Л. Тупчієнко - Політологія - страница 146

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

взаємний і оперативний обмін достовірною інформацією про інтереси, наміри і наступні кроки (дії) сторін, які беруть участь у конфлікті;

свідоме взаємне утримання від застосування сили, спроможної надати некерованості та незворотності протистоянню;

230 оголошення взаємного мораторію на дії, які загострюють конфлікт;

залучення арбітрів, неупереджений підхід яких гарантований, а рекомендації сприймаються сторонами за основу компромісу;

використання існуючих чи прийняття нових правових норм, адміністративних процедур, що сприяють зближенню сторін, які конфліктують;

створення та підтримання атмосфери ділового партнерства, а згодом і довірливих взаємин як передумов вичерпання поточно­го конфлікту і запобігання подібним конфліктам у майбутньому.

"Є"

Тема 13     ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ

231

СВІТОВА ПОЛІТИКА. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

План лекції:

1. Зміст основних понять теми: зовнішня політика, світова політика, міжнародні відносини

2. Глобальні проблеми сучасності: зміст, виклики та загрози

3. Україна у сучасній системі міжнародних відносин

1. Зміст основних понять теми: зовнішня політика, світова політика, міжнародні відносини

Дана тема є однією з найскладніших у політичній науці. Зумов­люється це рядом обставин. По-перше, незрівнянно швидко і у ве­летенських масштабах оновлюється світ. У літературі це одержало назву модернізації. По-друге, практично всю планету охопили про­цеси однакові або подібні для всіх країн, сукупність яких (про­цесів) прийнято називати глобалізацією. По-третє, Україна фактич­но лише виходить на світову арену як суверенна держава і як са­мостійний суб'єкт міжнародного життя, поступово і не без втрат опановуючи цю нову роль. Відзначимо також величезний обсяг інформації з цих проблем, розмаїття у їх трактуванні та виняткову складність термінології, переважно іншомовної. Все це вимагає особливого сумління і наполегливості в роботі над вивченням да­ної теми.

Проблеми формування нової української державності не можна зрозуміти, а, отже і розв'язувати без врахування зв'язків і відносин між державами, системами держав, організаціями і рухами на світовій арені. Звідси особлива увага будь-якої держави, натомість такої молодої, як Україна, до подій міжнародного життя, до ви­роблення і здійснення свого курсу у міжнародних справах (зовнішньої політики).

232 Зовнішня політика як важлива складова всієї політики даної дер­жави виникає пізніше, ніж політика внутрішня, а саме тоді, коли визрівають об'єктивні потреби даної країни (суспільства і держа­ви) вступити у певні взаємовідносини зі зовнішнім світом, т. б. з іншими суспільствами чи державами. Тим самим вона, ця країна, стає учасником (суб'єктом чи об'єктом) міжнародних відносин. їх визначають як сукупність економічних, політичних, дипломатичних, правових, інформаційних, воєнних, ідеологічних та інших зв'язків і взаємовідносин між державами і системами держав, між основни­ми соціальними, економічними і політичними силами. їхня взаємодія породжує все розмаїття процесів і подій на світовій арені, які можуть стосуватися інтересів двох, кількох або всіх дер­жав світу. Тому кожна країна виробляє і здійснює свої форми взаємодії з суб'єктами міжнародних відносин, загальний курс своєї держави на світовій арені, т. б. свою власну зовнішню політику. От­же, міжнародні відносини охоплюють як поведінку держав у їх зовнішніх стосунках, так і всі форми взаємодії між членами різних суспільств.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія