Т М Чумакова - Аналіз сучасного стану машинобудівного комплексу україни - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК: 338.45

Чумакова Т.М.

 

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

У статті досліджено сучасний стан машинобудівного комплексу України. На основі
узагальнення виробничо-господарської діяльності виявлено основні проблеми розвитку
машинобудування України. Надано рекомендації щодо покращення стану комплексу.
Рис.2,                                                                     табл.3, дж.8.

Ключові слова: машинобудування, фінансова криза, фінансові результати, збиток, заборгованість, продукція, інновації.

Актуальність дослідження. В умовах глобалізації промисловість є однією з найважливіших галузей економіки, вона забезпечує економічне зростання, соціальний розвиток, науково-технічний прогрес країни. Саме тому набуває актуальності необхідність постійного контролю за станом і розвитком промисловості в цілому та машинобудування зокрема.

Постановка проблеми. З початку 90-х рр. в Україні спостерігаються негативні явища, що позначилися на машинобудівному комплексі. Неефективна приватизація, тінізація економіки, зростання неплатежів та скорочення виробництва призвели до загострення криз на підприємствах.

Складні умови, у яких опинився машинобудівний комплекс України перш за все стали наслідками поєднанням світової фінансової кризи, та внутрішніх проблем. Великий вплив на розвиток кризи у машинобудівному комплексі зробив перехід від планової економіки до ринкової, коли відбувся перерозподіл управлінських обов'язків: функція управління перейшла від держави до керівників підприємства, які не мали спеціальної освіти та навичок.

Машинобудування України, на відміну від інших держав світу, базується на технологіях, що залишилися з часів Радянського союзу, це знижує її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Задля виходу машинобудівного комплексу з ситуації, що склалася, необхідно провести аналіз сучасного стану комплексу та його розвитку.

Аналіз літературних джерел та публікацій. Аналізом розвитку та стану машинобудівного комплексу займається велика кількість вітчизняних вчених.

У роботі Я.В. Кудря та Т.О. Жуковської «Сучасний стан і шляхи розвитку акціонерних компаній в машинобудуванні України» досліджено сучасний стан акціонерних компаній машинобудування України на прикладі корпорацій верстато-інструментальної промисловості, яка визначає загальні тенденції підприємницького функціонування та розвитку інших підприємств [1].

Р.М. Скриньковський у своїй статті «Методика оцінювання інвестиційної привабливості підприємств машинобудування» проаналізував підходи до оцінювання інвестиційної привабливості підприємств машинобудування в системі «інвестор - реципієнт» [2].

Н. Карачина проводить комплексну економічну оцінку машинобудівних підприємств в умовах нестабільності. Аналіз підприємств виконується на прикладі Вінницької області [3].

Питаннями машинобудування приділяють увагу й інші вчені: В. Зазарченко [4], А. Золотарьов [5], О. Хмелевський [6], І.О. Макаренко [7] та інші.

У літературі розглядається великий спектр проблем, однак, зважаючи на постійну динаміку та зміни у машинобудівному комплексі, на постійне виникнення нових та вирішення старих проблем, залишається невирішеними питання сучасного стану машинобудівного комплексу України та факторів, що призвели до нього.

Метою статті є аналіз сучасного стану машинобудівного комплексу України.

Задля досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

-       визначити сучасний стан машинобудівного комплексу України;

-       розглянути в динаміці структуру комплексу;

-       виявити основні проблеми розвитку машинобудування України;

-       визначити причини виникнення криз у машинобудівному комплексі України;

-       вказати рекомендації стосовно вирішення проблем комплексу. Викладення основного матеріалу

Машинобудівний комплекс є одним з найбільш постраждалих від економічної кризи. Через зменшення зовнішнього попиту відбулося зниження експорту продукції машинобудування, зменшення обсягів виробництва та збільшення кількості готової продукції на складах, погіршення фінансових результатів. На підприємствах спостерігається збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості.

Значну роль в зниженні обсягів виробництва зіграло зменшення закордонних поставок сировини, матеріалів, енергоресурсів, напівфабрикатів та комплектуючих, входження на ринок більш дешевої та якісної імпортної продукції, втрата платоспроможних ринків збуту.


За останні 5 років кількість збиткових підприємств промисловості перевищує 30% від загальної кількості збиткових підприємств України. Рентабельність виробництва становить близько 5%.


Дані Держкомстату [8] свідчать, що частка збиткових підприємств машинобудівного комплексу дуже вагома. Негативні тенденції у розвитку машинобудування з кожним роком посилюються, про це свідчить статистика, наведена у табл.1.


машинобудівному комплексі України у 2008 році порівняно з 2007 роком

Як бачимо, кількість збиткових підприємств машинобудування збільшується з кожним роком. Так, частка підприємств, що отримували прибуток, зменшилася з 66,7% у 2006 році до 52,6% у 2009 році. Зокрема виробництво машин та устаткування з 64,2% до 51,6%; виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування з 69,8% до 55,3%, виробництво транспортних засобів та устаткування з 64,6% до 48,2%.

Значну роль у збільшенні збиткових підприємств у відіграли дебіторська та кредиторська заборгованість. Так,



відбулося збільшення дебіторської заборгованості млн грн.

Ще однією причиною зменшення прибутковості підприємств України є зменшення обсягу виробництва продукції.

Обсяг продукції машинобудівного комплексу на ринку промисловості продукції машинобудування наведено у табл. 2.


 




100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20%

10% 0%


48,4

22

21

47,8

 

27,5

.36,5

30,6

21,6

 

J58,l

 

2006 2007 2008 2009 2010


  виробництво транспортних засобів та устаткування

  виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування

  виробництво машин та устаткування


 

Рис. 1. Структура машинобудівного комплексу України

Як бачимо з рисунку, найбільшу частку в обсязі машинобудування займає виробництво транспортних засобів та устаткування.

Індекс обсягу продукції машинобудування наведено у табл. 3.


Таблиця 3

З таблиці бачимо, до 2008 року на ринку машинобудування спостерігається незначне збільшення випуску продукції, з 2008 року по 2009 - зниження, у 2010 році випуск продукції знову почав збільшуватись.

Зниження обсягу реалізації продукції машинобудівного комплексу в першу чергу відбулося завдяки зниженню попиту на продукцію Українського машинобудування у наслідок невідповідності продукції світовим нормам.

Збільшення обсягу випуску продукції можливе завдяки інноваційній діяльності.

У 2008 році підприємствами машинобудування було отримано охоронних документів Державного департаменту інтелектуальної власності за винаходи 158 шт., корисні моделі 241 шт., промислові зразки 44 шт. та патентних відомств інших країн за винаходи 17 шт., корисні моделі 18 шт. та промислові зразки 1 шт.

У 2007 році у промисловості було введено основних засобів на суму 39655 млн грн, що більше ніж у 2006 році (29085 млн грн), при рівні зношення основних засобів у 2007 році 59%, 2006 - 58,6%. Звідси виникає потреба у додатковому вливанні коштів у оновлення основних фондів.

У переробній промисловості за 2009 рік було освоєно інвестицій в основний капітал на 35322,2 млн грн, що становить 64,7% до 2008 року та 23,3% до загального обсягу інвестицій.

На кінець 2008 року прямі іноземні інвестиції в машинобудівний комплекс України становили 1353,7 млн грн.

Становлення ринкової економіки призвело до розвитку експортно-імпортних відносин між країнами. Так, у 2008 році експорт машинобудівної продукції становив 10905,1 млн дол. США, імпорт - 26693,8 млн дол. США.

Отже, підприємства машинобудування стикнулися із зовнішніми та внутрішніми причинами виникнення кризи. Зовнішні мають загальноекономічний вплив, що підсилюється ринковим та політичним впливом, а внутрішні пов'язані з операційною, інвестиційною, фінансовою діяльністю, тобто мають безпосередній вплив на операційну діяльність підприємств.

У ході дослідження нами було виявлено основні причини збитковості машинобудівного комплексу та згруповано їх. Класифікацію наведено на рис. 2.


Причини виникнення криз у машинобудівному комплексі України


внутрішньофірмові


національні


 

галузеві



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N


недостатня

кількість

інвестицій­них ресурсів; низький

рівень управління кваліфікації кадрів; застарілість

основних

фондів

підприєм­ства;

низький рівень

корпоратив­ної культури, інші.

 

застаріла технічна база;

скорочення життєвого циклу

продукції

машино­будування;

велика

кількість

надлишко­вих активів у

підприємств машинобуду

вання,

інші.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N


недоліки та часта зміна

законодавства;

непідготовле­ність

менеджерів підприємств до

керування в нових умовах після розпаду Радянського союзу; загальна

дестабілізація економіки; політична нестабільність; високі ставки

оподаткуван­ня,


Рис. 2. Причини виникнення криз у машинобудівному комплексі України

Оскільки розвиток машинобудівного комплексу регіону та України в цілому залежить від розвитку окремих підприємств машинобудування, то при проведенні заходів з підвищення ефективності функціонування машинобудівного комплексу першочергову увагу слід звернути на підприємства.

Управління машинобудівним підприємством в умовах кризи має бути спрямоване на збільшення надходження фінансових ресурсів та зменшення поточних витрат, на зростання обсягів реалізації продукції.

Для зменшення впливу перелічених негативних факторів менеджери підприємств машинобудування мають прагнути укладати договори з попередньою оплатою продукції, розширювати ринки збуту у Росії, Казахстані, Білорусі та в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя.

Велику увагу слід приділити розвитку наукоємних та високотехнологічних виробництв. Це призведе до зниження матеріалоємності продукції, до покращення якості та виходу виробництва на новий рівень, що дозволить зайняти нові ніші на світовому ринку.

Для успішного розвитку машинобудування в Україні необхідно підтримувати конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Для цього необхідно забезпечити високу якість продукції, її надійність та довговічність, що потребує великих інвестиційних вливань у наукове забезпечення та оновлення технологічного парку виробництва.

Останнім часом на світовому ринку зросли екологічні вимоги. Екологічність продукції стала одним з показників конкурентоспроможності продукції. Тож, для спроможності конкурувати на світовому ринку необхідно проводити природоохоронні заходи, що будуть спрямовані на зменшення забруднення екології як продукцією, що випускається, так і самим підприємством.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Т М Чумакова - Аналіз сучасного стану машинобудівного комплексу україни

Т М Чумакова - Аналіз сучасного стану машинобудівного комплексу україни

Т М Чумакова - Аналіз сучасного стану машинобудівного комплексу україни