Л. Тупчієнко - Політологія - страница 142

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

3. Механізми та засоби розв'язання політичних конфліктів

У процесі протікання конфлікту можна виділити декілька ступенів: 1) прихована стадія, зумовлена нерівним становищем двох (або

224 Л.С.ТУПЧІЄНКО Політологіябільше) груп у сферах "мати" і "могти", які охоплюють усі аспекти життєвих умов. Головна причина виникнення прихованого конфлікту це прагнення людей до поліпшення свого статусу і до переваг; 2) стадія напруги початкова, середня і висока; 3) стадія антагонізму як результат високої напруги у протистоянні сторін та 4) стадія несумісності, що і є власне конфліктом. Він може бути зу­пинений (перерваний, завершений) частково або остаточно, якщо буде усунута корінна причина протиборства.

Насамперед слід прагнути запобігти політичного конфлікту. При­кладом цього можуть бути добровільна відставка якогось політич­ного діяча або погрози, еміграція з країни, уникнення зустрічей з "противником" і т. д. Але це ще не означає фактичного розв'язан­ня конфлікту. В літературі (відома книга Д. Карнегі) є й інші методи уникнення конфлікту. Якщо ж його уникнути не вдалося, т. б. коли противна сторона чітко виражає намір зробити щось, що завдасть шкоди іншій стороні, і коли вона демонструє відверту ворожість, тоді завдання полягає у переведенні політичного конфлікту у пра­вове або цивілізоване русло.

Інша необхідна умова вирішення конфліктів усвідомлення різноманітності типів політичних конфліктів. Але за всієї їх склад­ності і багатогранності і багатоманітності форм протікання можна і слід говорити про наявність у них загального і типового. Відзначи­мо для початку, що існує відмінність між завершенням і розв'язан­ням політичного конфлікту. Перше це будь-яке припинення конфлікту (наприклад, загинули обидва учасники, а конфлікт за­вершено, але не розв'язано). Друге означає тільки позитивну дію учасників конфлікту або третьої сторони, що припиняє протибор­ство мирними або силовими методами.

Завершенням може бути усунення об'єктивних причин, що поро­дили конфліктну ситуацію, а як результат припинення конфлікту в результаті взаємного примирення. Можливий і такий результат, ко­ли симетрично розв'язуються спільні проблеми (обидва учасники або виграють або програють). Конфлікт може завершитися шляхом асиметричного розв'язання спірних проблем (одна сторона виграє, інша програє). Політичний конфлікт нерідко завершується згасан­ням його інтенсивності або переходом у латентну (приховану) фазу. Що стосується розв'язання політичного конфлікту (а воно, як свідчить  політична  практиказдійснюється  самими учасниками

Тема 13     ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ 225конфлікту або ж з втручанням третьої сторони, особливо останнім часом миротворчих сил), то тут слід створити певні передумови, а також виробити відповідний до типу політичного конфлікту механізм його розв'язання. Передумови розв'язання політичного конфлікту включають в себе діагностику протиборства (вивчення причин та мотивів поведінки конфліктуючих учасників або сторін), проведення ситуаційного та позиційного аналізу, складання прогнозу і наслідків політичного конфлікту (позитивних і негативних для кожної із сторін за різних варіантів). Це дає підстави, формує основу для вироблен­ня угоди про примирення, а інколи і для зняття конфлікту взагалі (як­що інформація в учасників була спотворена). Найбільш поширеними способами розв'язання політичних конфліктів є компроміс та консен­сус. Перше означає угоду на засадах взаємних поступок - вимуше­ну або добровільну. Друге - згоду переважної більшості людей будь-якої спільноти (суспільства, класу, нації) щодо найважливіших аспектів її буття, виражену (згоду) у діях.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія