Н С Рад - Регулятивні механізми пенсійної системи україни в макроекономічному контексті - страница 1

Страницы:
1 

удк 369.01

Н. С. Рад, к. е. н., перший заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

 

 

РЕГУЛЯТИВНІ МЕХАНІЗМИ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ КОНТЕКСТІ

 

У статті проаналізовано окремі аспекти регулятивних механізмів сучасної трирівневої пенсійної системи країни та їх функціонування в макроекономічному вимірі, визначено коло проблемних питань та окреслено напрямки їх вирішення в контексті ефективного соціально-економічного розвитку суспільства.

Ключові слова: пенсійна система, регулятивні механізми, регулятивні інстру­менти, регулятивні фактори, суспільство, ефективний соціально-економічний розвиток.

З моменту проголошення України соціальною державою вирішення проблем соціального змісту набуло якості державних пріоритетів [1, с. 4]. З метою вирі­шення питань пенсійного захисту громадян з 1 січня 2004 року була започаткова­на реформа пенсійної системи. Її концептуальною відмінністю стало гармоній­не поєднання принципів індивідуальної та солідарної відповідальності держави, роботодавця та громадянина через запроваджений механізм пенсійного страху­вання [2—5]. Важливо зазначити, що завдяки страховим принципам розмір пенсії приведено в залежність від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Додамо, що вітчизняна модель трирівневої пенсійної системи складаєть­ся з солідарної і накопичувальної систем загальнообов'язкового державного пен­сійного страхування та системи недержавного пенсійного забезпечення. Важливо розуміти, що концептуальні відмінності вітчизняної пенсійної системи зумовлені дією багатьох факторів. Поряд з цим, пенсійна система має власний, закладений в сучасній концепції, потенціал впливу. Це дозволить, окрім можливості вирішу­вати соціальні питання, сприяти зрушенням на ринку праці, в сфері формування доходів населення, підприємницькому середовищі, фінансовому ринку (та інших площинах) в напрямку їх активізації та розвитку [6]. Втім, процес розвитку як пе­рехід від одного якісного стану речей, категорій або процесів до іншого може на­бувати не тільки позитивного характеру. Так, закладений у трирівневій пенсійній системі потенціал здатен позитивно впливати на соціально-економічне серед­овище лише тоді, коли він буде адаптований до реальних умов його функціону­вання. При цьому, вплив у системному вигляді, на нашу думку, відбувається через певні регулятивні механізми, які функціонують в площині пенсійних відносин. Вивченню різних аспектів функціонування пенсійної системи присвячували свої роботи багато науковців та практиків, серед яких Н. Борисенко В. Грушко, Е. Лі-банова, В. Мельничук, Д. Полозенко, В. Роїк, Г. Яценко та багато інших. Однак, попри певну опрацьованість питань розвитку пенсійної системи, проблеми осо­бливостей функціонування її регулятивних механізмів, досконалості складових, досліджені не в повній мірі і потребують подальшого вивчення. Це пояснює ак­туальність дослідження.

Таким чином, метою статті є аналіз окремих аспектів сучасної пенсійної сис­теми країни з огляду на функціонування її регулятивних механізмів в економіч-

 

© Н. С. Рад, 2011ній сфері та суспільстві, визначення їх сутності, кола проблемних питань і розро­блення напрямків їх вирішення в контексті пріоритетів соціально- економічного розвитку суспільства.

Зазначимо, що вибір та запровадження в країні трирівневої концепції пен­сійної системи ґрунтувалось на певному досвіді зарубіжних країн, де подібні сис­теми вже діють, а також виходячи з теоретичних припущень щодо спроможності її ефективного функціонування у вітчизняному суспільному середовищі. Зважаючи на всеохоплюючий характер пенсійної системи, її регулятивні механізми мають різносторонні характеристики і спрямування, що наведено на рис. 1.

Загальна концепція трирівневої пенсійної системи

Досвід трирівневої пенсійної системи зарубіжних країн

Вітчизняна концепція трирівневої пенсійної системи

Рівень розвитку


Фінансова спроможність

Прагнення членів суспільства


Рівень розвитку

Держава


Суспільство

Загальносвітові регуляторні механізми

Глобалізація


Кризові явища


Нестабільне середовище

Рис. 1. Структурно-логічна схема регулятивного механізму пенсійної системи

у суспільному вимірі

 

 

Зауважимо, що механізми впливу мають суттєво відрізнятись від механізмів регулювання. Наведена схема дозволяє виділити вектори формування регулятив­них механізмів пенсійної системи з боку держави, суспільства, загальносвітової концепції трирівневої пенсійної системи, наявний досвід інших країн, а також за­гальносвітові регуляторні механізми. На нашу думку, механізми регулювання ма­ють діяти на процес з метою отримання результатів у межах обумовлених параме­трів. Важливо підкреслити, що в ідеалі, регуляторні механізми пенсійної системи мають стимулювати функціонально залежні елементи суспільного життя в пози­тивному напрямку розвитку. При цьому, якість результуючих показників оціню­ється, виходячи з рівня розвитку держави, суспільства та людини, яка є основною складовою цих категорій. Підкреслимо, що суспільство в цих взаємовідносинах ви­ступає як виразник прагнень всіх громадян, а держава може розглядатись в якості механізму реалізації цих прагнень, що наведено на рис. 2.

Одночасно можна стверджувати, що основним елементом у приведеній схемі є людина. Адже людиною визначаються й висловлюються через суспільні засоби сутність та рівень власних потреб. Одночасно зазначимо, що реалізація означених потреб також відбувається людиною через відповідні державні інстру­менти [7; 8; 9].


Рис. 2. Пенсійна система як механізм реалізації потреб людини в соціальному захисті

 

Отже можна констатувати, що в проблемах формування регулятивних меха­нізмів пенсійної системи поряд з економічними, фінансовими та іншими сфера­ми людина займає особливе місце.

Тому, поділяючи ствердження, що в основі регулятивного механізму ле­жить регулятивна політика з набором правил та інструментів, що встановлюють­ся суб'єктами державного управління, які приймають рішення для досягнення певних цілей, зазначимо, що в основі регулятивних пенсійних механізмів лежить сфера соціальної політики, спрямована на розвиток та досягнення визначених ці­лей пенсійної системи [10]. Таким чином, регулятивні механізми пенсійної систе­ми, на нашу думку, мають бути продовженням соціальної політики. Його можна представити як взаємодію сукупності елементів пенсійної системи, які засобами встановлених державою та суспільством норм і правил реалізуються через дер­жавну, суспільну та людську площини з метою виконання основних суспільних потреб, а також сукупність дії регулюючих факторів держави та суспільства, через які реалізуються їх пріоритети. Ця складна система взаємодії пов'язує в логічну єдність різнорідні сфери суспільства та надає глибокого сенсу її функціонуванню. Доцільно зауважити, що сучасний етап розвитку пенсійної системи надає особли­вих властивостей функціонуванню регулятивних механізмів вітчизняної моделі. Можна з упевненістю стверджувати, що процеси світової глобалізації, світових кризових явищ, елементів невизначеності у суспільному розвитку, що останнім часом мають тенденцію до поширення й поглиблення, здебільшого обумовлюють напрямки формування концепції подальшого економічного та соціального роз­витку, зокрема пенсійної сфери [11; 12].

Таким чином, державний регулятивний механізм пенсійної системи, на наш погляд, являє собою сукупність законодавчих норм та правил, що регламентують взаємовідносини учасників пенсійної системи в процесі формування пенсійних активів застрахованих осіб та порядок їх адміністрування, що в агрегованому ви­гляді наведено на рис. 3.

При цьому простежуються основні проблеми державного регулятивного ме­ханізму, а саме:

1.Забезпечення повного охоплення осіб працездатного віку пенсійним стра­хуванням.

2.Забезпечення повного декларування заробітної плати (доходу) застрахо­ваних осіб страхувальником.

3.Забезпечення повної та своєчасної сплати задекларованих зобов'язань за­страхованих осіб страхувальником.

4.
Забезпечення актуальності даних персоніфікованого обліку застрахова­них осіб.

5. Забезпечення оптимального алгоритму формування та осучаснення пен­сійних виплат.

До цього можна додати, що особливості регулятивних механізмів пенсійної системи обумовлюються також окремими чинниками, викликаними розвитком певних суспільних процесів. Так, останнім часом поширилися тенденції соціо­логічного характеру зокрема більш пізній вік шлюбних відносин, трансформа­ція сімейних пріоритетів від традиційної ролі жінки до домінування кар'єри в її житті, зростання кількості розлучень, відхід від традицій спільного проживання з батьками у дорослому віці і, як наслідок, збільшення самотніх людей похилого віку. На тлі цього, більш нестабільними стають форми сімейної соціальної допо­моги. Посилюються вказані негативні чинники також поступовим відходом від традицій робити заощадження на різноманітні непередбачувані випадки. Таким чином, в суспільстві посилюються сподівання на повне забезпечення матеріаль­них потреб людини в разі настання її непрацездатності за рахунок інструментів державного соціального (пенсійного) захисту. В контексті запровадження нако­пичувальних форм пенсійного страхування важливим, на наш погляд, видається поновлення суспільних традицій щодо формування заощаджень. Адже регулятив­ний механізм в накопичувальних пенсійних системах ґрунтується на необхідності формування максимально можливого інвестиційного прибутку, що в першу чергу залежить від обсягу накопичених страхових внесків громадян. В загальному ви­гляді схему формування регуляторного механізму в межах накопичувальних форм пенсійного страхування подано на рис. 4.


Регулюючий вплив на розвиток вітчизняного пенсійного механізму зарубіжних пенсійних систем

Страхувальник


Застрахована особа



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ро

Основними проблемами регулятивного механізму накопичувальних форм пенсійного страхування є:

1. Повнота охоплення осіб працездатного віку пенсійним страхуванням.

2. Тривалість участі в накопичувальних формах пенсійного страхування.

3. Розмір внесків в накопичувальних формах пенсійного страхування.

4. Рівень капіталізації інвестованих страхових внесків.

5. Розмір адміністративних видатків.

6. Оптимальний алгоритм формування пенсійних активів.

7. Правила набуття права на пенсійну виплату

Логічним подовженням розуміння регулятивних механізмів пенсійної сис­теми є їх подання в нематеріальній площині (рис. 5).

Всеохоплюючий характер пенсійних відносин надає можливість означити суспільний регулятивний механізм пенсійної системи в нематеріальній сфері,

Громадянин застрахована особа


Громадянин пенсіонер

Концепція соціальної держави

Громадянинзастрахована особа:


Громадянин-пенсіонер:


Людина, молодша за економічно-активний (або пенсійний) вік:наявність соціального пакету, зокрема пенсійних активів;

впевненість в якісному пенсійному забезпеченні;

можливість залучати та утримувати найбільш здібних працівників;

можливість робити пенсійні накопичення

 

соціальна забезпеченість в похилому віці та інших випадках;

матеріальна незалежність;

можливість фізичного та духовного розвитку

 

приклад соціальної забезпеченості батьків (соціальний пакет);

приклад соціального захисту пенсіонерів дідуся та бабусі;

упевненість у якісному власному майбутньому соціальному захисті

Пенсійна система України

Юридичні особи


Фізичні особи


Самозайняті особи

Учасники економічної діяльності

Концепція інноваційного розвитку


Регулюючі фактори

Рис. 5. Схема формування регулятивного механізму пенсійної системи в нематеріальній сфері

 

 

який на нашу думку, являє собою сукупність суспільних морально-етичних норм, правил та звичаїв, що визначають ставлення членів суспільства до осіб похилого віку, форми їх матеріального забезпечення та відбиття наслідків такого регулю­вання на параметрах суспільного розвитку

У контексті дослідження варто зауважити, що регулятивний механізм пенсій­ної системи має власний специфічний регулятивний механізм, що складається з ре­гулятивних факторів — основних складових пенсійної системи, що впливають на її розвиток та розвиток сфер суспільства взагалі. Їх прояв реалізується через якісні ознаки функціонування основних учасників пенсійної системи (зокрема застра­хованих осіб та страхувальників) і відбивається в спонуканні до виконання ними певних дій в межах передбачених законодавством пенсійних відносин (табл. 1).

Отже, зробити висновок, що регулятивні фактори вітчизняної пенсійної сис­теми відіграють важливу роль у її формуванні та функціонуванні. Адже рівень їх якісних характеристик зумовлює сукупні якісні ознаки концепції пенсійної сис­теми, механізму її дії, а також залишає кожну людину бути її учасником.

Беручи за основу формування концепції пенсійної системи її регулятивні механізми, доречно припустити, що кінцевим результатом удосконалення вказа­них механізмів можна вважати побудову механізму саморегулювання пенсійної системи. Саморегулюючий механізм пенсійної системи, на наше переконання,


має бути спрямований на збереження оптимальної форми суспільних відносин учасників в межах встановлених параметрів та обмежень пенсійної системи, що наведено на рис. 6.

В ідеальному уявленні процес саморегуляції функціонування пенсійної систе­ми передбачає її поступове удосконалення, що не суперечить закладеному в зако-нодавчій площині правовому регулятивному механізму пенсійної системи. Можна зазначити, що процеси удосконалення мають відбуватись разом із позитивними зрушеннями в розвитку економіки та суспільства в країні та світі. Підсумовуючи наведене, можливо зробити висновок, що пенсійна система України має потуж­ні та різносторонні регулятивні механізми пенсійної системи, які спроможні на­дати суттєвий поштовх для розвитку економічної сфери та суспільних відносин. Для підвищення результативності даного процесу, на наш погляд, необхідно: 1. Розробити параметри регулятивних механізмів пенсійної системи та їх оптимального співвідношення з регулятивними механізмами інших суспільних сфер і привести їх у відповідність.

Регулятивні

механізми

пенсійної

системи

Удосконалення регулятивних механізмів пенсійної системи

Саморегулюючий механізм пенсійної

системи

Рис. 6. Схематичний механізм побудови саморегулюючого механізму пенсійної системи

2. Виробити параметри регулятивних механізмів пенсійної системи в нема­теріальному вимірі та їх оптимального співвідношення з регулятивними механіз­мами інших суспільних сфер і запровадити механізми їх реалізації.

3. Розробити параметри механізмів саморегулювання пенсійної системи та їх оптимального співвідношення з регулятивними механізмами інших суспільних сфер і запровадити їх реалізацію.

4. Запровадження перелічених заходів дозволить удосконалити запрова­джувану трирівневу концепцію пенсійної системи, активізувати процес функці­онування третього та запровадження другого рівня пенсійної системи, а також сприятиме розвитку держави й суспільства в контексті реалізації пріоритетів со­ціальної держави.

В статье проанализированы отдельные аспекты регулятивных механизмов современной пенсионной системы страны и их функционирования в макроэконо­мическом измерении, определен круг проблемных вопросов и очерчены направле­ния их решения в контексте эффективного социально-экономического развития.

The paper analyzes some aspects of regulatory mechanisms of the modern pension system and how they function in the macro-economic dimension, the circle of problematic issues and outlines the direction of their solutions in the context of effective socio­economic development.

 

література

1.  Конституция Украины. — К.: Велес, 2006. — 48 с.

2.  Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2007 № 1058 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.

3.  Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання. Закон України від 08.07.2010 № 3464 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

4.  Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи. За­кон України від 08.07.2011 № 3668 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua.

5.  Про недержавне пенсійне забезпечення. Закон України від 09.07.2003 № 1058 [Елек­тронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.

6.  Полозенко Д. В. Розвиток соціальної сфери як важлива умова економічного зростан­ня України / Д. В. Полозенко // Фінансова Україна. — 2010. — № 10 (179). — С. 15-20.

7.  Мельничук В.Г. Тенденції розвитку пенсійної системи України / В. Г. Мельничук // Фінансова Україна. — 2009. — № 9 (166). — С. 67-76.

8.  Рудик В. К. Вплив демографічних факторів на запровадження обов'язкового накопи­чувального пенсійного страхування в Україні / В. К. Рудик // Фінансова Україна. — 2011. — № 1 (182). — С. 31-39.

9.  Приказюк Н. В. Державне регулювання страхового ринку України: тенденції та пер­спективи розвитку / Н. В. Приказюк // Фінансова Україна. — 2010. — № 7 (176). —

С. 101-108.

10.Міщенко С. В. Проблеми вдосконалення системи саморегулювання на фінансово­му ринку / С. В. Міщенко // Фінансова Україна. — 2009. — № 9 (166). — С. 43-52.

11.Науменковa С. В. Проблеми подолання негативного впливу глобальних диспропорцій та формування нового геофінансового механізму / С.В. Науменковa, С. В. Міщен­ко // Фінансова Україна. — 2009. — № 9 (166). — С. 23-36.

12.Калач Г. М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України / Г. М. Ка­лач // Фінансова Україна. — 2009. — № 1 (158). — С. 115-121.

 

Представлено в редакцію 10.10.2011 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н С Рад - Бюджетний процес в органах пенсійного фонду україни проблеми і перспективи

Н С Рад - методологічні аспекти оцінки впливу трансформаційних факторів пенсійного реформування на суспільний розвиток

Н С Рад - Регулятивні механізми пенсійної системи україни в макроекономічному контексті