Л. Тупчієнко - Політологія - страница 104

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Одна з важливих функцій політичної партії ідейне та ор­ганізаційне забезпечення виборчих кампаній, висунення своїх кан­дидатів, здобуття підтримки виборців. При цьому на особливу ува­гу заслуговує робота з молоддю. Адже, як правило, свою кар'єру майбутній  політик  розпочинаєще будучи  студентом, учнем,

164 робітником, працюючи у молодіжній організації певної партії. Бе­ручи участь у виборчій кампанії, у політичних дискусіях, працюю­чи у комісіях та комітетах виборних органів, молодий політик на­буває досвіду, виробляє якості, необхідні для професійної політич­ної, державної діяльності.

2. Типологія політичних партій. Партійні системи

Характер і набір функцій політичних партій безпосередньо пов'язані з їхньою типологією.

У вітчизняній політологічній літературі прийнято виокремлювати 4 спрямування (соціально-ідеологічної орієнтації) політичних партій: а) національно-радикальне (Конгрес українських націоналістів, Ук­раїнська консервативна національна партія), б)національно-демо-кратичне ("Народний Союз "Наша Україна", Народний рух Ук­раїни, Українська Республіканська партія), в) центристське (Лібе­ральна партія України, Народно-демократична партія, Народна партія України) та г) соціал-комуністичне (Комуністична партія Ук­раїни, Соціалістична партія України).

Проте більш виразним буде класифікувати наші політичні партії за ставленням до державності України. Це важливо тому, що національне законодавство забороняє діяльність в Україні політич­них партій, які не визнають державний суверенітет України і в той чи інший спосіб виступають проти нього. Через це всі 127 за­реєстрованих політичних партій формально визнають Конституцію та Закони України, але деякі з них насправді виступають своєрідною "п'ятою колоною", метою якої є зруйнування молодо­го державного організму під іменем "Україна".

Особливо це помітно в діяльності російських націоналістичних ор­ганізацій. За даними перепису 1989 р. на території України прожива­ло 11,3 мільйона росіян. З унезалежненням країни вони поступово по­чали втрачати статус привілейованої нації. Одним із наслідків цього стало створення різного типу російських організацій: політичних партій, громадських об'єднань і т.д. і т. п. Це: Конституційно-демократична партія, Громадський конгрес України, Партія слов'янської єдності, Партія комуністів (більшовиків), Комуністична партія робітників і селян, "Русь єдина", "Русько-український союз", "Світло зі Сходу", "Руський

Тема 9     ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ОБ'ЄДНАННЯ ТА РУХИ 165блок", "Слов'янський народно - патріотичний союз", "Партія труда" і т.д. За їх різними назвами, за зовнішніми проявами словянолюбства та інтернаціоналізму їх пріоритетом і стратегічною метою є захист інте­ресів російської нації і російської держави. Ці партії створювали люди, які не сприймали і не сприймають державну незалежність України, легітимність влади, українську Конституцію, демократичні перетворен­ня в Україні. Натомість вони виступають за створення "Союза Суве­ренных Свободных Республик", "відтворення СРСР", "входження у Слов'янський Союз", що лише приховує чужу українству ідеологію ве­ликодержавного російського шовінізму. Промовистим підтвердженням цього є те, що політична партія "Слов'янський народно - патріотич­ний союз" змінила свою назву на "Партія політики Путіна". Ще підступнішими є ідеї більшості цих партій скасувати в Україні інститут президентства та запровадити федеративний устрій держави. Дуже активну, а, отже, і шкідливу роль відіграють численні громадські ор­ганізації російського націоналістичного спрямування ("Ассоциация учителей русского языка и литературы Украины", "Союз русского на­рода", "Русский народный союз", "Русский Совет Украины", "Конгресс русских организаций Украины", "Наследники Богдана Хмельницкого", "Православный выбор" і десятки інших).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія