Л. Тупчієнко - Політологія - страница 127

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

200 Л.СТУПЧІЄНКО Політологія

Тема 12

ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ

План лекції:

1. Зміст, форми та специфіка політичної ідеології

2. Основні ідейно-політичні течії (ідеології) сучасності

3. Ідеологія націоналізму в контексті українського дер­жавотворення

1. Зміст, форми та специфіка політичної ідеології

У попередніх темах було з'ясовано, що політика завжди виступає як свідома діяльність людей. Нагадаємо у зв'язку з цим дотепний вислів М. Вебера: політика робиться головою, а не якимись іншими частина­ми тіла. Тобто, важливою складовою політичних відносин є політична свідомість, яка, у свою чергу, включає в себе політичну науку (теорію), політичну психологію та політичну ідеологію.

Через це важливою проблемою політичної науки є з'ясування реальної ролі ідеології у політиці, в життєдіяльності держави, фор­муванні суспільно-політичних інтересів, підтриманні їх балансу, за­безпеченні національної безпеки.

З іншого боку, ідеологія як складова свідомості є об'єктом філо­софського аналізу, який дає змогу розкрити евристичні (пізна­вальні) можливості та соціальні ознаки ідеології.

Отже, щоб розкрити сутність та функції політичної ідеології, слід поєднати філософський та політологічний підходи.

Спочатку про ідеологію взагалі. Це поняття (у значенні вчення про ідеї) в суспільну науку на рубежі ХУШ-ХІХ ст. ввів французь­кий вчений Деспот де Трасі. Упродовж двох століть ідеологія трак­тувалася по-різному від вкрай негативного ("спотворена свідомість") до винятково позитивного ("марксизм-ленінізм най­вища форма свідомості, єдина наукова ідеологія"). Дивним чином критика ідеології досягла свого апогею у роки пе-

Тема 12     ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ 201ребудови в СРСР. У свідомості мільйонів і в практичній діяльності демократичних сил розвал тоталітарної системи асоціювався з крахом комуністичної ідеології, "кінцем ідеології взагалі". Мовляв, це одна з вирішальних передумов демократичного відродження країни, оскільки "відтепер людські голови не будуть задурманені всілякими ідеологіями". Але, як показує досвід, це твердження пра­вильне лише частково, тобто, коли йдеться про утопічні, відірвані від життя, віджилі ідеї, а не про ідеологію взагалі. Чому?

Тому, насамперед, що ідеологія має об'єктивне соціально-політичне коріння в умовах життя та свідомості людей. Як спе­цифічна форма останньої вона (політична ідеологія) виокрем­люється в результаті диференціації суспільства, відокремлення церкви від держави, особливо ж з появою націй і оформленням їх у суверенні держави. Іншими словами, коли виникла потреба для якоїсь частини суспільства здобути, залучити, забезпечити підтримку з боку населення своєї політики, певного (цієї групи) політичного курсу, певної програми. Ідеологія може виконувати цю роль, оскільки, виражаючи інтереси груп, класів, націй, держав, відповідає їхнім світоглядним та комунікативним потребам. Саме через це ідеологія виступає також потужним засобом організації людей, управління ними та їхньою поведінкою.

Тож у найбільш загальному вигляді ідеологія це система по­глядів та цілей, в яких усвідомлюються і оцінюються ставлення лю­дей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямовані на закріплення чи зміну (розвиток) даних суспільних відносин.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія