В В Школьник, М М Зайцева, А О Андреева - Інсулінорезистентність та поліморфізм генів у хворих на артеріальну гіпертензію - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7 

УДК 618.595 - 092:611- 018.74

 

Школьник В.В., Зайцева М.М., Андреева А.О.

 

ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ТА ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

 

Харківський національний медичний університет, м. Харків

 

 

 

Дане дослідження є фрагментом НДР кафедри ВМ 1 та клінічної фармакології Харківського національного медичного університету: «Поліморфізм генів PPARG2 та ACE та його вплив на формування патогенетичних порушень у хворих з артеріальною гіпертензією та інсулінорезистентністю». Номер держреєстрації (0112U002385).

За даними епідеміологічних досліджень в Україні поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) у міській та сільській популяції становить 29,3%, та 36,8% відповідно [1], знають про неї 80,8% та 66,1%, а контролюють артеріальний тиск (АТ) тільки 18,7 та 8% відповідно[2,3]

Це призвело до того, що на сьогоднішній день Україна займає одне з перших місць за рівнем смертності від хвороб системи кровообігу та мозкових інсультів. Низький контроль АТ свідчить, що лікування АГ є актуальною проблемою в Україні та світі [3].

Серед чинників ризику, впливаючих на розвиток та прогноз АГ виділяють: дисліпідемії, абдомінальне ожиріння, порушення метаболізму глюкози та розвиток інсулінорезистентності (ІР) [4].

 

IP у хворих на АГ є проявом«компенсаторної функції» організмуна зміни навколишнього середовища для підтримання енергетичного балансу та урегульованої діяльності всіх органів та систем, що здійснюється у зв'язку з генотипом окремого індивідуума. Характер АГ у 35% зумовлен генетичними змінами, у 50% залежить від особливостей стилю життя індивідуума, у 15% - від чинників зовнішнього середовища [5]. На сьогоднішній день, роль генетичних мутацій не до кінця з'ясована, результати досліджень суперечливі і мають різні відокремлення в різних популяціях.

Один з найперспективніших підходів до оцінки генетичної схильності до АГ - вивчення її асоціації з генами, а якнайкращий шлях до виявлення генів - можливих кандидатів на помітну роль в розвитку АГ - дослідження генів, що визначають функціонування систем, що впливають на розвиток серцево-судинних ускладнень. АГ сама по собі може призвести до формування ІР і навіть до виникнення цукрового діабету (ЦД). Ця спадкова особливість в комплексі з надмірним споживанням їжі і низьким рівнем фізичної активності з часом сприяє розвитку ожиріння (ОЖ). Середовищні чинники сприяють розвитку і прогресу компонентів метаболічного синдрому при АГ за рахунок порушення експресії генів, контролюючих проведення сигналу інсуліну, поліморфних ліпідних порушень, дефектів ферментів метаболізму глюкози, тощо. Крім того, на генетичну схильність до АГ впливають расові відмінності, статева принадлежність, віковий чинник, стан пресорної активності симпатоадреналової і ренин-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), депресорний потенціал калікреїн-кінинової системи і функція нирок, дисфункція ендотелію [6].

Для проведення аналізу впливу поліморфізму генів на патогенез та клінічні прояви АГ та ІР в якості генів - кандидатів обрано генангіотензин-перетворюючого ферменту (АСЕ) та ген рецептора активатора проліферації пероксисом типу у (PPARG). Це пов'язано з тим, що ці гени приймають активну участь у регуляції АТ, обміну вуглеводів та ліпідів та є мішенями для антигіпертензивної терапії.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7 


Похожие статьи

В В Школьник, М М Зайцева, А О Андреева - Інсулінорезистентність та поліморфізм генів у хворих на артеріальну гіпертензію