Малєв А. висловлює наступну думку: "Як моя особиста практика, так і практика моїх співтоваришів-бухгалтерів показує, що майже всі витрати і приховування здійснюються на тих підприємствах, на яких відсутній контроль або застосовується недостатньою мірою" [13, с. 25].

Тішин С.: "Розтрата і зловживання пояснюються не тільки психофізичними властивостями винних, але коріння розтрати слід шукати в дефектах облікового контролю" [26, с. 4].

Русаков М.: "В чому ж треба шукати причини зростання зловживань? Чи не в особі розтратників криються вони? У даних випадках тип розтратників загалом однаковий" [21, с. 245].

У світі бізнесу завжди прагнули зрозуміти за допомогою бухгалтерського обліку і контролю суть наведених категорій. Основною категорією тривалий час вважали "збереження".

За цілями контролю специфічні категорії можна поділити на головні і підпорядковані. До перших слід віднести категорії "збереження", "ощадливість", "режим економії", "ефективність" та ін.; до підпорядкованих -"безгосподарність", "марнотратство", "надмірність", "збиток", "приписки" і т.п. Проте специфічні категорії контролю пов'язанні між собою так, що кожну з них можна осмислити лише як елемент певної системи категорій. Зв'язок їх виявляється і в тому, що при ослабленні розробки наукою головних категорій дадуть про себе знати і підпорядковані. Наука контролю, використовуючи всю систему категорій свого предмету і методу, повинна розробляти ефективні засоби, що забезпечують режим економії ресурсів на будь-якій ділянці виробництва, що гарантують повне збереження національного багатства країни та майна власника, соціальний захист працюючих (рис 2).

Спеціальні категорії: ресурси, процес, технологія, дослідження ФГЖ, докази, розмір шкоди, збитку, втрата, безпідставне списання, санкція, відповідальність тощо.

Найважливішою специфічною категорією контролю є "господарське порушення". Підпорядкованою категорією тут є "помилка", під якою розуміють спотворену форму відображення дійсності, неадекватну форму знання, яка не відповідає своєму предмету, не збігається з ним. Ця категорія є найменш розробленою в нашій науці.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Т А Бутинець - Бухгалтерський облік, контроль і аналіз

Т А Бутинець - Вивчення господарських ситуацій внутрішніми контролерами

Т А Бутинець - Господарський контроль як наука і система знань

Т А Бутинець - Система самоконтролю

Т А Бутинець - Ефективність господарського контролю проблеми визначення