О О Міцура - Історичні передумови формування міжнародних відносин у сфері інноваційної діяльності - страница 1

Страницы:
1 

УДК 339.924

 

Міцура Олена Олексіївна

к.е.н., асистент кафедри маркетингу Сумського державного університету

ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1

Статтю присвячено проблемі визначення історичних передумов формування міжнародних відносин у сфері інноваційної діяльності. Визначено розвиток прикладної науки як основного стимулу розвитку інновацій, розглянуто історичні етапи її становлення та досліджено перспективи розвитку.

Ключові слова: інновації, наука, цикли розвитку, технологічний уклад, наукова революція, глобалізація, інтеграція

Постановка проблеми у загальному вигляді. Безумовним атрибутом соціально-економічного розвитку світового суспільства в цілому і кожної окремої держави як його структурної одиниці є стрімке прискорення науково-технічного прогресу. Покоління, що живуть нині, стають очевидцями динамічного процесу - народження нових технологій, які швидкими темпами витісняють старі підходи. Якщо всередині минулого тисячоліття один інноваційний цикл тривав не одну сотню років, то сьогодні протягом одного людського життя вже проходить декілька таких циклів. У цих умовах гарантією успішної економічної діяльності є постійна увага до будь-яких змін структури потреб світового суспільства, а також гнучке реагування на ці зміни своєчасним розробленням та пропозицією інновацій.

Розвиток та становлення науки і науково-технічної діяльності безпосередньо пов'язані з розвитком людського суспільства. Розвитку знань сприяли інтенсивні контакти, обмін інформацією між різними народами і цивілізаціями. Тож важливим питанням розвитку та освоєння інновацій залишається інтеграція світової економіки, оскільки потреби уніфікуються, наука розвивається вже не у масштабах окремої держави чи групи країн, а у фундаментальний інноваційний процес залучаються всі доступні та потенційно цікаві учасники, незалежно від їх національної приналежності та географічного розташування. Масштаби подібних досліджень визначаються масштабами ринку інновацій, де вони можуть бути реалізовані, а існування великих транснаціональних корпорацій, що готові їх фінансувати, робить цей процес реальним та життєздатним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що проблемами міжнародної взаємодії у сфері впровадження результатів прикладних наукових досліджень займаються вітчизняні та зарубіжні науковці, серед яких слід відзначити значний вклад у дослідження цього питання B.C. Степіна, Д.Є. Швецова, Н. Іванової, К.К. Коліна, Г.Г. Малінецького, В.Є. Лепського, Л.П. Телячої, А.І. Мокія, І.Г. Полякової, О.П. Осідача, І.Г. Бабець та інших.

Невирішені раніше питання, що є частиною загальної проблеми. Для того, щоб зрозуміти яким чином відбувається сьогодні взаємодія учасників міжнародних відносин
лідерством Західної Європи за кількістю відкриттів і винаходів: 80% - було зроблено європейцями, 12% - американцями і лише 8% - росіянами (рис. 1).

Важливе значення в становленні інноваційної діяльності мала поява в середині XIX ст. технічних наук, що пов'язали знання у сфері природознавства з виробництвом. Їх розвиток був результатом інтенсивної індустріалізації суспільства, впровадженням наукових знань у виробництво і безпосереднього перетворення науки в економічну силу. Окрім того, об'єднання науки і техніки спричинило значний вплив на інструментальне оснащення самої науки, що, у свою чергу, сприяло низці важливих відкриттів.
При розгляді еволюції фундаментальних та прикладних наукових знань можна скористатися трьома підходами (рис. 2), що розглядають наукові революції, цикли розвитку науки та технологічні уклади.

 

Наукові революції

І                              ІІ                  ІІІ rV

Класичне природознавство    Дисциплінарна побудова Некласична Постнекласична наука


 

 

 

17

70              1830 18

80 1930


2030


Роки-1600


1700


1800


1900


2000Механістичне природознавство


Еволюціонізм     Релятивізм Комп'ю-    Нелінійна наука
о    ц              Квантова
     терна      Фізика квантового

механіка революція вакуумуЦикли розвитку науки


І


ІІ


ІІІ


V


3)   VI, VII
створення глобальної мережі телекомунікацій, що дозволяють менеджерам компаній координувати діяльність з розроблення, впровадження, виробництва і продажі продукції на численних підприємствах по всьому світу;

4)   послідовне зниження бар'єрів для інвестицій і торгівлі урядами багатьох країн, що відкриває нові ринки для міжнародних компаній.

Поступово виникає тенденція до уніфікації та об'єднання в рамках світової спільноти. Наприклад, у європейських країнах, що підписали Маастрихтські угоди про створення Європейського Союзу, з 1993 року створюється єдиний ринок товарів, послуг, капіталу і трудових ресурсів, а з 1999 року діє Європейський монетарний союз одинадцяти держав, і відбувається перехід на єдину валюту — євро. Реалізація цієї стратегії надає компаніям величезні ринкові можливості не тільки у сфері міжнародної торгівлі, але й у розвитку міжнародних відносин у сфері інноваційної діяльності.

Однак, стосовно подальших темпів розвитку науки виникає велика кількість суперечок. Так, Джонатан Хюбнер, фізик з центру розробок Пентагону, вважає, що пік технічних інновацій припаде на середину XXI ст., після чого почнеться спад, апелюючи до того факту, що розвиток науки є дійсно циклічним, і в минулому завжди були часи прискореного розвитку і затишшя. Таким чином, дослідивши більше 7200 ключових винаходів і проаналізувавши патенти США з 1790 року до теперішнього часу, він визначив, що людство вже створило 85% технологій, які є економічно здійсненими і зробив прогноз, що зростання кількості інновацій почне помітно знижуватися і вже до 2024 року досягне майже нульового рівня [5].

З іншого боку, згідно закону Мура, кількість вироблюваних комп'ютерних чіпів повинна подвоюватися кожні 18 місяців. Розвиток індустрії підтверджує цей прогноз. У свою чергу, закон Курцвейла передбачає ще швидше зростання технологій. Тож питання досягнення інноваційної межі залишається відкритим.

1.Иванова Н. Инновационная сфера: контуры и перспективы / Н. Иванова // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - №8.

2.Кун Т. Структура научных революций / Т.Кун. - М. : Прогресс, 1977. - 300 с.

3.Лесков Л.В. Синергетика культуры / Л.В. Лесков // Вестник Московского университета. Серия 7 . Философия. - №4. - 2004. - С. 35-57.

4.Мокій А.І., Міжнародний інноваційний менеджмент : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення курсу / А.І. Мокій, І.Г. Полякова, О.П. Осідач, І.Г. Бабець. - Львів : видавництво ЛКА, 2004. - 308 с.

5.Семенов А. Конец открытий и инноваций?... [Електронний ресурс] / А. Семенов - Режим доступу: http://www.pereplet.ru/krylov/828.html#828.

6.Степин В.С., Философия науки и техники [Електронний ресурс] / В.С. Степин, В.Г. Горохов, М.А. Розов // Философия в России. - М. : 1995. Режим доступу : http://ru.philosophy.kiev.ua/library/fnt/00.html.

7.Швецов Д.Е. Сравнительный аналіз государственной инновационной политики стран мировой «триады» [Електронний ресурс] / Д.Е. Швецов - Режим доступу : http://geopub.narod.rU/student/shvecov/1/main.htm.

Отримано 07.06.2010р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

О О Міцура - Iнвестиційне забезпечення товарної інноваційної політики підприємства

О О Міцура - Методичні аспекти побудови комплексу соціально орієнтованих маркетингових комунікацій

О О Міцура - Історичні передумови формування міжнародних відносин у сфері інноваційної діяльності

О О Міцура - Управління онлайн-репутацією теоретичні засади та методичні підходи

О О Міцура - Методичний підхід до визначення розміру грошових потоків для проектів товарних інновацій