Н П Павлик - Ґендерний підхід до організації дозвілля учнівської молоді - страница 1

Страницы:
1 

УДК 37.011.32

Н.П. Павлик

ҐЕНДЕРНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Постановка проблеми. У рекомендаціях парламентських слухань «Рівні права та рівні можливості в Україні: реалії та перспективи» [4, 194-200] освіта проголошується особливою сферою для впровадження ґендерного компонента. Це зумовлене тим, що у сфері освіти розповсюдженою є практика поширення стереотипів дискримінаційного характеру, які негативно впливають на формування світогляду юнаків та дівчат (ґендерна сегрегація навчальних предметів, розповсюдженість ґендерних стереотипів у шкільних підручниках і поведінці педагогів, тощо). Така ситуація призводить до поглиблення розподілу ґендерних ролей в українському суспільстві, сприяє подальшій ґендерній сегрегації у сфері праці, спричиняє орієнтованість системи освіти на стать, а не здібності й інтереси особистості.

Зв 'язок проблеми з важливими завданнями. У вересні 2000 року Україна на саміті ООН підписала Цілі Тисячоліття в галузі розвитку в період до 2015 року, які слугують орієнтирами національного розвитку. Однією з проголошених цілей є забезпечення в українському суспільстві ґендерної рівності, у тому числі шляхом зменшення дискримінації за статтю. Уведення у систему освіти ґендерного компонента також вимагають загальноприйняті міжнародні норми: Загальна декларація прав людини, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Пекінська платформа дій та інші, які знайшли своє відображення у нормативно-правових актах України. Таким чином, упровадження ґендерного підходу у позанавчальну й дозвіллєву діяльність учнівської молоді дозволить зменшити прояви ґендерних стереотипів у системі освіти, що, в свою чергу, наблизить Україну до європейської і міжнародної спільноти.

Аналіз останніх досліджень з проблеми. При підготовці статті ми керувалися працями дослідників ґендерної теорії Т. Говорун, І. Іванової, О. Кізь, О. Кікінежді, І. Кльоциної, Л. Кобелянської, В. Кравця, Т. Мельник,

О. Остапчук, О. Плахотнік, О. Цокур та інших, у яких висвітлено аналіз категорійно-понятійного апарату ґендерної теорії, окреслено сутність і наслідки ґендерних стереотипів і ґендерної дискримінації, проаналізовано відкриті і приховані практики ґендерної дискримінації у сфері освіти.

Виділення невирішених частин проблеми. Однак, представлений у науковій літературі аналіз сфери освіти включає переважно зміст освіти і його навчально-методичне забезпечення, в той час як поза увагою дослідників залишається позааудиторна робота з учнями у сфері дозвілля, яка займає вагоме місце у навчально-виховній системі школи.

Формулювання мети статті. Проаналізувати наявний стан і можливості нівелювання ґендерних стереотипів при організації дозвілля учнівської молоді.

Виклад основного матеріалу.

Дозвіллєва діяльність є сферою вільного розвитку особистості, одним із провідних факторів впливу на особистість учня, основними завданнями якої виступають: формування позитивної Я-концепції, що характеризується трьома чинниками: упевненістю в доброзичливому ставленні інших; переконаністю в успішному оволодінні тим або іншим видом діяльності; відчуттям власної значущості; формування навичок співпраці, колективної взаємодії; формування потреби в продуктивній, соціально-схвалюваній діяльності через безпосереднє знайомство з різними видами діяльності, формування інтересу до них відповідно до індивідуальності; формування етичного, емоційного, вольового компонента світогляду особистості; розвиток пізнавальних інтересів [5, 16-17.].

У процесі підготовки дослідження нами була проведена графічна інтерпретація основних форм дозвілля учнівської молоді у трьох площинах: у сім'ї, у школі, на вулиці з точки зору визначених критеріїв (змістовність дозвілля, виховний потенціал дозвілля, ґендерний розподіл видів дозвіллєвої діяльності). Методика проведення графічної інтерпретації - групі учнів пропонувалося намалювати існуючі форми проведення дозвілля у школі, сім'ї, на вулиці (за власним вибором). Після представлення малюнків групою за участі  модератора  у  процесі  обговорення  виокремлюють   фактори, щовпливають на зміст дозвіллєвої діяльності учнівської молоді в основних інститутах соціалізації, визначають можливості їх посилення або нівелювання, аналізують ґендерні характеристики представлених малюнків. Організований таким чином аналіз специфіки дозвіллєвої діяльності учнівської молоді дозволив виділити такі основні характеристики: сімейні традиції (як-от застілля, перегляд телевізійних програм, Інтернет) пасивні форми проведення вільного часу перенавантаження жінки (навіть свята у деяких сім'ях перетворюються для жінки на роботу); відсутність інфраструктури молодіжного дозвілля — пасивне проведення вільного часу у непристосованих місцях (лавочки, під'їзди) — поширення девіантних форм поведінки серед молоді; запрограмованість і традиційність шкільних свят (8 Березня, День учителя, Новий рік) — зниження інтересу учнівської молоді — зниження їх виховного потенціалу позанавчальної діяльності; поділ свят і заходів на чоловічі та жіночі (Міс школи/університету, Конкурс домогосподарочок, Школа шляхетних дівчат, Футбольний турнір, тощо) дискримінація за статтю — сегрегація праці, обмеження влади жінок у прийнятті рішень.

Аналіз досвіду роботи педагогів-організаторів загальноосвітніх закладів, а також отримані результати графічної інтерпретації дозволили нам виявити такі аспекти специфіки організації дозвіллєвої діяльності учнівської молоді з точки зору ґендерної педагогіки

-                    умовний (стереотипізований) поділ дозвіллєвих форм діяльності на жіночі та чоловічі (спортивні змагання переважно для хлопчиків; «Міс школи» та конкурс домогосподарок для дівчаток, тощо), що поглиблює ґендерні стереотипи, сприяє подальшій сегрегації у виборі професії, закріплює ґендеровані моделі поведінки; обмежує доступ до ресурсів для самореалізації осіб певної статі;

-                    уніфікованість дозвіллєвих форм, що звужує коло інтересів дітей та не дозволяє здійснюватися основному принципу - добровільності організації і проведення вільного часу (свято Матері, Свято Хліба, Різдво, вечорниці, тощо), а іноді й поглиблює ґендерні стереотипи.

На нашу думку, така організація дозвілля учнівської молоді порушує основний принцип ґендерної рівності - чоловіки і жінки користуються однаковим статусом і мають однакові умови для самореалізації. Дозвілля повинно бути орієнтоване на розвиток особистості, а не на стать або ґендер. Тому при організації дитячого і молодіжного дозвілля варто намагатися уникати заходів, які можуть призвести до відкритої або прихованої дискримінації. Тому при плануванні традиційного учнівського свята варто визначити його ґендерну спрямованість, запропонувати альтернативу (наприклад: свято матері - свято батька - свято сім'ї) і намагатися реалізувати ґендерно чутливу його форму.

У дослідженні І. Петрової визначено такі специфічні ознаки дозвілля:

1)  . Свобода вибору дозвіллєвої діяльності, добровільність участі, свобода від обов'язків - дозвілля передбачає звільнення людини від тих функцій, які покладають на неї різні соціальні інститути (сім'я, школа, церква, суспільство). Тому в умовах перетворення дозвіллєвих занять на складову навчання, роботи тощо, відбуваються суттєві зміни в самій природі дозвілля, навіть якщо ці заняття задовольняють людину. Дозвілля, яке має на меті конкретну соціальну або матеріальну мету називають «напівдозвіллям». Тільки дозвілля, здійснюване заради себе, свого задоволення та відпочинку, а не заради корисливої мети, можна вважати «чистим дозвіллям».

2)  . Бажання отримання задоволення, розваги та відпочинку, урізноманітнення життя - у дозвіллєвій діяльності важливим виступає не результат, а можливість вільної реалізації функціональних можливостей -фізичних, інтелектуальних, емоційних, тощо. У дозвіллєвій діяльності людина набуває нової ідентичності, нової дозвіллєвої ролі - вона вже не мати, студентка, керівник, бухгалтер тощо, а лідер/лідерка, тренер/тренерка, голова клубу, гравець. Дозвіллєві ролі змінюють реальні життєві ситуації, способи поведінки та людські стосунки.

3). Компенсаційність дозвілля - виявляється у самоствердженні та реалізації тих творчих потенцій людини, які не можуть розкритися у професійно-трудовій, суспільній, освітній, сімейній сферах [2].

Ґрунтуючись на визначених ознаках дозвіллєвої діяльності при плануванні та організації вільного часу учнівської молоді, на нашу думку, слід враховувати відповіді на запитання «Що цікаво дітям? Підліткам? Молоді?». Найкраще, якщо ідеї для проведення свят будуть давати власне їх учасники і учасниці. Однак і організатор молодіжного дозвілля повинен володіти базою даних різноманітних креативних ідей проведення дозвілля. С. Шмаков [6] пропонує виховувати творчість при організації вільного часу школярів завдяки урокам творчості; саме доробку цього педагога належать: свято кольорових олівців, свято близнюків та інші, які жодним чином не торкаються ґендерних стереотипів, а лише різноманітних сфер інтересів дітей.

Ми пропонуємо свій прийом подивитися на дитяче дозвілля, вільне від будь-яких ґендерних стереотипів. У роботі з учнівським активом при плануванні позанавчальної діяльності дітей і молоді доцільно використовувати метод мозкового штурму при формулюванні ідей проведення свята. Основне правило: всі учасники/учасниці групи пропонують будь-які іменники (асоціації), жоден з яких не може бути осуджений чи відхилений. Після закінчення побудови слів (для штурму достатньо 5-10 хвилин) кожний іменник трансформується у захід. Важливим при цьому є результат, який полягає у розвитку в учнівської молоді творчого, нестереотипного підходу до організації свят, здатності генерувати креативні ідеї.

Наприклад, при проведенні нами тренінгу «Ґендерні аспекти змістовного дозвілля молоді» [3] учасницями й учасниками були записані такі іменники, які у подальшому при обговоренні були трансформовані в ідеї для шкільних заходів:

-          - волосся - Гіннес-шоу на визначення найдовшого, найкоротшого, найгустішого, найчорнішого, тощо волосся із записом до шкільної книги рекордів Гіннеса; конкурс перукарів і перукарок; день бантиків;небо - конкурс малюнків на небесну тематику; школа паперового авіабудівництва; день паперового змія; вечірній астропохід;

-          зуб - день посмішки; конкурс стінгазет на стоматологічну тематику; театр міміки;

-          крокодил - хіт-парад тварин; екологічний похід; свято домашніх улюбленців; конкурс маленьких літераторів на кращий твір про тваринку; зоологічна вікторина та ін.

Представлені ідеї дозволяють сприяти розвитку і поглибленню найрізноманітніших інтересів, нахилів і здібностей учнів; не несуть у собі дискримінаційного характеру, є ґендерно чутливими.

Варто врахувати, що деякі свята можуть дискримінувати людину опосередковано, через не притаманність їй певних, часто стеоретипізованих, якостей (як День Святого Валентина, коли затребуваними виступають саме фемінні та/або маскулінні якості; тому альтернативою тут буде пропозиція ідей свята, що допоможуть кожній людині почувати себе потрібним).

Загалом, як зазначено у праці «Ґендер і етнічність» [1, 10] трансформації українського суспільства у напрямку фактичного втілення в ньому ґендерної рівності, подолання негативних явищ дискримінації, передовсім за статтю, потребує поширення традиціоналістських та еґалітарних ґендерних норм. На нашу думку, ця ідея повинна реалізовуватися у всіх соціальних інститутах на різних рівнях, у тому числі у позанавчальній діяльності учнівської молоді.

Висновки. Таким чином, сфера дозвілля виступає специфічним середовищем, що прямо чи опосередковано впливає на формування ґендерних стереотипів у учнівському середовищі. Це, в свою чергу, призводить до відкритої і прихованої ґендерної дискримінації у сфері освіти, опосередковано впливає на сегрегацію професійних інтересів молоді. Така ситуація вимагає ґендерної чутливості при організації та проведенні позанавчальних закладів. На нашу думку, ґендерна соціалізація не може бути безпосередньою метою дозвіллєвих заходів, але обов'язковим є врахування інтересів дівчат та хлопців,створення умов для розкриття їх потенціалу, надання можливостей вибору, відмова від стереотипних схем.

Перспективами подальших розвідок з напряму можуть бути соціологічні дослідження структури вільного часу молоді на засадах ґендерного підходу; вивчення соціально-психологічних умов підвищення виховного потенціалу позанавчальної діяльності учнівської молоді за ознакою статі; підготовка методичних рекомендацій для організації ґендерно чутливих дозвіллєвих заходів у сфері освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1.      Ґендер і етнічність. Україна перед європейським вибором / [упоряд. М. Скорик]. — Київ : Програма розвитку ООН в Україні, 2006. — 49 с.

2.      Петрова І. В. Дозвілля в зарубіжних країнах : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Петрова // Київський національний ун-т культури і мистецтв ; Український центр культурних досліджень. — К. : Кондор, 2005. — 406 с.

3.      Підготовка волонтерів до реалізації ідеї ґендерної рівності : [методичні рекомендації / авт.-упоряд. О.Л. Остапчук, Н.П. Павлик, С.В. Котова-Олійник]. Житомир, 2009. — 160 с.

4.      Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження ґендерного насильства. Рівні права та можливості в Україні: реалії та перспективи / Матеріали парламентських слухань 21 листопада 2006 року. — К. : Програма розвитку ООН в Україні, 2007. — 200 с.

5.      Харченко С. Я. Організація вільного часу школярів : [навч.-метод. посібник] / Харченко С. Я., Бєлецька І. В., Гаміна Т. С. — Луганськ : Альма-матер, 2007. - 304 с.

6.      Шмаков С. А. Нетрадиционные празники в школе / С. А. Шмаков. — М. : Новая школа, 1997. — 336 с.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н П Павлик - Логіко -структурний аналізпроблеми якісної професійної підготовкимайбутніх соціальних педагогів

Н П Павлик - Науково-теоретичні засади організації процесу виховання

Н П Павлик - Виховна діяльність у притулку для неповнолітніх

Н П Павлик - Концептуальні засади організації соціального виховання у притулку для неповнолітніх

Н П Павлик - Модель взаємозв'язку психолого-педагогічних умов та етапів організації виховної роботи у притулку для неповнолітніх