В В Трофимова - Ключові компоненти національних моделей економічного розвитку в епоху глобалізації - страница 1

Страницы:
1  2 

16. Соколов Ю. Интеграция как условие воспроизводства промыш­ленного капитала // Экономист. — 2006. — № 8. — С. 21—28.

17. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Моно­графія / За ред. Д. Г. Лук'яненка. — К.: КНЕУ. — 2001. — 538 с.

18. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О. С. Вла-сюка. — К.: НІСД, 2002. — 864с.

19. Сухорукое А. І., Григоренко В. К. Пріоритети економічної інтеграції України на просторі СНД // Стратегічна панорама. — 2007. — №3. — С. 126—129.

20. Україна-Росія: Проблеми економічної взаємодії: Монографія / За ред. Пирожкова С. І., Губського Б. В., Сухорукова А. І. — К.: НІУРВ,

2000.

21. Українсько-російські відносини: економічний аспект: Моногра­фія / Пирожков С. І., Губський Б. В., Сухоруков А. І., Бурмістров М. П., Шестопалов Г. Г. — К.: НІУРВ, 1998.

22. Центральный банк России // www.cbr.ru

23. Федеральная служба государственной статистики // www.gks.ru

24. Філіпенко А. С. НЕП: як не випасти із глобального цивілі-заційного поступу // Урядовий кур'єр. — № 10, 20 січня 2005 року. —

С. 6—7.

Стаття надійшла до редакції 06.07.2008

УДК: 339.923

В. В. Трофимова, канд. екон. наук, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

КЛЮЧОВІ КОМПОНЕНТИ НАЦІОНАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

У статті запропоновано авторський підхід до визначення сутності та структури провідних сучасних національних економічних моделей. Визначено чотири кластери ключових компонент національних еко­номічних моделей та обґрунтовано їх глобалізаційний характер. Ви­значено зміст терміну «валентність» компоненти національної еко­номічної моделі та розроблено методичні підходи до аналізу валентності компонент, що здатні забезпечити самодостатність наці­онального економічного розвитку в умовах глобалізації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: модель, національна економічна модель, гло­балізація, компонент, власність, державне регулювання, ринкове саморегулювання, корпоративна система, соціалізація, інновацій-ність, інтелектуалізація, технологічність, безпечність, конкуренто­спроможність, суспільна відповідальність, алокація ресурсів, транс-націоналізація.

© В. В. Трофимова, 2008

118

Сукупність сучасних національних економічних моделей являє собою яскраву палітру, яка складається з гами різноманіт­них і взаємопов'язаних елементів. Сучасні методологічні під­ходи дозволили визначити величезну кількість таких елемен­тів. Проте, складність подальшого аналізу полягає в тому, що сьогодні залишаються невизначеними нові якісні характерис­тики та наслідки взаємного впливу цих елементів у глобаліза-ційну епоху. Сучасні дослідження елементів національних економічних моделей характеризуються фрагментарністю, прагненням до абсолютизації окремих компонент, нівелюван­ням значення неекономічних чинників розвитку, не врахову­ють багатоваріантність їх взаємодії на різних етапах циклічно­го економічного розвитку. Як наслідок, використання теоре­тично побудованих конструкцій моделей у практиці управлін­ня національними економіками на сучасному глобалізаційному етапі розвитку стає неможливим.

Глобальна спільнота національних суспільств потребує нового комплексного бачення можливостей щодо забезпечення власної самодостатності в умовах глобалізації, трактування якої нині має ґрунтуватись на запереченні можливості автаркії як такої. Розу­міння самодостатності як здатності забезпечувати фінансування економіки за рахунок власних джерел [1, с. 243] потребує розши­рення, адже у такому сенсі на сучасному етапі розвитку жодна країна не може бути самодостатньою. На противагу такому вузь­кому розумінню самодостатності, Ф. Бродель вважає, що самодо­статній економіці притаманна певна органічна єдність, що забезпечу­ється дією внутрішніх зв'язків та обмінів [2, с. 12]. В. Іноземцев [3, с. 255] називає несамодостатніми національні економічні мо­делі, в яких порушений принцип еволюційного гармонійного розвитку. Є. Райнерт [4], Ж. Стігліц [5] підтримують цю тезу, до­сліджуючи механізми впливу глобалізації на розвиток національ­них економічних моделей та наголошуючи на тому, що одним з чинників подальшої дивергенції країн стали результати імплан­тації елементів західних національних економічних моделей до економік країн, що розвиваються за іншими моделями. Нині в умовах посилення економічного, технологічного та навіть куль­турного розриву країн з високим рівнем добробуту населення щодо кран, які лише прагнуть досягти цього, відсутні реальні ре­цепти ефективного досягнення цієї мети, оскільки в них не ви­значені пріоритети розвитку, які повинні будуватись на основі принципів національної самодостатності. Дискусійним також за­лишається питання щодо співвідношення рівня самодостатностіекономік США, європейських країн та Японії, які репрезентують найвищий рівень розвитку сучасних національних економік.

Традиційне вирішення наукової проблеми щодо визначення сутності елементів національних економічних моделей присутнє у працях М. Шніцера [6], С. Бріттана [7], Дж. Сакса [8], М. Аль-бера [9].Такий підхід знайшов своє відображення у підручниках вітчизняних авторів Г. І. Башнянина [10], О. О. Бєляєва [11], Б. Ф. Заболоцького [12], Б. В. Кульчицького [1], П. М. Леоненко, О. І. Черепніної [13] тощо. Оскільки в основі існуючої системи класифікації національних економічних моделей перебуває кіль­ка статичних елементів, таких як співвідношення ринкового та державного регулювання, власність, алокація ресурсів тощо, які відображають лише певну частину реальних економічних проце­сів, тому й існуючи підходи до класифікації моделей потребують оновлення.

Дослідженню певних аспектів самодостатнього розвитку на­ціональних економічних моделей в умовах глобалізації присвя­чені наукові праці провідних вітчизняних вчених А. О. Амоши [14], А. М. Поручника [15], Н. О. Татаренко [16]. Разом з тим, відсутні дослідження, які б системно визначали компоненти на­ціональних економічних моделей щодо забезпечення нової якості національної самодостатності, яка нині формується в глобально­му середовищі.

Метою даної статті є визначення ключових компонент сучас­них національних економічних моделей, які зумовлюють забез­печення національної самодостатності в умовах глобалізації еко­номічного розвитку.

З появою нових елементів економічного життя традиційна схема аналізу механізмів функціонування національних економік зазнає суттєвих змін. У найбільш розвинених країнах світу фор­мується нова модель економіки, аналіз окремих ознак якої при­звів до виникнення концепцій інформаційного суспільства, еко­номіки знань, технотронного суспільства тощо. Намагаючись пояснити сутність новітніх механізмів національного економіч­ного розвитку, вчені прагнуть розробити універсальні підходи до аналізу сучасних моделей та їх елементів. Так, у концепції еко­номічного метаболізму російського вченого М. І. Мікульського розвиток національної моделі забезпечують функціональні еко­номічні системи на кшталт системи формування та підтримки конкурентного середовища, забезпечення стабільності грошової одиниці та прийнятного рівня інфляції, захисту навколишнього середовища, підтримки вітчизняних товаровиробників тощо [17].

Вирішуючи поставлені у даній статті завдання, автор пропо­нує вирізняти чотири кластери компонент національних економіч­них моделей, які є ключовими для функціонування сучасних на­ціональних економік в епоху глобалізації (рис 1). Новизна засто­совуваного автором підходу до аналізу основних сучасних націо­нальних економічних моделей полягає у визнані та обґрунтуванні глобалізаційного характеру кожної її ключової компоненти. Від­сутність будь-якої з цих компонент у національній економічній моделі на сучасному етапі економічного розвитку робить її враз­ливою як до екзогенних, так і ендогенних впливів, а тому неса-модостатньою. У кожній моделі спостерігається різний характер взаємодії компонент та послідовність їх розвитку. Навіть у межах однієї моделі спостерігається різноманітність їх поєднання залеж­но від етапу економічного розвитку.

Рис. 1. Ключові компоненти національної економічної моделі (складено автором)

Ключові компоненти національної економічної моделі — це її складові, базові частини, які становлять зміст і структуру моделі. Новизна підходів до аналізу полягає у тому, що автор пропонує розглядати ключові компоненти не лише як статичні інститути, ай як динамічні механізми організації та функціонування національ­ної економіки.

Вперше автор пропонує визначити проекцію кожного компо­нента стосовно інших компонент і охарактеризувати її показни­ком валентності. Валентність виступає як характеристика сили впливу (позитивного, нейтрального або негативного) одного компоненту на інший за умов одночасного розвитку інших ком­понент у тому самому напрямку. Валентність пропонованих ав­тором компонент представлено у табл. 1.

Таблиця 1

ВАЛЕНТНІСТЬ КОМПОНЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ

 

Власність

Корпоративна система

Ринкове саморегулювання

Державне регулювання

Суспільна відповідальність

Соціалізація

Інтелектуалізація

Алокація ресурсів |

Транснаціоналізація

Міжнародна

конкурентоспроможність

Безпечність

Екологічність

Власність

Х

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Корпоративна система

+

Х

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

Ринкове саморегулювання

+

+

Х

-

-

-

-

+

+

+

-

-

Державне регулювання

+

+

-

Х

+

+

+

+

+

+

+

+

Суспільна відповідальність

+

+

-

+

Х

+

+

+

-

-

+

+

Соціалізація

+

-

-

+

+

Х

+

+

-

-

+

+

Інтелектуалізація

+

+

-

+

+

+

Х

+

+

+

+

+

Алокація ресурсів

+

+

+

+

+

+

+

Х

+

+

+

+

Транснаціоналізація

+

+

+

+

-

-

+

+

Х

+

-

-

Міжнародна конкурентоспромож­ність

+

+

+

+

-

-

+

+

+

Х

+

+

Безпека

+

+

-

+

+

+

+

+

-

+

Х

+

Екологічність

+

+

-

+

+

+

+

+

-

+

+

Х

Складено автором. Примітка:

+ позитивний вплив, - негативний влив Х — немає значення

Врахування принципу валентності дозволяє розробити механіз­ми розвитку певних компонент, визначити стагнуючі компоненти та системно проаналізувати стан національної економіки. Пропо­нований нами підхід також дозволяє долати деякі обмеження, адже у синергетичному світі відсутність певного елементу може бути компенсована за рахунок іншого або сумарного потенціалу всієї системи.

Отримані таким чином результати можуть бути використані для розробки стратегії національного економічного розвитку шляхом забезпечення інструментарію чіткої ідентифікації сфер, напрямків та механізмів, задля розвитку яких мають бути мобілі­зовані ресурси на кожному етапі економічного циклу. Наприклад, неможливим є одночасне поєднання заходів економічної політи­ки, спрямованих на розвиток таких компонент, як ринкове само­регулювання та соціалізація економіки через їх негативну вален­тність по відношенню один до одного. Спроба їх поєднати спричиняє виникнення конфлікту у суспільстві, що підтверджує зокрема досвід економічної політики, проваджуваної у постра­дянських країнах. Зрозумілим є прагнення уряду підтримати ви­сокі стандарти соціального забезпечення населення, проте дієві та потужні заходи соціальної політики можуть мати місце ви­ключно за умов належного фінансового забезпечення.

Адекватне ресурсне забезпечення соціальних програм не може бути реалізоване на початковому етапі економічного зростання та не може розглядатися як пріоритет розвитку в умовах необхідно­сті мобілізації національних зусиль з метою виходу на траєкто­рію сталого економічного зростання.

За принципом валентності задля забезпечення чільного місця у системі міжнародного поділу праці необхідним є підвищення рівня інтелектуалізації, технологічності, інноваційності. Разом з тим за нових умов розвитку в глобальному середовищі у випадку нехтування розвитком механізмів безпеки та екологічності певна національна економіка приречена втрачати здобуті позиції у рівні міжнародної конкурентоспроможності.

Запропонований автором підхід до визначення сутності клю­чових компонентів дає можливість сформувати методологічну базу для розробки критеріїв національної самодостатності кожної країни. Таким чином, це означає що сутність ключових компо­нент національних економічних моделей має глобалізаційний ха­рактер. Глобалізаційна сутність ключових компонент досліджу­ваних національних економічних моделей зумовлена об'єктив­ними процесами, що відбуваються у світовій економіці. Зокремабазовий для всіх національних економічних моделей інститут власності, який протягом сторіч мав виключно національний ха­рактер та регулювався національним законодавство країн, нині зазнає глобалізаційних трансформацій у кількох напрямках. По-перше, відбулася цивілізаційна уніфікація інституту власності як такого, адже у правовій системі будь-якої країни можна знайти однакові форми власності та базові права власності. По-друге, в результаті аналізу структури суб' єктів власності, зокрема на зем­лю, рухоме та нерухоме майно, засоби виробництва, інтелекту­альну власність тощо, які становлять суттєву частину національ­ного багатства певної країни, значна частка належить іноземним власникам, переважно транснаціональним бізнес-структурам. Особливого значення набуває транснаціоналізація інтелектуаль­ної власності, адже дозволяє транснаціональним корпораціям ви­значати умови розвитку країн, а іноді й контролювати їх (таку стратегію зокрема у пострадянських країнах використовує ком­панія «Майкрософт» у сфері програмного забезпечення). По-третє, слід відзначити формування глобальних інститутів та ме­ханізмів захисту прав власності, насамперед, інтелектуальної (Всесвітньою організацією інтелектуальної власності під егідою ООН створений та розвинений нині до досконалості механізм за­хисту прав власності глобальних акторів).

Специфічність національних корпоративних систем, які ви­значають історично сформовані та культурно детерміновані фор­ми, види та умови здійснення підприємницької діяльності, нині втрачає свою значимість. Національні моделі менеджменту актив­но запозичують елементи один одного, з одного боку, збагачуючі національні моделі, а з іншого, сприяючи, як правило, нівелю­ванню національного фактора у практиці глобального менедж­менту. Стратегічний менеджмент ТНК використовує національні особливості корпоративних систем з метою оптимізації власної операційної та фінансової діяльності у глобальному масштабі. Уряди країн адаптують окремі елементи власних корпоративних систем до вимог транснаціонального бізнесу в локальних масш­табах (вільні економічні зони) або в масштабах усієї країни (оф-шорні зони) з метою залучення іноземних інвесторів або вирі­шення певних завдань економічної політики. За висловом О. Г. Білоруса, формується «мегакорпоративний світовий економіч­ний порядок», адже у глобальному світі корпорація може бути лише глобальною, що зумовленістю глобальністю самого ринку [18].

Суспільна відповідальність та соціалізація є сутнісними харак­теристиками сучасних самодостатніх національних економічнихмоделей. Найвищого розвитку ці компоненти досягли в соціаль­но-ринковій моделі, що сформувалась у європейських країнах. У ліберально-ринковій моделі США рівень соціалізації корелює відповідно до соціальної структури суспільства, в якому велику роль відіграють іммігранти та суспільні цінності індивідуалізму. У державно-керованій моделі японської економіки національний чинник у застосуванні методів соціалізації є найбільш вираженим.

У табл. 2 узагальнено функціональні характеристики вих компонент ринкової моделі.

ключо-

Таблиця 2

ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЮЧОВИХ КОМПОНЕНТ РИНКОВОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Ключові компоненти ринко­вої моделі економічного розвитку

Функціональна характеристика

1 кластер

Забезпечує функціонування базових інститутів ринкової моделі

Власність

Упорядкування процесу введення в економічний оборот ресурсів, економічних благ, результатів діяльності

Корпоративна система

Формує множину варіантів взаємодії економічних агентів

Ринкове саморегулюван­ня

Визначає потенціал самоорганізації та забезпечує синер-гію

2 кластер

Забезпечує гармонійний розвиток людини та громадянсь­кого суспільства

Державне регулювання

Забезпечує досягнення мети суспільного розвитку

Суспільна відповідаль­ність

Забезпечує дотримання пріоритету суспільних інтересів над індивідуальними

Соціалізація

Забезпечує реалізацію потреб та інтересів членів суспіль­ства

3 кластер

Забезпечує формування нового міжнародного поділу праці

Інтелектуалізація

Забезпечує досягнення високого рівня технологічності, інформатизації та інноваційності

Алокація ресурсів

Забезпечує ефективність механізмів розподілу ресурсів в умовах глобальних обмежень

Транснаціоналізація

Формує механізми органічного включення національної економіки у світове господарство

4 кластер

Формує вектори та пріоритети подальшого розвитку моделі

Міжнародна конкуренто­спроможність

Формує передумови реалізації потенціалу самодостатньо­го розвитку

Безпека

Формує та підтримує механізми ефективної відкритості національної економіки

Екологічність

Забезпечує сталість розвитку

Складено автором.

Експертний аналіз за функціональними характеристиками глобалізаційних компонент у сучасних провідних національних економічних моделях дозволяє зробити висновки щодо рівня їх розвиненості на сучасному етапі розвитку.

Результати аналізу подані у табл. 3 та відображають найзага-льніші риси провідних капіталістичних моделей з точки зору за­безпечення національної самодостатності. Значення «А» надаєть­ся моделі у випадку наявності високого рівня розвитку компоненти порівняно з іншими компонентами, що аналізуються в межах даної статті. У якості еталонного значення показника ви­ступає рівень функціональної реалізації компоненти. Так, зна­ченню «А» відповідає яскрава виразність ознаки у моделі, зна­ченню «В» — помірний рівень розвитку, середній рівень виразності ознаки, значенню «С» — недостатній рівень розвитку.

Таблиця 3

РІВЕНЬ РОЗВИНЕНОСТІ КЛЮЧОВИХ КОМПОНЕНТ У СУЧАСНИХ ПРОВІДНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ МОДЕЛЯХ*

Ключові компоненти / функції НЕМ

Провідні сучасні національні економічні моделі

 

Ліберальний капіталізм

Соціально-ринковий капіталізм

Державно-керований капіталізм

Власність

А

А

А

Корпоративна система

А

А

В

Ринкове саморегулювання

А

В

С

Державне регулювання

С

В

А

Суспільна відповідальність

С

А

В

Соціалізація

В

А

С

Інтелектуалізація

В

В

В

Алокація ресурсів

А

В

В

Транснаціоналізація

А

В

А

Міжнародна конкурентоспро­можність

А

В

А

Безпечність

В

В

В

Екологічність

В

В

В

Складено автором.

Таким чином, ліберальній моделі відповідає високий рівень розвитку базових ринкових інститутів та забезпечення провідно­го місця у міжнародному поділі праці. Соціально-ринковій моде­лі капіталізму, у якій відсутня виражена дивергенція ключових компонент, притаманне найбільш оптимальне поєднання ринко­вих інститутів та гармонійного розвитку людини, громадянського суспільства. Модель державно-керованого капіталізму загалом характеризується пропорційною розвиненістю всіх кластерів ключових компонент, хоча усередині кластерів має місце суттєва диференціація виразності ознак.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В В Трофимова - Ключові компоненти національних моделей економічного розвитку в епоху глобалізації

В В Трофимова - Науково-технологічні детермінанти структурної перебудовиекономічної системи сша