В Л Безбожний - Інтереси в системі соціально-економічної безпеки підприємства - страница 1

Страницы:
1  2 

17.Prykin В. V. Noveyshaya teoreticheskaya ekonomika. Giperekonomika [Recent theo­retical economics. Giperekonomika]. Moscow: Banki i birzhi: YUNITI, 1998. 445 p.

18.Daft R.L. Teoriya organizatsii [Organization Theory and Design], Moscow, YUNITI, 2009. 699 p.

© Є.І. Овчаренко, 2012

 

Рецензент                                                                      д.е.н., проф. Г. В. Козаченко

Reviewer                                                                                         A.V. Kozachenko

Doctor of Economic Sciences, Professor Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Luhansk, Ukraine

 

 

УДК 65.050.8

В. Л. Безбожний[1]

ІНТЕРЕСИ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Вступ: Сучасні вимоги ведення бізнесу обумовлюють забезпечення економічної безпеки під­приємств на засадах випередження загроз та проактивного захисту. Запорукою до цього є розвиток гармонізаційного підходу до забезпечення соціально-економічної безпеки, який за своєю суттю не при­пускає виникнення загроз шляхом гармонізації інтересів. Ключовим в такому підходи є інтереси, а саме інтереси підприємства та його стейкхолдерів. Мета: визначення місця та ролі інтересів стейкхолдерів у системі забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства, яка орієнтується на використання можливостей діяльності та проактивний захист від загроз. Результати: Розглянуто соціально-економічну безпеку з позицій основних класичних підходів менеджменту. Показані сутність та роль інте­ресів в системі соціально-економічної безпеці підприємства. Визначений зв'язок між інтересами та за­грозами. Висновки: В якості підґрунтя забезпечення соціально-економічної безпеки пропонується вико­ристовувати гармонізацію інтересів підприємства з інтересами його стейкхолдерів

Ключові слова: інтерес, загроза, соціально-економічна безпека, гармонізація, спосіб, вибір.

В. Л. Безбожный

ИНТЕРЕСЫ В СИСТЕМЕ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ

Введение: Современные требования ведения бизнеса обусловливают обеспечение эконо­мической безопасности предприятий на основе упреждения угроз и проактивной защите. Залогом этому является развитие гармонизационного подхода к обеспечению социально-экономической без­опасности, который по своей сути не предполагает возникновения угроз за счет гармонизации инте­ресов. Ключевыми в таком подходе выступают интересы, а именно интересы предприятия и его стейкхолдеров. Цель: определение места и роли интересов стейкхолдеров в системе обеспечения социально-экономической безопасности предприятия, которая ориентируется на использовании возможностей деятельности и проактивную защиту от угроз. Результаты: Рассмотрена социально-экономическая безопасность с позиций основных классических подходов менеджмента. Показаны сущность и роль интересов в системе социально-экономической безопасности предприятия. Опре­делена связь между интересами и угрозами. Выводы: В качестве основы обеспечения социально-экономической безопасности предлагается использовать гармонизацию интересов предприятия с интересами его стейкхолдеров.

Ключевые слова: интерес, угроза, социально-экономическая безопасность, гармонизация, способ, выбор.

V. L. Bezbozhnyy

 

INTERESTS IN THE SYSTEM OF SOCIO-ECONOMIC SECURITY

OF AN ENTERPRISE

Introduction: Modern requirements of business precondition the economic security of enterprises, which is based on anticipation of threats and proactive protection. Development of harmonization approach to social and economic security, which in its nature does not produce threats, guarantees this. The key to this approach are interests, namely, the interests of the company and its stakeholders. Aims and Objec­tives: Determination of a place and role of stakeholders' interests in the system of social and economic security of the enterprise which focuses on the use of opportunities and proactive protection against threats. Results: Socio-economic security has been considered from the position of basic classical approach to management. The essence and role of interests in the system of socio-economic safety of an enterprise has been shown. The connection between interests and threats has been determined. Conclusions: Har­monization of company's interests with interests of its stakeholders has been suggested as the basis for social and economic security.

Key words: interest, threat, social and economic security, harmonization, choices.

Постановка проблеми. Більше двох тисячоліть тому грецький історик Ге­родот писав: "Великі справи, як правило, сполучені зі значними небезпеками" [2]. Наскільки важливими і точними є ці слова навіть тисячоліття опісля, коли загрози діяльності стали значно складнішими. В наш час слова Геродота підкреслюють життєво важливу концепцію бізнесу: загроза, якою б вона не була, має бути зро­зумілою, і менеджери мають докласти всіх зусиль, щоб вдалось добитись позити­вного результату в такій ситуації.

Невизначеність умов функціонування підприємств, високий рівень ділової агресії контрагентів та нечітке закріплення правил бізнесу сприяють постійному виникненню загроз для діяльності підприємства. Відсутність реакції на загрози є найкоротшим шляхом до банкрутства підприємства, тому особливої актуальності в наш час набувають питання науково-прикладного характеру щодо забезпечення соціально-економічної безпеки. В наукових дослідженнях та практиці управління вже існують різні підходи та інструменти забезпечення соціально-економічної безпеки, яким властиві переваги та недоліки, а також вимоги щодо умов їхньої реалізації. Здебільшого система соціально-економічної безпеки ототожнюється з протистоянням небезпекам та загрозам, з мінімізацією можливих та реальних втрат від дії загроз, тобто з подоланням негативного впливу на діяльність підпри­ємства. Розгляд системи економічної безпеки з вищезазначених позицій не є пер­спективним та має переглядатись, оскільки захист бізнесу має бути проактивним з мінімальним рівнем напруження від протистояння негативним проявам ділового середовища.

Керівники розуміють, що ризик діяльності приносить можливості так часто, як і приносить небезпеку, але систему соціально-економічної безпеки традиційно не розглядали з цього ракурсу. Дійсно, з певних причин фахівці з забезпечення економічної безпеки завжди зосереджені на небезпеці та загрозах, а не на мож­ливостях. Така управлінська реалія має зазнати важливих змін, щоб бізнес-лідери розглядали безпеку як центр прибутку. Запорукою до цього має слугувати розви­ток гармонізаційного підходу до забезпечення економічної безпеки, який за своєю суттю не припускає виникнення загроз шляхом гармонізації інтересів. Ключовим в такому підходи є інтереси, а саме інтереси стейкхолдерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науковій літературі поняття "інтерес" здебільшого застосовується до таких сфер як психологія, юрис­пруденція та державне управління. Щодо місця та ролі інтересів в соціально-економічних відносинах, то такий напрямок став розвиватись порівняно недавно та відображений здебільшого в наукових працях щодо економічної безпеки. Се­ред досліджень у різних галузях науки досі ще недостатньо уваги надається ви­значенню категорії "інтерес" у системі забезпечення економічної безпеки та не знайдено повного відбиття питанню їхньої класифікації в цій сфері.

Мета статті полягає у визначенні місця та ролі інтересів стейкхолдерів у системі забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства, яка орієнту­ється на використання можливостей діяльності та проактивний захист від загроз.

Виклад основного матеріалу дослідження. Забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства є окремою функцією управління підприємст­вом, яка імплантується в усі сфери та напрямки його діяльності. Соціально-економічна безпека підприємства має бути орієнтиром у діяльності кожної ланки підприємства. Управлінські рішення, що приймаються в усіх сферах діяльності підприємства, мають розглядатись через призму впливу результатів цих рішень на соціально-економічну безпеку підприємства. Це обумовлюється тим, що умо­ви, потенціал, а, отже, і перспективи розвитку підприємств, багато в чому зале­жать від стану відповідності його бізнес-процесів об'єктивним умовам ділового середовища, а також наявності певних протиріч трансакційної взаємодії з контра­гентами підприємства.

Умови забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства у попе­редніх роботах автора [1, 3] розглядаються крізь призму різновекторної гармоні­зації інтересів підприємства з суб'єктами зовнішнього середовища. Інтеграція процесів забезпечення соціально-економічної безпеки в систему управління під­приємства припускає взаємну координацію та взаємодію всіх складових діяльнос­ті підприємства з метою досягнення стратегічних цілей розвитку через гармоніза­цію власних інтересів з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища.

Соціально-економічну безпеку необхідно розглядати з точки зору багатьох підходів. Необхідною є проекція на безпекознавчу сферу позицій основних класи­чних підходів менеджменту - системного, ситуаційного та процесного.

Відповідно до системного підходу, організація розглядається як система -певна цілісність, що складається з взаємозалежних елементів, кожен з яких ро­бить свій внесок до характеристики цілого. Організація є складною (знаходиться під впливом внутрішніх чинників), відкритою (знаходиться під впливом зовнішніх чинників), соціотехнічною (люди - техніка) системою. Усі підсистеми (елементи) взаємозв'язані як "по вертикалі", так і "по горизонталі".

Системний підхід - це не набір певних принципів або правил для менедже­рів, а спосіб мислення по відношенню до управління, до організації.

Застосовуючи системний підхід щодо соціально-економічної безпеки під­приємства, було виділено основні елементи її забезпечення, а також розглянуто інтереси підприємства у їхній постійній взаємозалежності та взаємодії, що, як ре­зультат, має певний синергетичний ефект.

Ситуаційний підхід до управління розроблений в кінці 60-х років і є продов­женням системного підходу до управління. При цьому розглядається ситуація, тобто конкретний набір обставин, які істотно впливають на організацію в той або інший конкретний час. Ситуаційний підхід припускає, що застосування тих або інших методів керування визначається ситуацією, а результати одних і тих самих управлінських дій в різних ситуаціях можуть істотно різнитися. Тому, здійснюючи необхідні управлінські дії, менеджери повинні виходити з ситуації, у якій вони фу­нкціонують.

Інтереси не є статичними, оскільки вони обумовлені об'єктивними умовами функціонування підприємства, які є динамічними. Інтересам властивий певний період їхньої актуальності. Неповна та несвоєчасна реалізація інтересу, як вже зазначено, може спричинити настання загрозливої ситуації для діяльності підпри­ємства. Тому при забезпеченні соціально-економічної безпеки шляхом гармоніза­ції інтересів необхідно враховувати фактор динамічності та ситуаційності, який впливає на стан елементів соціально-економічної безпеки.

Процесний підхід до управління вперше запропонували представники шко­ли адміністративного управління, зокрема А. Файоль, які намагалися описати фу­нкції менеджерів як такі, що не залежать одна від одної. Проте процесний підхід розглядає функції управління як взаємопов'язані. Згідно з цим підходом, процес -це взаємозв'язані дії (функції управління). У свою чергу, кожна функція управлін­ня є процесом, що складається з взаємозв'язаних дій.

Таким чином, процес забезпечення соціально-економічної безпеки склада­ється з певних етапів, кожен з яких можна виділити як окремий процес. Для наоч­ності зазначимо, що етапами забезпечення соціально-економічної безпеки під­приємства є процес діагностування стану її забезпечення, визначення основних інтересів, їх гармонізація з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища та інше.

З точки зори всіх цих трьох підходів, соціально-економічну безпеку підпри­ємства необхідно розглядати в наступній послідовності "стан інтереси гар­монізація загрози/можливості". Тобто загрози є вторинними. Є об'єктивна ситу­ація, і набуває вона статусу "загроза" при неспроможності підприємства гармоні­зувати власні інтереси з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища.

Найбільш значущою, складною та комплексною є гармонізації інтересів промислових підприємств, які є основною бюджетоутворюючою одиницею еконо­міки. Це пояснюється специфікою структури економіки східного регіону України, а саме тим, що у більшості випадків промислові підприємства є дуже великими та містоутворюючими. Саме велике промислове підприємство є основним гравцем в економіці регіону, тобто головним платником податків та зборів, а також великим роботодавцем. Забезпечуючи мешканців робочими місцями та доходами, зали­шаючись значимим джерелом поповнення місцевих бюджетів, будуючи та під­тримуючи соціальну інфраструктуру, простежується соціальна значущість діяль­ності таких підприємств. Так, прикладом, що ілюструє це твердження, можуть бу­ти негативні прояви трансформації економічної системи держави, коли внаслідок закриття великого підприємства, частіше шахт, місто ставало депресивним. Такі депресивні регіони існують сьогодні в Луганській, Донецькій, Запорізькій та й ін­ших областях. Тому забезпечення соціально-економічної безпеки таких підпри­ємств має значення у всьому ланцюжку "особистість — підприємство — регіон — держава".

Інтереси великих промислових підприємств, поряд з певною частковою то­тожністю з інтересами соціально-економічних систем вищих рівнів, мають свої специфічні риси. По-перше, це велика кількість та значна різноманітність інтере­сів, що обумовлені масштабом діяльності підприємства, кількістю товарних пози­цій продукції, значною кількістю структурних підрозділів та функціональних зон як з позиції кількості працівників, так і рівнів управління. По-друге, це багатовектор-ність взаємодії підприємства з суб'єктами зовнішнього середовища, більш широке охоплення сфер діяльності, що регламентується зовнішніми інститутами, безпо­середній вплив зовнішньоекономічних чинників, обумовлений діяльністю підпри­ємств на іноземних ринках, велика залежність від сировинних характеристик то­що.

Таким чином, специфіка промислових підприємств проявляється як струк­турно-організаційними процесами, тобто внутрішнім аспектом функціонування, так і сферою та характером взаємодії з зовнішнім середовищем, тобто зовнішнім аспектом функціонування. Варто також зауважити, що реалізацію значущих інте­ресів може бути здійснено як на національному та міжнаціональному рівнях з ве­ликим впливом політичного фактору; вона матиме значний вплив на соціально-економічну ситуацію регіону.

Виходячи з вищезазначеного, можна говорити про ключову роль гармоніза­ції інтересів в забезпеченні соціально-економічної безпеки промислового підпри­ємства. Враховуючи специфіку діяльності великих промислових підприємств схід­ного регіону України, гармонізація інтересів такого роду підприємств є прерогати­вою розвитку регіону. Отже, пріоритетним є включення процесу гармонізації інте­ресів в основу забезпечення інтересів підприємства.

Визначення інтересів, їх групування та аналіз на предмет конфліктності, а також реалізація через гармонізацію є сполучною ланкою між різними складовими діяльності промислового підприємства, між поточним та стратегічним рівнями управління.

Інтереси можуть визначатись як стейкхолдерами підприємства, так і, напри­клад, зовнішніми консультантами. Але в будь-якому разі, встановлення інтересів матиме суб'єктивний характер через глибокий зв'язок та врахування специфіки діяльності підприємства. Завжди актуальним є питання, хто саме визначає інте­реси підприємства, власники чи наймані менеджери. Процес визначення інтересів підприємства обтяжується ще й тим, що і власники, і наймані менеджери є носія­ми певних інтересів. Інтереси різних носіїв мають різноманітний, підчас конфлікт­ний та суперечливий характер.

До носіїв інтересів зазвичай відносять окремих осіб або їхні об'єднання, які можуть пред'являти матеріальні або нематеріальні претензії до підприємства. Це не тільки власники підприємства або акціонери, але і його працівники, кредитори, клієнти та інші зацікавлені особи. Прагнучи задоволення своїх претензій, вони особисто або через своїх представників вступають у відносини з керівництвом підприємства або іншими носіями інтересів, причому ці стосунки можуть носити конфліктний характер. У таких ситуаціях керівництво підприємства має зважено оцінювати взаємодії, забезпечуючи собі якомога ширше поле дій для задоволен­ня інтересів підприємства. Отже, усі групи носіїв інтересів є тісно взаємо­пов'язаними, і реалізація власних інтересів неможлива в односторонньому поряд­ку, а лише при задоволенні інтересів усіх учасників взаємодії.

Для виробництва продукції промисловим підприємствам необхідні ресурси, що можуть бути отримані в результаті обміну з учасниками, які мають власні інте­реси. Відповідно до економічної логіки, сировинні підприємства надають, а пере­робні промислові підприємства купують ці ресурси до тих пір, поки взаємний об­мін та співробітництво забезпечує обом сторонам певні переваги. Подібні обмінні процеси можуть носити ринковий або політичний характер.

Дисбаланс функціонально-управлінської конфігурації "генеральний дирек­тор - зовнішні власники (акціонери) - менеджери - наймані працівники" негативно впливає на всебічне відображення та врахування інтересів саме підприємства. Якщо простежується конфліктність відносин між цими групами-носіями інтересів, то підвищується суб'єктивізм інтересів і їх наближена ідентичність до інтересів повноважних управлінських груп.

Багато в чому групи інтересів перетинаються одна з одною, що може на практиці супроводжуватись конфліктом інтересів. Тому при дослідженні архітек­тоніки інтересів необхідно враховувати кінцевий результат гармонізації та взає­моузгодження, якому властивий синергетичний ефект, всіх полів інтересів.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства є пріоритетною сферою управлінської системи підприємства та має бути усвідомлене керівництвом як одним із центрів прибутку діяльності. Неодмінною умовою до проактивного захисту від негативних проявів внутрішнього та зовнішнього середовищ є гармонізація інтересів стейкхолдерів цього підприємства. Інтерес - ключова категорія в забезпеченні соціально-економічної безпеки, рушійна сила розвитку, стимул діяльності підприємства, щовизначає його господарську поведінку і дії. При вирішенні завдань гармонізації інте­ресів, виникає складність при визначенні та врахуванні всіх інтересів промислового підприємства, їх систематизації, виділенні адресата та засобів реалізації. Це може призвести до неналежної, часткової реалізації інтересів, і реактивного забезпечен­ня соціально-економічної безпеки промислового підприємства.

Враховуючи важливу роль інтересів у системі забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства постають науково-практичні завдання щодо уточнення та приведення до прикладного характеру використання таких інтересів, а саме: обмеження кількості та ранжування інтересів, подання більшості інтересів у вигляді соціально-економічних показників, уникнення суперечливості інтересів та їх орієнтація на загальний позитивний результатами діяльності підприємства. Все це є основними напрямками дослідження в такій актуальній та цікавій сфері управлінської науки, як соціально-економічна безпека.

 

Література

1. Безбожний В.Л. Вибір способу забезпечення соціально-економічної безпеки вели­ких промислових підприємств: дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Володимир Леонідович Безбожний. Луганськ, 2009. — 197 c.

2. Геродот. История : в 9-ти кн. ; пер. Г.А. Стратановского. М.: ООО "Издательст­во АСТ", "Ладомир", 2001. — 752 с.

3. Система економічної безпеки: держава, регіон, підприємство : [монографія] : в 3 т. Т. 1 / Ляшенко О. М., Погорелов Ю. С., Безбожний В. Л. [та ін.] ; за заг. ред. Г. В. Козаченко. Луганськ : Елтон-2, 2010. — 282 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В Л Безбожний - Процедура вибору способу гармонізації інтересів соціально-економічної безпеки підприємства

В Л Безбожний - Роль оцінки гармонізації інтересів в забезпеченні соціально-економічної безпеки великих промислових підприємств

В Л Безбожний - Інтереси в системі соціально-економічної безпеки підприємства