передумова економічної незалежності україни - Інтелектуальний капітал - страница 1

Страницы:
1 

А. Українець, П. Шиян, С. Олійнічук Украинец А.И., Шиян П.Л., Олийничук СТ.

Ukrainecs Anatoliy, Shiyan Peter, Oliynichyk Sergey

 

Інтелектуальний капітал - передумова економічної незалежності України Интеллектуальный капитал - предпосылка экономической независимости

Украины

The intellectual capital - the precondition of economic independence of Ukraine

 

 

Передумовою інноваційного розвитку економіки є забезпечення інтеграції освіти, науково-технічної сфери та виробництва, реалізація інноваційних проектів, спрямованих на зниження енергоємності та ресурсовитратності виробництва. У найближчій перспективі інноваційна діяльність має бути зорієнтована на збільшення вітчизняних наукоємних високотехнологічних видів продукції.

Предпосылкой инновационного развития экономики является обеспечение интеграции образования, научно-технической сферы и производства, реализация инновационных проектов, направленных на снижение энергоемкости и ресурсоемкости производства. В ближайшей перспективе инновационная деятельность должна быть ориентирована на увеличение отечественных наукоемких высокотехнологических видов продукции.

The precondition of innovative development of economy is maintenance of integration of studying, scientific and technical sphere and manufacture, realization of the innovative projects directed on decrease of power and resource consumption of manufacture. In immediate prospects innovative activity should be focused on increase in domestic high technology highly technological kinds of production. Ключові слова: інноваційні технології, об'єкти інтелектуальної власності, комерціалізація, комерційна таємниця, авторське право

Ключевые  слова:   инновационные  технологии,   объекты интеллектуальной собственности, коммерциализация, коммерческая тайна, авторское право Key    words:    innovative    technologies,    objects    of   intellectual property, commercialization, a trade secret, the copyright

 

 

 

 

 

 

 

 

© Українець A.I., Шиян П.Л., Олійнічук СТ. «Харчова і переробна промисловість», 2007, № 12, с. 4-7

Сьогоднішній світ розвивається в умовах жорсткої конкуренції на ринку наукомісних технологій, товарів і послуг, переходу провідних країн від індустріальних до постіндустріальних економік, формування локальних спільнот та глобального суспільства.

Науково-технічний потенціал нині є визначальним фактором, що забезпечує конкурентоспроможність національної економіки.

Сьогодні приріст валового продукту в найбільш розвинутих країнах світу на 75-80 % визначається інноваційними досягненнями.

Лідерами впровадження передових технологій є південна Корея, Китай, Сінгапур, США, Японія та інші. На світовому ринку частка цих країн, що охоплює лише 15 % населення планети, сягає майже 80 %. У той же час частка України становить 0,1 %.

В Стратегії соціально-економічного розвитку України до 2011 року, запропонованої Кабінетом Міністрів України, вказано на необхідність терміново трансформувати національну економіку в економіку знань, для чого сконцентрувати всі матеріальні і людські ресурси, щоб за 10-15 років зробити економічний прорив. Цей шлях потребує колосальних зусиль усієї нації.

Справжнє багатство країни визначається не запасами мінеральних ресурсів чи золота, а обсягом набутих знань, інтелектуального продукту.

Постановою Уряду від 11.09.2007р. № 1118 затверджено державну програму прогнозування науково-технічного розвитку на 2008-2012 роки.

Стратегією економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки (Указ Президента України від 23.04.2004р. № 493) визначено необхідність переходу до інноваційної моделі економічного зростання та розвитку високотехнологічного виробництва.

Разом з тим на сьогодні основу національної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави в довгостроковій перспективі. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок суттєво не впливають назростання валового національного продукту, наукоємна складова якого не перевищує 1,3 %.

Рушійною силою технічного прогресу є, насамперед, інтелектуальний потенціал - капітал нації, який створюється в науково-дослідних інститутах, лабораторіях та вищих навчальних закладах.

Розвиток економіки, заснованої на інтелекті, вимагає підготовки та залучення висококваліфікованих дослідників і фахівців для забезпечення суспільного господарства країни наукоємними високотехнологічними розробками, спрямованими на вирішення питання енергетичної і сировинної незалежності держави.

В той же час за роки реформування економіки України вітчизняна наука потрапила під вплив негативних факторів, які гальмують розвиток її технічного і економічного прогресу, зокрема, це - низька інноваційна сприятливість промисловості України, що проявляється в обмеженому попиті вітчизняних підприємств на результати наукової та науково-технічної діяльності ВНЗ та НДІ, недостатнє бюджетне фінансування наукових досліджень і розробок; низька соціально-економічна привабливість роботи науковців в державних закладах, фізичне і моральне старіння переважної частини матеріально-технічної бази наукових установ. Як результат, за даними Держкомстату, за останні 10 років чисельність фахівців, які виконували наукові та науково-технічні роботи у вузівському секторі, скоротилася більш, ніж на 60 % і прийняла загрозливий характер для інноваційного розвитку країни та її економічної незалежності.

Для виправлення цього становища Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.07.07р. 548-р схвалено Концепцію Державної цільової програми „Наука в Університетах" на 2008-2012 роки. Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 525,3 млн. гривень.

Практична реалізація стратегічного курсу промисловості на інноваційний розвиток, виведення її на сучасний науково-технічний рівень, притаманний економікам розвинених країн, стримується в Україні неналежним ставленням держави до галузевої науки та її фінансового забезпечення. Ліквідація галузевих інноваційних  фондів  та  обмеження  бюджетного   фінансування обумовилизменшення обсягів впровадження інновацій в промисловість, зниження конкурентоспроможності суспільного господарства країни.

В той же час ніяка держава не в змозі повністю фінансувати науково-технічний розвиток економіки.

Головне завдання держави полягає у створенні умов для економічної і моральної мотивації праці творчої людини, забезпеченні економічної зацікавленості наукових інвесторів і підприємців у впровадженні новітніх технологій.

У сучасному світі вирішальним фактором економічного розвитку є інститут авторського права і промислової власності.

Через стимулювання створення об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ), їх захист та комерціалізацію створюються умови для досягнення домінуючих позицій в міжнародній спільноті.

Постановою Кабінету Міністрів від 21.03.2007р. № 544 „Про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2006 році та основні завдання на 2007 рік" визначений пріоритет розвитку України на середньострокову (до 2011 року) перспективу, спрямовану на забезпечення високих темпів економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, перехід до інноваційної моделі розвитку та побудови пізньоіндустріальної економіки, для чого зосередити у 2007 році зусилля на виконанні таких основних завдань, зокрема, підвищення результативності наукової та науково-технічної діяльності, сприяння широкому застосуванню наукоємних технологій у виробництві, підтримання інноваційної діяльності, запровадження енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання, забезпечення права приватної власності включаючи об'єкти інтелектуальної власності (ОІВ).

Закон України „Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні" та Державна програма розвитку інноваційної інфраструктури на 2007 -2011 роки спрямовані на створення умов для ефективного використання знань та формування національної інвестиційно-інноваційної моделі. Згідно із завданням уряду розширення і розвиток інноваційної діяльності має стати одним із найважливіших системних чинників підвищення рівня конкурентоспроможностіекономіки та національної безпеки України. Йдеться, передусім, про впровадження передових технологій, що реалізуються в галузях промисловості із впровадженням передових енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтеративних джерел палива. Уряд звертає увагу, що інноваційні технології повинні мати не лише економічну, а й соціальну складову, тобто забезпечувати збереження існуючих та створення нових робочих місць, впровадження нових технологій, нових видів палива, охорону навколишнього середовища, розвиток регіонів тощо.

Існує два види інвестицій в інноваційні технології: фінансові і науково-технічні (інтелектуальні). Фінансові інвестиції без залучення новітніх технологій можуть дати короткострокові позитивні результати, але в кінцевому рахунку не дозволять витримати конкуренції на ринку та зайняти домінуючі позиції у відповідній сфері діяльності. Науково-технічні інвестиції в розвиток суспільного господарства тільки тоді стають рушійною силою економічного і технічного прогресу, коли відбувається широка комерціалізація ОІВ і створюються дієві матеріальні стимули в роботі не тільки науковців, а й виробничників із залученням їх технічних знань, виробничого досвіду та навичок. Тобто залучається інтелектуальний потенціал всіх учасників інноваційного процесу.

Не адаптовані до умов виробництва ОІВ часто-густо потребують залучення інтелектуального потенціалу виробничників, з допомогою яких той чи інший винахід адаптується до умов технологічного процесу.

Швидке просування ОІВ на ринок стає можливим, коли забезпечений баланс інтересів інвесторів, науковців та виробничників.

Іноді інтелектуальна складова виробничників в ОІВ може досягати і навіть перевищувати первинну інтелектуальну складову ОІВ.

Винаходи та корисні моделі стають придатними до впровадження, коли забезпечені необхідною нормативно-технічною документацією, яка, у свою чергу, може мати ознаки ОІВ у вигляді НОУ-ХАУ.

Поєднання винаходів із НОУ-ХАУ є рушійною силою комерціалізації ОІВ, економічного та технологічного прориву України в напрямку інноваційної моделі суспільного господарства та побудови пізньоіндустріальної економіки.

В Україні створено необхідну нормативно-правову основу для регулювання ринку технологій, введено в дію Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій". У Постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.2007р. № 995 „ Деякі питання реалізації Закону України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" зокрема наго л ошу єть ся:

„Трансфер технологій є найважливішою частиною інноваційного процесу. Це процедура передачі нових науково-технічних знань від власника (розробника) до виробника (замовника). При цьому учасники процедури на підставі правового договору (ліцензійного контракту) вступають у договірні відносини, спрямовані на досягнення, передусім, матеріального успіху від впровадження нових знань (технологій) у виробництво. Трансфер технологій, який базується на комерціалізації ОІВ, є необхідною умовою ринкових відносин в сучасній постіндустріальній державі".

Прискорений перехід до такої форми роботи на ринку інтелектуальної власності надзвичайно важливий для України.

У Звіті про використання коштів, затверджених Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", на забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та його Секретаріату відмічається, що у 2006 році отримала подальший розвиток нормативно-правова база охорони прав інтелектуальної власності. Зокрема, були прийняті нормативно-правові акти, спрямовані на виконання Програми Уряду України - СОТ та Україна - ЄС з урахуванням угоди TRIPS про торгівельні аспекти в сфері інтелектуальної власності, що дозволило законодавчо врегулювати питання захисту прав на ОІВ і привести їх у відповідність до вимог європейської спільноти.

Питанням забезпечення інноваційного розвитку України опікується Рада нацбезпеки України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів.

При Раді нацбезпеки і оборони України створена Міжвідомча комісія з питань науково-технічної безпеки (Указ Президента України від 03.12.2001р. № 1170/2001), основним завданням якої, зокрема, є ефективне державне регулювання діяльності органів виконавчої влади щодо практичного сприянняінноваційним процесам, захисту інтелектуальної власності, трансферу технологій, забезпечення технологічної безпеки держави, реалізації державної стратегії науково-технічного розвитку України та створення реальних умов для переходу економіки на інноваційну модель розвитку.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.06.2005р. „Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" та від 28.04.2005р. „Про заходи щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту прав власності в Україні" дано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити неухильне додержання органами виконавчої влади Меморандуму про гарантії прав власності та забезпечення законності при їх реалізації від 15.06.2005р., а також забезпечити завершення до січня 2007р. передбаченої Указом Президента України від 27 квітня 2001 р. № 285/2001 „Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні" інвентаризації об'єктів інтелектуальної власності, під час створення яких використовувались кошти держбюджету.

Указ Президента України № 606/2006 від 11.07.2006р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 06.04.2006р. „Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України" визначив пріоритетним завданням діяльності органів виконавчої влади із забезпечення національної безпеки у науково-технічній сфері, зокрема, розвиток національної інноваційної системи як сукупності інституцій, що забезпечують проведення ефективної державної інноваційної політики та забезпечення інтеграції освіти, науково-технологічної сфери і виробництва, як передумови інноваційного розвитку.

Цим Указом передбачено у тримісячний строк вжити заходів з удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності, зокрема щодо охорони майнових прав IB, формування цивільного обороту об'єктів прав IB, створенню сприятливих умов для трансферу технологій та комерціалізації майнових прав IB, забезпечення здійснення серед різних верств населення, передусім, державних службовців та підприємців, просвітницьких заходів, спрямованих на пропаганду та поширеннязнань про інноваційну діяльність як передумову забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

Указом Президента України № 216/2007 від 17.03.2007р. „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16.02.2007р. „Про заходи щодо запобігання непродуктивному відпливу капіталів за межі України" визначено недостатніми заходи щодо створення умов для підприємництва та інвестиційної діяльності в Україні і визначений місячний строк додаткових заходів щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності права власності в Україні" в т.ч. і інтелектуальної.

21.03.2007р. у Верховній Раді України були проведені парламентські слухання на тему: „Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування", за результатами яких була прийнята Постанова Верховної Ради України № 1243-У від 27.06.2007р., в якій відмічається, що нагальна необхідність ефективної правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності для України зумовлюється обраною нею стратегією побудови цивілізованих ринкових відносин, забезпечення соціальної орієнтації економіки та інноваційного соціально-економічного розвитку, що має спиратися, насамперед, на активізацію власного інтелектуального потенціалу.

Важливе значення правової охорони інтелектуальної власності для розвитку України зумовлено винятковою роллю інтелектуального капіталу в становленні світової економіки XXI століття, яка будується на знаннях. Це, передусім, визначено обраною Україною стратегією інноваційного розвитку економіки, що має спиратися, насамперед, на вітчизняний інтелектуальний капітал.

За останні роки в Україні створено сучасну законодавчу базу щодо захисту прав інтелектуальної власності, яка узгоджується із загальновизнаними на міжнародному рівні підходами до забезпечення такого захисту, зокрема з вимогами Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (угода TRIPS) світової організації торгівлі (COT).

Основним завданням України при входженні до COT є забезпечення власної економічної незалежності  за рахунок підвищення конкурентоспроможностівітчизняної промисловості, в тому числі і харчової. В структурі харчової промисловості спиртова галузь є однією з найбільш енерго- та ресурсоємних.

Світовою практикою напрацьовано три типи стратегій інноваційного розвитку:

стратегія  перенесення  (використання  зарубіжного науково-технічного потенціалу та перенесення його досягнень на терени власної економіки); стратегія   запозичення   (освоєння   виробництва високотехнологічної продукції, що вже вироблялася в інших країнах);

стратегія нарощування (використання власного науково-технічного потенціалу).

В Україні, в основному, переважають ознаки першого та другого типу інноваційного розвитку. Що стосується спиртової галузі, то в останні роки Державний концерн „Укрспирт" спрямував свою роботу за третім типом інноваційного розвитку, залучивши до цього науково-технічний потенціал УкрНДІспиртбіопроду, Національного університету харчових технологій та виробничий потенціал провідних підприємств галузі.

В рамках програми „Етанол", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1044 від 04.07.2000р. розроблені і впроваджені у виробництво інноваційні енерго- та ресурсозберігаючі технології, які дозволяють спиртовій галузі зменшити витрату енергоносіїв в середньому на 60 тис. тон умовного палива та заощадити до 15 тис. тон вуглеводвмісної сировини на рік.

Розроблено та налагоджено виробництво вітчизняного наукоємного обладнання брагоректифікаційних комплексів для спиртових заводів, що зруйнувало монополію Росії - основного виробника цього обладнання в Східній Європі та перетворило Україну із імпортера цього обладнання в його експортера. Ці роботи дозволили суттєво зменшити енергозалежність України та знизити енерго- та ресурсоємність її національного продукту в цілому.

Комерціалізація ОІВ у спиртовій галузі дала змогу інвестувати розробку новітніх технологій без залучення бюджетних коштів. Так за останній час без залучення бюджетних коштів розроблені технології виробництва технічного та денатурованого спирту, спирту ректифікованого денатурованого для парфумерно­косметичної продукції, технічних рідин в потоці ректифікації, сирцю високооктанової кисневмісної добавки до бензинів, а також спирту-сирцю та біоетанолу. Проведені науково-дослідні та впроваджувальні роботи дозволили розробити вітчизняне обладнання та технології виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (без бюджетного фінансування). Це дозволяє завантажити вільні виробничі потужності спиртових заводів, розширити асортимент товарної продукції, створити додаткові робочі місця, зменшити соціальне напруження в регіонах розташування спиртових заводів, підвищити їх конкурентоспроможність із закордонними виробниками, що особливо важливо при входженні України в СОТ.

Передові спиртові заводи (Немирівський, Марилівський, Козлівський, Червонослобідський, Лопатинський та деякі інші) впровадили у виробництво згадані технології і зменшили майже вдвічі енерговитрати (25...ЗО МКал/дал) та на 4...5 декалітрів збільшили вихід спирту з одиниці сировини, розширили асортимент товарної продукції, підвищили екологічну безпеку власного виробництва, забезпечили стабільну роботу на максимальній потужності і готові до конкуренції з боку виробників аналогічної продукції при входженні до СОТ.

В той же час залишається значна кількість спиртзаводів, які залишилися несприятливими до інноваційних процесів. Питомі витрати енергоносіїв у них становлять 70-80 МКал/дал, що робить існування цих підприємств на ринку досить проблематичним.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.06.2007р. „Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки" доручено Кабінету Міністрів України вжити додаткових заходів щодо створення ефективних механізмів стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій, скорочення питомих витрат енергоресурсів у суспільному виробництві, використанні нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

Розробка та подальше впровадження у виробництво інноваційних технологій дозволить     в     значній     мірі     вирішити     це     питання, підвищитиконкурентоспроможність спиртової галузі, в тому числі і при виробництві біоетанолу.

Страницы:
1 


Похожие статьи

передумова економічної незалежності україни - Інтелектуальний капітал