Д З Аванесян - Катеринославські губернські відомості як джерело з історії культурного життя катеринославщини ХІХ ст - страница 1

Страницы:
1  2 

Аванесян Д.З.

«КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ ГУБЕРНСЬКІ ВІДОМОСТІ» ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ ХІХ СТ.

Провінційна періодика є одним із важливих джерел з історії культурного життя регіонів, зокрема це стосується «Губернських відомостей», які є унікаль­ними через свої типолого-інформаційні особливості. Жанри цього видання по­єднують документальні та наративні джерела, які відображають політичне, со­ціально-економічне та культурне життя губерній Російської імперії ХІХ - поча­тку ХХ ст. «Губернські відомості» стали першими регіональними періодични­ми виданнями і мали офіційний характер (крім 28 центральних губерній вони виходили в 9 українських (Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська), 4 - польських,

2 - білоруських та у Грузії) [28, с. 90-95]. «Катеринославські губернські відомо­сті» (далі: КГВ), як і більшість «Відомостей» були засновані у 1838 р., мали схожу структуру та були чітко регламентовані законодавством [2, с. 12-14].

Попри офіційний характер публікації КГВ мають значний інформаційний потенціал, що відображає процес розвитку культури на Катеринославщині. Він, перш за все, стосується розвитку освіти (земські і церковнопарафіяльні школи, взаємовідносини між ними та їх відомствами, жіночі школи, жіночі та чоловічі гімназії, єврейські школи, технічна та професійна освіта, бібліотеки, народні читання, університети тощо), історичних наук (історіографія, діяльність істори-ко-етнографічних товариств, проведення археологічних розвідок, діяльність музеїв), мистецтва (живопис, театр, музика), духовного життя, діяльності вида­тних постатей Катеринославщини (О. Поля, М. Стопановського, В. Гаршина), оглядів літератури тощо.

Об'єктом даної роботи виступають «Катеринославські губернські відомо­сті». Предметом - історія культурного життя Катеринославської губернії другої половини XIX ст. на сторінках КГВ. Метою є визначення інформативних мож­ливостей публікацій КГВ в дослідженні культурного життя, що дасть змогу за­лучити останніх до основного комплексу джерел, розширивши, таким чином, джерельну базу потенційних історичних досліджень, що зможуть виявити нові якості означеного предмету.

Зазначимо, що дана проблематика в історіографії майже не висвітлена, хоча загалом «Губернські відомості» привертали увагу багатьох дослідників. У більшості робіт «Губернські відомості» як місцева газетна періодика офіційно­го характеру представлені доволі оглядово, у контексті загальної історії журна­лістики або історії розвитку певного краю [2; 3; 4; 10; 18; 20; 21; 22; 24; 28; 30; 44; 45; 65; 198; 116; 123; 124; 127; 128; 130; 136; 138; 139]. Виділяються ряд ро­біт, присвячених вивченню «Губернських відомостей» як історичного джерела

3 різних аспектів історії регіонів [9; 12; 13; 14; 15; 66; 71; 72]. Серед них зустрі­чаються і такі, що досліджують інформативні можливості даної групи періоди­ки в дослідженні історії культурного життя губерній [11].

Джерельну базу дослідження становлять випуски КГВ за 1858, 1862, 1888, 1889 та 1896 рр. Треба зазначити, що КГВ виходили в різні часи від двох до семи разів на тиждень: з 1868 р. видавалися двічі на тиждень, з 1893 р. - три рази, з 1894 р. - щодня, із 1900 р. - знову два рази на тиждень, але, на жаль, не всі випуски «Губернських відомостей» збереглися в силу певних об'єктивних причин [66, 58-62]. Факторами впливу на стан збереженості газет стали як істо­ричні умови, так і специфіка видань. Так, формат газет, що виходили друком з 1838 по 1888 рр. був незручним для постійного та довготривалого зберігання, про що знаходимо підтвердження навіть в одному з номерів КГВ, в якому реда­ктор, пояснюючи причини зміни формату часопису апелює до проблем, що ви­никли в редакції у справі пошуку «Губернських відомостей» за попередні роки з нагоди 50-річчя виходу газети [46, с. 1].

Також, зазначимо, що КГВ не була газетою для широкого загалу (таких рис вона починає набувати лише з 1888 р., коли значно розширилася програма неофіційної частини часопису, але навіть ці нововведення не стали умовою для значного розширення читацької аудиторії). Першочерговим завданням видання, за задумом держави, було сприяння підвищенню ефективності та мобільності у справі забезпечення постійного та безперервного інформаційного зв'язку як між державними установами вищого рівня з губернськими та повітовими, так і всередині установ одного рівня, насамперед забезпеченню документообігу та справочинства місцевих державних установ, чого вимагав розгалужений дер­жавно-бюрократичний апарат Російської імперії [116, с. 254-258]. Цю функцію КГВ, як і інші «губернські відомості», виконували весь час протягом свого іс­нування, і в залежності від того, чи була діяльність газети по забезпеченню цієї функції першочерговою, змінювалася програма «Відомостей», регламентована цензурним статутом від 10 червня 1826 р. (пізніше - статутом від 6 квітня 1865 р.) [130, с. 231]. Вищезгадана ситуація обумовлювала вузько спрямований хара­ктер даного видання, що стало причиною обмеженого кола читачів - в основ­ному чиновництва. Як результат, тираж «Губернських відомостей» коливався в межах декількох сотень. Переважна більшість тиражу поступала в губернські правління та церковні приходи. Приватних передплатників у цього офіційного видання було мало. Так, КГВ, за даними звіту катеринославського губернатора, мали у 1864 р. всього 61 передплатника, а в 1865 р. їх кількість збільшилася до 82 [66, с. 59-61]. Це не є підставою для висновку про те, що кількість читачів «Губернських відомостей» обмежувалась лише числом їх передплатників, адже основна частина тиражу поступала в присутні місця та місцеві органи влади і, таким чином, через офіційні установи газета мала можливість збільшувати свою читацьку аудиторію і відповідно свій вплив на неї.

Проблема збереженості КГВ залишається актуальною і сьогодні. Видання КГВ перших років не дійшли до нашого часу. У збірці краєзнавчого відділу Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки збереглася підшивка номерів «Губернських відомостей» за 1858 рік та «Прибавления» за 1863 р.). В Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського зберігаються ори­гінали газет за 1862, 1888, 1889, 1896, 1914 та 1916 рр. (випуски газет за 1862, 1889 та 1896 рр. збереглися частково: 2 номери за 1862 рік, 1 номер за 1896 рікта 17 номерів за 1889 рік). Але у бібліотеках Санкт-Петербурга та Москви но­мери газети за роки кінця ХІХ - початку ХХ ст. збереглися досить повно.

Таким чином, в даному дослідженні спираємося на видання КГВ, які мо­жна знайти в межах України, окрім випусків за 1914 та 1916 рр., що пояснюєть­ся відсутністю в них публікацій зазначеної тематики через зведення програми неофіційної частини часопису до друку приватних оголошень та стану рахунків акціонерних компаній і товариств.

Однією зі складових культурного життя Катеринославщини є освіта. На сторінках видання розвиток освіти краю другої половини ХІХ ст. представле­ний доволі широко, що пов'язано як з реформами 60-70 рр. ХІХ ст., внаслідок чого освіта отримала бурхливий розвиток, так і з еволюцією самого часопису та діяльністю його кореспондентів. У 1864 р. одночасно були затверджені Поло­ження про народні училища та Положення про земські установи, згідно з якими до компетенції земств входили контроль та організація народної освіти, в тому числі розробка проектів нових шкіл та програм, будівництво шкільних та гос­подарських приміщень, що і відбувалося через повітові училищні ради. Це при­звело до появи низки земських шкіл на території губернії. А вже в 80-ті рр. уряд та церква, стурбовані збільшенням кількості земських шкіл, починають вводити церковні школи. Матеріальним забезпеченням цих шкіл мав займатися Св. Си­нод, якому вони були підзвітні. Але насправді коштів Синоду на утримання це­рковних шкіл не вистачало, тому в цей період починається активна боротьба між повітовими відділеннями єпархіальних училищних рад та училищними ра­дами земств за кошти сільських громад, які фінансували як перших, так і дру­гих. Все це знайшло відображення на сторінках КГВ, в особливості в публіцис­тичних статтях І. Чудновського [135, с. 1-2; 134, с. 1-2; 132, с. 1-2], В. Галунова [19, с. 1-2], А. Єгорова [26, с. 1-2], Г. Соколова [122, с. 1-2; 118, с. 1-2; 119, с. 1­2; 120, с. 1-2; 121, с. 1-2], І. Верещацького [ 32, с. 1-2; 33, с. 1-2; 111, с. 1-2] та в редакційних статтях [5, с. 1-2; 23, с. 1-2; 29, с. 1-2; 69, с. 1-2; 90, с. 1-2; 36, с. 1-2; 87, с. 1-2; 86, с. 1-2; 38, с. 1-2; 88, с. 1-2], за допомогою яких училищні ради двох відомств висловлювали своє ставлення одна до одної, дискутували, викла­даючи аргументи на користь світської або церковної освіти. Таким чином, вони намагалися заручитися підтримкою сільських громад. В свою чергу редакція часопису силкувалася висловити суспільну думку з даного питання. Загалом, ці матеріали газети дають можливість побачити тісну взаємозалежність та взає­мозв'язок між такими суб'єктами освітнього процесу, як земські та єпархіальні училищні ради й сільські громади.

Особливе місце посідають редакційні статті та публікації Я. Новицького за 1888 рік [81, с. 1-2], що мають науковий характер. Перші написані на основі звітів та статистичних матеріалів, що надсилалися в редакцію КГВ за її прохан­ням від повітових та губернських земських установ [67, с. 1-2; 68, с. 1-2], другі - на основі щорічних звітів олександрівської училищної ради. Вони містять ін­формацію стосовно діяльності навчальних закладів губернії та стану народної освіти в повітах (кількість школярів, укомплектованість навчальних закладів педагогічними кадрами, заробітна плата, стан приміщень, джерела фінансуван­ня, надходження та витрати коштів, діяльність сільських громад, навчальніпредмети, найбільш успішні освітні заклади тощо). Вони мають значний інфо­рмаційний потенціал та дають можливість зрозуміти механізми функціонуван­ня системи народної освіти в Катеринославській губернії.

Крім того, значну кількість публікацій, які стосуються освіти регіону, КГВ друкували в «Місцевій хроніці». Слід зауважити, що «Місцева хроніка», як рубрика, увійшла до програми «Губернських відомостей» з моменту їх за­снування. Поступово з нерегулярного друку поодиноких повідомлень про окремі події в Катеринославі вона еволюціонувала в справжнього хронікера, що супроводжував кожний номер часопису та охоплював широкий спектр питань. Серед них вагоме місце зайняли публікації, що стосуються розвитку освіти ре­гіону, які представлені в жанрах заміток, новин та звітів.

Замітки в більшості своїй висвітлюють різні аспекти функціонування на­вчальних закладів міста Катеринослава, але надають інформацію і стосовно за­гальної кількості світських та церковнопарафіяльних шкіл губернії та учнів, що в них навчаються [47, с. 3-4], джерел фінансування [48, с. 3-4], роботи Мініс­терства народної освіти та її комісій, що розглядають певні проекти в галузі освіти [49, с. 3-4], документообігу між департаментами Міністерства народної освіти та навчальними округами [50, с. 3; 51, с. 3], діяльності Одеського навча­льного округу, до відомства якого належала і Катеринославська губернія, (в то­му числі щодо введення певних обмежень, видання циркулярів, призначення на посади, проведення шкільних перевірок, введення нових програм та статутів для реальних училищ) [52, с. 4; 53, с. 3; 54, с. 3-4] та церковної освіти (в тому числі про створення повітових відділень єпархіальних навчальних рад та пра­вил, що регламентують їхню діяльність, призначення членів цих рад) [56, 3; 57, 4; 58, 3]. Що стосується решти заміток, то вони висвітлюють окремі аспекти ді­яльності міських навчальних закладів, зазвичай таких, що мають надзвичайний характер, як-то: відкриття ремісничих класів в місцевій єврейській школі [59, с. 3], виділення території для будівництва приміщення реального училища [60, с. 3], кошторис губернського земства [61, с. 4], факти виявлення певних захво­рювань [62, с. 3], збір коштів для безкоштовної жіночої школи [63, 3], прове­дення народних читань в приміщенні шкіл міста [55, 3]. Майже не зустрічають­ся повідомлення, які б надавили відомості щодо організації навчально-виховного процесу в цих закладах, хіба що крім повідомлення про початок за­нять в школах. Новини, надруковані в цій же рубриці, зазвичай, містять короте­нькі повідомлення стосовно кадрових змін в педагогічних колективах міських шкіл. Натомість звіти, що публікуються в «Місцевій хроніці», надають інфор­мацію стосовно засідань земських зборів, на яких обговорювались питання освіти, стану народної освіти за попередні роки, про благодійні заходи на ко­ристь різних шкіл, малозабезпечених учнів та студентів [103, с. 3; 99, с. 4; 100, с. 4; 101, с. 3], правила вступу до навчальних закладів, в тому числі і вищих [109, с. 4; 110, с. 3] тощо. Крім того, в «Місцевій хроніці» публікували і витяги з документів [35, с. 1-3].

Таким чином, реформи 60-70 рр., ставши поштовхом для розвитку освіти другої половини ХІХ ст., мимоволі актуалізували питання освіти на губернсь­кому та повітовому рівнях. На Катеринославщині процес розвитку освіти в по­вній мірі відобразився на сторінках неофіційної частини КГВ, яка на той час виходила окремими примірниками. Про актуальність даного питання свідчать і наступні дані. Якщо за 1858 р., включаючи всі номери КГВ, знаходимо лише 5 публікацій стосовно освіти, то вже за 1888 р. їх кількість досягає 43, а в 17 но­мерах часопису за 1889 р. - 1 3. При цьому слід зазначити, що публікації 1858 р. жодним чином не відображають розвитку освіти на Катеринославщині, а нада­ють відомості лише про бібліотеки, Академію Наук, вищі навчальні заклади й мають характер оголошень. Натомість публікації 1888-1889 рр. - різнопланові та різножанрові, - в повній мірі відбивають стан освіти губернії у другій поло­вині ХІХ ст. (законодавство, роль земств у розвитку народної освіти, діяльність сільських громад, кількість та типи шкіл тощо).

КГВ відобразили в своїх публікаціях і стан історичних наук. На сторінках видання активно публікувалися видатні історики та етнографи Катеринославщи-ни Я. Новицький та Д. Яворницький. Щодо Я. Новицького, то він взагалі був од­ним з кореспондентів газети, якому редакція у 1888 р. доручила формування від­ділів неофіційної частини часопису. Скориставшись такою нагодою Я. Новицький започаткував рубрики «Песни казацкого века» та «Из области на­родных преданий, поверий и рассказов», в яких публікував результати своїх ет­нографічних досліджень. В рубриках «Из церковной летописи», «Из недавнего прошлого», «К истории Запорожья», «Материалы для истории колонизации Но­вороссийского края», «К истории народного образования в Екатеринославской губернии», «Итоги народного образования в Александровском уезде Екатерино­славской губернии (1866-1886)» Я. Новицький друкує наукові статті з історії ре­гіону. До них можна додати і статті «Статистико-экономическое состояние г. Александровска по архивным данным 1829 года» [80, 7.] та «К истории запо­рожской живописи» [79, с. 3-4.]. Не менш цікавими є дослідження видатного іс­торика запорізького козацтва, етнографа та фольклориста Д.Яворницького, пуб­лікації якого знаходимо на сторінках часопису [143, с. 4; 144, с. 5; 145, с. 4-5].

Статті з історії Катеринославщини в КГВ друкували не лише професійні історики, але й звичайні кореспонденти газети [141, с. 1-2; 43, с. 1-2]. Така си­туація пояснюється підвищеним інтересом до окремих питань з історії краю зо­крема та історичної науки взагалі, що було властиво для суспільства другої по­ловини ХІХ ст., коли археологічні знахідки, збір старожитностей та етнографі­чна діяльність в краї стають визначальними напрямами роботи для істориків. Як наслідок, з'являється потреба в організації музеїв, в тому числі на території Катеринославської губернії, відомості про які друкують КГВ [140, с. 3; 133, с. 4]. На сторінках часопису з'являються і публікації про дослідження ар­хеологічних пам'яток та проведення розкопок в повітах губернії [40, с. 4; 114, с. 3]. В цей час вже активно діяла започаткована ще на початку ХУШ ст. Імператорська Академія Наук, про що знаходимо дані в КГВ [95, 1 -2], де було опубліковано вимоги до «драматичних» та «історичних робіт», що будуть пред­ставлені для отримання нагород графа Уварова. Крім того, ХІХ ст. ознаменува­лось появою історико-етнографічних та археологічних товариств в Росії, вклю­чаючи українські губернії. Їх програмні документи публікувалися і на сторінках КГВ [104, с. 1-2].

Характерною для КГВ стала публікація оглядів літератури в рубриках «Библиографические известия» та «Библиографические заметки», в яких дру­кувались новини про публікацію тих чи інших періодичних, книжкових, енцик­лопедичних видань, мап та атласів, а також рецензії на праці дослідників, літе­раторів та публіцистів. [6, с. 1-2; 7, с. 1-2; 8, с. 1-2; 41, с. 1-2; 42, с. 1-2; 83, с. 1­2; 84, с. 1-2; 93, с. 1-2; 94, с. 1-2; 96, с. 1-2; 97, с. 1-2; 129, с. 1-2; 137, с. 1-2; 142, с. 1-2]. В другій половині ХІХ ст. однією з постійних рубрик стала «Периодиче­ская печать о Екатеринославской губернии» з оглядом статей періодичних ви­дань Російської імперії за певний період часу, в яких розглядалась історія Кате­ринославу та Катеринославської губернії [16, с. 4; 106, с. 3], освіти регіону [131, с. 4]. Зауважимо, що дані матеріали особливо цінні для дослідників історії Ка-теринославщини, адже охоплюють значний комплекс літератури з історії губе­рнії до ХІХ ст.

Окремого розгляду заслуговує висвітлення духовного життя краю на сто­рінках видання. Справа в тому, що на час функціонування часопису припало святкування визначної дати - 900-ліття хрещення Київської Русі, що призвело до актуалізації даної тематики і, як наслідок, до появи низки публікацій на сто­рінках видання. В першу чергу особливий інтерес представляють дослідження Я. Новицького, який публікував джерела з історії церкви, взяті ним з архіву По-кровського собору в Олександрівську, який крім матеріалів, що стосуються власне Покровського собору, містив ще і матеріали, що висвітлюють різні сто­рони церковного життя краю [74, с. 4; 75, с. 4; 76, с. 4; 77, с. 4; 78, с. 4.]. По­друге, КГВ друкують статті з приводу 900-ліття хрещення Русі, в яких розкри­валися історія даного питання та сучасний стан духовності народу [1; 113], статті про діяння святого Володимира та ікону Іоанна Воїна [117, с. 4; 27, с. 3], відкриття катеринославського єпархіального братства [17, с. 4; 112, с. 3], істо­рію окремих визначних духовних місць Катеринославщини, включаючи коза­цькі церкви [82, с. 3-4; 31, с. 4].

Крім того, КГВ публікували й інші матеріали, які висвітлювали різнома­нітні аспекти культурного життя краю. В них можна знайти інформацію про прогулянки пароплавами [115], відкриття музичних сезонів та діяльність това­риства любителів музики [92, с. 1-2; 73, с. 4], театральне життя та поставлені вистави [102, 3; 125, 4], видатних діячів Катеринославщини [105, с. 3-4; 70, с. 4], відкриття книжкових магазинів [64, с. 1-2; 98, с. 1-2], проведення виставок в Катеринославській губернії та за її межами [39, с. 3; 85, с. 1-2; 89, с. 1-2; 91, с. 2; 107, с. 3], благодійність та благодійні заходи [25, с. 4; 37, с. 4;], діяльність товариства заохочення художників [34, с. 1-2] тощо.

Таким чином, публікації КГВ охоплюють значний обсяг матеріалів з істо­рії культурного життя Катеринославської губернії ХІХ ст., включаючи матеріа­ли з історії освіти регіону, духовного життя, мистецтва, розвитку історичної думки тощо, і, маючи вагомий інформаційний потенціал, можуть бути включені до основної джерельної бази з даної проблематики.

Бібліографічні посилання:

1. 988-1888 // Екатеринославские губернские ведомости. - 1888. - № 54

2. Артюхин Г.В. Основные этапы и некоторые закономерности развития местной печати России ХІХ - начала ХХ вв. (На материалах Центральночерноземного региона). - М.: Наука, 1981. - 40 с.

3. Балуев Б.П. Политическая реакция 80-х годов ХІХ века. - М.: Издательство Московского университета, 1971. - 314 с.

4. Березина Я.Г. Русская журналистика второй четверти ХІХ века. -М.: Издательство Московского университета, 1965. - 100 с.

5. Беседа в женской бесплатной школе // Екатеринославские губернские ведомос­ти. - 1888. - № 74

6. Библиографические заметки // Екатеринославские губернские ведомости. -№28

7. Библиографические известия // Екатеринославские губернские ведомости. -

№5

8. Библиографическое известие // Екатеринославские губернские ведомости. -

№31

9. Бобков В. Газета «Таврические губернские ведомости» як джерело з історії статистичного вивчення Південної Таврії // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. восьмої Всеукр. наук-теорет. конф., Львів, 24-26 жовт. 2003 р. - Львів, 2003. -С. 226-231

10. Бондаренко В. Становлення газетної реклами у пресі Східної України («Полта­вские губернские ведомости», «Киевские губернские ведомости», 1846-1849 рр.) // Українсь­ка періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. сьомої Всеукр. наук-теорет. конф., Львів, 17-18 трав. 2002 р. - Львів, 2002. - С. 211-215.

11. Бурмистрова Л.П. «Губернские ведомости» как исторический источник для изучения культурной жизни российской провинции конца 50-х - начала 60-х годов ХІХ века // Сборник аспирантских работ. Гуманитарные науки. - Казань: Издательство Казанского университета, 1966. - С. 54-60.

12. Бурмистрова Л.П. «Губернских ведомости» как исторический источник для изучения материального положения разночинцев в эпоху падения крепостного права // Сбо­рник аспирантских работ (1964). История и право. - Казань: Издательство Казанского униве­рситета, 1965. - С. 52-69.

13. Бурмистрова Л.П. Использование «губернских ведомостей» на страницах «Со­временника» и «Колокола» в эпоху падения крепостного права // Очерки истории народов Поволжья и Приуралья. Вып.1. - Казань: Издательство Казанского университета, 1967. -С. 125-144.

14. Бурмистрова Л.П. Крестьянский вопрос в губернских ведомостях (1858­1860 гг.) // Вопросы истории, филологии и педагогики. Вып.2. - Казань: Издательство Казан­ского университета, 1967. - С. 61 -64.

15. Бурмистрова Л.П. Провинциальная газета в эпоху русских просветителей («Гу­бернские ведомости» Поволжья и Урала 1840-1850 гг.). - Казань: Издательство Казанского университета, 1985. - 139 с.

16. Вакуловский Н. Материалы для библиографии о Екатеринославе и Екатерино-славсой губернии // Екатеринославские губернские ведомости. - 1888. - № 9, 14

17. Ванчиков А. Открытие Екатеринославского епархиального братства святого рав­ноапостольного князя Владимира // Екатеринославские губернские ведомости. - 1888. - № 64.

18. Вертинский И.С. Газета в России и СССР. ХУІІ-XX вв. - М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1932. - 167 с.

19. Галунов В. Об отношениях между уездными отделениями епархиальных учи­лищных советов и училищными советами // Екатеринославские губернские ведомости. -1888. - № 89.

1889. -1858. -1858. -

20. Гребцова И.С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степ­ного региона Российской империи (вторая треть ХІХ века). - Одесса: Астропринт, 2002. -

408 с.

21. Гребцова І.С., Гребцов В.М. Становлення та розвиток періодичної преси на півдні України у першій половині ХІХ ст. // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повід. другої Всеукр. наук.-теорет. конф. 21-22 грудня 1994 р. - Львів, Житомир, 1994. - С. 21-23.

22. Дацюк Б.Д. Русская журналистика 30-х годов ХІХ века. - М., 1948. - 24 с.

23. Два слова о давнем прошлом Мариинской женской гимназии // Екатеринослав-ские губернские ведомости. - 1888. - № 8.

24. Довгич В.А. Система легальної преси України 1905-1907 рр. (Спроба соціаль­но-філософського аналізу основних тенденцій розвитку) // Журналістика. Преса. Телебачен­ня. Радіо. Вип. 17. - К.: Видавництво при Київському державному університеті видавничого об'єднання «Вища школа», 1985. - С. 105-115.

25. Дома призрения в сельских обществах // Екатеринославские губернские ведо­мости. - 1888. - № 59.

26. Егоров А. Наши народные школы // Екатеринославские губернские ведомости.

- 1888. - № 47.

27. Егоров А. Помещичья икона Іоанна Воина // Екатеринославские губернские ве­домости. - 1888. - № 89.

28. Есин Б.И. Русская газета и газетное дело в России. Задачи и теоретико-методологические принципы изучения. - М.: Наука, 1981. - 398 с.

29. Задачи печати в отношении школ земских и церковных // Екатеринославские губернские ведомости. - 1888. - № 23, 24.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Д З Аванесян - Катеринославські губернські відомості як джерело з історії культурного життя катеринославщини ХІХ ст