Л. Тупчієнко - Політологія - страница 170

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Бернштейн Едуард (1850-1932) німецький політичний діяч, ідео­лог соціал-демократії. У працях "Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії", "Парламентаризм і соціал-демократія" сформулю­вав концепцію соціал-демократії. Він розглядав соціалізм як гу­маністичний рух, який парламентським шляхом буде здійснювати соціальні реформи і таким чином покращить становище робітничого класу. Е. Бернштейн відкинув основні постулати марксизму про соціалістичну революцію і диктатуру пролетаріату як основні засоби розв'язання конфлікту між капіталом і найманою працею.

Бжезінський Збігнев (1928 р. нар.) американський політичний діяч, політолог. У праці "Тоталітарна диктатура та автократія" спільно з К. Фрідріхом охарактеризував основні риси тоталітарних режимів (фа­шистського та комуністичного): домінуючу роль ідеології, централізо­вану систему управління економікою, використання терору, обмежен-

БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК 277ня доступу до правдивої інформації. У праці "Великий провал: наро­дження та смерть комунізму у XX ст.", передбачив можливий розпад СРСР, підкреслив міжнародне значення утворення незалежної Ук­раїни. В останніх працях 3. Бжезінський аналізує особливості переходу посткомуністичних країн до демократії, геополітичні орієнтири в пост­радянський період.

Бірнбаум П'єр (XX ст.) французький політолог. У праці "Керівний клас французького суспільства" поширив теорію еліт Р. Міхелса на французьке суспільство, обґрунтував існування в ньому ендогенного елітарного, закритого прошарку, члени якого займають керівні позиції та передають свій статус із покоління в покоління. В основі однорідної еліти французького суспільства, на думку П. Бірнбаума, лежать такі фактори: соціальне походження апарат управління складають вихідці з панівного класу; освіта недоступність для дітей "середніх класів" отримати освіту правничо-політичного напрямку (на кшталт Національної школи адміністрації); культура умови життя і манери елітних кіл різко відрізняються від інших прошарків суспільства,

Боден Жан (1529-1596) французький політичний діяч, юрист, у праці "Шість книг про республіку" розробив концепцію державного суверенітету, котрий розумів як неподільну владу монарха над своїми підданими. Найкращою формою правління вважав обмежену законом монархію, в якій суверенітет монарха міг би поєднуватися з аристо­кратичними і демократичними принципами управління.

Бочковський Ольгерд (1884-1939) український соціолог, публіцист і політичний діяч, автор праць "Націологія і націографія", "Вступ до націології". Започаткував новий напрям наукових досліджень націологію, до якої відніс історичну, або генетичну, націологію, націополітику, націодинаміку, характерологію, етнополіти-ку, які, на його думку, вивчають взаємини між нацією і державою. Значну увагу О. Бочковський приділяв вивченню націоналізму, який поділяв на демократичний (романтичний і гуманістичний), пов'язаний із зародженням нації, і паннаціоналістичний (антиліберальний, анти-раціональний), пов'язаний із утвердженням культу сили, принципу міжнаціональної ворожнечі.

Бурдьє П'єр (1930 р. нар.) французький соціолог, засновник Цен­тру Європейської соціології, дійсний член Академії наук Франції. У працях "Педагогічні взаємини і комунікації", "Ремесло соціолога", "Відповіді" заклав основи постмодерної парадигми. Вона передбача­ла дослідження реальності як трьох взаємопов'язаних факторів: поля об'єктивних суспільних відносин, габітусу ментального світу лю­дей, що взаємодіють у цьому полі, і практики як опосередкованої лан-

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія