В Безугла - Інтегральна оцінка конкурентоспроможності регіонів україни - страница 1

Страницы:
1  2 

обласної державної адміністрації від 21.05.2001р. №324.

8.Про визначення розпорядників державних централізованих вкладень у 2002 ро­ці: Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 03.06.02р. № 241.

9.Про затвердження переліку об'єктів, що фінансуються за рахунок державних централізованих капітальних вкладень у 2002 році: Постанова КМУ від 19.04.02р. №551.

 

10.Про затвердження переліку об'єктів, що фінансуються за рахунок державних централізованих капітальних вкладень у 2003 році: Постанова КМУ від 17.07.03р.

№1092.

11.Про порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестицій­них проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету: Постанова КМУ від 25.11.99р. №2145.

12.Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівницт­ва: Постанова КМУ від 27.12.01р. №>1764.

13.Статистичні бюлетені Управління статистики Харківської обласної державної адміністрації по капітальним інвестиціям за 2002-2003 рр.

Отримано 07.02.2006

 

УДК 332.14 : 339.137.23 (477) В.О.БЕЗУГЛА

Кременчуцький державний політехнічний університет

ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Пропонується інтегральний показник оцінки конкурентоспроможності регіонів з використанням методів таксономічного аналізу. На основі запропонованого розрахунко­вого показника здійснено оцінку конкурентоспроможності регіонів України за період

2001-2003 рр.

Прагнення України динамічно інтегруватися в світову економічну систему передбачає необхідність використання загальноприйнятих в міжнародному суспільстві показників ефективності участі країни в глобальному процесі світового економічного розвитку. У зв'язку з цим особливого значення набуває оцінка конкурентоспроможності націо­нальної економіки, а також її важливої складової - регіональної еко­номічної системи, значення якої дуже зросло в умовах ринкової еко­номіки. Проведемо аналіз існуючих методів оцінки конкурентоспро­можності.

Умовно об' єкти оцінки конкурентоспроможності можна поділити на три рівні:

1.         Мікрорівень - товари (послуги), технологія, робітники, під­приємство.

2.        Мезорівень - галузь, регіон.

3.        Макрорівень - країна, група країн [1, с .116].

Проблемам оцінки конкурентоспроможності на мікрорівні при­свячені роботи [2-7].

Характеризуючи конкурентоспроможність на макрорівні, тобто на рівні країни слід виділити три авторитетних наукових центри, які займаються цією проблематикою: Інститут стратегії та конкурентосп­роможності при Гарвардському університеті (США) [8]; Всесвітній економічний форум (World Economic Forum) в Давосі щороку випускає "Доповідь щодо глобальної конкурентоспроможності" (Global Competitiveness Report) [9]; Міжнародний інститут менеджменту та розвитку (International Institute for Management and Development) в Ло­занні випускає "Щорічник зі світової конкурентоспроможності" (World Competitiveness Yearbook) [10].

Ці щорічні видання представляють дослідження країн на основі цілого ряду критеріїв соціального та економічного характеру, спрямо­вані на визначення ступеню конкурентоспроможності кожної з цих країн та класифікацію їх в залежності від отриманих результатів.

Слід відзначити, що існують і інші підходи до визначення міжна­родної конкурентоспроможності, які знайшли своє відображення в роботах [11-14].

Спираючись на проведене дослідження, правомірно стверджува­ти, що на сучасному етапі питання оцінки конкурентоспроможності на мікро- і макрорівні розглядаються в багатьох літературних джерелах, що ж стосується методологічних підходів оцінки конкурентоспромож­ності регіону, то аналіз відомих нам українських економічних літера­турних джерел призвів до висновків, що дослідження в цьому напряму практично відсутні. Хоча, на нашу думку, саме регіональний розвиток є однією з умов ефективності національної економіки.

Виходячи з цього, з метою розробки методики оцінки конкурен­тоспроможності регіону, ми пропонуємо приділити увагу економічно­му змісту капіталу, який функціонує на території регіону.

Правомірно стверджувати, що в сучасних умовах капітал є базою забезпечення конкурентоспроможності регіону.

За своїм сутнісним змістом та формами прояву регіональний ка­пітал можна розділити на: виробничий, торгівельний, людський, інве­стиційний та інноваційний капітал.

Виробничий капітал характеризується рівнем оновлення основ­них виробничих фондів та виробництвом товарів за пріоритетними галузями економіки.

Торгівельний капітал утворюється в результаті торгівельної дія­льності регіонів.

Людський капітал характеризує рівень кваліфікації робітників да­ної території.

Інвестиційний капітал визначає рівень інвестиційної привабливо­сті регіону для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Інноваційний капітал характеризує ступінь розвитку науково-технічного прогресу в регіоні і в сучасних умовах є одним з основних факторів конкурентоспроможності.

Доцільно відзначити, що існує велика кількість підходів вибору показників, які характеризують рівень розвитку регіону та його конку­рентоспроможність [15-20].

Але враховуючи, що інформаційною базою для оцінки конкурен­тоспроможності регіонів є дані, що містяться в офіційних виданнях Державного комітету статистики України [21-23] з великої кількості показників, які можуть впливати на конкурентоспроможність, будуть використані наступні:

         випуск продукції сільського господарства;

         випуск продукції промисловості;

         введення в дію основних виробничих фондів;

         підвищення кваліфікації кадрів за регіонами;

         вартість експорту товарів;

         інвестиції в основний капітал на одну особу;

         прямі інвестиції в регіон;

         кількість наукових організацій за регіонами;

         обсяг науково-технічних робіт, виконаних власними силами орга­нізацій (підприємств), за регіонами.

Інтегральну оцінку конкурентоспроможності регіону, на основі визначених показників, запропоновано проводити з використанням методів таксономічного аналізу.

Назва таксономічних методів походить від двох грецьких слів: "taxis" - розташування і "nomos" - закон, правило, принцип. Таксоно­мія - наука щодо правил упорядкування та класифікації [24].

Для розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможнос­ті за допомогою метода таксономії використано алгоритм, запропоно­ваний у роботі [7].

У відповідності з алгоритмом конкурентоспроможність познача­ється набором показників, які характеризують ту чи іншу його компо­ненту. На основі цих показників формується матриця вихідних даних для багатомірного аналізу.

Наступний етап передбачає стандартизацію показників оскільки вони мають різну розмірність.

Для стандартизації використовується формула

Zij =(xij - xj V sj , (1)

де Xjj - значення j-го показника для i -ї компоненти; i = 1, m - кіль-кість регіонів; j = 1, n - кількість показників;


1

m


Z Xj - середнє

i=1

1^, -2

S

значення   для  j-го   показника   конкурентоспроможності регіону;

 

середньоквадратичне відхилення j-го показ-

m

ника конкурентоспроможності регіону.

Далі проводиться конструювання еталона конкурентоспроможно­сті регіону P0 . Еталоном є точка багатомірного простору (вектор), що

утворена за таким правилом: серед показників-стимуляторів (здійс­нюють позитивний вплив на конкурентоспроможність) відбираються данні з максимальними значеннями:

P0(z01,..., z0k     z0n ), (2)

де z0k = max zik .

Наступний етап передбачає оцінку конкурентоспроможності регі­ону у вигляді узагальнюючого показника, що являє собою синтетичну величину, або рівнодіючу всіх ознак. Це дозволяє лінійно упорядкува­ти елементи, що беруть участь в аналізі.

Кількісна оцінка визначається таким чином. Спочатку розрахову­ється відстань між точками, які характеризують досліджувані елемен­ти, та еталонною точкою :

Г п1/2 n

Ci0 =  Z(zik - z0k2)      . (3) _k=1 _

Далі визначається середня величина відстані між точками за фор­мулою:

1

m

m

C0 =- z с

i=1


(4)

Потім розраховується середньоквадратичне відхилення :

S0


1

m


m ______

Z(Ci0 -C0)2

i=1


1/2


(5)

Величина Q) розраховується за формулою

О, = C0 + 2S0. (6) На останньому етапі відбувається розрахунок інтегрального пока­зника конкурентоспроможності регіону за формулою


d = 1 - Сю/C0. (7) Розрахункове значення конкурентоспроможності регіонів Украї­ни, на основі визначених показників, за період 2001-2003 рр. представ­лено в табл.1 і на рис.1.

Отримані результати свідчать про існування розбіжності регіонів України за рівнем конкурентоспроможності, що визначає необхідність їх класифікації за цим показником. Побудову класифікації регіонів за рівнем конкурентоспроможності виконаємо на основі кластерного ана­лізу (рис.2).


2 1,6 1,2 0,8 0,4

0

 

 

 

Я                     ~    "    R ч

 

Рис.2 - Дендрограма ієрархічної кластерізації регіонів України залежно від рівня їх конкурентоспроможності

Виходячи з дендрограми, можна виділити три класи регіонів за інтегральним рівнем конкурентоспроможності (табл.2).

Пе евагами п опонованого нами методу інтег альної оцінки кон­ку ентосп оможності є:

        
можливість в ахування яду факто ів впливу на конку ентосп о-можність, які мають ізну озмі ність і способи опису;

         фо мування інтег ального показника в межах інте валу від 0 до 1.

Розроблений метод оцінки конкурентоспроможності регіонів до­цільно застосовувати в практиці регіонального управління, що дасть можливість нагромадження необхідного обсягу інформації для визна­чення диференційованих підходів до розробки стратегії формування конкурентоспроможності кожного окремого регіону.

1.Богомолова И.П., Хохлов Е.В. Анализ формирования категории конкурентоспо­собность как фактора рыночного превосходства экономических объектов // Маркетинг в России и за рубежом. - 2005. - №1 (45). - С.113-119.

2.Бондаренко Г.С. Управление конкурентоспособностью автотранспортного пред­приятия: Дис. ... канд. экон. наук: 08.06.01. - Харьков: ХГЭУ, 2001. - 172 с.

3.Абрютина М.С., Грачёв А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. - М.: ДИС, 1998. - 256 с.

4.Дикань В.Л. Реформирование экономики Украины и конкурентоспособность предприятия. - Харьков: Основа, 1995. - 160 с.

5.Дробитько Н. А. Оцінка та діагностика конкурентоспроможності підприємства: Дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01. - Харків: ХДЕУ, 2002. - 225 с.

6.Тридід О.М. Комплексна оцінка конкурентного статусу підприємства. Економіка

розвитку. - Харків: ХДЕУ, 2002. - 364 с.

7.Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи. - Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2003. - 328 с.

8.Інститут стратегії і конкурентоспроможності http://www.isc.hbs.edu. 9.Всесвітній Економічний Форум http://www.weforum.org.

10.Світовий щорічник конкурентоспроможності http://www02.imd.ch/ wcc/yearbook.

11.Долинская М.Г., Соловьёв И. А. Маркетинг и конкурентоспособность промыш­ленной продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1991. - 128 с.

12.Селезнёв А. В. Методологические аспекты анализа конкурентоспособности (институциональные факторы и количественные индикаторы) // Экономическая теория на пороге ХХІ века. - СПб.: ТООТК Технополис, 1996. - С.397-407.

13.Шамрай Ю.Ф., Габуния Г.В. и др. Конкурентоспособность ведущих капитали­стических стран в международной торговле // Бюллетень иностранной коммерческой информации. - 1981. - Приложение № 11. - 99 с.

14.Губский В. Конкурентоспособность украинской экономики: ориентиры макро­политики в кризисных условиях // Экономика Украины. - 1999. - №4. - С.4-14.

15.Герасимчук З., Ковальська Л. Обгрунтування вибору стратегії формування та нарощення виробничого потенціалу регіонів України // Регіональна економіка. - 2002. -№4. - C.82.

16.Антонов В. Методологічні підходи щодо оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіонів України // Управління сучасним містом. - 2003. - №7-9 (11). - С.51.

17.Бубенко П. Т., Фридинський В. О. Регіональна науково-технічна система: про­блеми управління та визначення ефективності // Економіка і регіон. - 2005. - №2 (5). -

С.46-49.

18.Антонов В. Конкуренция и конкурентоспособность в современном экономиче­ском механизме мирового хозяйства // Экономика ХХІ века. - 2004. - №5. - С.3-11.

19.Ачкасов А.Є. Регіональна науково-технічна політика як засіб підвищення за­йнятості населення // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып.40. - К.:

Техніка, 2002. - С.296-299.

20.Хоминич И., Тимошенко И. Конкурентоспособность региона // Региональная экономика: теория и практика. - 2004. - № 5 (8). - С.34-42.

21.Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держкомстат України. - К.: Тех­ніка, 2003. - 598 с.

22.Статистичний щорічник України за 2003 рік / Держкомстат України. - К.: Тех­ніка, 2003. - 620 с.

23.Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держкомстат України. - К.: Тех­ніка, 2003. - 596 с.

24.Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследовани­ях: методы таксономии и факторного анализа: Пер. с польск. В.В.Иванова. - М.: Стати­стика, 1980. - 151 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В Безугла - Інтегральна оцінка конкурентоспроможності регіонів україни