Л. Тупчієнко - Політологія - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

2B Л.С.ТУПЧЕНТО Політологія

Найвидатнішим християнським мислителем того часу (початок V ст.) був св. Августин автор знаменитої книги "Град Божий". Людська природа, твердив він, є двоїста: це дух і тіло, тобто лю­дина є водночас громадянином Граду Небесного і цього світу. Виз­начальний чинник життя людини полягає в розмежуванні людсь­ких інтересів: позаземного стремління, що охоплює виключно душу і є вищим, і мирського потягу, що володіє тілом і тому є нижчим. Держава, на погляд св. Августина, є земне царство, її влада не­тривка і мінлива, бо заснована на таких властивостях людської вдачі, що незмінно прагнуть до війни та гноблення. Духовне ж цар­ство, або Град Божий, ґрунтується на сподіваннях небесного бла­женства й духовного спасіння, а тому вічне і незмінне. Але в по­всякденному бутті і сприйнятті ці два царства змішані, а розділен­ня їх настане тільки на Страшному Суді.

Особлива роль у ті часи належала університетам, які виникають в Болон'ї, Оксфорді та Парижі, і орденам церкви домініканців та францисканців. А в цих останніх уславилися титани мислі Аль­берт Великий і Тома Аквинський у першому і Дун Скот та Роджер Бекон у другому ордені. Ідейним джерелом наукових досліджень стало залучення до наукового обігу багатої теоретичної спадщини Аристотеля, зокрема його праці "Політика". Упродовж трьох століть жоден трактат з політики не обходив цього твору.

Наслідуючи великого філософа з Афін, Тома Аквинський у трак­таті "Сума теології" характеризує суспільство як взаємний обмін послугами заради благого життя. Спільне добро вимагає, щоб та­ка система мала свою керівну частину. Тома пояснює заснування правління держав, планування міст, будівництво замків, створення ринків, насадження освіти провидінням. Звідси правління це служба суспільству або відповідальність перед ним. Влада імпера­тора, короля дана їм Богом для щасливішого влаштування людсь­кого життя, вона функція, служба володаря. Моральна цілеспря­мованість, заради якої здійснюється політичне правління, має на увазі, що владу слід обмежувати і здійснювати лише згідно з зако­ном. Протидія владі гріх, але виправданий бунт проти тиранії. Чи не найприкметніше у цього вченого трепетне ставлення до за­кону. Тома навіть твердив, що влада закону притаманна людській природі, а тому всіляко намагався якомога тісніше пов'язати

Тема 2    ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ І СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ ПОЛІТИКИ 29людський закон з божественним. Усього в нього чотири типи (ви­ди) законів: вічний, природний, божественний та людський, що був поширенням перших трьох на сферу суспільних відносин. А звідси церква була для Томи Аквінського найповнішим уособлен­ням єдності людей.

Якщо церква була прихистком для Тома, то для видатного поета Данте (автор безсмертної "Божественної комедії") порятунок по­лягав у захисті під опікою світської влади. Саме цьому він присвя­тив свою працю "Про монархію", де головна ідея полягала у твер­дженні, що влада монарха іде безпосередньо від Бога, отже, неза­лежна від церкви. (Папісти твердили: імператору влада іде від Бо­га. Але через папу). Навпаки, і світська, і духовна влади мають од­наковою мірою служити Богу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія