М Ю Абрамчук - Еколого-економічні основи використання біоінновацій - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АБРАМЧУК МАРИНА ЮРІІВНА

УДК [336.226+332.63]:005.41:60 (043.5)

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ

БІОІННОВАЦІЙ

спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони

навколишнього середовища

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник -кандидат економічних наук, доцент Скляр Ірина Дмитрівна

Суми - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1БІОІННОВАЦІЇ В ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ

СУСПІЛЬСТВА....................................................................................................12

1.1 Біотехнології та їх роль у вирішенні еколого-економічних проблем ...12

1.2. Науково-методичні підходи до формування поняття «біоінновація» .30

1.3. Сучасна концепція еколого-економічної безпеки і проблеми

використання біоінновацій..............................................................................47

Висновки до розділу 1......................................................................................65

РОЗДІЛ 2 ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ І МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ БІОІННОВАЦІЙ...................................................................................................68

2.1. Життєвий цикл біоінновацій і еколого-економічні результати їх використання у виробництві............................................................................68

2.2. Формування показників еколого-економічної оцінки використання біоінновацій.......................................................................................................91

2.3. Біорента як теоретична передумова еколого-економічної оцінки

біоінновацій .....................................................................................................114

Висновки до розділу 2....................................................................................130

РОЗДІЛ      3      РЕГУЛЮВАННЯ      ПРОЦЕСІВ ВИКОРИСТАННЯ

БІОІННОВАЦІЙ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ ЇХ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО

ОБҐРУНТУВАННЯ............................................................................................133

3.1. Науково-методичні підходи до формування системи еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій..........................133

3.2. Удосконалення науково-методичних підходів до податкового регулювання процесів використання біоінновацій.....................................155

3.3. Практична перевірка підходів до еколого-економічного обґрунтування

використання біоінновацій............................................................................172

Висновки до розділу 3....................................................................................190

ВИСНОВКИ........................................................................................................193

ДОДАТКИ...........................................................................................................199

ДОДАТОК А _Аналіз біотехнологічних процесів в США.........................200

ДОДАТОК Б Характеристика основних напрямів біоінноваційних

модифікацій рослин ........................................................................................203

ДОДАТОК В Аналіз вирощування, переробки і масштабів використання

рослини конопель в Україні ..........................................................................206

ДОДАТОК Д Підходи до визначення поняття «інновація» .......................211

ДОДАТОК Е Підходи до визначення життєвого циклу інновації і його

етапів ...............................................................................................................217

ДОДАТОК Ж Градація рівнів впливу факторів ризику ............................224

ДОДАТОК З Генеральна оціночна таблиця для визначення еколого-

економічного рівня біоінновації на стадії еконаслідків ЖЦБ ..................226

ДОДАТОК И Результати попередньої оцінки еколого-економічного рівня

нових сортів картоплі.....................................................................................228

ДОДАТОК К Методичні положення оцінки ефективності використання біоінноваційних продуктів у рослинництві.................................................229

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................238

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні вимоги до навколишнього середовища, екологічної безпеки те здоров'я людини є одним з важливіших факторів, що формують принципово нову соціально-економічну політику держави, спрямовану на збереження екологічної рівноваги та забезпечення стійкого розвитку економіки України. Прогрес соціально-економічного розвитку, що супроводжується активним використанням інноваційних продуктів і технологій, розширює коло завдань, які повинна вирішувати економічна наука. Одним із таких завдань є оцінка нововведень з позиції їх відповідності умовам відтворення системи еколого-економічних відносин, адже наслідки, що проявляються у довгостроковій перспективі, можуть становити загрозу екологічній безпеці та стійкому розвитку економіки України.

Окремі теоретико-методологічні й методичні аспекти оцінки інновацій відповідно до принципів сталого розвитку, дослідження наслідків їх впливу на еколого-економічну систему, регулювання сфери виробництва і споживання нових продуктів і технологій висвітлені у працях багатьох видатних вітчизняних вчених, зокрема: О. Балацького, О. Веклич, Т. Галушкіної, В. Голян, Б. Данилишина, А. Жулавського, С. Ілляшенка, Л. Мельника, Є. Мішеніна, В. Сабадаша, П. Тархова, О. Теліженка, В. Трегобчука, С. Харічкова, М. Хвесика, Л. Шостак та ін. Серед зарубіжних учених ці проблеми досліджували: М. Гузєв, А. Ендрес, П. Олдак, Н. Пахомова, А. Пігу, К. Ріхтер, О. Рюміна, С. Сухорукова, Ю. Яковець та інші.

Проте на сьогодні малодослідженими залишаються питання, які стосуються розкриття сутності, ролі і місця в теорії еколого-економічного розвитку біоінновацій як результату науково-технічного прогресу. Зокрема, подальшого   дослідження   потребують   питання   комплексного аналізувзаємозв'язків процесів реалізації біоінновацій з розвитком еколого-економічної системи, результатів їх використання відповідно до вимог еколого-економічної безпеки. Потребують удосконалення науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки біоінновацій як необхідної передумови регулювання сфери їх використання у виробництві та споживанні.

Теоретичне і практичне значення питань еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій з метою забезпечення еколого-економічної безпеки розвитку суспільства обумовили вибір теми, мети й основних завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у контексті Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 роки (Постанова Президії НАН України від 25.02.2009 №55), а саме у відповідності до таких пріоритетних комплексних міждисциплінарних досліджень: проблеми раціонального природокористування, регіональний розвиток, прогнозування та моделювання розвитку економічних, технологічних, інноваційних і соціально-демографічних процесів. Наукові результати дисертаційного дослідження увійшли до науково-дослідних робіт: «Удосконалення фінансового механізму управління еколого-інноваційним розвитком економіки України» (№ДР 0106Ш08508), де автором обґрунтовано підходи до еколого-економічної оцінки інновацій; «Фінансовий механізм кредитно-інвестиційного забезпечення сталого еколого-економічного розвитку» (№ ДР 010би008510), де автором запропоновано науково-методичний підхід до удосконалення податкових інструментів екологічного регулювання; «Фінансовий механізм управління інноваційним відтворенням» (№ ДР 0106Ш01484), де автором проаналізовано еколого-економічні наслідки використання біоінновацій; «Узгодження еколого-економічних інтересів шляхом   формування   ефективного   фінансового   механізму управлінняприродокористуванням» (№ ДР 0106Ш01483), де автором викладено підходи до фінансового забезпечення природоохоронних заходів за рахунок перерозподілу біоренти.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення науково-методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій відповідно до принципів сталого розвитку та вимог еколого-економічної безпеки.

Відповідно до мети у роботі поставлені такі завдання:

■ проаналізувати роль біоінновацій в еколого-економічному розвитку суспільства, дослідити їх особливості як категорії інноватики;

■ проаналізувати результати використання біоінновацій відповідно до вимог еколого-економічної безпеки;

■ розвинути теоретико-методичні положення концепції життєвого циклу біоінновацій з урахуванням тривалості отримання еколого-економічних результатів їх використання;

■ удосконалити науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки біоінновацій;

■ дослідити закономірності та особливості формування і розподілу доходів від використання біоінновацій;

■ розробити науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій;

■ запропонувати напрями удосконалення економічних інструментів екологічно орієнтованого регулювання процесів використання біоінновацій.

Об'єктом дослідження є процес еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій відповідно до вимог еколого-економічної безпеки та умов сталого розвитку.

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі використання біоінновацій у виробництві та споживанні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, системний та історичний підходи, фундаментальні положення загальної економічної теорії, теорії економічного та інноваційного розвитку, теорії економічної ефективності та теорії економіки природокористування і охорони навколишнього середовища.

У роботі використані такі методи наукового дослідження: системно-структурний аналіз (при дослідженні сутності та функцій біоінновацій, їх класифікації); порівняльний аналіз та метод логічного узагальнення (при дослідженні особливостей розвитку життєвого циклу біоінновацій та еколого-економічних результатів їх використання); статистичний і факторний аналіз, метод прогнозування (при формуванні теоретико-методичної бази еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій).

Інформаційну базу дослідження склали Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств та відомств, інших органів державного управління. Використані офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Державного агентства з інвестицій та інновацій, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях, електронні ресурси, представлені в мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку існуючих та розробленні нових теоретико-методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій у виробництві і споживанні у контексті забезпечення сталого розвитку економіки України. Найбільш значними науковими результатами дисертаційного дослідження є такі:

вперше:

■  запропоновано   науково-методичний   підхід   до формування системи   еколого-економічного   обґрунтування використаннябіоінновацій, основним елементом якої є еколого-економічна оцінка використання біоінновацій, що передбачає оцінку ризиків порушення умов відтворення еколого-економічної системи на стадії еконаслідків, оцінку еколого-економічного рівня біоінновацій на стадії «виробництво-використання» та оцінку еколого-економічної ефективності біоінновацій; удосконалено:

■ структурно-логічну сутність поняття «життєвий цикл біоінновацій (ЖЦБ)>>, під яким на відміну від існуючих розуміється період часу від розробки біоінновацій до закінчення отримання еколого-економічних результатів їх використання у виробництві і споживанні, що включає, крім стадій розробки, виробництва, використання, також стадію еконаслідків;

■ науково-методичний підхід до податкового регулювання процесів використання біоінновацій, який на відміну від існуючих передбачає коригування ставки податку на прибуток залежно від рівня екологічного навантаження, що створюється використанням біоінновації;

■ методичний підхід до оцінки екологічних ризиків біоінновацій, який на відміну від існуючих базується на використанні коефіцієнта еколого-економічної безпеки, що характеризує ступінь порушення умов відтворення еколого-економічної системи внаслідок використання біоінновацій у виробництві і споживанні;

дістали подальшого розвитку:

■ понятійна база інноватики у результаті обґрунтування категорії «біоінновація» як специфічного виду інновацій, що є результатом наукових досліджень та розробок у сфері використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві, спрямованим на створення нової продукції (технології, методу тощо) або зміну їїформи, функцій, властивостей та якості, та орієнтованим на отримання економічного, екологічного, соціального та (або) іншого виду ефекту;

■ класифікаційні ознаки біоінновацій, які поряд з існуючими містять такі ознаки: «вплив на навколишнє середовище», «тривалість дії на еколого-економічну систему», «характер суспільних цілей», «сфера використання», «метод біоінноваційних змін», «вплив на результати і фактори виробництва»;

■ категорійна база теорії ренти, що поряд з існуючими передбачає виокремлення поняття «біорента», яка визначається як специфічний вид рентного доходу, що виникає внаслідок використання у господарській практиці біоінновацій (продуктів, технологій) з різними біологічними властивостями та характеристиками.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені у дисертації науково-методичні підходи до еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій у господарській практиці та споживанні дозволяють приймати науково обґрунтовані управлінські рішення, що стосуються екологічно збалансованого сталого розвитку суспільства.

Основні положення, викладені у дисертації, доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що можуть застосовуватися у практиці вибору та прийняття управлінських рішень.

Основні теоретичні та методичні положення дисертаційного дослідження використані Управлінням агропромислового розвитку Глухівської районної державної адміністрації (довідка № 337/1 від 20 жовтня 2010 р.), Інститутом луб'яних культур Національної академії аграрних наук України (довідка від 01 лютого 2011 р.), Інститутомінноваційного провайдингу Національної академії аграрних наук України (довідка №25 від 09 лютого 2011 р.).

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Сумського державного університету при викладанні дисциплін «Інвестування» та «Податкова система» (акт від 18.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувана. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовані та обґрунтовані авторські підходи до еколого-економічного обґрунтування використання біоінновацій у виробництві й споживанні, що сприятиме забезпеченню еколого-економічної безпеки. Наукові положення, висновки та рекомендації, які наведені в роботі, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані тільки ті положення, що є результатом особистого дослідження автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації були оприлюднені та отримали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: Четвертій міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ, 2005 р.); Шостій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2005 р.); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Перспективи економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів» (м. Чернівці, 2006 р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 2006 р.); Дванадцятій міжнародній конференції студентів та молодих вчених "Economics for Ecology" (м. Суми, 2006 р.); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 2007 р.);

Всеукраїнській науково-технічній конференції молодих вчених та спеціалістів «Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства» (м. Кременчук, 2008 р.); Міжнародній Інтернет - конференції «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2008р.); науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту СумДУ «Економічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 19 наукових працях загальним обсягом 6,24 друк. арк., з яких особисто автору належать 5,53 друк. арк., у тому числі 10 статей у наукових фахових виданнях (з них 3 - у співавторстві), 9 публікацій у збірниках матеріалів конференцій (з них 3 - у співавторстві).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 268 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту - 184 сторінки. Дисертація містить 17 таблиць на 19 сторінках, з них 5 на 7 повних сторінках, 9 рисунків на 9 сторінках, з них 7 на 7 повних, 9 додатків на 39 сторінках, список використаних джерел із 275 найменувань на 31 сторінці.

РОЗДІЛ 1

БІОІННОВАЦІЇ В ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ

СУСПІЛЬСТВА

1.1 Біотехнології та їх роль у вирішенні еколого-економічних проблем

На сучасному етапі розвитку економіки науково-технічний прогрес набуває особливо важливого значення. Зростання ролі науки і техніки зумовлене тим, що наука все більшою мірою стає безпосередньою продуктивною силою. Саме через реалізацію практичних результатів науки і техніки ми отримуємо можливість збільшувати продуктивність праці, економити сировинні ресурси, підвищувати якість продукції, що випускається, а також ефективність капітальних вкладень [44, с. 38].

Згідно економічної теорії технологічних укладів, що започаткована С.Ю. Глазьєвим і розробляється такими вченими як Румянцев О.О., Яковець Ю.В. та іншими вітчизняними і зарубіжними дослідниками, в основі технологічної динаміки, що визначає економічний розвиток, лежить зміна передових технологічних укладів, яка розгортається на основі кластера базисних нововведень.

При цьому перехід до нового технологічного укладу означає вищий щабель економічного розвитку. Кожен наступний уклад покращує умови життєзабезпечення, а, отже, підвищує якість життя.

Вперше наукове пояснення циклічності розвитку і хвилеподібного настання нових технологій дав Микола Кондратьєв ще в 1920-ті роки. Саме його ім'ям такі хвилі стали називатися, «Циклами Кондратьєва». У 1930 році, австрійський економіст Йозеф Шумпетер, розвинув цю ідею. В результаті досліджень цих та інших економістів, було обґрунтовано чотиритехнологічні переходи, які пережила світова економіка за останні 250 років. Пізніше, професор Сассекського університету К. Фрімен у своїй роботі «Безробіття і технічні інновації», яка вийшла в 1982 році, зробив прогноз, що основою п'ятої технологічної хвилі змін стануть біотехнології [270].

Біотехнології характеризують один з основних напрямків науково-технічного прогресу (НТП) - результати фундаментальних біологічних і молекулярно-біологічних досліджень, які застосовуються в агропромисловому виробництві, харчовій промисловості і фармацевтиці, медицині і приладобудуванні, тощо.

Відповідно до специфіки сфер застосування, в сучасній біотехнології як науці виділяють ряд самостійних розділів [57]:

■ промислова мікробіологія - отримання різних цільових продуктів на основі життєдіяльності мікроорганізмів (різних біологічно активних з'єднань, що мають комерційну цінність і дозволяють здійснювати корисні для людини реакції, включаючи знешкодження і утилізацію відходів, трансформацію і отримання енергії тощо);

■ медична біотехнологія - використання біотехнологічних розробок для діагностики хвороб, лікування спадкових захворювань методами генної терапії, використання природного матеріалу для отримання нових лікарських препаратів і вакцин, тощо;

■ технологічна біоенергетика - розробка нових ефективних способів виробництва енергетичних носіїв і поповнення сировинних ресурсів;

■ сільськогосподарська біотехнологія - використання в сільському господарстві біотехнологічних методів для підвищення родючості ґрунтів, боротьби зі шкідниками і збудниками хвороб культурних рослин і тварин, виробництвопродуктів харчування, їх консервація і поліпшення поживних властивостей;

■ біогідрометалургія - процеси вилучення металів з руд, концентратів, гірських порід і розчинів під впливом мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності;

■ інженерна ензимологія - конструювання біоорганічних каталізаторів із заданими властивостями на основі ферментів і ферментних комплексів і розробка на їх базі різних ефективних і екологічно чистих біотехнологічних процесів;

■ клітинна і генетична інженерія - модифікація генетичного матеріалу на клітинному і генетичному рівнях (для оптимізації біотехнологічних процесів, що проходять за участі живих організмів);

■ екологічна біотехнологія - захист і охорона навколишнього середовища на основі використання біологічних процесів (біологічні методи очищення стоків; утилізація твердих відходів; біоочищення газоповітряних викидів; біодеградація ксенобіотиків).

У теперішній час частіше вживається термін «біотехнологія» у множині, що загалом означає використання клітинних і біомолекулярних процесів для вирішення різних еколого-економічних проблем і виробництва корисних продуктів.

Основи сучасної біотехнології були закладені людиною в глибокій давнині і пов'язані з використанням мікроорганізмів у хлібопеченні, виноробстві, пивоварінні, приготуванні молочнокислих продуктів, солінні і копченні продуктів, виробленні шкіри тощо.

Сам термін «біотехнологія» виник у 20-30 роки минулого століття, коли великого значення набув мікробіологічний метод боротьби із сільськогосподарськими шкідниками. В цей час розпочалося широке використання препаратів на основі спороутворюючих бактерій. Препаратиотримані з цих видів бактерій ефективно використовувалися для боротьби із сараною, сибірським шовкопрядом, шкідниками кукурудзи, бавовнику і винограду [64, С.5].

Наукові основи біотехнології були закладені в працях основоположника мікробіології, французького вченого Луї Пастера, який не тільки встановив, що всі процеси бродіння є результатом життєдіяльності мікроорганізмів, але і вперше запропонував (1861р.) промислові методи запобігання псуванню вина (пастеризацію), використання бактерій, що уражають комах, для боротьби з філоксерою (1874 р.) і передбачив можливість промислового отримання антибіотиків у якості лікарських засобів [64, С.5].

Подальше використання мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності викликало появу наступних напрямів біотехнології [63, 64, 202, 269]:

■ промислове виробництво антибіотиків;

■ біологічні методи боротьби із забрудненням навколишнього середовища (очищення стічних вод, знезараження промислових

відходів);

■ промисловий біотехнологічний синтез. Використання мікроорганізмів для промислового виробництва органічних розчинників, амінокислот, кормових білків, ферментів, антибіотиків, вакцин і інших препаратів, широко використовуваних в промисловості, виробництві кормів, сільському господарстві, медицині і ветеринарії;

■ одержання нових видів палива. Виробництво рідкого моторного палива - етанолу - з різної сільськогосподарської сировини (цукровий очерет, цукровий буряк, крохмаль картоплі та інші);

■ виробництво біогазу з целюлози і відходів життєдіяльності тварин і людини;

■  застосування    біотехнологічних    методів    у сільському господарстві.

В теперішній час результати біотехнологічної діяльності використовуються в різних сферах народного господарства (рис. 1.1) [64].

Отже, біотехнології є одним з найбільш пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу і виступають яскравим прикладом «високих технологій», з якими пов'язують перспективи розвитку багатьох виробництв.

Лідерами розробки та впровадження біотехнологій на сьогодні є США і Японія, які накопичили багаторічний досвід біотехнологій для сільського господарства, фармацевтичної, харчової і хімічної промисловості. Провідні позиції у виробництві ферментних препаратів, амінокислот, білка, медикаментів займають країни Західної Європи (ФРН, Франція, Великобританія), а також Росія. Ці країни характеризуються потужним потенціалом нової техніки і технології, інтенсивними фундаментальними і прикладними дослідженнями в різних галузях біотехнології. [57,С.5] Свідченням цього є результати аналізу досвіду США у сфері розробки, впровадження, використання біотехнології у виробництві, які наведені в додатку А.

Найбільший внесок сучасної біотехнології спостерігається в області охорони здоров'я. Основним напрямом медичної біотехнології є створення лікарських препаратів і вакцин для лікування і запобігання більш ніж 40 різних форм раку, хвороби Альцгеймера, захворювань серця, діабету, інфекційних, аутоімунних і безлічі інших захворювань. При цьому значну частину складають препарати, отримані за допомогою генетичної і білкової інженерії: інсулін; гормон росту; гормон, що стимулює утворення еритроцитів; фактори згортання крові тощо. Також біотехнологічні методи широко використовуються під час трансплантації органів, діагностики вірусних інфекцій (ВІЛ, гепатиту В і С), для тестування різних патологічних змін (тести на вагітність, діагностика генетичних спадкових захворювань)

Охорона здоров'я

Харчова промисловість

Сільське господарство

Природокористування та охорона навколишнього середовища

Л У

Л У

Л У

Л У

- Ліки, вакцини, засоби діагностики захворювань;

- Використання в репродукції людини (штучне запліднення, рання діагностика спадкових хвороб, тощо);

- Генна терапія;

- Ксенотрансплантологія.

- Збалансованість харчового раціону, виробництво дієтичних харчових продуктів та добавок (замінники цукру, амінокислоти, вітаміни та ін.);

- Використання у харчовій промисловості (хліб, сир, вино, пиво, смакові добавки, ароматизатори, тощо).

- Одержання нових трансгенних рослин і тварин з заданими властивостями;

- Засоби захисту рослин і тварин, бактеріальні добрива;

- Виробництво і збагачення кормів, кормові добавки;

- Штучне запліднення і розділення ембріонів тварин;

- Прискорене розмноження елітних рослин, одержання безвірусного посадкового матеріалу.

- Утилізація побутових, сільськогосподарських та промислових відходів;

- Деструкція забруднюючих речовин, що важко розкладаються (нафта, полімери, пестициді, інші);

- Створення біорозкладних замінників традиційних продуктів, забруднюючих навколишнє середовище (біопестициди, пластмаси та ін.);

- Створення альтернативних технологій у різноманітних галузях;

- Створення замкнених виробничих циклів;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 


Похожие статьи

М Ю Абрамчук - Эколого-экономическое обоснование внедрения научных достижений в агропромышленное производство

М Ю Абрамчук - Еколого-економічні основи використання біоінновацій