Л. Тупчієнко - Політологія - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

22 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологія

У перекладі на українську мову ці 282 закони звучать як сучасні приписи:

"22. Якщо людина пограбує і буде схоплена, то її треба вбити...

218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзо­вим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці..."

Окремо слід сказати про релігійно-міфологічну політичну філософію Індії, яка бере свій початок на рубежі 2-го і 1-го тисячоліть до нашої ери. У цей час місцеве населення підкорили племена аріїв, які прий­шли з північного заходу, що зруйнувало первіснообщинний устрій і привело до появи кастової структури суспільства брахманів (привілейованих), вайшів (вільних землеробів, ремісників, торговців), шудрів (бідноти) та дасів (рабів). Політичне та ідеологічне обґрунту­вання цього устрою знаходимо у святих книгах Ведах, Упанішадах, кодексі Дхарма і законах Ману. Найбільш поширеним і авторитетним і до наших днів джерелом залишається праця "Артхашастра" (IV ст. до н.е.), в якій знайшли своє відображення тогочасні уявлення про уп­равління господарством, військове мистецтво, зовнішню політику, форми і методи здійснення державної влади, правила поведінки пра­вителів і чиновників, організацію державного апарату, технологію су­дочинства. Навіть сучасного читача не можуть не хвилювати такі ідеї: політика вільна від моралі, тому політики не завжди мають дотриму­ватись релігійних канонів; головне для особистості керуватись, як настановами, праведністю, користю, бажанням та свободою; загаль­не благо ніяк не пов'язане з інтересами особи і досягається сумлінним виконанням кожним своїх обов'язків; люди від природи недосконалі, тому необхідно широко застосовувати примус і покарання; цар це земний бог, батько для підданих. Народ обирає першого царя і виз­начає йому утримання за збереження миру і спокою у такий спосіб і виникає держава.

Власне філософсько-політичну думку стародавнього Китаю запо­чаткував Конфуцій (Кун Фуцзи) (551-479 рр. до н.е.). Свою політи-ко-соціальну доктрину від будував на моральних максимах (ета­лонах найвищої моралі, належної поведінки). Держава у нього уподібнювалася великій сім'ї: влада імператора (сина неба) це

Тема 2    ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ І СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ ПОЛІТИКИ 23влада батька, а відносини правителів і підлеглих сімейні відно­сини, де молодші шанують старших. В основі суспільної ієрархії природна нерівність людей: "темні люди", простолюдини, "нижчі", "молодші" мусять коритися "благородним мужам", "кращим", "вищим" і "старшим". Чеснота народу в тому, що він повинен покірно працювати на вищих.

Конфуцій розробив модель ідеальної людини благородної не за походженням, а за вихованням і в результаті самовдосконален­ня. Ця людина має бути гуманною, справедливою, вірною, завжди прагнути до знань, з особливою шаною до батьків і старших. За­кон ідеальних відносин у суспільстві і державі звучить так: "Чого не бажаєш собі, того не роби іншим". На ньому ґрунтується, за Кон-фуцієм, "гуманне управління" державою. Головне для правителя завжди твердо дотримуватися істинного принципу, бути безком­промісним в основному, невтомно піклуватися про людей і їхнє благо, уміти завоювати їх довір'я. Як досягти влади? запитував мислитель і відповідав: "Досягни любові народної, і ти досягнеш влади; якщо ж втратиш любов народну, то втратиш і владу". Керу­вати людьми повинні живі люди, а не сухий закон. "Якщо керува­ти людьми, посилаючись на закони і підтримувати порядок за до­помогою покарань, наголошував Конфуцій, то народ тільки намагатиметься ухилятись від покарань і не відчуватиме сорому. Якщо ж керувати народом безпосередньо доброчинством і підтри­мувати порядок за допомогою ритуалу, народ знатиме сором і ви­правиться." Ідеї конфуціанства склали основу політичної культури Китаю. Але ця древня країна дала життя й іншим політико-філо-софським школам моїзму, легізму та даосизму.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія