М Рибалко - Функціонування невербального засобу погляд у дискурсі обманника - страница 1

Страницы:
1 

Мирослава-Марія РИБАЛКО

ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНОГО ЗАСОБУ „ПОГЛЯД" У ДИСКУРСІ ОБМАННИКА (в термінах теорії емоційного дейксису)

У комунікативній ситуації обману мовець вдається до вербальних і невербальних дискурсивних засобів. Останні становлять невербальний компонент дискурсу обманника, який можна подати у вигляді функціонального поля невербальних засобів [7; 206]. Серед належних до нього мікрополів за об'єкт нашого дослідження ми обрали „погляд". За невербальними комунікативними засобами, зокрема за поглядом, закріплюється коло інтерпретованих явищ, відтак з'являється певний стереотип в інтерпретуванні невербальної поведінки суб'єкта. Невербальний знак дається як вказівка на символ, у канонізованому вигляді [5; 68]. Реалізація прагматичної мети засобами письмового тексту залежить від дотримання соціальних комунікативних норм у доборі мовних одиниць для вираження невербального компонента дискурсу, зокрема дискурсу обманника. Вони фіксують у своїй семантиці формально-змістові, оцінні, емоційні і прагматичні ознаки невербальних засобів, до яких вдається мовець-обманник. Відтак наша мета полягає у виявленні особливостей функціонування невербального засобу „погляд" у дискурсі обманника.

Погляд та інші невербальні дискурсивні знаки, пов'язані з функціонуванням очей, найбільш значущі при безпосередньому спілкуванні віч-на-віч. „Мовний опис емоцій у цілому і симптоматичних жестів зокрема поступається фізіологічному в точності й визначеності. Така невизначеність пов'язана з різними обставинами: з дифузністю значень окремих слів, з багатозначністю більшості жестових проявів, з розмитістю контексту та ін." [3; 229]. Особливістю вербальної експлікації невербальних засобів на письмі

є вибірковість і надання переваги найінформативнішим у даній комунікативній ситуації сигналам [6, 39].

Вербалізація на письмі невербального компонента, пов'язаного з очима та їхнім функціонуванням, охоплює опис особливостей погляду, його напряму і загального враження комунікантів від зорового контакту. У нашому дослідженні ми не будемо обмежуватися лише номінацією невербального засобу „погляд", а розширимо об'єкт за рахунок різних номінацій візуальної активності в дискурсивній тканині.

Уявлення про те, що очі - це дзеркало душі, тож завжди правдиво відбивають думки й почуття людини, вказують на її емоції і ставлення до предмета розмови, - сумнівне. Щирість очей, а отже й погляду, не можна вважати беззаперечною: "His liar's face stares back at him appraisingly as he brushes his teeth and studies his neck for bitemarks. There it is again; the old look about the eyes.Not a flinty, metallic glint as you might expect of a liar, but a flat impenetrable blankness in the hazel of his irises. A little lie in itself, that dull unreflective green, because underneath it behind the eyes, back in his mind, colours spark and leap like fireworks" [19; 227]. У своїй комунікативній поведінці    обманник    може    свідомо намагатися маніпулювати

співрозмовником за допомогою невербального засобу „погляд": підтвердити чи передати неправдиву інформацію, створити враження відвертої поведінки, підкріпити поглядом вербальний компонент свого дискурсу. "(■■■) I could see his face in profile. His gaze was clear and straightforward, his _ features steady and cheerful. No one would guess that he was anything other than what he appeared: a young bride-groom, grateful _ for the _ favour of an older lord" [17; 208].

На письмі, зокрема в художній літературі, ситуація обману рідко подається деталізовано, з висвітленням усіх невербальних засобів, доступних сприйняттю під час особистого спілкування. К.Бюлер провів аналогію між вербальними дейктиками і „діями мовця, що прагне зробити видимим своє місцезнаходження і зрозумілим зміст свого звернення. У здійсненні цієї мети задіяні тулуб, голова й очі" [1; 89]. Передумовами невербального зверненнявиступають візуальний контакт і фіксація уваги: '"We need to talk some more,' I say, slowly, watching him still. This is where I must tread forward lightly, not making a single mark that'll give me away" [13; 136]. Водночас у вивченні засобів свідомого впливу на увагу, доцільно зважати на динамічний характер взаємодії учасників комунікативної ситуації обману. Увага об'єкта маніпуляцій не обов'язково зосереджується саме на тому, до чого скеровує її обманник. '"(...JThink carefully before you speak and then tell me the truth.' She glared at him. It was the look of a recalcitrant child, obstinate, malicious. (...)It was easy to speak a lie, one short syllable. To act a lie was more difficult. She could just about control the tone of her voice, could make herself look up and gaze resolutely into his eyes, but the damage was aleady done. He hadn 't missed that instantaneous flicker of recognition, the small start, the quick flush across the forehead; that, most of all, was beyond her control" [14; 457]. Для адекватної ідентифікації нещирості мовця загалом чи його окремих емоційних проявів, які свідчать про обман, достатньо вказівки на одну чи кілька дискурсивних одиниць невербального компонента. Такі немовленнєві сигнали слугують маркерами параметрів емоційного дейксису й актуалізують ланцюжок концептів-посередників [10; 149], що з'єднує когнітивну модель поточного стану речей і базовий домен емоцій.

П.Екман вважає, що з п'яти способів передачі інформації очима, три виказують обманника [9; 101 -102]. Зовнішні зміни, спричинені рухом м'язів навколо очей, впливають на форму повік, розмір видимої частини білка, райдужки і загальне враження від погляду. Ці мікрорухи легко пригасити чи імітувати, однак для уважного спостерігача вони можуть слугувати сигналом нещирої дискурсивної поведінки. Наступні три типи невербальних засобів дискурсу, пов'язаних з очима мовця, психологи вважають надійнішими ознаками обману порівняно з швидкоплинними мікрорухами і напрямом погляду. Мікрорухи м'язів очей часто нечіткі й нетривалі, а спрямованість погляду надається свідомому контролю. Моргання, розширення зіниць, сльози більше за інші невербальні ознаки, пов'язані з очима, зумовленідовільною реакцією людини і співвідносяться із дейктичним параметром тональності. Їхня частотність значно зростає від емоційного збудження. '"(...) Tell us about Diana Travers.' Swayne stood for a couple of seconds very still, the bright eyes rapidly blinking. But the shock, if it wee shock, was quickly mastered." [14; 156]; "He watched, trying not to betray a flicker of surprise or alarm (...)" [20; 9]; "She seemed stunned and kept repeating that Sally must have killed herself. I pointed out that was anatomically impossible and that seemed to upset her more. She gave me one curious look ... and burst into loud sobbing" [15; 193]. Водночас сльози в емоціогенній ситуації можна розглядати і як засіб маніпулювання, що корелює з дейктичним параметром інтенційності. До нього мовець вдається свідомо, принаймні частково: "But she saved her best performances for when she was winding people up. She could burst into tears if the bus conductor wouldn't let her on the bus (...)" [18; 37].

Розширення зіниць залежить від функціонування вегетативної нервової системи і не піддається свідомому контролю, а отже може вважатися надійною ознакою справжнього хвилювання. "'(...) did you see or hear any other person?' The blue eyes widened and became so like his sister's that the resemblance was uncanny. He said: 'I don't think so" [14; 158]. Інший приклад ілюструє поєднання вегетативних ознак і неприродної усмішки: "Kaede dared to look in the dark eyes, with their perfect shape. The pupils were dilated as if in shock, and the lady's face was whiter than any powder could have made it. Then she seemed to regain some control over herself. A smile came to her lips, though it did not reach her eyes " [17; 93].

Тим часом моргання буває також свідомо продемонстрованим невербальним сигналом, який може мати кілька значень. Мовець-обманник вдається до нього, щоб установити чи підтримати контакт із кимось із партнерів, причому ця взаємодія приховується змовниками від інших комунікантів. Моргання можна розглядати і як засіб впливу на комунікативних партнерів - у цьому разі актуалізується дейктичний параметр спрямованості: "Mum spoke. 'You all right, Jess? You 're very quiet.'

She saw Grandpa's eye flicker towards her. 'I'm fine,' she said quickly. 'Just thinking.' 'OK.' He held her gaze a moment longer, then turned back to his food" [12; 56]. У наступному прикладі дівчина засобами погляду спрямовує увагу аудиторії на потрібний об'єкт і, підморгуючи, натякає на імпліцитно окреслену ситуацію флірту, якого, проте, не було: "At that moment Nina looks down to her T-shirt and points at the lettering. The camera zooms in. (...) 'And this T-shirt,' she's saying, 'has been sent to me by a fan living in Auckland who comes all the way from London.' She rolls her eyes and smiles. (...) 'So thank you, Daniel from London,' she twinkles (...). Her eyes give a come-on to the camera. 'You know where to find me' " [19; 266]. Емоційна інтенція тут включає і емотивний вплив невербальними засобами на невтаємничених свідків, і емотивне вираження піднесеного настрою самої обманниці.

На відміну від моргання і розширених зіниць, які свідчать про хвилювання, але не вказують на конкретну емоцію-першопричину, сльози можуть бути пов'язані з певними емоціями: горем, сумом, полегшенням чи радістю [9; 102]. Тоді цей невербальний знак виступає дейктиком параметру модальності: "Finally he turned around to face me and I looked at the floor, my eyes bright. Don't cry, don't make a fool of yourself, it's nothing, don't react" [21;

162].

Одним з основних параметрів візуального контакту визнають напрям погляду [11; 44 - 45]. Візуальний контакт з очима іншої людини важливий уже з перших днів життя. Експериментально встановлено, що кількаденні немовлята, яким показують звичайні й перевернуті зображення облич, набагато активніше реагують на перші, а також на ті, де оптимальне співвідношення світлих і темних тонів уможливлюють розрізнення напряму погляду. Безпосереднього, прямого контакту немовлята шукають інстинктивно, його можна розглядати як форму соціальної взаємодії і джерело соціальної інформації. У 4 місяці діти вже сприймають зміщення погляду. Білий колір склери, що навіть на відстані дає можливість бачити положення райдужної оболонки ока, сприяє встановленню візуальногоконтакту і дає змогу простежити за поглядом іншої людини. Цю обставину визнано однією з основних передумов розвитку адаптивної поведінки людини.

Спрямованість погляду залежить від його функції у спілкуванні, змісту спілкування, індивідуальних особливостей мовців, характеру стосунків між ними і того, яким чином ці стосунки розвивалися [4; 202]. Істотну роль візуальної активності в комунікації ілюструють такі дані. Вроджені способи емоційної експресії незрячих дітей, які з самого початку не поступаються аналогічним можливостям дітей з нормальним зором, з віком збіднюються. К.Ізард пояснює цю тенденцією важливістю мімічних механізмів погляду для емоційної виразності [2; 33]. Зорового контакту іноді може виявитися достатньо для сприйняття емоційного стану мовців і прагматичної мети повідомлення ще до його вербальної реалізації: "'You think you won? It was ten days ago, can't you be sure?' (...) he thought he saw in Evelyn Matlock's defiant gaze a glint of triumph. She said: 'I can remember perfectly. I won'" [14; 379]; "'Was it true what you told me, about Calvin dying?' He looks at me, indignant, affronted. Play-acting, I think. Play-acting. Nothing is as true as Michael tries to make it seem. 'Why would I lie about a thing like that?'" [13;

185].

Напрям погляду може свідчити про те, що мовець переживає певні почуття: рух униз означає сум, убік - огиду, вниз і вбік - провину чи сором. "'He's been all right, hasn't he?' 'Yes.' She looked away, certain he'd seen the lie in her face " [12; 40]; "She looked away, trying not to show how much it hurt her to see him as frail as this" [12; 7]; "She took the package and it lay for a moment in her lap while she stared down at it. He had a sense that she was unwilling to meet his eyes " [14; 113]. "I couldn't bring myself to look at her, because I knew my eyes would give me away " [21; 181].

Водночас комуніканти, свідомі цих ознак, намагаються не відводити очей, дивитися просто себе, не уникати зорового контакту з об'єктом своїхманіпуляцій: "She looked stolidly at Dalgliesh. This time she seemed almost without anxiety. He thought, she's beginning to get confidence" [14; 378].

Серед комунікативних функцій погляду [4; 203] для ситуації обману актуальні такі: інформаційний пошук - запит зворотного зв'язку: "She was gazing at him now with a fixed attention, her eyes very bright, her face a little flushed, as if she had a slight fever. His questions about the matches, which had first surprised her, now seemed to disconcert her. She was more on her guard, warier, much more tense. He was too experienced and she too poor an actress for him to be deceived" [14; 134]; самопрезентація: "Out of the corner of her eye, by the door, Kate sees the ex, his arm around what must be the new girlfriend, Leelee, Lala, the hostess. Kate stops hitting back at Lucy and looks in a nonchalant way to the other side of the room, as though she's mildly interested in something happening over there" [19; 20]; встановлення і визнання певного рівня соціальної взаємодії: "Jess caught her eye and smiled, knowing what she really meant" [12; 51]; підтримання стабільного рівня психологічної близькості: "She looked piteously at Caroline Dupayne. 'Forgive me, forgive me. It was the shock" [14; 379]. Важко підтвердити релевантність для комунікативної ситуації обману лише однієї функції невербального засобу „погляд" із переліку, запропонованого А.Леонтьєвим, а саме повідомлення про звільнення каналу зв'язку. Цей автор виокремлює і таку психолінгвістичну особливість використання невербального засобу „погляд": „у паузах хезитації й на межі висловлювань мовець, як правило, відводить погляд, а під час резюмування, навпаки, дивиться на співбесідника" [4; 203]. Це спостереження слушне щодо дискурсивної поведінки обманника: "'(■■■) Did you go either to the college or to the church after Compline on Saturday?' Surtees gave a quick glance at the window as if it offered escape, before again willing himself to meet Dalgliesh's eyes. His voice sounded unnaturally high. 'No, of course not. Why should I?'" [16; 458]; "'You know,' she ventured, 'I've seen you around.' He didn't say anything, just took a drag on his cigarette. Then he shook his head. 'I just got here.' (...j'Well, I've seen you,' she said again. 'Downtown

and stuff. In that bookshop.' Something crossed over his eyes and then he shook his head again, looked up and smiled at her. 'I don't go to bookshops. Not much of a reader'" [19; 111].

Реалізація невербальних засобів, належних функціональному полю „погляд" та інтегративним зонам „моргання", „візуальний контакт", „плач", відносно вербального компонента дискурсивної поведінки експлікована у 30 із 58 досліджених нами випадків загальної кількості звернення до цього типу засобів (51,7%): перед вербальною дією - 13 разів (22,41%), під час вербальної дії - 14 разів (24,13 %), після вербальної дії - 3 рази (5,17%). Отже, чином можна говорити про регулятивну роль невербального засобу „погляд" і споріднених з ним засобів, використовуваних у процесі розгортання комунікативного акту обману: через візуальну активність обманник орієнтується у комунікативній ситуації і будує свою дискурсивну поведінку відповідно до отриманої інформації.

Подальше вивчення функціонування погляду в маніпулятивному дискурсі доцільно здійснювати з огляду на його взаємодію з невербальними засобами інших типів. Виявлення закономірностей їхньої сполучуваності сприятиме дослідженню сучасних норм оперування емоціогенною інформацією, яких дотримуються англомовні комуніканти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка: Пер. с нем. / Общ. ред. и коммент. Т.В.Булыгиной и А.А.Леонтьева. - М.: Издательская группа «Прогресс», 2000. - 528 с.

2. Изард К.Э. Психология эмоций / Перев. с англ. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. - 464 с.

3. Крейдлин Г.Е. Кинесика // Словарь языка русских жестов. - Москва -Вена: Языки русской культуры, Венский славистический альманах, 2001. - С. 166 - 248.

4. Леонтьев А.А. Психология общения. Учебное пособие для студентов-психологов. - Тарту: Тартуский государственный университет, 1974. - 218 с.

5. Накашидзе Н.В. Вербальная интерпретация паралингвистических средств в тексте // Сб. науч. тр. / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. - 1979. - Вып. 141. - Лингвистика текста. - С. 61 - 72.

6. Серякова И.И. Лексико-семантические и коммуникативно-функциональные особенности языковых единиц, описывающих невербальное средство коммуникации „голос" в современном английском языке: Дис. ... канд. філол. наук. - К., 1988. - 182 с.

7. Серякова И. Систематизация невербальних компонентов коммуникации // Наукові записки: Серія „Філологічні науки (мовознавство)". - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2000.—Вип. 26. - С. 200 - 209.

8. Шаховский В.И., Жура В.В. Дейксис в сфере эмоциональной речевой деятельности // Вопросы языкознания. — 2002. — № 5. - С. 38 — 56.

9. Экман П. Психология лжи. - Санкт-Петербург etc., 2001. - 267 с.

10. Langacker R.W. Foundations of cognitive grammar: Theoretical Prerequisites. V.1. - Stanford: Stanford University Press, 1987. - 516 p.

11. Macleod M. Just Like Your Mother Taught You // New Scientist, 1 April 2006. - P. 42 - 45.

ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ

12. Bowler T. A River Boy. - Oxford: Oxford University Press, 2001. -144 p.

13. Dunmore H. Your Blue-Eyed Boy. - L.: Penguin Books, 1999. - 252 p.

14. James P.D. A Taste for Death. - L.: Penguin Books, 1989. - 512 p.

15. James P.D. Cover Her Face. - L.: Penguin Books, 2002. - 217 p.

16. James P.D. Death in Holy Orders. - L.: Penguin Books. - 547 p.

17. Hearn L. Across the Nightingale Floor. - L.: Picador, 2003.

18. O 'Farrell J. The Best a Man Can Get. - L.: Black Swan, 2001. - 304 p.

19. Perkins E. Leave before You Go. - L.: Picador, 1998. - 292 p.

20. Rowling J.K. Шпу Ропєг аМ те Hаlf-Вlооd Рише. - London: Bloomsbury Publishing PLc, 2005. - 607 p.

21. Srivastava A. Looking for Maya - L.: Quartet Books, UK, 1999. - 219 p.

Страницы:
1 


Похожие статьи

М Рибалко - Комунікативна система аргентинського танго як контекст оприявнення тендерної ідентичності

М Рибалко - Функціонування танго-дискурсу в сучасних англомовних фільмах

М Рибалко - Функціонування невербального засобу голос у дискурсі англомовного обманника

М Рибалко - Функціонування невербального засобу погляд у дискурсі обманника