Л. Тупчієнко - Політологія - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Тема 1   ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ, її ФУНКЦІЇ ТА ЗНАЧЕННЯ 17політичних явищ і процесів у їх часовому розвитку, виявленні зв'язку минулого, теперішнього і майбутнього. Політичну ре­альність і тенденції її розвитку можна зрозуміти лише у співстав-ленні минулого з майбутнім, через з'ясування історичних джерел і факторів виникнення і розвитку тих чи інших політичних явищ, відстеження етапів історичної еволюції політичних систем, які досліджуються. Цей метод передбачає також узагальнення історії політичної думки, оскільки знання, добуті вченими минулого, вис­тупають тим будівельним матеріалом, з якого сучасна політична наука створює сучасні концепції, поняття, категорії, теорії. Особли­во актуальним є цей підхід щодо політичної історії українського народу складної, різноманітної і багато в чому невідомої. Голо­вне, від чого застерігає історичний підхід, це недопущення того, щоб з минулого брати лише те, що гармоніює з сучасними уявлен­нями того чи іншого політолога, та спроб переписати будь-які політичні погляди діячів минулого на сучасний лад, без урахуван­ня їх конкретно-історичного контексту.

Варто вказати також на важливість застосування в політології соціологічного методу як сукупності прийомів і способів конкретних соціологічних досліджень (опитування, анкетування, експеримент, статистичний аналіз, математичне моделювання), спрямованих на збір та аналіз фактів реального політичного життя.

На особливу увагу заслуговує застосування у політології методу ек­спертних оцінок та моделювання політичних процесів, які набувають дедалі ширшого застосування у вітчизняній політології та політичній практиці. Метод експертних оцінок, за умови якісного добору групи експертів, особливо ефективний для оцінки політичної ситуації, при виробленні управлінського рішення, складанні прогнозу політичного розвитку. Моделювання політичних процесів здійснюється на базі відо­мих, емпірично перевірених даних або ж на основі гіпотез. Саме для цих методів особливе значення має математична і комп'ютерна підго­товка політологів, наявність сучасної обчислювальної і комп'ютерної техніки і особливо повне переведення всього спектру політичних явищ і процесів на математичну і комп'ютерну мову. Звідси стає зрозумілою важливість і необхідність вивчення політології в системі професійної підготовки сучасного інженера.

Виявляючи основні закономірності та тенденції функціонування і розвитку політики, політологія тим самим пізнає сутність свого

18 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологіяоб'єкта, пояснює його. Як і кожна наука вона виконує певні функції: науково-пізнавальні, методологічні, прикладні. Завдяки здійсненню одних стає можливим з'ясувати сутність політичної реальності, ос­новні тенденції, суперечності її розвитку, інші обґрунтовують не­обхідність створення одних і ліквідації інших політичних інститутів, розробку оптимальних моделей і політичних структур управління, ще одні сприяють виробленню людиною правильних оцінок суспільних, державних і особистих інтересів, свого ставлення до політичних структур, формуванню своєї громадянської позиції і політичної культури.

Саме слово "функція" (від латинського 'Чипст.ю") означає діяння, виконання, обов'язок, коло діяльності. Стосовно політології її функції можна диференціювати на теоретичні (концептуально-описова, яка відповідає на питання "що і як робити?"); пояснюючі ("чому так, а не інакше?"); прогностичні, прикладні; методологічно-оцінюючі як фор­мулювання оцінок пізнавальної користі результатів використання політичних технологій і політичного аналізу; інтегруючі (забезпечує створення можливостей використання досягнень інших наук) та уп­равлінські ("як і чому?") й ідеологічні ("для чого?").

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія