Л Якиминська - Історико-етнографічні дослідження степового побужжя історіографічний аналіз - страница 1

Страницы:
1  2  3 

УДК 930: 39 (477.7)

Любов Якиминська

(м. Одеса)

 

ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТЕПОВОГО ПОБУЖЖЯ:

ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ

Стаття є спробою історіографічного аналізу дослідження специфіки історико-культурного розвитку Степового Побужжя. Традиційно дослідження цього регіону проводилося в рамках більш широкого географічного ареалу - Півдня України. Сьогодні відбувається активізація досліджень

етнокультурної специфіки Степового Побужжя.

Ключові слова: Степове Побужжя, історико-етнографічні дослідження, історіографічний

аналіз.

Адміністративний поділ майже ніколи не перебуває в гармонії з природними особливостями, географічними та етнокультурними факторами. Він, як правило, "є компромісом різних тенденцій, а саме колишніх адміністративних поділів, актуальних політичних та національних тенденцій, господарських змін і господарської еволюції, стану комунікацій, притягальної сили людських скупчень" [1]. З цих причин для окреслення територіальних рамок досліджень науковці все частіше застосовують хорологічний (ареалогічний, просторовий) підхід, за яким територія розглядається як системоутворюючий чинник із сукупністю специфічних характеристик, притаманних саме цьому регіону.

Запропонована праця є спробою проаналізувати дослідження, так чи інакше пов'язані із вивченням специфіки історико-культурного розвитку регіону Степового Побужжя.

Виокремлення Степового Побужжя як специфічного регіону дослідження в сучасній науковій парадигмі є дискусійним. Не вдаючись до матеріалів дискусії, ми притримуємося думки О. Марченко [2], яка визначила Степове Побужжя як долину ріки Південний Буг у межах степової зони, що відповідає за сучасним адміністративно-територіальним розподілом дев'яти районам Миколаївської області (Первомайський, Арбузинський, Доманівський, Миколаївський, Жовтневий, Кривоозерський, Новоодеський, Вознесенський, Веселинівський). Цей регіон визначається як кордонна в історичній ретроспективі територія: Бугогардівська паланка, Поділля та Очаківський ойялет; Ольвіопольський, Ананьївський, Одеський та Єлисаветградський повіти Херсонської губернії [3].

Історико-культурні студії особливостей регіону Степового Побужжя проводилися в основному в рамках дослідження Півдня України.

У зв'язку зі специфікою нашої роботи вважаємо за доцільне виділити такі аспекти дослідження зазначеного регіону: історичний розвиток Степового Побужжя в контексті більш широких досліджень; дослідження історичного розвитку Степового Побужжя; аналіз етнокультурних особливостей населення Степового Побужжя та способи їх трансформації.

Аналіз історичного розвитку Степового Побужжя в науковій парадигмі великою мірою може бути вписаний в контекст історичних студій колонізації Південної України.

Так, специфіці заселення та подальшого розвитку регіону присвячена ціла низка праць О. Скальковського [4], Д. Багалія [5], Е. Дружиніної [6], П. Лавріва [7], Я. Бойка [8], В. Кабузана [9], А. Коцієвського [10], Є. Загоровського [11], Ю. Іванової, Л. Чижикової [12].

Одним із перших, хто почав досліджувати історичні особливості Півдня України і заклав наукові підвалини вивчення груп населення регіону, був А. Скальковський ("Хронологическое обозрение истории Новороссийского края. 1730 - 1823") [13]. У своїх працях дослідник порушував проблеми колонізації етноконтактної зони Побужжя, соціальної та етнічної структури населення, а також коротко виклав основні факти, які стосуються заселення і освоєння Новоросії.

Теоретичним узагальненням процесів колонізації Півдня України є робота Д. Багалія "Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры" [14], у якій автор виділяє способи колонізації краю, вплив запорожців на колонізаційні процеси, а також репрезентує цінний матеріал щодо специфіки заселення "Ханської України" (частина Степового Побужжя).

Велику увагу дослідженню соціально-економічних процесів Півдня України приділила Е. Дружиніна ("Северное Причерноморье в 1775 - 1800 гг" [15], "Южная Украина в 1800 - 1825 гг." [16], "Южная Украина в период кризиса феодализма 1825 - 1860 гг." [17]). Дослідниця на основі значної джерельної бази окреслює специфіку розвитку регіону, зокрема розкриває залежність колонізаційних процесів від особливостей господарського розвитку.

Проблеми формування етнічного складу населення знайшли відображення в працях В. Наулка "Етнічний склад населення Української РСР" [18], "Развитие межэтнических связей на Украине: (Историко-этнографический очерк)" [19], Я. Бойка "Заселение Южной Украины: Формирование этнического состава населения края: русские и украинцы (конец XVIII - начало XXI в.)" [20], "Заселение Южной Украины. 1860 - 90 гг. (Историко-экономическое исследование)" [21], А. Коцієвского "О русско-украинском и молдавском населении Очаковской области до присоединения ее к России" [22], И. Койфмана "О русско-молдавском заселении восточных районов Молдавии в конце XVIII - начале ХІХ века" [23], та ін.

В окресленому контексті варто відзначити також праці, присвячені дослідженню козацької присутності на Півдні України, суттєвим чином впливаючи на процеси освоєння краю. Серед таких варто назвати дослідженя А. Скальковського "Поездка по Запорожским урочищам" [24], Д. Яворницького "Запорожье в остатках старины и преданиях народа: [В 2-х ч.]" [25], "Історія запорожських козаків" [26], В. Голобуцького "Запорозька Січ в останні часи свого існування. 1734 -1775" [27], І. Анцунова "Казаки и военные поселенцы на Днестре и Буге XVIII-ХІХ веков" [28] та ін.

Таким чином, у контексті дослідження Півдня України проблематика історичного розвитку Степового Побужжя представлена досить широко.

Слід відзначити той факт, що парадигма досліджень історичного розвитку власне Степового Побужжя є досить фрагментарною.

Серед робіт, присвячених досліджуваному регіону, варто згадати роботи Ф. Петруня [29], О. Бачинської [30], Н. Букатевича [31], А. Шабашова [32], П. Тригуба [33], І. Хіоні [34], П. Литвинова [35], С. Гізера [36], Ю. Гребеннікова [37] та ін.

Основні віхи історії освоєння Степового Побужжя на ранньому етапі історичного розвитку аналізує Ю. Гребенніков у роботі "Деякі основні аспекти історичного розвитку Степового Побужжя в кінці доби бронзи - ранньому залізному віці (ХІІ - ІІІ ст. до н.е.)".

Проблеми ногайської присутності на території Степового Побужжя порушено в працях А. Шабашова "К локализации поселений ногайцев Буджакской орды в начале 19 века", у якій автор зупиняється на специфіці розселення ногайців на території Степового Побужжя до моменту їх переселення, С. Гізера "Кочевое хозяйство Буджакских ногайцев (особенности хозяйственно-культурного типа)".

Умовну роль політичних кордонів XVII - XVIII ст., форми міжетнічних зв'язків українського козацтва та ногайців у Степовому Побужжі проаналізував Ф. Петрунь у роботі "Ханські ярлики на українській землі. До питання про татарську Україну".

Специфіку колонізації та формування етносоціального складу регіону розкрито в дослідженні І. Хіоні "До історії заселення Побужжя".

Проблеми специфіки географії Степового Побужжя, суспільно-господарської своєрідності привертали увагу Н. Букатевича ("Чумацтво на Україні: історично-етнографічні нариси").

Козацька присутність та вплив на формування етнокультурної специфіки краю привертала увагу О. Бачинської ("Бузьке козацьке військо 1785-1817 рр.") [38], П. Литвинова ("Пам'ятки історії українського козацтва на території Миколаївської області: (досвід історико-бібліографічних досліджень)"). Принагідно слід зазначити, що О. Бачинська в роботі "Джерела з історії козацьких формувань Південної України кінця XVIII-XIX ст." [39] подає детальний аналіз джерельної бази, пов'язаної з висвітленням різноманітних сторін життєдіяльності козацьких формувань, а також структурує її за місцем перебування, що є надзвичайно вагомим внеском у поступ подальших досліджень.

Особливості соціального становища селянської верстви в регіоні Степового Побужжя в різних історичних умовах життєдіяльності аналізував П. Тригуб у роботі "Селянство Миколаївщини в кінці XVIII - на початку XX ст.". Дослідник подає ґрунтовну інформацію щодо етнічного складу селянської верстви, трансформації форм господарювання тощо.

Отже, аналіз досліджень Степового Побужжя дає можливість стверджувати, що сьогодні починається активне вивчення історичного розвитку Степового Побужжя. Водночас варто зауважити, що парадигма проблем, які потребують ґрунтовного висвітлення, є надзвичайно широкою.

Останнім часом активізувалися дослідження, спрямовані на аналіз специфіки етнокультурного розвитку Степового Побужжя.

В означеному контексті слід відзначити великий внесок у дослідження етносоціокультурних особливостей населення Степового Побужжя науковців Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Розроблена вченими університету програма для збору польового етнографічного матеріалу "Побут та культура населення Степової України" [40] справила великий вплив на активізацію етнографічних досліджень регіону.

Цілий спектр праць було присвячено окресленій проблематиці, зокрема, роботи В. Кушніра [41], Н. Петрової [42], Т. Агафонової [43], О. Пригаріна [44] та ін.

Специфіка житлових та господарських споруд, способи домобудівництва регіону, розвиток і типологія народного житла, а також спектр обрядодій, пов'язаних із будівництвом будинків, розповсюджені в Степовому Побужжі, привертали увагу В. Кушніра ("Особливості житлових та господарських споруд Побужжя") [45], О. Пригаріна ("Обряды по выбору места для строительства хаты у украинцев" [46], "Развитие и типология народного жилища Степного Побужья XyШ - первой половины XX ст." [47], О. Пригаріна, О. Марченко "Сільські поселення і житло Степового Побужжя" [48]).

Детальний аналіз етнокультурної специфіки населення регіону, а також суміжних територій подано в праці В. Кушніра "Народознавство Одещини: [Навч. посібник]" [49].

Регіональні особливості та варіативність весільної обрядовості населення Степового Побужжя, а також форми і способи її трансформації детально проаналізовані Н. Петровою ("Деякі передшлюбні дійства українського весілля Одещини (коровайні обряди, запросини, дівич-вечір)" [50], "Дошлюбне спілкування: ігри та розваги українців та росіян Одещини" [51]).

Проблеми взаємовпливу української та молдавської етнокультурної традиції на теренах Степового Побужжя, а також особливостей їх подальшої трансформації на прикладі українського народного костюма були досліджені Т. Агафоновою в роботах "Некоторые аспекты влияния молдавской традиции на костюм украинцев Степного Побужья начала XX в." [52], "Одежда украинского населения Юго-Западной Украины XD( - начала XX вв." [53].

Етнографічні дослідження Степового Побужжя розвиваються і миколаївськими дослідниками.

Специфіка етнолінгвістичної взаємодії представлена в роботах Р. Іванського "Вербальний компонент традиційного українського обряду в говірках Інгуло - Бузького межиріччя (відлучити = залучити дитину)" [54], "Запозичена лексика родильного обряду в степових говірках Бузько-Інгульського регіону" [55].

Етнографічні студії Степового Побужжя продовжив і В. Малина ("Кам'яні хрести півдня України" [56], "Сюжетные рушники Украины" [57], "Рушники Миколаївщини" [58]) та ін.

Останнє десятиліття вивчення етнокультурної специфіки регіону проводиться також у рамках етнографічних експедицій ПІ ОНУ імені І.І. Мечникова. У вказаному контексті також варто відзначити роботи О. Марченко "Культурно-побутові особливості військових поселень Xерсонської губернії" [59], "Сімейна обрядовість Південного Побужжя: нові польові матеріали" [60], "Традиційна обрядовість Первомайщини (за результатами експедиції ПННЦ ОДУ 1999 р.)"

[61].

Таким чином, спектр наукових праць, присвячених Степовому Побужжю (переважно в рамках досліджень більш широкого ареалу), є досить широким. Водночас слід зауважити, що етнокультурна специфіка досліджуваного регіону потребує окремого детального аналізу.

 

Список використаних джерел та літератури

1.      Верменич Я. В. Історична регіоналістика в Україні / Верменич Я. // Український історичний журнал. - 2001. - № 6. - С. 3-21. - С. 5.

2.      Марченко О.М. Сільське населення Степового Побужжя кінця XVIII - початку ХХ ст.: Дис.кандидата іст. наук: 07. 00. 01 /Олена Миколаївна Марченко. - Одеса, 2004. - 257 с. - С. 38­40.

3.      Марченко О.М. Сільське населення Степового Побужжя кінця XVIII - початку ХХ ст.: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата іст. наук: Спец. 07. 00. 01 "Історія України" О.М. Марченко. - Чернівці, 2005. - 20 с.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Л Якиминська - Історико-етнографічні дослідження степового побужжя історіографічний аналіз