Л. Тупчієнко - Політологія - страница 140

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Тема 13    ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ 221

Щодо іншого типу конфлікту цінностей, то це він є одним з найс­кладніших для врегулювання, бо що для одних є життєво важливим, то для інших таким виступає прямо протилежне. Наведемо як приклад сучасну Україну, де живуть покоління людей, для котрих те, що було за радянської влади (гарантована, хоч невелика, неадекватна трудо­вим та інтелектуальним зусиллям зарплата, обов'язкова соціальна до­помога і т.п.), є життєво необхідним. Водночас у нас стає все більше громадян, які на собі відчули або зрозуміли, що попередній лад являв собою суспільство тотальної несправедливості, а нові зміни орієнтовані на утвердження свободи і демократії, що є і має бути життєвоважли-вим. Очевидно, що такі конфлікти притаманні країнам нестабільним, молодим або новим державам.

Одним з найскладніших типів є конфлікти ідентифікації (самовиз­начення), які спостерігаються у суспільствах, де більш-менш чітко вирізняються етнічні, мовні, релігійні протилежності, що ми бачимо і в сучасній Україні (українці і російськомовні або росіяни, право­славні і греко-католики, православні київського і московського патріархатів тощо).

Залежно від рівня учасників політичні конфлікти бувають міждер­жавні (наприклад, між Китаєм та Індією, Вірменією і Азербайджаном, Європейським Союзом і США, т. б. між державами, між їхніми ко­аліціями), державні (як в Україні наприклад, між парламентом і пре­зидентом, його секретаріатом), регіональні (між "донецькими" і "київськими" фінансово-промисловими групами), місцеві (у Криму).

Довгий час "першість" належала міждержавним конфліктам, причому більшість із них розв'язувалися із застосуванням сили. Після другої світової війни (1945-1989 рр.) із 127 такого типу конфліктів лише 37 були збройними. Останнім часом виникли і, як прогнозують окремі політологи (С. Хантінгтон), будуть визначаль­ними міжцивілізаційні конфлікти, т. б. протистояння між типами культур. А після подій 11 вересня 2001 р., коли у США було зруй­новано важливі демонстративні об'єкти Міжнародний торго­вельний центр та Пентагон, почали говорити про особливий вид конфліктів тероризм. Йдеться не лише про те, що подібні акції здійснюють смертники, а насамперед про те, що мова має йти про осіб (особу), які власні проблеми переносять назовні і захищають "я", звинувачуючи у своїх бідах всіх. Мотивації тут такі: осо-бистісно-емоційна або психотопатологічна і корислива. Терорис-

222 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологіятична боротьба дає можливість молодим (переважно) людям ста­ти "героями", а їхнє мучеництво виступає потужним психо­логічним стимулом.

Серед особливо складних конфліктів слід відзначити міжетнічні та міжнаціональні конфлікти. Чому? Через свою гостроту, масштаби, наслідки для долі народів і країни в цілому; через те, що вони пе­реплітаються з іншими; а особливо через те, що служать каналом, прикриттям, підсилювачем інших (мафіозні клани, старі партійні еліти розігрують національну карту, хоч люди, втягнуті у конфлікти, цього не знають).

Конфліктологія розглядає нації як суперників у боротьбі за вижи­вання, за досягнення переваг, різних благ з необхідним елементом ворожості щодо інших націй. Уже в XIX ст. було доведено, що мож­ливість самореалізації тієї чи іншої нації пов'язана насамперед зі створенням чи зміцненням національної держави. А предметом міжнаціонального конфлікту можуть бути територія переважаючого розселення нації, правовий статус (чи його елементи) представників тієї чи іншої національності, їхні майнові і немайнові права, статус національної мови, можливості розвитку національної культури.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія