Л В Титенко - Класифікація виробничих запасів на підприємствах фармацевтичної промисловості - страница 1

Страницы:
1  2 

контролюючий суб'єкт господарювання володіє часткою власно­сті та / або 50 % голосів, разом з поясненням способу існування контролю; назва будь-якого суб'єкта господарювання, у якому контролюючому суб'єктові господарювання належить частка власності в розмірі понад 50 %, але який не є контрольованим суб' єктом господарювання, разом з поясненням причин відсутно­сті такого контролю; вплив придбання та продажу контрольова­них суб'єктів господарювання на фінансовий стан на дату звітно­сті, на результати звітного періоду та на відповідні суми по­переднього періоду. В окремих фінансових звітах контролюючо­го суб' єкта господарювання рекомендовано розкривати характе­ристику методу, використаного для обліку контрольованих су­б' єктів господарювання.

Література

1. Бухгалтерський облік та внутрішній аудит в держному секторі: У 3 ч. / За заг. ред. М. В. Кужельного. — К.: УАСБА, 2009. Ч. 3; Фінансо­вий облік у державному секторі: міжнародний підхід /Л. Г. Ловінська, С. В. Свірко, Т. І. Єфименко, О.О. Канцуров. — 2009. — 479 с.

2. Міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку для державного сектору [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.mmfm.-gov.ua/ document/81042/B2.pdf.

Стаття надійшла до редакції 15.12.2010 р.

УДК 657.30071:615

Л. В. Титенко, здобувач кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», голова правління Державної акціонерної компанії «Ліки України», м. Київ

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

АНОТАЦІЯ. Запропоновано економічну та технічну класифікацію вироб­ничих запасів для фармацевтичних підприємств з метою чіткої органі­зації аналітичного обліку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: виробничі запаси, економічна класифікація виробничих запасів, технічна класифікація виробничих запасів.

АННОТАЦИЯ. Предложена экономическая и техническая классификация производственных запасов для предприятий фармацевтической отрасли с целью четкой организации аналитического и синтетического учета.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: экономическая классификация производственных запасов, техническая классификация производственных запасов.

ABSTRACT. Economic and technical classification of production reserves for pharmaceutical companies to clear organization of analytical and synthetic accounting has been proposed.

KEY WORDS: production reserves, economic classification of production reserves, technical classification of production reserves.

Виробнича діяльність підприємств з виробництва лікарських за­собів зумовлена, передусім, використанням значної кількості різно­манітних виробничих запасів. Тому виникає потреба у чіткому роз­межуванні запасів виробничої діяльності із подальшою їх дета­лізацією та запасів придатних для обслуговування виробничого процесу.

Облік виробничих запасів є досить трудомісткою ділянкою ро­боти, оскільки до їх складу можуть входити сотні видів наймену­вань за кожним з яких, для забезпечення кількісної якісної інфор­мації, слід вести аналітичний облік. Враховуючи чисельність найменувань, особливо характерних для фармацевтичного вироб­ництва, постає потреба обґрунтування вибору ознак і критеріїв для класифікації виробничих запасів, що зумовить найоптимальніший вибір об' єктів обліку і контролю. В наукових виданнях в основу класифікації покладено різні ознаки, що спричинило неоднознач­ність думок учених щодо досліджуваного об' єкта.

Існує безліч ознак, які покладаються в основу класифікацію за­пасів узагалі і виробничих запасів зокрема. Проте, розглянуті віт­чизняними науковцями В. В. Сопко, Ф. Ф. Бутинцем, М. С. Пуш­карем [4—6] економічні класифікації не в повній мірі відповіда­ють особливостям фармацевтичного виробництва. А тому постає питання наявності економічно обґрунтованої класифікації вироб­ничих запасів на фармацевтичному виробництві з метою ефектив­ної організації обліку та контролю за їх станом та використанням.

У фармацевтичному виробництві наявні специфічні особливо­сті розподілу матеріалів на основні і допоміжні. Проте, як зазна­чає Ф. Ф. Бутинець, цей поділ має умовний характер і часто за­лежить лише від кількості сировини, використаної на вироб­ництво різних видів продукції [3, с. 314].

Поділити матеріали на основні і допоміжні можна лише на конкретному підприємстві, враховуючи специфіку виробничої діяльності.

На підприємствах фармацевтичної галузі до основних відносять субстанції і речовини, які становлять основу лікарського засобу.

За економічним призначенням та функціональною роллю у процесі виробництва виробничі запаси фармацевтичних підпри­ємств поділяють на такі групи: матеріали (в тому числі основні і допоміжні), паливо, запасні частини, тару і тарні матеріали, інші матеріали (рис. 1).

Основні Субстанції, що становлять

матеріали основу лікарського засобу

Матеріали

Допоміжні матеріали

Зворотні відходи

Допоміжні матеріали (речовини) виробничого призначення

Допоміжні матеріали не виробничого призначення

Паливо

Запасні частини

Споживається транспортними засобами

Призначені для ремонту основних засобів

виробничого та не виробничо­го призначення

Наркотичні речовини, психотропні речовини,

прекурсори, ядовиті речовини, сильнодіючі і інші непідконтрольні речовини

Тара і тарні матеріали

Пакувальні матеріали

та матеріали, призначені

для їх ремонту

Входить до складу готових лікарських засобів, надаючи їм додатковоі форми, вигляду та смакових властивостей

Забезпечують хід виробничого прочесу, або споживаються ними (дезинфікуючі засоби)

Інші

Рис. 1. Класифікація виробничих запасів фармацевтичних підприємств

Стосовно способу спеціального контролю щодо придбання, перевезення виробничих запасів, їх зберігання і особливостей відпуску у виробництво, керуючись нормами Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» основні матеріали на фармацевтичних підприємствах можна класифікувати на: наркотичні речовини, психотропні речови­ни, прекурсори, отруйні речовини, сильнодіючі речовини, інші

діючі речовини (субстанції), що не знаходяться під спеціаль­ним контролем [1] .

Інші матеріали або входять до складу лікарських засобів, дода­ючи їх властивостей (пролонгованої дії препарату), зручності ви­користання (смак, колір, запах, зовнішній вигляд), стійкість при зберіганні і т.п., або забезпечують процес виробництва продукції (дезрозчини, миючі засоби, фільтри, спирти і т.п.) такі матеріали називаються допоміжними. Однак, такий склад допоміжних мате­ріалів не в повній мірі відповідають особливостям виробничого процесу фармацевтичних підприємств. Це пов'язано з тим, що пев­на частина матеріалів не має прямого відношення до виготовлення лікарських засобів, через що їх доцільно відображати окремою групою — допоміжні матеріали невиробничого.

Така аналітичність сприяє внутрішньогосподарському конт­ролю за ефективністю використання матеріалів фармацевтичних підприємств, що дозволяє вчасно виявляти невикористані резер­ви зменшення собівартості продукції.

У процесі виготовлення лікарських засобів іноді виникають від­ходи. До них відносяться залишки сировини, матеріалів, напівфаб­рикатів, які виникли в процесі виробництва, що втратили повністю або частково споживчі якості (хімічні чи фізичні), тому використо­вуються з підвищеними витратами (зниження виходу продукції) чи зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До відходів не відносяться: залишки матеріалів, які у відповід­ності до встановленої технології (регламенту) передаються в інші цехи, дільниці як повноцінна сировина; матеріали для вироб­ництва інших видів продукції, так звана супутня продукція, яку одержують одночасно з основною в єдиному технологічному процесі.

Зменшення витрат відходів дозволяє отримати економію ма­теріалів, збільшити випуск продукції та знизити матеріаломіст­кість. З цього приводу слід зазначити, що тільки в результаті зменшення виробничих відходів витрачення субстанції і допоміж­них речовин може бути зменшено на 3—4 %. Тому такі відходи на фармацевтичному підприємстві необхідно зберігати нарівні з матеріалами.

Інші відходи вважаються втратами виробництва і, як правило, підлягають утилізації. До таких відходів належить осад при ви­робництві настоянок і розчинів на фармацевтичних фабриках. Іс­нують втрати сировини, основних матеріалів і під час технологі­чного процесу (табл. 1). При цьому втрати сировини і матеріалів на фармацевтичних фабриках складають 2,83 %.

Одержані зворотні відходи на фармацевтичних підприємствах обліковують, як правило, у складі основних або допоміжних ма­теріалів. Проте, для управління рухом і використанням відходів необхідна відповідна інформаційна база, яка формується, в осно­вному, за даними бухгалтерського обліку. А тому вважаємо за доцільне відокремлення групи зворотних відходів, що забезпе­чить накопичення інформації з метою контролю за ефективністю їх використання.

Таблиця 1

МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЛАНС СЕРІЇ МЕНОВАЗИНУ У ФЛАКОНАХ 40 мл ЗА ДАНИМИ КОДКП «ФАРМФАБРИКА»

Витрачено

Отримано

Найменуван­ня

сировини

Кількість, кг

Найменування готового виробу і відходів

Кількість, кг

Анестезин

1,67

Готовий продукт:

Вода очи­щена

48,24

Меновазин у флаконах по 40 мл

147,00 (4118 фл.)

Ментол

4,20

Відходи:

Новокаїн

1,67

Осад

0,49

Спирт ети­ловий 96 %

95,51

Втрати:

 

 

Меновазин

3,80

Всього:

151,29

Всього:

151,29

Представлена класифікація виробничих запасів містить пали­во, яке використовується підприємствами для технологічних по­треб, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії чи опалення приміщень. У виробничому процесі фарма­цевтичні підприємства використовують значну кількість енергії, яка надходить «зі сторони» і оплачується згідно встановлених та­рифів. Енергія витрачається як на технологічні потреб, так і для господарських та енергетичних потреб підприємства.

Для пакування, перевезення та зберігання виготовлених фарма­цевтичних виробів використовується тара і тарні матеріали однора­зового та багаторазового використання. До складу першої на фар­мацевтичних підприємствах відносять пакувальні мішки, плівку, етикетки, які призначені для пакування продукції з метою збере­ження її якості і вигляду. У складі другої виділяють інвентарну та­ру, яка призначена для виробничих або господарських потреб. При цьому, залежно від терміну використання та вартості, інвентарну тару відносять до основних засобів або малоцінних предметів.

Наступну групу виробничих запасів становлять запасні час­тини, які призначені для поточного ремонту основних засобів фармацевтичних підприємств і, тим самим, підтримують їх у робочому стані.

Матеріали, які не знайшли відображення у попередніх класи­фікаційних групах, будуть відображатись у складі групи «інші матеріали».

Описана вище економічна класифікація виробничих запасів недостатня для організації аналітичного обліку матеріалів фар­мацевтичних підприємств та контролю за їх станом та рухом. У даному випадку вагомого значення набуває класифікація за тех­нічними ознаками, в основу якої покладено фізико-хімічні влас­тивості окремих матеріалів (технічна класифікація).

Особливої ваги набуває технічна класифікація на підприємст­вах зі значною номенклатурою товарно-матеріальних цінностей, до складу яких відносяться фармацевтичні підприємства.

Доречно зауважити, що виробництво сучасних лікарських за­собів передбачає використання різноманітних допоміжних речо­вин, які на ряду з діючими речовинами (субстанціями) входять до складу лікарського препарату. Допоміжні речовини є обов' яз-ковими складовими практично всіх лікарських форм і в деяких за­собах складають до 90 % маси. Тому при розробці і виробництві лікарських форм велика увага приділяється правильному вибору допоміжних речовин. Будь-яка заміна однієї допоміжної речовини на наче б то аналогічну (наприклад, картопляний крохмал на рисо­вий чи кукурудзяний, буряковий на молочний цукор) вимагає до­даткових біофармацевтичних досліджень, а значить додаткових витрат.

У якості ознак для технічної класифікації допоміжних речовин приймемо:

• групу допоміжних речовин;

• підгрупу (ПАР, стабілізатори, консерванти);

• хімічну структуру (неорганічні, органічні);

• найменування (лецитин, тимол, фосфорна кислота). Особливістю технічної класифікації є присвоєння кожному

виду матеріалів номенклатурних номерів, які, в подальшому за­значаються у всіх первинних.

Проте, у своїх працях учені наводять лише опис побудови технічної класифікації [7, c. 129]. На основі даного опису і побу­дуємо конкретну технічну класифікацію допоміжних речовин фармацевтичних підприємств — субстанції (рис. 2).

іоногенні

неіоногенні

поліетиленоксиди

карбонол

альгінати

неорганічні сполуки

натрій, лаурилсульфат стеаринова кислота

агар крохмал пектин сапонін

борна кислота, саліцилова кислота

натрія бензоат

металоорганічні сполуки

етиловий спирт, фонол

органічні сполуки

природні і неорганічні АО

лецитин, тимол

аскольбильтеорат, оксильгалат

синтетичні АО

синергісти АО

синтетичні

аскорбінова к-та, винна к-та, фосфорна к-та

анетол, ментол, ванілін, глутамат натрію

природного походження

ефірні олії

ваніль, глюкоза, какао, кселіт, лактоза, цукор

анісова, цитринова, бергамотова, лавандова

сиропи

акації, вишневий, імбирний, малиновий

настоянки

кардамонова, ванільна, імбирна

розчини,

води, соки '—розчин сорбіту, вода м'ятна,

сік вишневий

спирти

екстракти еліксіри

бензальдегіда, лимонний, лавандовий

синтетичний червоний

синтетичний синій

кореню солодкий, чебрецю водний

інші

ароматний ізоалкогольний

кислотний червоний, азорубін

індігокармін, церулезум

Рис. 2. Технічна класифікація допоміжних речовинця

и

бл Таб

О Н

ДІ

ІВ О П

ДІ

В Н И В О

Е Р

в

іярі

ре ем Со н

ДЛ УК

ІКОЇ

ЛН м я н н а в у н е

м й а н

а

со

в

іярі

ре ем Со н

2 2 оо нр

ічту імкт

хру

ат со о

7

х

л ій

тр

а

На

0 3

I

8

ін

0 3

х

ні н

е г о н

о

7 3

3

и к а в о н и

ар

е т

тС

0 6

I

8 3

ін

0

I

3

5

6

61

61

9 7

I

2 7

л о п о

ID

р

а

9 8

I

0 8

ін

9 8

I

2 7

л о п о

ID

р а к

5

9

I

0 9

р

Агар

4

0

7

6 9

ь л а

ох

0

5

0

0 2

0 9

и

ат

н гі

ь л а

4

7

ін ні

о п а с

0 2

7

5

ін

7 2

7

21

к

а н р о

w

4 3

7

8 2 41

7

5 3

-

к а в о л и

аС

41

7

21

ні іч

ніи ак

грлу

оол епо

Нс

5

iiiniiioiiod MiM^jivoiiot/


142—147

148—152

153—161

162—171

172—178

179—185

185—192

193—199

200—211

212—220

221—227

228—231

232—240

241—245

246—248

248—251

252—257

258—265

266—273

274—280

Натрія бензоат

Натрія дагідроацетат

Інші

Етиловий спирт

Фенол

Інші

Лецетин

Тимол

Інші

Аскорбілстеарат

Оксілгаллат

інші

Аскорбінова к-та

Винна к-та

Фосфорна к-та

інші

Атенол

Ментол

Ванілін

Глутамат натрію

142—161

162—185

186—211

212—231

232—251

252—292

Металоорганічні сполуки

Органічні сполуки

Природні і неорга­нічні антиоксиданти

Синтетичні анти­оксиданти

Синергісти анти­оксидантів

 

 

186—251

 

 

Стабілізатор

Коригенти запаху і смаку

 

 


Серія номерів

<N <N

х

00

О 1

сл <N

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Л В Титенко - Вплив первісної вартості виробничих запасів на вартість готових лікарських засобів

Л В Титенко - Економічна сутність виробничих запасів

Л В Титенко - Класифікація виробничих запасів на підприємствах фармацевтичної промисловості