Л. Тупчієнко - Політологія - страница 174

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 

Кейнс Джон Мейнард (1883-1932) англійський економіст, пред­ставник кембріджської школи. У праці "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" вперше довів необхідність державного регулюван­ня ринкової економіки, у першу чергу, ринку зайнятості. Дж. Кейнс ре­комендував знизити рівень безробіття шляхом стимулювання держа­вою високого попиту на робочу силу за рахунок бюджетних видатків. Йому також належить теорія мультиплікатора, суть якої полягає в то­му, що збільшення видатків (витрат споживачів, інвестицій, уряду, долі експорту) призводить до зростання розмірів національного доходу.

Кельзен Ганс (1881-1973) німецький юрист. У праці "Чиста теорія права" розробив нормативну теорію держави і права, суть якої поля­гає в тому, що юридична наука має бути вільна від ідеологічних цінно­стей і обмежуватися тільки сферою формально-логічних моментів без взаємозв'язку з іншими сферами життя. Право як нормативна систе­ма має сувору ієрархію норм, в якій нижчі норми випливають із ви­щих: основна норма, конституція, закони та підзаконні акти й індивіду­альні норми (рішення судів і органів управління в конкретних право­вих ситуаціях). Державу вчений розглядав як централізований право­порядок, суверенітет якої обмежений міжнародним правопорядком.

Кермон Жан-Луї (XX ст.) французький політолог. Досліджував проблеми партології, а також адміністративного апарату. У праці "Адміністративний апарат держави" аналізує структуру, функції, спо­соби комплектування адміністративних структур на державному, регіональному і місцевому рівнях.

Кістяківський Богдан (1868-1920) російський та український соціолог, дійсний член Української академії наук. У працях "Суспільство і особистість", "Соціальні науки і право" розробив основні принципи ме­тодології соціального дослідження, визначив право як соціальне явище. Соціологія як наука, на думку Б. Кістяківського, передбачає такі умови дослідження: формування понять про суспільство, державу, право і культуру; виявлення причинно-наслідкових зв'язків у суспільній сфері та з'ясування природи цінностей, тобто певних уявлень людей про добро і зло. Щодо розуміння права вчений виділяє чотири підходи до його аналізу: соціологічний, що розглядає соціальну зумовленість сутності права; психологічний психічне ставлення людей до правових відно­син, норм; догматичний систему правових норм або правовий поря­док у певних історичних умовах; нормативний раціональну (прагнен-

БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК 283ня до логічного завершення цілого) й етичну (втілення ідеї свободи і справедливості) сторони права.

Козачинський Михайло (1699-1755) український письменник, філософ. У праці "Громадська політика" розробив питання природно­го права як складової людської природи, поділив закони на гро­мадські та канонічні, вивчав проблеми військової політики.

Козер Льюїс (1913 р. нар.) американський соціолог, професор соціології Гарвардського і Нью-Йоркського університетів. У праці "Функції соціального конфлікту" Л. Козер протиставляв основні поло­ження конфліктологічної парадигми структурно-функціональній пара­дигмі Т. Парсонса. Якщо Т. Парсонс стверджував, що соціальна систе­ма, основою якої є цінності й норми, ґрунтується на злагоді, постійно орієнтована на сталість, то Л. Козер виходив з того, що соціальна си­стема базується на зіткненні групових інтересів, тяжіє до постійних змін. Він також обґрунтував позитивні аспекти конфлікту, які виявля­ються у збереженні й пристосуванні соціальної системи до нових умов, стимулюванні відкриттів в економічній і технологічній сферах.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131  132  133  134  135  136  137  138  139  140  141  142  143  144  145  146  147  148  149  150  151  152  153  154  155  156  157  158  159  160  161  162  163  164  165  166  167  168  169  170  171  172  173  174  175  176  177  178  179  180  181  182  183  184  185  186  187 


Похожие статьи

Л. Тупчієнко - Політологія