В І Чупринка, А В Пінчук - Інтерактивна побудова та коригування вже побудованих схем розкрою - страница 1

Страницы:
1  2 

Висновки

Екологічна стратегія сучасності - переорієнтація технологій на енергозбереження та захист навколишнього середовища. Обмеженість теоретичних відомостей про ТП AnCVB визначили експериментально-аналітичний метод його дослідження. Розроблені математич­ні моделі на основі математичного опису реактора змішування і загальних рівнянь гідроди­наміки визначили рівняння для стаціонарного та динамічного режимів роботи реактора та лягли в основу математичного забезпечення ТП AnCVB.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.          Рязанцев А.И., Кардашук В.С. Система управления на базе современных програмно-технических средств процесами утилизации отходов химических производств по технологи нанока-тализа // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Луганск, 2008. - № 8(126), Ч. 1. - С. 318-326.

2.          Гликин М.А. Аэрозольный катализ // Теоретические основы химической технологии. 1996,.Т. 30, № 4, с. 430-435.

3.          Рязанцев А. И., Кардашук В. С. Математические методы исследования экспериментальных данных в системах управления процессами утилизации отходов химических производств по техноло­гии нанокатализа // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Луганськ, 2008. - № 12 (130) , Ч. 1, - С. 10-16.

4.          Бояринов А.И., Кафаров В.В. Методы оптимизации в химической технологии. -М.: Химия, 1969. - 564 с.

5.          Скарга-Бандурова И.С. Автоматизированная система повышения безопасности функцио­нирования экологически опасных химических производств (на примере производства формалина): дис. канд. тех. наук : 05.13.06 / Скарга-Бандурова Инна Сергеевна. - Северодонецк, 2006. - 157 с.

6.          Стенцель Й.І. Автоматизація технологічних процесів хімічних виробництв : Навч. посібник / Стенцель Й.І. - К.:ІСДО, 1996. - 260 с.

7.          Вибрация в технике: Справчник в 6-ти т. / Ред. совет: В. Н. Челомей (пред). - М.: Машино­строение, 1981. - Т. 4. Вибрационные процессы и машины / Под ред. Э.Э. Лавендела. - 1981. - 509 с., ил.

 

УДК 683.3

 

Чупринка В.І., Пінчук А.В., Чебанюк О.В.

ІНТЕРАКТИВНА ПОБУДОВА ТА КОРИГУВАННЯ ВЖЕ ПОБУДОВАНИХ СХЕМ РОЗКРОЮ

Запропонований алгоритм інтерактивної побудови та коригування вже побудованих схем розкрою рулонних матеріалів на плоскі геометричні об'єкти зі сталим міжшаблонним міст­ком. Алгоритм базується на методі променя та методі відрізків.

Побудувати ефективні схеми розкрою в автоматичному режимі не завжди вдається. Тому бажано мати можливість коригувати побудовані розкрійні схеми в інтерактивному режимі.

Задачу інтерактивної побудови та коригування вже побудованих схем розкрою мож­на сформулювати наступним чином: розробити алгоритми та програмне забезпечення для інтерактивної побудови раціональних схем розкрою рулонних матеріалів на плоскі геомет­ричні об'єкти з урахуванням технологічних вимог та обмежень. Причому, алгоритм пови­нен забезпечувати: неперетин розміщуваного плоского геометричного об'єкта зі вже розмі­щеними плоскими геометричними об'єктами та зовнішнім контуром матеріалу; вилучення будь-якого розміщеного плоского геометричного об' єкта зі схеми розкрою.

Нехай зовнішній контур плоского геометричного об'єкта представляє собою много­кутник Gi,і = 1,2...q з координатами вершин Gij- (Xij-, Yij-), j = 1,2..ki .Для визначення поло­ження деталі Gi на матеріалі достатньо чотирьох параметрів (рис. 1): Pr, Xpb Ypt, 9t, t=1,2,... ,r, де Prt - код плоского геометричного об'єкта; Xp, Ypt - координати полюса плос­кого геометричного об'єкта (точки, відносно якої визначаються координати вершин на зов­нішньому контурі плоского геометричного об'єкта; Qt -кут повороту плоского геометрич­ного об'єкту відносно вихідного положення. Для активного плоского геометричного об'єкта визначимо координати вершин його зовнішнього контуру (Xrij-, Yrij-) при повороті його на

кут dt.

(1)

[Хгц = Хц cos вt - Yj sin вt [Yry = X j sin в t + Y j cos в t

 

Виконаємо наступні обчислення(2-3):

 


 

 

 

(2)

 

MxR = MaxX

ii


(3)

 

MyN = Minn      MyV = MaxY

i                        i                            i i

Тоді отримаємо наступні обмеження для полюса активного плоского геометричного об' єкта (3):

MxL £ Xp   £ Dl - MxR

i                 m i

(4)

MyNt £ Ypm £ Sh - MyVt

 

Якщо виконується умова (4), то активний плоский геометричний об'єкт ніколи не вийде за межі матеріалу (рис. 1).

Для ідентифікування плоского геометричного об'єкта, який необхідно вилучити, за­стосуємо метод променя [1]. Ідея метода променя полягає в наступному: якщо з точки В провести промінь в будь-якому напрямку, то промінь перетне контур плоского геометрич­ного об' єкта парну кількість разів в тому випадку, коли точка В знаходиться зовні контура плоского геометричного об' єкта, та непарну кількість разів - коли точка В знаходиться все­редині плоского геометричного об'єкта (рис.2). Ми будемо проводити з точки В лівий про­мінь параленьно вісі OX. Координати точок перетину зі сторонами зовнішньго контуру плоского геометричного об'єкта визначатимуться наступним чином (5):

 

у o b

 

x =

o


Xr + Xp


ij +1

(Yr    - Yr )

j+1 j


Xr )

j


(5)

t Y

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

Y

Якщо виконуються обмеження (6), то промінь перетинає відрізок GjjGjj+1.

 

Т1 = min\Xrl} + Xpt, Хгц+ Xpt}

Q = min Yv + Ypt, Yrt]+ Ypt}; Т = max\Xr1} + Xpt, Xrr]+1 + Xpt} (6) Q2 = maxYry + Ypt, Yry+1 + Ypt \ x0 <Xb;   Т < xo <Т2;     Qx <yQ < Q2, (Yry + Ypt - Yb )(Yry+i - Ypt - Yb) < 0; Y1}+1 * Y1}; j = 0..n; j = 1..k


В методі променя необхідно врахувати особливі випадки, коли промінь проходить через вершину Gjj(Xjj,Yjj) (рис.3).

Положення вершин зовнішніх контурів деталей не завжди визначає їх взаємне ро­зміщення (рис.4). Очевидно, що не завжди вірне твердження: два плоскі геометричні об'єкти не перетинаються, коли жодна вершина першого плоского геометричного об'єктуне лежить всередині другого та коли жодна вершина другого плоского геометричного об'єкту не лежить всередині першого (рис. 4.а). Тобто, метод променя для однозначного визначення взаємного положення двох плоских геометричних об'єктів не завжди працює.


Тому для визначення взаємного положення двох плоских геометричних об'єктів за­стосуємо метод відрізків. Два плоскі геометричні об'єкти не перетинаються, якщо жодна сторона одного плоского геометричного об' єкту не перетинає сторону іншого плоского геометричного об'єкту. Нехай маємо координати верхнього лівого кута A(xa,ya)(C(xc,yc)) прямокутника та координати нижнього правого кута B(xb,yb)(D(xd,y^) прямокутника, що описаний навколо першого (другого) плоского геометричного об' єкту. Тоді можна визначи­ти зону перетину двох плоских геометричних об'єктів. Це буде прямокутник із верхнім лі­вим кутом у точці К та нижнім правим кутом у точці N (рис. 5).

Координати точок К та N визначаються наступним чином:

 

K(xk ; yk ) = (maX{xa > xc }; тіП{Уа > Ус }) ,

N (xh; ук) = (min{xb, xd };max{ yb, yd}).

 

Якщо xk > xd або yd > yk, то плоскі геометричні об'єкти не перетинаються. Коли ця умова не виконується, то необхідно перевірити взаємне положення ділянок зовнішніх контурів плоских геометричних об' єктів, що потрапили в прямокутник, положення якого визначають координати лівої верхньої вершини K (xk; yk) та правої нижньої вершини

N (xk;yk).

Нехай маємо два відрізки AB та CD з координатами вершин: A(Xa, Ya), B(Xb, Yb), C(Xc, Yc), D(Xd, Yd),. Тоді прямі, які проходять через відрізки AB та CD відповідно ма­тимуть вигляд:

 

Aj x + Bj y + Cj = 0 та A2 x + B2 y + C 2 = 0,

де:

AJ = Yb - Ya ; BJ = Xa - Xb ; CJ = YaXb - YbXa ; A2 = Yd - Yc ;  B2 = Xc - Xd ;   C2 = YcXd - YdXc ;

Достатньою умовою перетину двох відрізків AB та CD буде умова, що верши­ни A , B лежать по різні сторони прямої CD та вершини C , D лежать по різні сторонипрямої AB , тобто:


B1Yc + q)(Л Xd + B-Jd + Q) < 0 B2Ya + C2XA2Xb + BY + C2) < 0

 

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В І Чупринка, А В Пінчук - Інтерактивна побудова та коригування вже побудованих схем розкрою

В І Чупринка, А В Пінчук - Інтерактивна побудова та коригування вже побудованих схем розкрою